Рішення

від 02.05.2023 по справі 759/3131/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3131/20

пр. № 2/759/315/23

02 травня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Журибеда О.М.,

за участю секретаря Багінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним договір підряду, укладений 05.06.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв.; стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошові кошти у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Позов мотивований тим, 05.06.2018 року між ОСОБА_1 (Замовником) та ОСОБА_2 (Проектувальником) було укладено в усній формі договір на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв.

В підтвердження укладення договору підряду ОСОБА_2 власноручно написав розписку в якій вказав: «Я, ОСОБА_2 , отримав гроші на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв., в сумі 100 000,00 грн.»

Проте, ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо здійснення проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв., оскільки у нього відсутній кваліфікаційний сертифікат, який би надавав йому право проводити проектні роботи, та він не мав намірів здійснювати розроблення проектної документації, у зв`язку з цим договір підлягає визнанню недійсним, а сплачені позивачкою ОСОБА_1 кошти в розмірі 100 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Святошинського районного суду від 26 лютого 2020 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Київ від 04 червня 2020 року закрито провадження у справі з тих підстав, що спір підлягає розгляду у господарському суді.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу, справу 17.08.2020 передано в провадження судді Журибеда О.М.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 18 серпня 2020 року прийнято до свого провадження справу. Призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач не укладав з позивачем договору підряду на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин з додержанням усної форми правочину, жодних зобов`язань з приводу проектування автономного газопостачання не брав на себе як фізична особа - громадянин України. Зазначає, що відповідачем, як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Сервіс Плюс» протягом червня місяця 2018 року проводилися перемовини з позивачем з приводу розробки проекту системи автономного газопостачання та поставки позивачу ємностей для зберігання зрідженого газу, наслідком чого стало укладення між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета-Сервіс Плюс», засновником і директором якого є відповідач, договору підряду №02/06 від 12 червня 2018 року, відповідно до умов якого Підрядник (ТОВ «Бета - Сервіс Плюс») взяло на себе зобов`язання за завданням на проектування Замовника (ФОП ОСОБА_1 ) виконати роботи щодо розробки Робочого проекту «Автономна система газопостачання зрідженим газом котельні» розташованої на території власної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 . 05.06.2018 ОСОБА_2 , дійсно було отримано від відповідача грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. та власноручно була написана розписка в отриманні цих коштів. Як зазначає відповідач, за усною домовленістю між ними, у подальшому дані грошові кошти були спрямовані в рахунок оплати за поставлений товар по договору купівлі - продажу №03/07 від 09 липня 2018 року, укладеного між ТОВ «Бета-Сервіс Плюс» та позивачем, а саме за поставку електричного випарника, що був поставлений 12 липня 2018 року, що підтверджується видатковою накладною №003/07 від 12 липня 2018 року. Відповідач вказує, що 13.07.2018, він як керівник ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», отримані від позивача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., вніс на розрахунковий рахунок товариства, як оплата за поставлений товар по Договору купівлі-продажу №03/07 від 09 липня 2018 року, що підтверджується випискою від 13.07. 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві , де зазначила, що наявність розписки, написаної відповідачем, про отримання коштів, не свідчить про виникнення між сторонами правовідносин, що мають ознаки підряду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.06.2018 року ОСОБА_2 власноручно написано ОСОБА_1 розписку, в якій вказано: «Я, ОСОБА_2 , отримав гроші на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв., в сумі 100 000,00 грн.» (а.с. 5).

Вказана розписка підтверджує виникнення договірних відносин між двома фізичними особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зокрема те, що відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання здійснити проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв., а позивач ОСОБА_1 сплатила 100 000,00 грн. на виконання домовленостей.

Відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, договорів та інших правочинів. За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Грошові зобов`язання можуть передбачати передачу грошей як предмету договору або сплату їх як ціни договору. До грошових зобов`язань з передачі грошей як ціни договору належить зобов`язання зі сплати вартості предмета договору (речей, іншого майна, майнових прав) за договорами підряду на проведення проектних робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом.

Частиною 1 та 2 ст. 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за № 651/19389 визначено, що проектні роботи - роботи, пов`язані зі створенням проектної документації для об`єктів будівництва; проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об`єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець).

Відповідно до реєстру атестованих осіб Атестаційно архітектурно-будівельної комісії ОСОБА_2 не є проектувальником та в нього відсутній кваліфікаційний сертифікат, який надає право здійснювати проектні роботи з будівництва.

Отже, ОСОБА_2 на момент укладення договору не мав повноважень на проведення проектних робіт на будівництво, а отже необхідного обсягу цивільної дієздатності (а.с. 6).

Даний правочин суперечить актам цивільного законодавства, а саме п. 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45, згідно з яким проектувальником є лише та фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат.

Проте, ОСОБА_2 не мав кваліфікаційного сертифікату.

Таким чином, договір підряду, укладений 05.06.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв., підлягає визнанню недійсним.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали покази, що їм не відомі обставини укладення договорів між сторонами, при написанні розписки 05.06.2018 року присутні не були та вони не були очевидцями передачі грошових коштів у розмірі 100 000 грн. Повідомили суду, що вони виконували монтажні роботи в грудні 2018 року в с. Микуличин Івано-Франківської області для будівництва автономної системи газопостачання зрідженим газом, що немає відношення до спірних правовідносин.

Що стосується посилання відповідача на те, що 12.06.2018 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «Бета - Сервіс Плюс» (Підрядник), де засновником та директором є ОСОБА_2 , було укладено договір підряду №02/06 на проведення проектних робіт (а.с 76-80).

Відповідно до умов договору, а саме п. 1.1 Договору Підрядник зобов`язується за завданням на проектування Замовника (Додаток №1) виконати роботи щодо розробки Робочого проекту «Автономна система газопостачання зрідженим газом котельні» (надалі - Проектна документація) розташованої на території власної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (надалі - Проектні роботи), Замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх. За дорученням Замовника Проектувальник зобов`язаний підготувати завдання на проектування (Додаток 1).

Згідно з п. 2.1 Договору договірна ціна з ПДВ складає 130 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 22.10.2018 року (а.с. 47) ФОП ОСОБА_1 сплачено на користь ТОВ «Бета - Сервіс Плюс» грошові кошти в розмірі 130 000,00 грн. на підставі Договору підряду №02/06 на проведення проектних робіт від 12.06.2018 року.

Таким чином, на підставі договору підряду №02/06 на проведення проектних робіт від 12.06.2018 року виникли господарські правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Бета - Сервіс Плюс» з приводу виконання робіт щодо розробки Робочого проекту «Автономна система газопостачання зрідженим газом котельні», відповідно до яких ТОВ «Бета - Сервіс Плюс» виконало розробку проекту, а ФОП ОСОБА_1 за цим договором повністю сплатила грошові кошти в розмірі 130 000,00 грн.

Відповідно до акту Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 12.11.2019 №447/1009/m.7/2019, складеного за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері місто будівної діяльності, перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво автономної системи газопостачання зрідженим газом котельні, розташованої на території власної земельної ділянки по АДРЕСА_3 , де замовником є ФОП ОСОБА_1 , підрядником ТОВ «Бета Інженерінг ЛТД», генеральним проектувальником ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», встановлено порушення, що ТОВ «Бета-Сервіс Плюс» передано замовнику ФОП ОСОБА_1 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті, розроблену з порушенням вимог законодавства.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що згідно розписки 05.06.2018 року ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання щодо проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв. та отримав від позивача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., що свідчить про укладення договору підряду. Однак, ОСОБА_2 не здійснював проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв., а договір підряду від 05.06.2018 року підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_2 не мав кваліфікаційного сертифікату та повноважень на проведення проектних робіт на будівництво, а отже й необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд прийшов до висновку, що у зв`язку з визнанням недійсним договору підряду, укладеного 05.06.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв., підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошових коштів у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Є безпідставним посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 отримані 05.06.2018 року від позивача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., він як керівник ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», вніс 13.07.2018, на розрахунковий рахунок товариства, як оплата за поставлений товар по Договору купівлі-продажу №03/07 від 09 липня 2018 року.

З виписки по рахунку ТОВ «Бета-Сервіс Плюс» вбачається, що 13.07.2018 року надійшли грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., як оплата за товар зг. Дог. №03/07 від 09.07.2018 СКО2-100000.00.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що на банківський рахунок підприємства саме ним сплачено саме ті кошти, які отримано 05.06.2018 року відповідачем від позивача на підставі розписки.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається (ст. 81 ЦПК України).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд встановив.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

20.01.2020 року між Адвокатським об`єднанням «Вишневий і Партнери» та ОСОБА_1 укладено Договір №46/20Ц про надання правової допомоги, згідно з п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання грошових коштів з ОСОБА_2 .

Сума гонорару за надання правничої допомоги визначена в Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №46/20Ц від 20.01.2020, згідно з яким: - Підготовка позовної заяви про стягнення 100 000 грн. - 2 500 / 1 год; - Участь в судовому засіданні 3000 грн. за кожне судове засідання; - Письмові пояснення по справі - 2000 грн./1 год.; - відповідь на відзив - 3000 грн./1 год.

31.12.2020 року укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №46/20Ц від 20.01.2020, відповідно до якої Сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору з 31.12.2020 до 31.12.2021 року.

30.12.2021 укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №46/20Ц від 20.01.2020, згідно з якою Сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору з 31 грудня 2021 року до 31 грудня 2022 року.

30.12.2022 укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №46/20Ц від 20.01.2020, згідно з якою Сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року.

Відповідно до акту про надані юридичні від 22.01.2020 підготовка позовної заяви про стягнення 100 000 грн. - 7 500 грн.* 3 год. Відповідно до акту про надані юридичні від 29.05.2020 участь 04.06.2020 року в судовому засіданні Святошинського районного суду міста Києва по справі №759/3131/20 - 3000,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні від 13.11.2020 участь 10.11.2020 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн.; підготовка та подання відповіді на відзив у справі №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн.*1 год. Відповідно до акту про надані юридичні від 16.02.2021 участь 10.02.2021 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні від 04.10.2021 участь 04.10.2021 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні від 25.11.2021 участь 25.11.2021 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні послуги від 09 червня 2022 р. ознайомлення з матеріалами справи №759/3131/20 Святошинському районному суді міста Києва за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 1500,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні від 27.07.2022 року участь 27.07.2022 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн.; письмові пояснення по справі - 2000,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні послуги від 05.10.2022 року участь 05.10.2022 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні послуги від 14.03.2023 року участь 14.03.2023 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн. Відповідно до акту про надані юридичні послуги від 02.05.2023 року участь 02.05.2023 року в судовому засіданні в Святошинському районному суді міста Києва під час розгляду цивільної справи №759/3131/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - 3000,00 грн.

Всього позивачем понесено витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 41 000,00 грн.

Сплата позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується копією квитанції від 28.01.2020, копією дублікату квитанції від 29.05.2020, копією дублікату квитанції від 13.11.2020, копією дублікату квитанції від 16.02.2021, копією платіжної інструкції 0.0.2579558430.1, копією платіжної інструкції 0.0.2579560579.1, копією платіжної інструкції 0.0.2701839265.1, копією платіжної інструкції 0.0.2922762946.1, копією платіжної інструкції 0.0.2978971020.1.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

У постанові від 15.06.2021 № 159/5837/19 (61-10459св20), зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."

Крім того, у постанові від постанові КАСВС від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 зроблено висновок, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 41 000,00 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1840,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір підряду, укладений 05.06.2018 року між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин «Броварня» на 436,0 м. кв.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошові кошти у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 41 000 грн. 00 коп. та судовий збір в загальному розмірі 1840 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Журибеда