Рішення

від 01.11.2024 по справі 205/4961/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

01.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/4961/23

Провадженя№ 2/205/783/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Вольф В.М.,

представників позивачів Чабаненко Т.В., Чудновського А.О.,

представників відповідачів Костюченко О.Т., Пренко А.В., Сахончик О.О.,

розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення органу приватизації від 10.06.2019 р. за №6/50-19, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2019 р. за реєстровим № 50Л-19, витребування квартири із чужого незаконного володіння,

третя особа: ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршун О. в інтересах держави вособі Дніпровськоїміської ради звернувся до суду з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення органу приватизації від 10.06.2019 р. за №6/50-19, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2019 р. за реєстровим № 50Л-19, витребування квартири із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час здійснення конституційних повноважень окружною прокуратурою встановлено факт безпідставного набуття речових прав на квартиру АДРЕСА_1 та яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпра. Незважаючи на те, що нерухоме майно вибуло з власності територіальної громади поза її волею у червні 2019 року, Дніпровською міською радою до цього часу не вжито заходів, направлених на повернення квартири до комунальної власності. Про безпідставне набуття речових прав на квартиру АДРЕСА_1 окружною прокуратурою неодноразово повідомлялось Дніпровську міську раду та її виконавчі органи. Скеровувались листи на адресу Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 31.01.2022 р. № 04/52-614вих-22, за яким отримано відповідь від 03.02.2022 р. № 3/12-623 про те, що рішенням органу приватизації від 10.06.2019 р. №6/50-19 квартиру АДРЕСА_1 передано у приватну власність ОСОБА_2 , адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 09.02.2022 р. за вих. 04/52-904вих-22, 02.09.2022 р. за вих. 04/52-4208вих-22, за яким отримано відповідь про те, інформація стосовно видачі ордера за №765 від 12.05.1983 р. про вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 в книзі видачі ордерів відсутня, Дніпровської міської ради від 11.11.2022 р. №04/52-5732вих-22 та від 22.12.2022 р. № 04/52-6680вих-22, за якими отримано відповіді, що заходи, спрямовані на поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади міста Дніпра у зв`язку з вибуттям із комунальної власності спірного майна не вживались. Обізнаність міської ради про встановлені окружною прокуратурою обставини незаконного набуття речових прав на нерухоме майно комунальної власності, достатній час для самостійного вжиття заходів, направлених на усунення виявлених порушень, свідчить про бездіяльність Дніпровської міської ради, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим прокурор звертається з даним позовом до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Прокуратурою з`ясовано, що 24.06.2019 р. державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Г.В. прийнято рішення № 47567270 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1862096212101). Державну реєстрацію права власності проведено за заявою ОСОБА_3 від 24.06.2019 р. №34690217 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. за реєстровим №50Л-19, у відповідності до рішення від 10.06.2019 р. за №6/50-19. Підставою прийняття відповідного рішення про приватизацію від 10.06.2019 р. за №6/50-19 послугував ордер за №765 від 12.05.1983 р., виданий виконавчим комітетом Ленінської районної Ради депутатів трудящих, а також надана довідка №5102 про склад сім`ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 , виданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 26.04.2019 р. Відповідно до інформації адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 07.06.2022 р. за вих. 3/11-34, та від 13.09.2022 р. за вих. 3/11-71 відомості стосовно видачі ордера за №765 від 12.05.1983 р. про вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 в книзі обліку видачі ордерів відсутні, в тому числі і в книзі обліку видачі ордерів за 1983 рік за алфавітним довідником інформація на прізвище ОСОБА_4 . Поряд із цим, відповідно до інформації Дніпровської міської ради від 23.09.2022 р. за вих. 7/11-1971, в управлінні департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради при поаркушевому перегляді архівного фонду «Виконавчий комітет Ленінської районної Ради народних депутатів м.