Ухвала

від 05.06.2023 по справі 160/23174/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 160/23174/21

адміністративне провадження № К/990/17557/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/23174/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Криворіжхліб» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 13.10.2021 № 0150140720, № 0150160720, № 0150170720; здійснено розподіл судових витрат.

09.05.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС передбачено підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ГУ ДПС посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах в постановах від 25.08.2022 (справа №826/16217/18), від 04.09.2018 (справа №820/477/17), від 24.01.2018 (провадження №К/9901/554/18), від 16.01.2018 (провадження №К/9901/2558/18).

Висновки Верховного Суду, на які посилається ГУ ДПС, зроблені щодо обставин, які підлягають встановленню у справі, предметом спору в якій є право платника податків на відтворення в податковому обліку господарських операцій з контрагентами, що мають ознаки фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності; щодо оцінки доказів, якими підтверджуються такі обставини. Ці висновки полягають в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування в податковому обліку податкового кредиту та/або витрат, і ця обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення справи.

Якщо господарська операція не відбулася, то первинні документи, складені на такі операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

ГУ ДПС, навівши у касаційній скарзі висновки Верховного Суду, однак, не зазначає, в чому полягає невідповідність застосування судами першої та апеляційної інстанцій правових норм цим висновкам.

Так, висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність оскаржуваних ТОВ «Криворіжхліб» податкових повідомлень-рішень від 13.10.2021 № 0150140720, № 0150160720, № 0150170720 обґрунтований встановленими у справі обставинами щодо здійснення позивачем господарських операцій з придбання зерна пшениці у Приватного підприємства (ПП) «Квартам» та Фермерського господарства (ФГ) «Золоте зерно ЮА» та з поставки на експорт олії соняшникової за зовнішньоекономічним контрактом № 0209/20 від 02.09.2020 з компанією «Coraleni Trading Ltd» (Республіка Кіпр).

Факт господарських операцій суд апеляційної інстанції встановив на підставі оцінки доказів (зокрема, договорів поставки, договорів на переробку пшениці у борошно, видаткових накладних, податкових накладних, актів приймання-передачі робіт (надання послуг) з переробки зерна, складських квитанцій на зерно, інвентаризаційних описів, актів-розрахунків, експортної митної декларації, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 21.11.2022 у справі № 74/2022 (ідентифікуючі ознаки цих доказів зазначені судами першої та апеляційної інстанцій в ухвалених у справі №160/23174/21 судових рішеннях)). Оцінка цих доказів зроблена судом апеляційної інстанції з урахуванням доводів ГУ ДПС щодо можливостей ПП «Квартам» та ФГ «Золоте зерно ЮО» здійснити поставку пшениці, обставин реєстрації ПП «Квартам» на особу, яка не мала на меті здійснення підприємницької діяльност,і та порушення у зв`язку з цим кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною другою статті 205-1, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, фактично лежать у площині оспорювання правильності оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі щодо здійснення господарських операцій, фінансові показники яких Товариство відобразило у податковому обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскарження судового рішення з підстави порушення судом норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі, внаслідок чого були неправильно встановлені обставини у справі, відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частинам другій, третій статті 353 КАС.

Доводів, які б стосувалися цієї підстави (із зазначенням, зокрема, яким доказам суди першої та/або апеляційної інстанцій не дали оцінку, яке клопотання відповідача про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд необґрунтовано відхилив) ГУ ДПС у касаційній скарзі не наводить.

Так само у касаційній скарзі ГУ ДПС не наводить обґрунтувань підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС.

Згідно з абзацом третім пункту 4 частини другої статті 330 КАС у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

ГУ ДПС не зазначає, від якого висновку Верховного Суду, в якій постанові та щодо застосування якої норми права слід відступити.

Підсумовуючи наведене вище, відповідачем не зазначено підстави касаційного оскарження, як того вимагає норма абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Ця норма, безумовно, презумує не тільки формальне зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС, а й фактичне викладення підстави касаційного оскарження, яка відповідає нормі частини четвертої статті 328 КАС. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини другої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення з касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко