Постанова

від 06.06.2023 по справі 420/17411/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17411/22

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

повний текст судового рішення

складено 06.06.2023, м. Одеса

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2023р. про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022р. ТОВ «Таламус ЛТД» звернулося в суд із позовом Одеської митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000261/1 від 25.10.2022р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/00617 від 25.10.2022р.;

- стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» судові витрати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2023р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000261/1 від 25.10.2022р..

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/00617 від 25.10.2022р..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «Таламус ЛТД» суму сплаченого судового збору в розмірі 22 331,44грн.. 14 лютого 2023р. від представника позивача - адвоката Гудкова С.О. надійшла заява (вхід. №ЕП/4422/23), в якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» судові витрати, пов`язані з розглядом справи №420/17411/22, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500грн.. До зазначеної заяви було додано: ордер на надання правової допомоги; рахунок фактура від 6.02.2023р.; акт 1 від 6.02.2023р.; додаткова угода 1 до договору №2/11 від 2.11.2022р.; договір про надання правничої допомоги №2/11 від 2.11.2022р.; квитанція про надсилання стороні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2023р. у задоволенні заяви представника ТОВ «Таламус ЛТД» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено, у зв`язку із порушенням строків визначених ч.7 ст.139 КАС України для надання належних та допустимих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, представником ТОВ «Таламус ЛТД» подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву представника ТОВ «Таламус ЛТД» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500грн. та стягнути із митниці зазначену суму судових витрат.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про скасування ухвали суду та прийняття нового судового рішення, яким частково задовольнити заяву представника товариства, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні законні підстави для задоволення зазначеної заяви, оскільки представником товариства при подачі заяви про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу та наданні належних та достатніх доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу порушено строки встановлені ч.7 ст.139 КАС України.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки при вирішенні зазначеного питання по суті, суд порушив норми процесуального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення клопотання по суті, а тому апеляційний суд за правилами ст.315 КАС України, судове рішення скасовує і постановляє нове рішення, виходячи із наступного.

Так, у відповідності до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналізуючи вищезазначене, судова колегія зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

За правилами ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи викладені норми, судова колегія зазначає, що сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, складові якої визначаються ч.3 ст.134 КАС України. Водночас, необхідною умовою для відшкодування цих витрат є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у строки, визначені ч.7 ст.139 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019р. по справі за №810/1502/18. Як вбачається із матеріалів справи, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Позов ТОВ «Таламус ЛТД» належить до категорії справ незначної складності, особливості розгляду яких визначені ст.262 даного кодексу.

Положення ч.2 ст.262 КАС України встановлює, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 цієї статті якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, усі необхідні процесуальні дії мали бути вчинені позивачем протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 5.12.2022р..

При цьому, у змісті адміністративного позову (а.с.6) представник товариства - адвокат Гудков С.О. відповідно до приписів ч.7 ст.139 КАС України заявив, що позивачем буде надано у порядку ст.139 КАС України підтверджуючі документи протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Так, рішення у даній справі було прийнято судом 3 лютого 2023р., а заяву про ухвалення додаткового рішення подано лише 14.02.2023р., тобто з порушенням строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України, у зв`язку із чим суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Проте, з таким висновком не погоджується апеляційний суд та зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, що повний текст судового рішення складено - 3.02.2023р., та отримано представником через електронний зв`язок в його електронний кабінет - 6.02.2023р., що підтверджується відповідною довідкою (а.с.76).

Судова колегія зазначає, що останній день (п`ятий) подання заяви про ухвалення додаткового рішення разом із відповідними доказами понесених витрат спливав - 11.02.2023р., що припадає на вихідних день (суботу) та згідно процесуального законодавства переноситься на 13.02.2023р. (понеділок).

Як вбачається із матеріалів справи, що заява представника товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу була сформована та направлена в суд першої інстанції саме 13.02.2023р. (а.с.77), а зареєстрована судом - 14.02.2023р..

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково вважав, що представником товариства порушено строки звернення зі спірною заявою, та протиправно відмовив з цих підстав.

Що стосується заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу, то судова колегія зазначає наступне.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспівмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006р. у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.34-36), від 23 січня 2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015р. у справі «Баришевський проти України» (п.95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із матеріалів справи, що Гудковим С.О., представником ТОВ «Таламус ЛТД», заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у вигляді : попереднього аналізу наданих Замовником документів, дослідження законодавчої бази, вироблення правової позиції, консультування Замовника щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), підготовки позовної заяви, формування додатків до позовної заяви та подання до суду першої інстанції.

В даному випадку, предмет спору у справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є не значними.

При цьому, судова колегія бере до уваги, те, що, як вже зазначалось, вказана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Отже, заявлені до відшкодування витрати у розмірі 22 500грн. на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу, судова колегія зазначає, що наведені докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи те, що дана справа віднесена до справ незначної складності, з огляду на те, що в даному випадку представником Гудковим С.О. під час розгляду даної справи в суді першої інстанції було підготовлено та подано лише позовну заяву разом з додатками, то апеляційний суд приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції становить 4 000грн..

Враховуючи зазначене та критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч.5 ст.134 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 4 000грн..

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника ТОВ «Таламус ЛТД» та прийняти нове судове рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.252, 311, 312, 317, 325, 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2023р. про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу по даній справі - скасувати.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, будинок 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (65098, м.Одеса, Застава-ІІ, вул.Привокзальна, 1, ІНН 20936229) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

Т.М. Танасогло