Ухвала

від 31.05.2023 по справі 914/1417/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.05.2023 Справа № 914/1417/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,

за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,

за участю представників сторін:

позивача:Лідія КОНСТАНТИНОВА,відповідача:Оксана ТРОФИМЧУК,розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про відстрочку виконання рішення суду у справіза позовом: Житлово-будівельного кооперативу № 215 (далі Кооператив або Позивач),до відповідача:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (далі ЛМКП «Львівтеплоенерго» або Відповідач),про:стягнення 41 803,90 грн,та зустрічним позовом про:про зобов`язання надати інформацію.I.Процедури.

1.На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява від Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2022 у справі № 914/1417/22 (далі - Заява).

2.Ухвалою від 16.05.2023 суд прийняв Заяву та призначив її до розгляду у судовому засіданні 31.05.2023.

II.аргументи сторін.

Позиція боржника.

3.Рішенням суду з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь Кооперативу стягнуто 39 355,51 гривень. Однак правоохоронні органи здійснюють досудове розслідування за фактом вчинення керівницею Кооперативу злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

4.Стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» коштів на користь Кооперативу до закінчення кримінального провадження порушить принципи справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції.

5.Зважаючи на вказане, ЛМКП «Львівтеплоенерго» просить відстрочити виконання рішення суду на 1 рік або до розгляду кримінального провадження.

Заперечення стягувача.

6.Стягувач подав заперечення, що не стосуються суті Заяви.

III.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

7.Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2022 у справі № 914/1417/22 стягнуто з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь Кооперативу, серед іншого, 39 355,51 грн заборгованості. Рішення набрало законної сили 28.03.2023.

8.ЛМКП «Львівтеплоенерго» 26.12.2022 подало заяву про вчинення керівницею Кооперативу злочину. У заяві йшлося про те, що голова Кооперативу незаконно утримувала від мешканців будинку кошти за отриману теплову енергію. Таким чином, мешканці отримували теплову енергію від ЛМКП «Львівтеплоенерго», однак сплачували її вартість Кооперативу. Вказане свідчить про крадіжку керівницею Кооперативу теплової енергії. Частина оплати за отриману теплову енергію Кооператив підлягає стягненню з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на підставі рішення від 30.11.2022 у справі № 914/1417/22.

9.Франківська окружна прокуратура міста Львова листом від 23.03.2023 повідомила ЛМКП «Львівтеплоенерго», що за фактами, зазначеними у заяві про вчинення злочину, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 190 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування триває.

10.Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити… виконання рішення... Підставою для … відстрочки … виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення… виконання судового рішення, суд враховує, серед іншого: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

11.Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що…відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення...

12.Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

13.Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

14.Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

15.У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

16.У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

17.Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

18.Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми, що визначена судом. Можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

19.Безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

20.У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. Крім того, у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16 зазначено таке:

"Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника".

21.Зі змісту Заяви не вбачається існування у боржника обставин, що ускладнюють виконання рішення, зокрема боржник не долучив жодних доказів на підтвердження існування таких обставин. Та обставина, що правоохоронні органи здійснюють досудове розслідування у кримінальній справі за фактом вчинення керівницею Кооперативу злочину, не є обставиною, що ускладнює виконання рішення господарського суду. Такими обставинами може бути важке фінансове становище Боржника, однак відповідних доказів суду не надано.

Керуючись статтями 2, 18, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні Заяви про відстрочення рішення суду повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2023.

Суддя Рим Т.Я.