Рішення

від 31.05.2023 по справі 922/563/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/563/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши справи та заяви (вх. № 12927/23 від 23.05.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗСЬОРФ, 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 66А, оф. 54 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1", 63524, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Есхар, вул. Літвінова, буд. 5, кв. 16 простягнення 1 791 876, 69 грн.за участю представників сторін:

позивача: Єлєнін С.М.;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЗСЬОРФ звернулось до Господарського суд Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" про стягнення суми боргу, що становить 1 791 876, 69 грн., та складається з: 1 540 004,00 грн. сума основного боргу, 101 920,33 грн. - пеня за порушення строків оплати, 118 300, 28грн. - штраф за прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів, 23 275,07 грн. - інфляційне збільшення, 8 377,01 грн. - штрафні санкції (3% річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України), а також судові витрати у розмірі 68 878,15 грн., що складаються з 26 878,15 грн. - судового збору, 42 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання пусконалагоджувальних робіт № 09.02 від 09.02.2022 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Рішенням суду від 17.05.2023 року у позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (63524, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Есхар, вул. Літвінова, буд. 5, кв. 6, ЄДРПОУ 42007349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗСЬОРФ (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 66А, оф. 54, ЄДРПОУ 38321436) суму боргу, що становить 1 765 182,66 грн. та складається з: 1 540 004,00 грн. - основна сума боргу, 85 435,23 грн. пеня за порушення строків оплати, 118 300, 28 грн. - штраф за прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів, 15 575,05 грн. - інфляційне збільшення, 5 868,10 грн. - штрафні санкції (3% річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) та 26 477,74 грн. судового збору. В частині стягнення 16 485,10 грн. суми пені за порушення строків оплати, 7 700,02 грн. - інфляційного збільшення, 2 508,91 грн. - штрафні санкції (3% річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) - відмовлено.

23.05.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 12927/23) про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23, у якій останній, просить суд, ухвалити додаткове судове рішення по справі №922/563/22, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Єлєніна Сергія Михайловича у розмірі 42 000,00 грн. Судове засідання у справі просить суд, провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року заяву (вх. № 12927/23 від 23.05.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23 прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на "31" травня 2023 р. о(б) 09:50 год. Заяву позивача викладену у 2 пункті прохальної частини заяви (вх. № 12927/23 від 23.05.2023 року) про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23 задоволено. Судове засідання у справі № 922/563/23 призначене на "31" травня 2023 р. о(б) 09:50 год. Ухвалено провести (за наявності технічної можливості) в режимі відеоконференції шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua). Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є не обов`язковою. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви (вх. № 12927/23 від 23.05.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23.

30.05.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх.. № 13662/23).

Ухвалою суду від 31.05.2023 року яку занесено до протоколу судового засідання вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представники відповідача у призначене судове засідання з розгляду заяви 17.11.2022 року не з`явилися, про час та місце розгляду заяву у справі повідомлений про що свідчить направлення на юридичну адресу останніх, копії ухвали суду від 14.11.2022 року.

Крім того, суд приймає до уваги, що у матеріалах справи наявна довідка Господарського суду Харківської області про доставку електронного листа «Документ в електронному вигляді "Ухвала" від 29.05.2023 року у справі № 922/563/23 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Стець Максим Леонідович в його Електронний кабінет.», документ доставлено до Електронного кабінету: 29.05.2023 року о(б) 18:06 год.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд заяви. При цьому, явку представників сторін у судове засідання судом було визнано не обов`язковою.

Присутній у судовому засіданні в режимі відео конференції представник позивача (заявника) надав усні пояснення, та просив суд задовольнити заяву у повному обсязі.

Розглянувши заяву (вх. № 12927/23 від 23.05.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23, суд виходить з наступного.

В обґрунтування наданої до суду заяви, позивач зазначає, що рішенням суду від 17.05.2023 року позовні вимоги задоволено частково. Проте, суд при прийнятті рішення не вирішив питання про стягнення з Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 42 000,00 грн.

На виконання вимоги статті 124 Господарського процесуального кодексу України, позивач у позовній заяві вказав, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Єлєніна Сергія Михайловича складають 42 000,00 грн.

У зв`язку із чим, звернувся із відповідною заявою до суду.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 7 статті 129 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Як вбачається із матеріалів справи № 922/563/23 року, позивачем у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понесену у зв`язку із розглядом справи: судовий збір у розмірі 26 878,15 грн., та витрати на професійну правничу допомогу адвоката Єлєніна Сергія Михайловича 42 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України(заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання вищевказаних вимог 23.05.2023 року через канцелярію суду надано заяву (вх. № 12927/23) про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23, разом із доказами у підтвердження заявленої до стягнення суми, а саме: актом № 1 здачі приймання правничих (правових) послуг від 22.05.2023 року на суму 42 000,00 грн.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою та письмовими пояснення, було надано до суду копії: - ордер серія АА № 1274844 від 03.02.2023 року, договір про надання правової допомоги від 29.01.2019 року, додаткову угоду від 02.02.2023 року до договору про надання правової допомоги від 29.01.2019 року.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображення в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Судом, здійснено перевірку розрахунків позивача зазначених у акті № 1 здачі приймання правничих (правових) послуг від 22.05.2023 року та встановлено, що як вбачається із наданих документів, адвокатом були надані наступні послуги, 03.02.2023 року опрацювання умов договору на виконання пусконалагоджувальних робіт від 09.02.2022 року №09.02 та інших документів та підготовка проекту позову до ТОВ «Буденергомонтаж-1» (замовник) щодо стягнення грошових коштів за договором на виконання пусконалагоджувальних робіт від 09.02.2022 року № 09.02 (9 годин); 03.05.2023 року представництво ТОВ «Газсьорф» у судовому засіданні у справі № 922/563/23 (1 година); 12.05.2023 року представництво ТОВ «Газсьорф» у судовому засіданні у справі № 922/563/23 (1 година); 17.05.2023 року представництво ТОВ «Газсьорф» у судовому засіданні у справі № 922/563/23 (1 година).

Пунктом 3 акту визначено, що за домовленістю сторін розмір винагороди за правничі (правові) послуги, що надані замовнику згідно цього акту є фіксованим і складає 42 000,00 грн. без ПДВ.

Крім того, як вбачається із пункту 2 додаткової угоди від 02.02.2023 року до договору про надання правової допомоги від 29.01.2019 року сторони погодили, що розмір винагороди адвоката за правничі (правові) послуги вказані у пункті 1 цієї додаткової угоди є фіксованим і складає 42 000,00 грн. без ПДВ.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Крім того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/18402/19 у постанові від 28.12.2020 року, зазначив, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

З аналізу вищевикладеного слідує, що сторонами у підпункті 4.1.1. договору було погоджено вартість послуг виконавця за договором. Тобто сторонами визначено розмір гонорару адвоката, та встановлено його у фіксованому розмірі, та не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі № 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, відповідно до вимог частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, у позові відмовлено частково.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗСЬОРФ у справі № 922/563/23, витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог (1 765 182,66 *42000,00 грн. /1 791 876, 69 грн. = 41 374,32 грн.).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, із урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, заява (вх. № 12927/23 від 23.05.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23 підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 41 374,32 грн.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 625,68 грн. відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву (вх. № 12927/23 від 23.05.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/563/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (63524, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Есхар, вул. Літвінова, буд. 5, кв. 16, ЄДРПОУ 42007349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗСЬОРФ (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 66А, оф. 54, ЄДРПОУ 38321436) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 41 374,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням (додатковим) законної сили.

В частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 625,68 грн. - відмовити.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЗСЬОРФ (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 66А, оф. 54, ЄДРПОУ 38321436);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (63524, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Есхар, вул. Літвінова, буд. 5, кв. 16, ЄДРПОУ 42007349).

Повне рішення складено "01" червня 2023 року

Суддя О.О. Ємельянова