Ухвала

від 30.05.2023 по справі 646/1666/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/1666/23

№ провадження 1-кс/646/641/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2023 м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023222050000029 від 27.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в :

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023222050000029 від 27.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться за фактом здійснення упродовж 2022-2023 року групою осіб з числа громадян Російської Федерації, які є засновниками Товариств з обмеженою відповідальністю, займаючись діяльністю у сфері оптової торгівлі деталями та приладами для автотранспортних засобів, технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, роздрібної торгівлі медичними й ортопедичними товарами спеціалізованих магазинах, виробництва готових текстильних виробів, крім одягу, інша діяльність у сфері охорони здоров`я, діяльність лікарняних закладів, агентства нерухомості, роздрібної торгівлі меблями, освітлювальними приладами та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, оптової торгівлі меблями, килимами й освітлювальними приладами на території Харківської області провадять господарську діяльність у взаємодії з державною агресором.

Постановою керівника Харківської обласної прокуратури про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 18.04.2023, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42023222050000029 від 27.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України, доручено слідчим СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні службові особи ТОВ «ЕФКАС - 2» (код ЄДРПОУ 37190201), зареєстрованого: АДРЕСА_1 , бенефіціарними власниками та засновниками, якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , контактний номер телефону: НОМЕР_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у якого мається посвідчення на постійне проживання в Україні видане 29.08.2020, контактний номер телефону: НОМЕР_2 .

Статутний капітал ТОВ «ЕФКАС - 2» складає 2 600 000 гривень.

Так, ОСОБА_5 має відсоток частки у статутному капіталі ТОВ «ЕФКАС - 2» - 30%, тобто 780 000 гривень.

ОСОБА_6 має відсоток частки у статутному капіталі ТОВ «ЕФКАС - 2» - 70%, тобто 1 820 000 гривень.

Основний вид діяльності товариства: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Враховуючи те,що середвласників ТОВ«ЕФКАС -2»(кодЄДРПОУ 37190201) є фізичнаособа громадянин країни,яка вчиняєзбройну агресіюпроти України,існує значнийризик прийняттярішень керівництвомТОВ «ЕФКАС-2» щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Крім того, ОСОБА_6 має переважне право голосу у ТОВ «ЕФКАС - 2» при прийнятті рішень.

У зв`язку із військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 КУ, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на можливе вчинення дій службовими особами вищевказаного суб`єкта господарювання діяльності на шкоду України, у органу досудового розслідування виникла необхідність у забороні здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «ЕФКАС - 2» (код ЄДРПОУ 37190201).

Таким чином, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості відчуження майна і попередження наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права у розмірі 70% в статутному капіталі ТОВ «ЕФКАС - 2» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статуту юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, у тому числі державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі.

Представник володільця майна ОСОБА_4 заперечував проти клопотання, у зв`язку з його необгрунтованістю та безпідставністю.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.

27.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за №42023222050000029 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до ч.11ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їхне застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно достатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, зокрема, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).

Відповідно до ч. 5 ст.170КПК у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому, за вимогами п.3 ч.2ст.173КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Разом з цим, частиною 2ст.59 КК Українипередбачено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цьогоКодексу.

Тобто, застосування такої правової підстави для арешту майна, як його можлива конфіскація, обов`язковими умовами є наявність обґрунтованої підозри, а також можливість застосування конфіскації майна як додаткового покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні та вручена у належний спосіб підозра є підставою для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначенихстаттею 42 КПК України(п.2.2. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №536/2475/14-к, провадження №13-34кс19).

При цьому, статус підозрюваного особа набуває з моменту вручення їй повідомлення про підозру у належний спосіб.

На час розгляду клопотання про арешт майна в межах кримінального провадження №42023222050000029 від 27.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1КК України підозра взагалі нікому не оголошена, вказані у клопотанні особи та підприємства не мають жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні, відомості про них (та будь-яких інших) також не містяться у ЄРДР.

Таким чином, фактично юридична особа вважається особою, до якої можуть бути в подальшому застосовані заходи кримінально-правового характеру та щодо якої здійснюється провадження з моменту вручення повідомлення про підозру особі, яка вчинила злочин в інтересах та від імені юридичної особи, та внесення відповідних відомостей про юридичну особу до ЄРДР.

Таким чином, органом досудового розслідування на даному етапі не було надано доказів внесення відповідних відомостей щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ТОВ «ЕФКАС - 2» (код ЄДРПОУ 37190201) до ЄРДР, а також відсутнє повідомлення про підозру ОСОБА_6 або іншої уповноваженої особи зазначеної юридичної особи. Тому втручання у власність шляхом накладення арешту на корпоративні права, які належать ОСОБА_6 у кримінальному провадженні не є виправданим, оскільки, на час подання клопотання про арешт майна, стороною обвинувачення не було доведено обґрунтованість такого арешту та наявності для цього правової підстави.

Крім цього, ОСОБА_5 також має відсоток частки у статутному капіталі ТОВ «ЕФКАС - 2» - 30%, тобто 780 000 гривень, та є громадянином України.

Однак, на даному етапі слідчим при зверненні з клопотанням про арешт майна не було надано достатніх відомостей, які на думку органу досудового розслідування є підставою для арешту майна, а саме про можливе забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором та про те які саме підприємства співпрацюють з державоюагресором.

Також, слідчим у порушення вимог ч. 3ст. 170 КПК Українине доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, на яке він просить накласти арешт в межах цього кримінального провадження, відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Також, не доведено, що перелічене у клопотанні майно, відповідає вимогам та критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, має доказове значення у даному кримінальному провадженні та набуте протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому арешт майна не є розумним та співрозмірним обмеженню права власності та завданням кримінального провадження.

Так, ч.4ст.111-1 КК Українипередбачена відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Так, ані слідчим ані прокурором не надано відомостей про те, що корпоративні права були набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також, під час судового розгляду клопотання прокурор повідомив, що на теперішній час підозра у цьому кримінальному провадженні взагалі нікому не пред`явлена та майно, на яке слідчий просив накласти арешт.

Тобто, як убачається з матеріалів провадження, та пояснень, наданих прокурором в судовому засіданні слідчий суддя вбачає, що орган досудового розслідування фактично сам не визначився з питанням відповідності зазначеного майна критеріям речового доказу, закріпивши такий висновок відповідним процесуальним рішенням.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенціїз правлюдинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Без зазначення та конкретизації майна, яке використовувалось у злочинній діяльності, та зазначення, що саме це майно було набуто кримінально-протиправним шляхом з зазначенням проміжку часу, коли воно було набуто, на переконання слідчого судді неможливо дотриматись необхідного балансу та можливого обґрунтованого пропорційного співвідношення між обмеженням права власності та завданнями кримінального провадження.

За наслідками отримання прокурором в подальшому відомостей про протиправну діяльність та вручення повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні, прокурор не позбавлений можливості повторно звернутись з клопотанням про арешт майна.

Із вищенаведених підстав вбачається, що клопотання є необгрунтованим та безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023222050000029 від 27.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1