Рішення

від 23.05.2023 по справі 454/4067/21

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/4067/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з даним позовом та просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема права оренди цих земельних ділянок, припинити право їх оренди.

Свої вимоги мотивує наступним.

Йому належать спірні земельні ділянки. Дані земельні 10.02.2010р. ділянки було передано в оренду відповідачу та термін дії договорів закінчився в 2017-му році.

Він відмовлявся від продовження оренди, про що неодноразово завчасно повідомляв відповідача та жодних угод з відповідачем про продовження строку оренди не укладав.

Підписи в договорах оренди земельних ділянок, укладені в 2015 році, виконані не ним, а тому він звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Проведеною в кримінальному провадженні експертизою підтверджено, що підписи в договорах виконані не ним.

09.09.2021р. він надіслав відповідачу вимогу про повернення земельних ділянок, однак відповіді не отримав.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, позов підтримав.

Представник відповідача подав відзив, у якому на заперечення позовних вимог зазначив, що оскаржувані договори містять усі істотні умови, згоду в яких досягнуто між сторонами та підписано обома сторонами, зареєстровано речове право оренди.

Позивач отримував орендну плату протягом 2015-2020 років, жодного разу не звертався з вимогами про повернення земельних ділянок та не заперечував укладення договорів та їх державної реєстрації.

Також., звернув увагу, що позивач не є потерпілим в кримінальному провадженні, був допитаний як свідок та заявником в такому є ОСОБА_2 .

Вважає, що під час проведення експертизи у кримінальному провадженні, експертом порушено вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а тому ставить такий висновок під сумнів.

Представник позивача адвокат Сціра Т.І. подав відповідь на відзив та вказав, що позивач не підписував договорів оренди земельних ділянок від 07.12.2015р. та не мав волевиявлення їх укладати.

Отримання позивачем грошових коштів від відповідача було розцінено ним як компенсація понесених збитків внаслідок протиправного зайняття земельних ділянок, а не як орендна плата.

Покликання на помилки у висновку експерта не заслуговують на увагу, оскільки такі є лише описками та не змінюють суті цих висновків і встановлених такими висновками обставин, зокрема, що оскаржувані договори оренди земельних ділянок не містять підписів позивача ОСОБА_1 , а підписи в них належать сторонній особі.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 належать земельні ділянки площею 0,3623га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0081, площею 0,4870га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0232, площею 0,8010га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0286 та 05.04.2016р., 06.04.2016р., 07.04.2016р. на підставі договорів оренди вказаних земельних ділянок від 07.12.2015р., прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок за орендарем ТОВ «Патронат-Плюс».

29.05.2018р. ОСОБА_1 , звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 КК України за фактом підроблення договорів оренди земельних ділянок та самовільного захоплення земельних ділянок та 29.05.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості, в тому числі за його заявою.

Згідно висновку експерта №2938 від 08.08.2019р., підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графах «Орендодавець ОСОБА_1 » та «Передав» в договорах оренди земельних ділянок від 07.12.2015р., актах приймання передачі земельних ділянок від 07.12.2015р., виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

09.09.2021р. ОСОБА_1 направив на поштову адресу ТОВ «Патронат Плюс» вимогу звільнити та повернути протягом семи днів земельні ділянки, розташовані на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області, що стверджується вимогою, повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінний лист, трекінгом поштового відправлення.

Відповідачем ТОВ «Патронат Плюс» 01.10.2021р. направлено позивачу ОСОБА_1 відповідь, якою відмовлено повернути земельні ділянки, які є предметом оспорюваних договорів оренди, що вбачається з відповіді на вимогу та фіскального чека.

З наданих представником відповідача відомостей вбачається, що ОСОБА_1 отримував від ТОВ «Патронат-Плюс» орендну плату за користування земельними ділянками в 2015-му році, 2016-му році, 2017-му році, 2018-му році, 2020-му році.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Таким чином, договори оренди належних позивачу земельних ділянок від 07.12.2015р. є неукладеними, не надають відповідачу права їх утримувати та використовувати, а тому спірні земельні ділянки підлягають поверненню позивачу, що є належним захистом його права.

З огляду на зазначене, покликання відповідача на виконання ним обов`язку щодо орендної плати не свідчить про фактичне укладення цих договорів, оскільки позивач не висловлював свого волевиявлення щодо належних йому земельних ділянок.

Також, статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом супроводжується внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Вказана судова практика є сталою, що підтверджується постановами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц (провадження № 61-18491св20), від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18 (провадження № 61-18916св20), від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21).

В п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» регламентовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, провадження № 61-13586 св 20.

Таким чином, суд дійшов висновку про підставність вимог позивача про скасування оспорюваних рішень державного реєстратора про проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, які складаються із сплаченого позивачем судового збору в сумі 1816грн. (відповідно до квитанції №53772 від 12.10.2021р.) та судового збору в сумі 496,20грн. (відповідно до №37 від 16.06.2022р.).

Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,3623га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0081, земельною ділянкою площею 0,4870га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0232, земельною ділянкою площею 0,8010га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0286, шляхом звільнення цих земельних ділянок та повернення їх ОСОБА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 29114741 від 05.04.2016р., право оренди земельної ділянки площею 0,3623га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0081, номер запису про інше речове право 14069257, яке вчинене на підставі договору оренди землі від 07.12.2015р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_3 , припинити право оренди цієї земельної ділянки;

- індексний номер 29142827 від 07.04.2016р., право оренди земельної ділянки площею 0,4870га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0232, номер запису про інше речове право 14068922, яке вчинене на підставі договору оренди землі від 07.12.2015р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_3 , припинити право оренди цієї земельної ділянки;

- індексний номер 29134619 від 06.04.2016р., право оренди земельної ділянки площею 0,8010га з кадастровим номером 4624887400:01:000:0286, номер запису про інше речове право 14068198, яке вчинене на підставі договору оренди землі від 07.12.2015р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_3 , припинити право оренди цієї земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» на користь ОСОБА_1 2312 (дві тисячі триста дванадцять)грн. 20коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: с.Копитів, Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс», ЄДРПОУ:33285535, місцезнаходження: вул.Пасічна,129, м.Львів.

Повне судове рішення складено 05.06.2023р.

Головуючий: М. Я. Адамович