Ухвала

від 01.06.2023 по справі 205/4961/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

01.06.2023 Єдиний унікальний номер 205/4961/23

Провадження номер 2-з/205/331/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2023 р. керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршун О. звернувся до суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , з позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу приватизації від 10.06.2019 р. за №6/50-19, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2019 р. за реєстровим № 50Л-19, витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартири АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння.

Одночасно з позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме квартиру АДРЕСА_1 , відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1862096212101; заборони ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь - які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо вказаної квартири, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що предметом позову є скасування рішення органу приватизації, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. за №6/50-19, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 10.06.2019 р. за реєстровим №50Л-19, а також витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартири АДРЕСА_1 . На час звернення прокурора до суду, власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_1 . Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.

Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позовудопускається набудь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Положеннямистатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. До яких серед інших належить накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Предметом спору є визнання незаконним і скасування рішення органу приватизації від 10.06.2019 р. за №6/50-19, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2019 р. за реєстровим № 50Л-19, витребування із чужого незаконного володіння нерухомого майна, зокрема квартири що є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Між сторонами дійсно існує спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з вказаним позовом, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна, внаслідок чого може бути істотно ускладнене чи взагалі унеможливлене виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того суду звертає увагу, що вид забезпечення позову у виді арешту майна та заборони вчиняти певні дії не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки нерухоме перебуває у її володінні, а обмежується лише будь-яка можливість відчуження його.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначене вище майно та заборона вчиняти певні дії до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.

Керуючись ст.ст. 149-151 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1862096212101.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь - які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 , відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1862096212101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за адресою: м.Дніпро, вул. Старокозацька,б.58,кабінет 213,ел.адреса:adminposlug@dniprorada.gov.ua - для виконання.

Копію ухвали, відповідно до ч. 2ст. 157 ЦПК України, до відома направити заявнику та відповідачам.

Відповідно до ч.1ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч.10ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала, постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя КурбановаН.М.