Дніпропетровська» за 1983 рік додаткових відомостей стосовно житлової площі за адресою: житловий масив « АДРЕСА_2 не виявлено, та надано засвідчену відповідним чином копію рішення Ленінської районної Ради народних депутатів від 04.03.1983 р. №147/7 «Про надання житлової площі гр. ОСОБА_5 ». Поряд цим, відповідно до інформації, наданої 02.02.2023 р. до окружної прокуратури адміністрацією Новокодацького району Дніпровської міської ради встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 04.03.1983 р. за №149/10 видано ОСОБА_5 з родинною із трьох осіб ордер від 18.03.1983 р. за №3 серії 4/П на право заняття житлової площі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 05.09.2022 р. № 6/5-2208, згідно даних реєстру територіальної громади міста Дніпра та картотеки з питань реєстрації місця проживання осіб - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (11/25 частин домоволодіння) з 21.12.1978 по теперішній час. Поряд із цим, відповідно до інформації Державної установи «Казанківська виправна колонія №93» Міністерства юстиції України від 20.09.2022 р. за вих. 93/6.3-2182 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відбував покарання з 19.02.1983 року по 20.01.1990 року в даній установі виконання покарання, на підставі вироку Володарського районного суду Донецької області від 22.11.1982 р., засуджений за ч.2 ст.142 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 5 місяців з застосування конфіскації майна. Звільнений 20.01.1990 р. по закінченню строку відбування покарання та вибув за адресою: АДРЕСА_3 . Вивченням приватизаційної архівної справи про передачу у приватну власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 , встановлено відсутність долучених документів, що підтверджують невикористання заявником житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 1992 р. по 10.06.2019 р. У зв`язку з вищевикладеним, слід вважати, що ОСОБА_7 при здійсненні приватизації та оформлення документів про передачу квартиру на його користь надано до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, крім іншого, неповний пакет документів. Незважаючи на встановлені обставини, що унеможливлювали приватизацію квартири АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1862096212101) ОСОБА_7 , департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. за реєстровим №50Л-19 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, у відповідності до рішення від 10.06.2019 р. за №6/50-19. Відповідно до інформації комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 19.09.2022 р. №6994 реєстрація права власності (приватна, державна, комунальна) та технічна інвентаризація, як окремого об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 КП «ДМБТІ» ДМР, не проводилася. Також зазначено, що житловий будинок літ. А-9, ж/м « АДРЕСА_4 , в якому знаходяться квартира АДРЕСА_5 , зареєстровано за місцевою радою, на підставі рішення виконавчого комітету Ленінського району від 04.09.1984 р. №486 про те КП «ДМБТІ» ДОР видане реєстраційне посвідчення від 25.01.1990 р. та зроблено запис в облікову книгу №19 за реєстровим №599. Оскільки, рішення органу приватизації прийнято з порушенням, квартиру АДРЕСА_1 в приватну власність передано, у Департаменту житловому господарства Дніпровської міської ради були відсутні підстави для реєстрації права власності за ОСОБА_7 , проте вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з метою запобіганню безпідставній державній реєстрації речових прав на нерухоме майно виконано не було. В подальшому, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Г.В. з відкриттям розділу, прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав (індексний номер рішення - 47567270 від 01.07.2019 р.) ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1862096212101), номер запису про право власності - 32197156 від 24.06.2019 року.

24.01.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю. було посвідчено укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу квартири №386 від 24.01.2020 р., за яким у власність ОСОБА_1 передано квартиру АДРЕСА_1 . Наразі, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . За вказаним фактом, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040660000043 від 16.01.2021 р. за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокурорами Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра. З огляду на з`ясовані обставини набуття речових прав, державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1862096212101) проведена за відсутності належних правових підстав, встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.

Спірна квартира є власністю територіальної громади в особі Дніпровської міської ради і органом приватизації житлового фонду у приватну власність не передавалася, вибула з власності територіальної громади поза її волею, а тому ОСОБА_8 не мав права відчужувати спірну квартиру на користь третіх осіб. Судове рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно виключно у разі, якщо право власності на не майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Спірна квартира є не єдиним житлом відповідачки ОСОБА_1 , оскільки остання проживає та зареєстрована з 12.11.2019 р. по АДРЕСА_6 . Крім того, малолітня донька відповідачки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є власником нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_7 (реєстровий номер об`єкта нерухомого майна - 1104724612101). Спірна квартира була придбана 24.01.2020 р. відповідачем у ОСОБА_3 за 181 830 грн. 00 коп., що складає 71 % її ринкової вартості. Зазначене свідчить про дотримання справедливої рівноваги (балансу) між загальним інтересом громади та інтересами ОСОБА_1 як особи, яка страждає від такого втручання, і яка не позбавлена можливості відновити своє право у спосіб звернення до ОСОБА_3 з вимогою про відшкодування збитків з підстав, передбачених статтею 661 ЦК України, а тому втручанням у право власності відповідача не може вважатися непропорційним та таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Просить скасувати рішення органу приватизації, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. за №6/50-19 про передачу в приватну власність ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18620962121010). Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 10.06.2019 р. за реєстровим №50Л-19, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради, на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18620962121010) на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 . Витребувати від ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 26510514, квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18620962121010). Стягнути солідарно з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 9 193 грн. 31 коп.

Представник позивача ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Крім того доповнила, що проявивши розумну обачність, зважаючи на відкритий доступ до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості перевірити перед укладенням договору купівлі - продажу на спірну квартиру відомості про набуття права власності ОСОБА_7 на інші об`єкти (приміром, за три дні до укладання вказаного правочину - 21.01.2020 р. набуто ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2015083812101). Та поспілкувавшись з мешканцями будинку АДРЕСА_4 щодо з`ясування відомостей про дійсного власника спірної квартири, і за необхідності отримавши правову допомогу, мала би зважити на такі обставини при укладенні правочину купівлі-продажу квартири. З огляду на наведене, витребування у ОСОБА_1 спірного нерухомого майна на користь територіальної громади міста Дніпра не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, та не покладає на неї надмірний індивідуальний тягар, спричинений відсутністю житла для проживання. Застосування у спірних правовідносинах речово-правового механізму повернення майна (віндикації), не позбавляє ОСОБА_1 , як добросовісного набувача квартири, можливості відновити свої права шляхом пред`явлення майнових вимог про повернення їй сплачених грошових коштів, з підстав передбачених статтею 661 ЦК України. Враховуючи, що органами місцевого самоврядування самостійно не було виявлено, що органом приватизації житлового фонду прийнято рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 на підставі підроблених документів. Та у подальшому, 24.06.2019 р. за ОСОБА_7 зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вищезазначені обставини самостійно виявлено прокурором окружної прокуратури та за вказаним фактом, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040660000043 від 16.01.2021 р. за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюють прокурори Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра. Слід зауважити, що відсутність скерованого обвинувального акту до суду за обвинуваченням ОСОБА_3 у незаконному набутті права власності на спірну квартиру не може бути перешкодою в розгляді скерованого окружною прокуратурою позову у справі №205/4961/23, а також свідчити про необгрунтоване і тривале зволікання на реагування уповноваженого органу на виявлені обставини протиправних дій щодо незаконного заволодіння майном.

Представник Дніпровської міської ради Чудновський А.О., позовні вимоги прокурора підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що як на підставу своїх позовних вимог, керівник прокуратури посилається на те, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вибула з власності територіальної громади в особі Дніпровської міської ради поза її волею. Вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки саме Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради було прийнято рішення №6/50-19 від 10.06.2019 р. про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_2 вищевказаної квартири. Відтак, спірна квартира вибула з комунальної власності в порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», - шляхом її приватизації. Волевиявлення Дніпровської міської ради як представника власника комунального майна на вибуття спірної квартири з комунальної власності територіальної громади було шляхом ухвалення відповідного рішення. Той факт, що вказана приватизація була проведена незаконно чи за підробленими, як стверджує позивач документами, не підтверджується жодним доказом, оскільки позивач до свого позову не долучив вироку суду, ухваленого в межах кримінального провадження, яким би було встановлено в діях будь-яких осіб склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 4 ст. 358 КК України, які в подальшому були використані ОСОБА_2 для приватизації вказаної квартири. Крім того, не надано до суду й вироку суду стосовно ОСОБА_2 за незаконне заволодіння державним майном, зокрема за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений за відсутності у продавця права на відчуження. Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна. Відповідач, придбаваючи квартиру не могла і не повинна була передбачати наявність ризику того, що право власності на квартиру може бути припинено у зв`язку з незаконною, на думку позивача, приватизацією. Таким чином, відповідач не може відповідати за бездіяльність органів влади в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наявність кримінального провадження №12021040660000043 від 16.01.2021 р. за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, однак жодних процесуальних рішень з цього кримінального провадження позивачем до суду не надано, фактично дане кримінальне провадження на сьогоднішній день не закінчено шляхом направлення до суду обвинувального акта. Тобто, в цьому контексті слід зазначити, що керівник прокуратури, маючи відповідні процесуальні повноваження та обов`язки, не забезпечив належне процесуальне керівництво під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, не встановив жодних осіб, винних у підробці документів, які стали підставою для приватизації спірної квартири, не притягнув до відповідальності посадових осіб за вчинення службового підроблення, не встановив особу, яка незаконно заволоділа державним майном, чим спричинив збитки державі в особі Дніпровської міської ради та не звернувся, в межах цього ж кримінального провадження, з позовом саме до винної особи про відшкодування завданих збитків. Натомість, керівник прокуратури звертається до суду з позовом до добросовісного набувача вказаної квартири, який за свої власні грошові кошти придбав зазначене майно не маючи для цього будь-яких заборон на момент укладання договору купівлі - продажу. Відтак, твердження позивача про те, що приватизація вказаної квартири була здійснена незаконно, не підтверджується будь-якими доказами. Позивачем не здійснено, в межах повноважень активних дій для встановлення винних осіб та притягнення їх до передбаченої законом відповідальності, а пішов шляхом найменшого супротиву та намагається незаконно позбавити права власності добросовісного набувача, цинічно вказуючи на те, що відповідач має право звернутись з регресним позовом до винної особи. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (пункт 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)). У даному випадку матеріали справи не містять відомостей, а в позові не наведено обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача. Відповідач на момент придбання спірної квартири не могла передбачати наявність ризику того, що право власності на квартиру може бути припинено у зв`язку з незаконністю її приватизації, яка проведена саме державним органом, а тому витребування у відповідача спірної квартири призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Кірм того, територіальна юрисдикція Лівобережної окружної прокуратури поширюється на Дніпровський район у межах: Дніпровської міської територіальної громади (Амур - Нижньодніпровський, Індустріальний, Самарський райони міста Дніпра), відповідно до Наказу Генерального прокурора №39 від 17.02.2021 р. «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур», в той час, як на території Новокодацького району м. Дніпра функціонує Західна окружна прокуратура міста Дніпра, а тому участь саме Лівобережної окружної прокуратури у даній справі незрозуміла та у позовній заяві не обґрунтована. Крім того, позивач посилається на положення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. В той же час, на думку відповідача, Дніпровська міська рада у даному випадку не вбачає будь-яких законних підстав, на відміну від прокурора, для безпідставного позбавлення права власності добросовісного набувача, з урахуванням того, що саме вказаний орган передав квартиру з комунальної власності у приватну, а тому її поведінка не є суперечливою. Як на правову підставу свого позову, прокурор посилається на положення ст. 388 ЦК України. Вважає, що, у контексті цієї справи, прокурором в своєму позові допущено істотні протиріччя, якими останній намагається маніпулювати та ввести в оману суд. Звертає увагу суду, що жодна з підстав, зазначена у вказаній статті не є застосовною у даній справі, оскільки: майно не було загублено; майно не було викрадено; майно вибуло з володіння власника (Дніпровської міської ради) саме з її волі, про що Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради було прийнято рішення №6/50-19 від 10.06.2019 р. про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_2 вищевказаної квартири. Як зазначалось вище, прокурором не надано до суду жодних підтверджень того факту, що майно вибуло поза волею власника, шляхом підробки документів певними особами або внаслідок зловживання своїм службовим становищем відповідними службовими особами, а тому, у даному випадку підстав для витребування майна у відповідача, який, як вказано вище, за власний кошт придбав цю квартиру та зробив в ній капітальний ремонт, немає. Вважаємо, що підстав для задоволення позовних вимог позивача не має, останній не довів перед судом належними та допустимими доказами, що майно вибуло поза волею власника, у зв`язку з чим просимо суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради Костюченко О.Т., ОСОБА_12 , позовні вимоги визнав, просили їх задовольнити.

Третя особа Пронін О.А. надав суду заяву про розгляд даної справи без його участі за станом здоров`я.

Ухвалою суду від 23.05.2023р. заявукерівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову - повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 26.05.2023 р. прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження у даній справі та призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01.06.2023р. заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1862096212101. Заборонено ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_2 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь - які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 , відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1862096212101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Ухвалою суду від 16.02.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статус прокурора визначено у статті 15 вказаного вище Закону України «Про прокуратуру», частиною другою якої передбачено також, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци першийтретій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів прокуратури, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, провадження №14-104/цс19.

Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра, в порядку 15 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Дніпровської міської ради Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради скеровувались листи від 31.01.2022 р. за № 04/52-614вих-22, 09.02.2022 р. за вих. №04/52-904вих-22, 02.09.2022 р. за вих. 04/52-4208вих-22, 11.11.2022 р. №04/52- 5732вих-22 та від 22.12.2022 р. № 04/52-6680вих-22 з інформацією щодо порушення інтересів держави, що полягають у безпідставному набутті речових на нерухоме майно комунальної власності.

Згідно інформації Дніпровської міської ради від 22.12.2022 р. №7/11-2679,від 30.12.2022 р. №7/11-2776, станом на час надання відповіді Дніпровська міська рада з позовною заявою щодо скасування рішення про державну реєстрацію стосовно нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння не звертались (а.с.44 т.1).

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршун О. в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Дніпровської міської ради, обґрунтував у позовній заяві в чому полягає порушення інтересів територіальної громади, необхідність їх захисту, послався на неподання вказаним органом місцевого самоврядування позовної заяви; прокурором зазначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в інтересах якого діє прокуратура; повідомлено письмово Дніпровську міську раду про здійснення ним представництва у даній справі.

Отже, суд дійшов висновку про дотримання керівником Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршун О.вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявність у нього повноважень на підписання, пред`явлення позову.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (статті 47 Конституції України).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

З урахуванням частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 345 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частинами 3, 5 статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму (частина 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Частинами 1 - 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача займаних квартир (будинків) здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Передача квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до частини 11 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян визначено Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009.

За змістом пункту 4 даного Положення, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Відповідно до пункту 17 Положення, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Перелік документів, надання яких є обов`язковим для здійснення приватизації, визначає пункт 18 Положень (в редакції, чинній на час приватизації спірної квартири). Так, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Згідно із пунктом 19 Положення довідка про склад сім`ї та займані приміщення береться громадянином на підприємстві (організації), що обслуговує жилий будинок, гуртожиток. У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які зареєстровані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло. Зразок довідки про склад сім`ї наймача квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення наведено у Додатку 4. Зразок довідки про склад сім`ї наймача квартири (будинку), житлового блоку (секції) в гуртожитку, де мешкають двоє і більше наймачів, та займані ними приміщення наведено у Додатку 5.

Аналіз вищенаведених норм закону та зміст додатків до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян вказує на те, що заяву про передачу у приватну власність комунальної квартири, кімнати комунальної квартири, кімнати гуртожитку, може подати лише той громадянин який має статус наймача вказаного житла, щодо якого є відповідне рішення компетентного органу про укладення договору найму житлового приміщення. В заяві на приватизацію наймач має вказати тип об`єкту приватизації та форму спільної власності - спільна сумісна або спільна часткова. В залежності від вказаного в заяві об`єкта приватизації громадянин замовляє на підприємстві (організації), що обслуговує жилий будинок, гуртожиток довідку про склад сім`ї наймача та займані приміщення, що для кожного об`єкта приватизації має свій зразок.

Судом встановлено, що згідно корінця ордеру №3П, виданого 18.01.1983 р. виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів, ордер був виданий ОСОБА_13 , сім`я якої складається з 2-х чоловік, загальною площею 12,00 кв.м., на кв. АДРЕСА_9 , на підставі списку від 17.01.1983 р.б/н (а.с.92).

Згідно рішення від 04.03.1983 р. №147/7 Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів, вивільнену однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 » жилою площею 11,75 кв.м. надано гр. ОСОБА_5 , на склад три людини, у тому числі: ОСОБА_14 донька, ОСОБА_15 донька (а.с.42-43).

Згідно ордеру №765, виданого 12.05.1983 р. виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів, основним квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_2 , площа 12,20 кв.м., є ОСОБА_2 , склад сім`ї 1 людина (а.с.52).

Згідно акту ФОП ОСОБА_16 , від 23.10.2018 р. №23/10-1, квартира АДРЕСА_1 житловою площею 11,1 кв.м., загальною площею 20,9 кв.м. (а.с.58, 59, 60, 61-63, 65).

Згідно інформації КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 02.11.2018 р. №16372, житловий будинок АДРЕСА_4 , в який увійшла квартира АДРЕСА_5 , зареєстровано за місцевою радою, на підставі рішення виконавчого комітету Ленінського району від 04.09.1984 р. №486 про що КП «ДМБТІ» ДОР видане реєстраційне посвідченні від 25.01.1990 р., та зроблено запис в облікову книгу №19 за реєстровим №5996. Відомості про наявність самочинного переобладнання квартири АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.53, 54, 55, 56, 57).

Згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26.04.2019 р. Департаменту адміністративних послу та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 до складу сім`ї/зареєстрованих входить: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наймач, зареєстрований 17.05.1983 р. (а.с.51).

Згідно рішення органу приватизації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. №6/50-19, реєстр №50-Л-19, задоволено прохання наймача ОСОБА_2 про передачу квартири в якій він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 задоволено в передано вказану квартиру в приватну власність (а.с.48, 49, 50).

Згідно свідоцтва про право власності від 10.06.2019 р. №50Л-19, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с.99).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №47567270 від 01.07.2019 р., державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Г.В., проведено державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 за суб`єктом ОСОБА_2 (а.с.100-101, 102).

12.11.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до органу реєстрації відділу формування та ведення реєстру територіальної громади ДАДП ДМР із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_6 та надала згоду власника на реєстрацію місця проживання ОСОБА_17 (а.с.69, 70, 71, 72, 73-74, 75-76, 77-78).

Згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2020 р., номер р. №386, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К.Ю., ОСОБА_2 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с.105-106.)

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50799514 від 24.01.2020 р., державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К.Ю., проведено державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 за суб`єктом ОСОБА_1 (а.с.107).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021040660000043, 16.01.2021 р., внесено відомості за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст. 190 КК України, а саме: «…групою осіб шляхом обману, у тому числі з використанням підроблених документів, придбано право на нерухоме майно у м.Дніпро, що розташоване за адресами: АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 , житловий масив « ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим спричинили шкоду потерпілим в особливо великому розмірі….» (а.с.79-80).

Згідно інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 03.02.2022 р. № 3/12-623, на № 04/52-614вих-22 від 31.01.2022 р. Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра, рішенням органу приватизації від 10.06.2019 р. №6/50-19 квартиру АДРЕСА_1 , передано у приватну власність ОСОБА_2 (а.с.29-30, 47).

Згідно інформації Дніпровської міської ради від 23.09.2022 р. за вих. 7/11-1971, на №04/52-2365вих-22 від 17.06.2022 р. Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра, в управлінні департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради при поаркушевому перегляді архівного фонду «Виконавчий комітет Ленінської районної Ради народних депутатів м.Дніпропетровська» за 1983 рік додаткових відомостей стосовно житлової площі за адресою: житловий масив « АДРЕСА_2 не виявлено, та надано засвідчену відповідним чином копію рішення Ленінської районної Ради народних депутатів від 04.03.1983 р. №147/7 «Про надання житлової площі гр. ОСОБА_5 » (ф.69, оп.1, спр.1186, арк.111) (а.с. 31-32, 40-41, 42-43).

Згідно інформації від 05.09.2022 р. №6/5-2208, Департаменту адміністративних послу та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, згідно даних реєстру територіальної громади м.Дніпра та картотеки з питань реєстрації місця проживання осіб, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (11/25 частин домоволодіння), з 21.12.1978 р. та по теперішній час (а.с.66).

Згідно інформації Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 13.09.2022 р. за вих. 3/11-71, в книзі обліку видачі ордерів за 1983 рік за алфавітним довідником інформація на прізвище ОСОБА_3 стосовно видачі ордера за №765 від 12.05.1983 р. за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня (а.с.89, 90-91).

Згідно інформації Державної установи «Казанківська виправна колонія №93» Міністерства юстиції України від 20.09.2022 р. за вих. 93/6.3-2182, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відбував покарання з 19.02.1983 року по 20.01.1990 року в даній установі виконання покарання, на підставі вироку Володарського районного суду Донецької області від 22.11.1982 р., засуджений за ч.2 ст.142 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 5 місяців з застосування конфіскації майна. Звільнений 20.01.1990 р. по закінченню строку відбування покарання та вибув за адресою: АДРЕСА_3 . Інша інформація відсутня так, як особова справа знищена по закінченню терміну зберігання, згідно наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012 р. (а.с.96).

Згідно інформації адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 02.02.2023 р. за вих. 3/11-20, надає копію корінця ордеру від 18.03.1983 р. №3 серія 4/П, виданий ОСОБА_5 з родиною із трьох осіб на право заняття житлової площі за адресою: АДРЕСА_2 . Ордер виданий на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 04.03.1983 р. №149/10. Рішення виконкому, які були прийняті протягом 1983 р., передані на постійне зберігання до управління архівної справи Дніпровської міської ради, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 (а.с.93, 94-95).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 12.12.2022 р., оціночна вартість квартири АДРЕСА_1 , 255020,05 грн. (а.с.85-87).

Згідно інформації від 02.01.2023 р. №6/5-3, від 27.12.2022 р. №6/5-7063, Департаменту адміністративних послу та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, згідно даних реєстру територіальної громади м.Дніпра та картотеки з питань реєстрації місця проживання осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13 , з 12.11.2019 р. та по теперішній час (а.с.67, 68).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №332560839 від 17.05.2023 р., 1/1 частина квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2020 р., номер р. №386, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К.Ю. (а.с.97-98, 103-104, 105-106, 108-111).

Прокурором надано суду матеріали відпрацювання за дорученням 04/52-5322вих.23 від 05.07.2023 р. прокурора Лівобережної прокуратури м.Дніпро Чабаненко Т., в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12021040660000043 від 16.01.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за результатами виконання якого, інформації яка становить оперативний інтерес отримано не було (а.с.197-205).

Згідно інформації КП «Теплоенерго» ДМР від 12.07.2023 р. №920, на адресу АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок НОМЕР_3 на ОСОБА_18 у 2002 р. підприємством КП «Дніпропетровські міські теплові мережі»; 01.08.2020 р. КП «ЄРЦ КП» змінено основного квартиронаймача на ОСОБА_1 . Заборгованість за спожиту послугу постачання теплової енергії на 01.01.2020 р. - 19234,59 грн., на 01.02.2020 р 419,02 грн. Сплачено 20.01.2020 р. 14999 грн. платник ОСОБА_19 . Додатково сплачено 20.01.2020 р. 4240 грн. платник ОСОБА_18 . Станом на 01.07.2023 р. заборгованість за теплову енергію та абонентське обслуговування відсутня (передплата 313,79 грн.) (а.с.196).

Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29.08.2023 р. №91-41164/18/23-вих щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 24.02.2022 р. по 10-00 29.08.2023 р. (теперішній час) ОСОБА_1 : Шегені 08.07.2022 18-47 виїзд, Краківець 27.07.2022 08-23 в`їзд, Шегені 02.07.2023 08-48 виїзд, Краківець 01.08.2023 10-20 в`їзд (а.с.210).

Вивченням приватизаційної архівної справи про передачу у приватну власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 , встановлено відсутність долучених документів.

Таким чином, ОСОБА_7 при здійсненні приватизації та оформлення документів про передачу квартиру на його користь надано до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, крім іншого, неповний пакет документів.

Незважаючи на встановлені обставини, що унеможливлювали приватизацію квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 року за реєстровим №50Л-19 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, у відповідності до рішення від 10.06.2019 за №6/50-19.

Таким чином, враховуючи наведені положення закону та обставини справи, суд приходить до висновку, що приватизація квартири АДРЕСА_1 відбувалася без додержання вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 р., тому рішення органуприватизації Департаментужитлового господарстваДніпровської міськоїради від10.06.2019р.№6/50-19,реєстр №50-Л-19, підлягає скасуванню.

Крім того, ОСОБА_2 перебував в місцях позбавлення волі станом на час отримання ордеру на спірну квартиру та жодним чіном фізично не міг отримати ордер, зареєструватися та вселитися в спірну квартиру, що свідчить про те, що такі документи були виготовлені посадовими особами, які мали відношення до оформлення документів для приватизації квартири та які на теперішній час не встановлені органами досудового розслідування.

Також позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. №50Л-19.

Пунктом 23 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009, визначено, що орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 10.06.2019 р. №50Л-19, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с.99).

Оскільки вищевказане свідоцтво видане на підставі рішення органу приватизації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. №6/50-19, реєстр №50-Л-19, яке підлягає скасуванню, тому за встановлених обставин свідоцтво про право власності від 10.06.2019 р. № НОМЕР_4 , видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради підлягає визнанню недійсним.

Щодо витребування спірної квартири від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м.Дніпра в особі Дніпровської міської ради, суд зазначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається з моменту реєстрації цього права.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 ЦК України).

Тлумачення статті 330 ЦК України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні дій з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема,

й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується (див. постанову Верховного Суду України від 18 січня 2017 року (провадження № 6-2776цс16)).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_20 . Договір відповідає вимогам закону, не оспорений та сторонами виконаний.

Укладаючи вказаний договір ОСОБА_21 , в силу закону, не була зобов`язана перевіряти приватизацію квартири, яку придбала, встановлювати наявність іншого нерухомого майна у власності ОСОБА_20 , купувати квартиру саме за таку ціну, яка на думку прокурора, повинна була відповідати визначеній експертом-оцінщиком середньо-ринковій вартості квартири у місті, так як такі умови не передбачені при купівлі-продажу нерухомого майна , а сам договір є вільним у волевиявленні сторін, які його укладають.

Напроти, дозвіл на приватизацію, наступна державна реєстрація права власності квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно давали підстави для ОСОБА_21 , що дії органів місцевого самоврядування відповідали вимогам закону.

Враховуючи, що ні Дніпровська міська рада, ні Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради на протязі тривалого часу не зверталися до суду за захистом свого порушеного права, суд розцінює таку поведінку як таку , що не може свідчити про те, що спірна квартира вийшла з права власності територіальної громади поза їх волею.

Враховуючи викладене, в частині позовних вимог про витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м.Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартири АДРЕСА_1 , слід відмовити з тих підстав, що за встановлених судом обставин майно у відповідача не може бути витребувано в порядку статей 387, 388 ЦК України, а права позивача в зв`язку з цим захисту не підлягають.

З огляду на вимогу ч.1ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради слід стягнути на користь позивача Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позову та задоволення двох позовних вимог немайнового характреру у розмірі 3028 ,00 х 2 = 6056 грн., а також за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 1342 грн., а всього у розмірі 7398 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення органу приватизації від 10.06.2019 р. за №6/50-19, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2019 р. за реєстровим № 50Л-19, витребування квартири із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Скасувати рішення органу приватизації, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.06.2019 р. за №6/50-19 про передачу в приватну власність ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18620962121010).

Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 10.06.2019 р. за реєстровим номером №50Л-19, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради, на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18620962121010) на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

У задоволенні позовних вимог про витребування від ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь територіальної громади м.Дніпра в особі Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 26510514, квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18620962121010) - відмовити.

Стягнути з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7398 ( сім тисяч триста дев`яносто вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного тексту рішення 10.11.2024 р.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості про учасників справи:

Позивачі: Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області ЄДРПОУ 02909938, 49051, м.Дніпро, вул.Осіння, б.8

в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 26510514, 49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.75

Відповідачі: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 38114671, 49000, м.Дніпро, вул.Воскресенська, б.16

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_14

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_15