Ухвала

від 31.05.2023 по справі 461/4517/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/4517/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/539/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01.09.2022 року про накладення арешту на майно,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01.09.2022 року задоволено клопотання старшого слідчогоСУ ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021141080000266від 24червня 2021року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.190,ч.4ст.190,ч.5ст.191,ч.2ст.364-1КК України та накладено арешт на майном, яке на праві власності належить ОСОБА_10 : 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 7967133; нежитлове приміщення за адресою: м.Львів, вул. Рубчака І., будинок 25 приміщення 100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481113746101; нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Рубчака І., будинок 25 приміщення 96, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454527046101; нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Рубчака І., будинок 25 приміщення 91, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1005258446101; нежитлове приміщення № 100 в будівлі під літ. Б-5, за адресою: м. Львів, вул. Рубчака І., будинок 23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897247546101; нежитлове приміщення № 102 в будівлі під літ. Б-5, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897426046101; частка в статутному капіталі ТОВ «ПАРУС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 39464137); частка в статутному капіталі ТОВ «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ» (ЄДРПОУ 39005451); частка в статутному капіталі ПП «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ-БУД» (ЄДРПОУ 39067005); частка в статутному капіталі ТОВ «ОЛВІСАНД-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 43614887); частка в статутному капіталі ПП «УКРАЇНСЬКО-ЕСТОНСЬКА КОМПАНІЯ «НАУ ІНОВЕЙШН» (ЄДРПОУ 33805665); частка в статутному капіталі ТОВ «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ ПЛАТИНУМ» (ЄДРПОУ 43480977); частка в статутному капіталі ТОВ «ПРЕСТИЖБУДЦЕНТР» (ЄДРПОУ 35721074); частка в статутному капіталі ТОВ «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ-КЕПІТЕЛ» (ЄДРПОУ 40853288).

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на нежитлове приміщення№ 102в будівліпід літ.Б-5,за адресою:м.Львів,вул.Рубчака І.,будинок 23,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна 897426046101 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в цій частині.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою оскільки зазначене майно було придбано ОСОБА_7 через систему публічних торгів СЕТАМ 02.09.2022 року, остіннім були внесені всі необхідні платежі на вказане майно, та вподальшому приватним нотаріусом ОСОБА_11 . ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності, тобто на час проведення аукціону про накладений арешт слідчим суддею відомо не було. Як наслідок апелянт зазначає, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем майна, що перебувало у власності ОСОБА_10 .

Заслухавши доповідача та пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали клопотання і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та адвоката, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтями 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, згідно з якими зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У свою чергу, викладені доводи також знайшли своє підтвердження в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Так, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частинами 2, 4 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Аналіз змісту клопотання прокурора та ухвали слідчого судді показав, що у зазначених процесуальних документах, не дотримані вимоги наведених вище норм кримінального процесуального закону з приводу нежитлового приміщення № 102 в будівлі під літ. Б-5, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897426046101.

Так, судом апеляційної інстанції, на підставі доданих до апеляційної скарги документів, встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до акту про реалізацію предмета іпотеки від 12.09.2022 року, визнано переможцем електронних торгів, що відбулися 02.09.2022 року та проводилися з реалізації майна, зокрема нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , яке було придбано ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу №1561 від 15.07.2016 року і в подальшому передано в іпотеку на підставі іпотечного договору №637-1/ЮЗІ-18 від 22.12.2018 року.

ОСОБА_7 виплачено всі належні кошти за придбане приміщення на публічних торгах і останньому 12.09.2022 року видано свідоцтво про право власності на нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , загальна площа 33.3 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_2 .

Виходячи з вище викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , хоча вказане приміщення визнане речовим доказом в кримінальному провадження, однак органом досудового розслідування зібрано весь необхідний обсяг документів, що стосуються можливої злочинної діяльності ОСОБА_10 , зокрема для проведення експертних досліджень, наявність чи відсутність арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , не впливає на можливість досягнення мети кримінального провадження в конкретно цьому кримінальному провадженню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає подану апеляційну скаргу обґрунтованою та підставною, а тому така підлягає до задоволення, що має наслідком скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно та постановлення нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_10 .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Поновити адвокату ОСОБА_12 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задоволити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01.09.2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021141080000266 від 24 червня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364-1 КК України скасувати.

Клопотання старшого слідчогоСУ ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021141080000266 від 24 червня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364-1 КК України задоволити частково та накласти арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_10 : 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 7967133; нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Рубчака І., будинок 25 приміщення 100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481113746101; нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Рубчака І., будинок 25 приміщення 96, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454527046101; нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Рубчака І., будинок 25 приміщення 91, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1005258446101; нежитлове приміщення № 100 в будівлі під літ. Б-5, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897247546101; частка в статутному капіталі ТОВ «ПАРУС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 39464137); частка в статутному капіталі ТОВ «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ» (ЄДРПОУ 39005451); частка в статутному капіталі ПП «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ-БУД» (ЄДРПОУ 39067005); частка в статутному капіталі ТОВ «ОЛВІСАНД-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 43614887); частка в статутному капіталі ПП «УКРАЇНСЬКО-ЕСТОНСЬКА КОМПАНІЯ «НАУ ІНОВЕЙШН» (ЄДРПОУ 33805665); частка в статутному капіталі ТОВ «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ ПЛАТИНУМ» (ЄДРПОУ 43480977); частка в статутному капіталі ТОВ «ПРЕСТИЖБУДЦЕНТР» (ЄДРПОУ 35721074); частка в статутному капіталі ТОВ «ЛЬВІВСЬКА МРІЯ-КЕПІТЕЛ» (ЄДРПОУ 40853288).

В частині накладення арешту на нежитлове приміщення № 102 в будівлі під літ. Б-5, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897426046101, яке належить на праві власності ОСОБА_7 , відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: