Рішення

від 02.09.2010 по справі 5020-5/093

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 вересня 2010 року справа № 5020-5/093

За позовом: Фонду кому нального майна Севастопольс ької міської ради (99011 м. Сева стополь, вул. Луначарського, 5)

до фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (АД РЕСА_1; АДРЕСА_2)

Про розірвання договору оренди та спонукання поверн ути орендоване майно

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач (ФКМ СМР) - Позня ков С.О., представник, довіре ність б/н від 19.05.2010;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1 ) - не з' явився.

Суть спору:

Позивач, Фонд комунал ьного майна Севастопольсько ї міської ради, звернувся до с уду з позовом до відповідача , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про розірвання дого вору оренди №404-05 від 22.12.2005 та пове рнення орендованого майна.

Позивач обґрунтовує позов ні вимоги тим, що відповідаче м належним чином не виконува лись обов' язки щодо внесенн я орендної плати.

Відповідач в судове засіда ння неодноразово не з' являв ся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судово го засідання повідомлявся на лежним чином у встановленому порядку, за юридичною адресо ю, вказаною у позовній заяві т а у Витягу Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , але поштова кореспонденція була повернута на адресу суд у з відміткою “у зв' язку з за кінченням терміну зберіганн я”.

Оскільки до повноважень господарських судів не відн есено встановлення фактично го місцезнаходження юридичн их осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників с удового процесу на час вчине ння тих чи інших процесуальн их дій, суд вважає, що примірни ки повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, які повернуті органами п оштового зв' язку з позначка ми „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, мож уть вважатися належними дока зами виконання господарськи м судом обов' язку щодо пові домлення учасників судового процесу про вчинення цим суд ом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до пункту 23 Інформаційного лист а Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 „Про деяк і питання застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і у доповідних записках про р оботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень гос подарських судів не віднесен о установлення фактичного мі сцезнаходження юридичних ос іб або місця проживання фізи чних осіб - учасників судовог о процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому, відповідні процесуал ьні документи надсилаються г осподарським судом згідно з поштовими реквізитами учасн иків судового процесу, наявн ими в матеріалах справи.

Відповідно до статті 75 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд виріши в можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалам и у відсутності представника відповідача.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'ясне ні його процесуальні права і обов'язки, передбачені статт ями 20, 22 Господарського процес уального кодексу України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2005 між Управлінням з п итань комунального майна СМД А, правонаступником якого яв ляється Фонд комунального ма йна Севастопольської місько ї ради у місті Севастополі, (ор ендодавець) та відповіда чем (Орендар) був укладений до говір оренди нерухомого майн а №404-05 (далі - договір №404-05).

Відповідно до умов договор у № 404-05 Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду вбу довані нежитлові приміщення цокольного поверху, розташо вані у трьохповерховому житл овому будинку, загальною пло щею 39,90 кв.м., розташовані за адр есою: м. Севастополь, вул. Гер. С евастополя, 20. Строк дії догов ору №404-05 встановлений сторона ми до 19.12.2010.

Згідно з пунктом 3.2 договору №404-05, орендна плата складає 239,28 г рн. за місяць оренди, та перера ховується не пізніше 20 числа п оточного місяця.

Свої зобов' язання щодо вн есення орендної плати відпов ідач виконував неналежним чи ном у зв' язку з чим його забо ргованість перед позивачем з а період з 01.02.2007 по 31.10.2009 складає 11425 ,00 грн.

Цей факт встановлений пос тановою Севастопольського а пеляційного господаського с уду від 27.05.2010 по справі №5020-12/246.

У зв' язку з неналежним вик онанням відповідачем обов' язків щодо оплати вартості к ористування орендованим май ном протягом тривалого часу, позивач вимагає розірвати д оговір оренди нерухомого май на №404-05 та зобов' язати відпов ідача звільнити орендоване м айно і повернути його Орендо давцю.

Зазначене стало причиною для звернення позивача до го сподарського суду із даним п озовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задово ленню повністю, виходячи з на ступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу Укра їни № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Ц ивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов' язання пови нні виконуватись належним чи ном відповідно до умов догов ору та вимог цього Кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, а за відсутності таки х умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно с тавляться. Одностороння відм ова від зобов' язання або од ностороння зміна його умов н е допускається, якщо інше не в становлено договором або зак оном.

Відповідно до ст. 283 Господа рського кодексу України, за д оговором оренди одна сторона (орендодавець) передає другі й стороні (орендареві) за плат у на певний строк у користува ння майно для здійснення гос подарської діяльності.

У користування за договоро м оренди передається індивід уально визначене майно вироб ничо-технічного призначення (або цілісний майновий компл екс), що не втрачає у процесі в икористання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути :

· державні та ко мунальні підприємства або їх структурні підрозділи як ці лісні майнові комплекси, тоб то господарські об'єкти із за вершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), від окремленою земельною ділянк ою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними к омунікаціями і системою енер гопостачання;

· нерухоме майн о (будівлі, споруди, приміщенн я);

· інше окреме інди відуально визначене майно ви робничо-технічного призначе ння, що належить суб'єктам гос подарювання.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону Укр аїни “Про оренду державного та комунального майна”, орен дар зобов'язаний вносити оре ндну плату своєчасно і у повн ому обсязі.

Відповідно до пунктом 1 стат ті 19 Закону України “Про оренд у державного та комунального майна”, орендар за користу вання об'єктом оренди вносит ь орендну плату незалежно в ід наслідків господарської діяльності.

В силу статті 629 Цивільного к одексу України, договір є обо в' язковим для виконання сто ронами.

Згідно зі статтею 291 Господ арського кодексу України, до говір оренди може бути розір вано за згодою сторін. На вимо гу однієї зі сторін договір о ренди може бути достроково р озірваний з підстав, передба чених Цивільним кодексом Укр аїни для розірвання договору найму в порядку, встановлено му статтею 188 Господарського к одексу України.

За змістом частини другої с татті 651 Цивільного кодексу Ук раїни, договір може бути змін ено або розірвано за рішення м суду на вимогу однієї із сто рін в разі істотного порушен ня договору другою стороною та в інших випадках, встановл ених договором або законом.

Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірван ня договору найму, встановле ні статтею 783 Цивільного кодек су України. Таке право наймод авець має у разі, коли наймач к ористується річчю всупереч д оговору або призначенню речі ; без дозволу наймодавця пере дав річ у користування іншій особі; своєю недбалою поведі нкою створює загрозу пошкодж ення речі; не приступив до про ведення капітального ремонт у (якщо обов' язок проведенн я капітального ремонту був п окладений на наймача). Вказан ий перелік підстав для розір вання договору найму на вимо гу орендодавця є вичерпним т а розширеному тлумаченню не підлягає.

Водночас, частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду д ержавного та комунального ма йна" унормовано, що на вимогу о днієї із сторін договір орен ди може бути достроково розі рвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами св оїх зобов' язань та з інши х підстав, передбачених зако нодавчими актами України.

Право розірвати Договір за рішенням господарського суд у на вимогу однієї зі сторін у випадку невиконання іншою с тороною своїх зобов' язань т а з інших підстав передбачен о пунктом 7.3 договору №404-05.

Як зазначено вище, порядок р озірвання договорів визначе ний статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 188 Госп одарського кодексу України, розірвання господарських до говорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном. Сторона договору, яка вва жає за необхідне розірвати д оговір, повинна надіслати пр опозиції про це другій сторо ні за договором. Сторона дого вору, яка одержала пропозиці ю про розірвання договору, у д вадцятиденний строк після од ержання пропозиції повідомл яє другу сторону про результ ати її розгляду. У разі, якщо с торони не досягли згоди щодо розірвання договору або у ра зі неодержання відповіді у в становлений строк з урахуван ням часу поштового обігу, заі нтересована сторона має прав о передати спір на вирішення суду.

Із цією нормою узгоджуєтьс я стаття 11 Господарського про цесуального кодексу України , згідно з якою підприємство ч и організація, які вважають з а необхідне змінити чи розір вати договір, надсилають про позиції про це другій сторон і за договором. Підприємство , організація, які одержали пр опозицію про зміну чи розірв ання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо п ідприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи р озірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з ураху ванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на виріш ення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотрима но встановленого порядку роз ірвання договору, оскільки д окази, які б підтверджували н адсилання відповідачеві про позиції про розірвання догов ору, в матеріалах справи відс утні.

З цього приводу суд вважає з а необхідне зауважити на так є.

Наведені та інші норми мате ріального і процесуального п рава не передбачають будь-як их санкцій за недодержання п ідприємством (організацією) відповідного порядку розірв ання господарського договор у. Тому саме по собі таке недод ержання не тягне за собою нас лідків у вигляді припинення провадження у справі.

Конституційний Суд Україн и в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-р п/2002 (справа про досудове врегу лювання спорів № 1-2/2002) зазначає наступне.

Із змісту частини другої ст атті 124 Конституції України, щ одо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виник ають у державі, випливає, що ко жен із суб' єктів правовідно син у разі виникнення спору м оже звернутися до суду за йог о вирішенням. Зазначена норм а, як і інші положення Констит уції України, не містить заст ереження щодо допустимості с удового захисту тільки після досудового врегулювання спо ру та неприпустимості здійсн ення правосуддя без його зас тосування.

Право на судовий захист пер едбачено й іншими статтями К онституції України. Зокрема, частина четверта статті 13 Кон ституції України, встановлює обов' язок держави забезпеч ити захист прав усіх суб' єк тів права власності і господ арювання, в тому числі у судов ому порядку. До таких суб' єк тів належать, зокрема, юридич ні особи та інші суб' єкти го сподарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена зако ном, іншими нормативно-право вими актами у залежність від використання суб' єктом пра вовідносин інших засобів пра вового захисту, у тому числі д осудового врегулювання спор у.

Обов' язкове досудове вре гулювання спорів, яке виключ ає можливість прийняття позо вної заяви до розгляду і здій снення за нею правосуддя, пор ушує право особи на судовий з ахист. Можливість використан ня суб' єктами правовідноси н досудового врегулювання сп орів може бути додатковим за собом правового захисту, яки й держава надає учасникам пе вних правовідносин, що не суп еречить принципу здійснення правосуддя виключно судом.

Таким чином, обрання певног о засобу правового захисту, у тому числі і досудового врег улювання спору, є правом, а не обов' язком особи, яка добро вільно, виходячи з власних ін тересів, його використовує. В становлення законом обов' я зкового досудового врегулюв ання спору обмежує можливіст ь реалізації права на судови й захист (пункт 3 мотивувально ї частини рішення Конституці йного Суду України).

Верховним Судом України, з п осиланням на вказане рішення Конституційного Суду Україн и, також зазначалося, що недот римання позивачем вимог част ини другої статті 188 Господарс ького кодексу України, щодо о бов' язку надсилання іншій с тороні пропозицій про розірв ання договору в разі виникне ння такої необхідності не по збавляє позивача права зверн утися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямо го позову до відповідача про розірвання договору (постан ова названого суду від 17.06.2008 № 8/3 2пд).

Отже, відсутність пропозиц ії позивача про розірвання д оговору не є перешкодою для в ирішення цього питання в суд овому порядку та підставою д ля відмови у позові.

На думку суду, вимога про ро зірвання договору відповіда є способам захисту цивільног о права, визначеним пунктом 7 ч астини другої статті 16 Цивіль ного кодексу України та част иною другою статті 20 Господар ського кодексу України.

Судом встановлений факт су ттєвого порушення відповіда чем умов договору оренди нер ухомого майна №404-05 в частині ст років внесення орендної плат и.

Відповідно до пункту 1 части ни першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі поруш ення зобов' язання настають правові наслідки, встановле ні договором або законом, зок рема припинення зобов' язан ня внаслідок розірвання дого вору.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про розірва ння договору оренди суд вваж ає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частинами другою т а третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розір вання договору зобов' язанн я сторін припиняються.

У разі розірвання догово ру зобов' язання припиняєть ся з моменту досягнення домо вленості про розірвання дого вору, якщо інше не встановлен о договором. Якщо договір роз ривається у судовому порядку , зобов' язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договор у законної сили.

Статті 15 та 16 Цивільного к одексу України, надають кожн ій особі право на захист її ци вільного права у разі його по рушення, невизнання або оспо рювання. При цьому захист цив ільних прав та інтересів зді йснюється судом.

Відповідно до пункту 6 Роз' яснення президії Вищого арбі тражного суду України від 02.04.19 94 № 02-5/225 "Про деякі питання практ ики вирішення спорів, пов' я заних з судовим захистом пра ва державної власності", держ авні та комунальні підприємс тва мають право звертатися з позовом про усунення будь-як их порушень свого права.

Згідно з частиною другою ст атті 16 Цивільного кодексу Укр аїни, одним із способів захис ту цивільних прав та інтерес ів є примусове виконання обо в' язку в натурі.

З наведеною нормою кореспо ндує стаття 20 Господарського кодексу України, частина дру га якої також відносить до сп особів захисту прав і законн их інтересів господарюючих с уб' єктів присудження до вик онання обов' язку в натурі.

Частиною першою статті 27 За кону України "Про оренду держ авного та комунального майна " визначено, що у разі розірван ня договору оренди орендар з обов' язаний повернути орен додавцеві об' єкт оренди на умовах, зазначених у договор і оренди.

Пунктом 4.12 договору №404-05 вста новлений обов' язок Орендар я повернути орендоване майно при припиненні дії даного до говору в належному стані з ур ахуванням його зносу.

Зважаючи на те, що судом при йнято рішення про задоволенн я позовних вимог про розірва ння договору оренди, об`єкт ор енди вбудовані нежитлові при міщення цокольного поверху, розташовані у трьохповерхов ому житловому будинку, загал ьною площею 39,90 кв.м., розташова ні за адресою: м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 20 - підл ягає поверненню позивачеві.

Отже, позовні вимоги в части ні зобов' язання відповідач а звільнити орендоване майно та передати його Фонду комун ального майна Севастопольсь кої міської Ради також підля гають задоволенню.

За даних обставин, позовні вимоги підлягають задоволен ню в повному обсязі.

Керуючись ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд покладає на відпо відача витрати по сплаті дер жавного мита в сумі 85,00 грн. і ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу в сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 22, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольни ти повністю.

2. Стягнути з фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ід ентифікаційний код НОМЕР_1 , відомостей про наявність п оточних рахунків в установах банків немає) на користь Фо нду комунального майна Севас топольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначар ського, 5, ЄДРПОУ 25750044, відомосте й про наявність поточних рах унків в установах банків нем ає) витрати по сплаті державн ого мита в сумі 85,00 грн., та витра ти на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набра ння рішенням законної сили.

3. Розірвати догові р оренди нерухомого майна №404- 05 від 22.12.2005 укладений між Фондом комунального майна Севастоп ольської міської ради (99011 м. Се вастополь, вул. Луначарськог о, 5, код ЄДРПОУ 25750044) та фізичною о собою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, іден тифікаційний код НОМЕР_1) з моменту набранням рішення законної сили.

4. Зобов' язати фізи чну особу-підприємця ОСОБА _1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМ ЕР_1, відомостей про наявніс ть поточних рахунків в устан овах банків немає) усунути пе решкоди Фонду комунальног о майна Севастопольської міс ької ради (99011 м. Севастополь , вул. Луначарського, 5, код ЄДРП ОУ 25750044, відомостей про наявніс ть поточних рахунків в устан овах банків немає) в користув анні майном, шляхом звільнен ня нерухомого майна, а саме: не житлові приміщення цокольно го поверху, розташовані у трь охповерховому житловому буд инку, загальною площею 39,90 кв.м. , розташовані за адресою: м. Се вастополь, вул. Гер. Севастопо ля, 20 та передати вказані прим іщення по акту прийому-перед ачі Фонду комунального ма йна Севастопольської місько ї ради.

Суддя І.В. Єв докімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

06.09.2010