Постанова

від 31.05.2023 по справі 2-2023/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 2-2023/11

провадження № 61-5396св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,

стягувач - Акціонерне товариство «Дельта Банк»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року у складі судді Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Заяву обґрунтувало тим, що 07 грудня 2011 року Васильківський міськрайонний суд ухвалив заочне рішення у цивільній справі № 2-2023/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», Банк) до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 1329-1-0201012/Ф. 23 червня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2268/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором від 02 липня 2008 року № 1329-1-0201012/Ф, перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації Банку. У зв`язку з проведенням ліквідації ПАТ «Дельта Банк» керівництво Банку повністю змінено, закриті територіальні відділення Банку, звільнені всі місцеві співробітники, що здійснювали судовий супровід кредитних справ. З цих причин дії Банку, спрямовані на примусове виконання рішення суду не здійснювалися, втрачено оригінали виконавчих документів та пропущено строки їх пред`явлення на примусове виконання. Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду у справі № 2-2023/11 не виконано.

З огляду на викладене, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило суд замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника -ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі № 2-2023/11, поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2020 року заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження у справі № 2-2023/11, що видав Васильківський міськрайонний суд Київської області, за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - замість АТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Поновлено ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих документів № 2-2023/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 1329-1-0201012/Ф в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Видано дублікати виконавчих листів № 2-2023/11, шляхом звернення до виконання заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 1329-1-0201012/Ф з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з договором про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 26 червня 2020 року від Банку до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшли права вимоги за кредитним договором, а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в томі числі звернення стягнення на майно; виконавчий лист втрачено з підстав незалежних від заявника; ліквідація Банку, в період якої було припинено основну його діяльність, змінено керівництво, закрито територіальні відділення Банку, звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, стало підставою для пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження ґрунтується на вимогах закону; зазначені стягувачем обставини втрати виконавчого листа є поважними, і наявні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скарго представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2020 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2020 року і наведені ним підстави для поновлення цього строку є неповажними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

17 червня 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Разом із касаційною скаргою представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як підставу касаційного оскарження представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зазначив, що суд апеляційної інстанції розглянув питання про відкриття апеляційного провадження у справі одноособово, а не колегіально, що суперечить правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20). Крім того, заявник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що заявник не була належним чином повідомлена про розгляд заяви 15 жовтня та 18 листопада 2020 року, тому не могла знати про зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Станом на дату розгляду справи відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 до Верховного Суду не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 20 червня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі № 2-2023/11 з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано з Васильківського міськрайонного суду Київської області матеріали справи № 2-2023/11; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

У лютому 2023 року матеріали справи № 2-2023/11 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2020 року заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження у справі № 2-2023/11, що видав Васильківський міськрайонний суд Київської області, за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором замість - АТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Поновлено ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих документів № 2-2023/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 1329-1-0201012/Ф в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Видано дублікати виконавчих листів № 2-2023/11, шляхом звернення до виконання заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 1329-1-0201012/Ф з ОСОБА_1 , ОСОБА_2

08 липня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2020 року та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 1 а. с. 103-118).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без руху, з наданням десятиденного строку з дня отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (т. 1 а. с. 122- 125).

На виконання вимог вказаної ухвали суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 29 жовтня 2021 року подав до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків (т. 1 а. с. 129-136).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року у складі судді Суханової Є. М. (одноособово) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України (т. 1 а. с. 139-143).

Із зазначеним судовим рішенням апеляційного суду Верховний Суд погодитись не може з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право має забезпечуватися справедливими судовими процедурами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з цією нормою перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Натомість у справі, що переглядається, ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2020 року постановлена суддею Київського апеляційного суду Сухановою Є. М. одноособово, а не колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що, регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особи до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у главі 1 «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Оскільки суд апеляційної інстанції порушив процесуальний порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норм ЦПК України у аналогічних питаннях, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, то вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на встановлені порушення, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд не оцінює інші доводи касаційної скарги, в тому числі питання, чи пропущено строк для подання апеляційної скарги з поважних причин.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко