Постанова

від 31.05.2023 по справі 370/1497/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 370/1497/21

провадження № 61-1901св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ла Ферма»,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Деремезна-Агро»,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Ферма» на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в складі колегії суддів Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.

Історія справи

Короткий зміст позовної заяви та судових рішень суду першої інстанції

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Ла Ферма» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У підготовчому судовому засіданні ТОВ «Ла Ферма» в особі адвоката Шипова К. Ю. заявило клопотання про забезпечення судових витрат з посиланням на те, що пред`явлений ОСОБА_1 позов є безпідставним. ТОВ «Ла Ферма» надало суду орієнтовний попередній розрахунок судових витрат на загальну суму 70 000 грн, з яких: 53 000 грн - витрати на правничу допомогу та 17 000 грн - витрати на підготовку висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи №3177 від 07 грудня 2021 року, який спростовує доводи позову.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року в складі судді Мазка Н. Б. задоволено клопотання ТОВ «Ла Ферма» про забезпечення судових витрат:

встановлено поточний розмір судових витрат відповідача у справі на суму 70 000 грн;

забезпечено можливе відшкодування майбутніх витрат відповідача ТОВ «Ла Ферма» на професійну правничу допомогу, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи, зобов`язавши позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Макарівського районного суду Київської області в строк до 14 лютого 2022 року грошову суму в розмірі 70 000 грн;

зобов`язано ОСОБА_1 до 14 лютого 2022 року надати суду докази, що підтверджують забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача ТОВ «Ла Ферма» в розмірі та спосіб, встановлений судом;

попереджено позивача, що у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду;

роз`яснено, що у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

При постановленні вказаної ухвали місцевий суд уважав, що наявність обов`язкових підстав для забезпечення судових витрат є доведеною, а попередньо визначена відповідачем сума судових витрат - обґрунтованою.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ла Ферма» фактично понесені судові витрати у розмірі 70 000 грн, з яких: 53 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу, а 17 000 грн - витрати на проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвала мотивована тим, що в разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. За відсутності відомостей про внесення коштів на депозитний рахунок суду позивачем на виконання ухвали суду від 10 січня 2022 року суд уважає, що клопотання про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року скасовано, а справу направлено до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова мотивована тим, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в ухвалі, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини і чим це підтверджується. Проте, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не містить доводів щодо необґрунтованих дій позивача.

Колегія суддів зазначила, що відповідач на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надав копії платіжних доручень про сплату таких витрат та ордер на надання правничої правої допомоги адвокатом. Разом із тим, стороною відповідача не було надано договору про надання правової (правничої) допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, стягнуті судом витрати не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки написання відзиву було оцінено адвокатом Шиповим К. Ю. в розмірі 53 000 грн.

Апеляційний суд зазначив, що, при постановленні ухвали від 10 січня 2023 року, суд першої інстанції на вказане увагу не звернув та дійшов передчасного висновку про забезпечення судових витрат. При цьому колегія суддів констатувала, що хоч ухвала суду від 10 січня 2023 року в апеляційному порядку не оскаржувалась, проте, не може вважатися законною та обґрунтованою.

Щодо ухвали Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року апеляційний суд зазначив, що місцевим судом не було зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків про доцільність залишення позовної заяви без розгляду.

Аргументи учасників справи

У лютому 2023 року ТОВ «Ла Ферма» подало до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просило її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки позивачка оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року лише в частині розподілу судових витрат. Ухвалу суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду ОСОБА_1 у апеляційному порядку не оскаржувала. Вказує, що позивачка в установлений процесуальним законом спосіб не заперечувала щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем. При цьому розмір таких витрат визначено в ухвалі суду від 10 січня 2022 року, яку ОСОБА_1 не оскаржувала. Зазначає також, що апеляційний суд безпідставно поновив позивачці строк на апеляційне оскарження ухвали Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року, прийнявши до уваги документи, викладені іноземною мовою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Ферма» про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року відмовлено.

У травні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 28 лютого 2023 року зазначено, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).

Аналіз пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України свідчить, що підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду є постановлення судом першої інстанції ухвали без додержання норм матеріального або процесуального права і такий висновок має робитися судом апеляційної інстанції тільки у тому разі, якщо судове рішення суду першої інстанції переглядається по суті. Якщо в певній частині судове рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку, то це не є підставою для скасування чи залишення судового рішення суду першої інстанції без змін із вказівкою про це в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції. Тобто, якщо в певній частині судове рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку, то в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути вказано, з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, в якій саме частині судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, змінено чи скасовано.

Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 643/5556/14-ц, провадження № 61-11131сво19).

У справі, яка переглядається:

ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв`язку з невиконанням позивачкою вимог ухвали від 10 січня 2022 року та стягнуто з неї на користь відповідача судові витрати;

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила: «скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року в частині стягнення витрат та постановити нову, якою відмовити відповідачу у стягненні витрат у розмірі 70 000 грн» (а. с. 158);

при скасуванні ухвали Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року та направленні справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з підстав незазначення місцевим судом мотивів для залишення позовної заяви без розгляду апеляційний суд не звернув увагу на те, що вказана ухвала оскаржена позивачкою в апеляційному порядку виключно в частині стягнення з неї судових витрат, чим порушив вимоги статті 367 ЦПК України;

апеляційний суд не врахував, що суд апеляційної інстанції не має повноважень на скасування ухвали суду першої інстанції про стягнення судових витрат та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі положень пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, оскільки така ухвала не є ухвалою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі;

апеляційний суд не звернув увагу, що в разі встановлення наявності підстав для скасування судового рішення суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України скасовує ухвалу повністю чи частково і ухвалює у відповідній частині нове судове рішення або змінює ухвалу;

за таких обставин суд апеляційної інстанції не переглянув ухвалу суду першої інстанції в оскарженій частині (щодо стягнення судових витрат) по суті.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

У зв`язку з установленням підстав для скасування постанови апеляційного суду колегія суддів інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави вважати, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена постанова - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Ферма» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

З прийняттям постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук