Рішення

від 31.05.2023 по справі 910/531/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2023Справа № 910/531/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" (04128, місто Київ, вул. Берковецька, будинок 6Д; ідентифікаційний код 38537759)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" (04208, місто Київ, вул. Василя Порика, будинок 11, квартира 7; ідентифікаційний код 42434233)

про стягнення 196 504, 16 грн збитків,

Представники сторін:

від позивача: Ярошенко Д.В.

від відповідача: Надточій Є.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" про стягнення 196 504, 16 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки, відповідачем не було вчинено необхідні дії для відновлення реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 196 504, 16 грн, реєстрацію яких була зупинена, ТОВ "ТРЦ Лавина" було позбавлено права на віднесення суми ПДВ в розмірі 196 504, 16 грн до податкового кредиту. Внаслідок бездіяльності відповідача та невжиття необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин позивачу й були завдані збитки в розмірі 196 504, 16 грн.

У відповіді за відзив позивач відзначає, що за викладеним у постанові ВС КГС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 висновком наявні усі елементи складу господарського правопорушення, які є підставою для стягнення з відповідача збитків.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що:

- твердження позивача щодо того, що відповідач не звертався з адміністративним позовом про скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідають дійсності, адже станом на 03.02.2022 рішення у справі № 640, 7208/21 не винесено з незалежних від ТОВ "Аурум Жеко" обставин;

- наведена позивачем позиція, що викладена у постанові ВС КГС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки, відповідач вчинив всі необхідні дії для того, щоб зареєструвати податкові накладні;

- позивач у позовній заяві не навів достатніх підстав та доказів, що підтверджують завдання йому 196 504, 16 грн збитків з боку відповідача.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.02.2022.

03.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

08.02.2022 до Господарського суду надійшла відповідь на відзив в якому позивач вказує, що за викладеним у постанові ВС КГС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 висновком наявні усі елементи складу господарського правопорушення, які є підставою для стягнення з відповідача збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.03.2022.

Судове засідання 02.03.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці. Крім того, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2022 підготовче засідання призначено на 01.06.2022.

27.05.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" адвоката Ласкавого Є.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.06.2022.

08.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" адвоката Прохода Ю.В. про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 08.06.2022, заслухавши пояснення представника позивача, суд за наслідками розгляду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" адвоката Прохода Ю.В. про відкладення розгляду справи, відмовив в його задоволенні з підстав необґрунтованості, зокрема, з огляду на те, що юридична особа необмежена колом осіб, що можуть представляти її інтереси. При цьому, судом вказано, що в минулому засіданні 01.06.2022, яке проводилося в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EasyCon в якості представника відповідача був Ласкавий Є.М. (ордер на надання правової допомоги міститься в матеріалах справи), водночас, особу його неможливо було встановити, у зв`язку з технічними несправностями зі сторони Ласкавого Є.М. з огляду на що в засіданні було оголошено перерву (дана інформація занесена до протоколу 08.06.2022).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2022.

28.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.07.2022.

У судовому засіданні 13.07.2022 представник позивача заявила клопотання про зупинення провадження у справі № 910/531/22 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/7208/21, надала дане клопотання для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 було задоволено лопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" про зупинення провадження у справі № 910/531/22. Зупинено провадження у справі № 910/531/22 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/7208/21.

14.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" в якому вказується, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2022 у справі № 640/7208/21 було відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 було поновлено провадження у справі № 910/531/22 та призначено справу до судового розгляду на 15.02.2023.

15.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а також клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" про зупинення провадження у справі № 910/531/22 та зупинено провадження у справі № 910/531/22 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/7208/21.

11.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 910/531/22, в якому ТОВ "ТРЦ Лавина" повідомляє, що 04.05.2023 Шостим апеляційним адміністративним судом у справі № 640/7208/21 ухвалено постанову, якою позовну заяву ТОВ "Аурум Жеко" залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" про поновлення провадження у справі № 910/531/224 поновлено провадження у справі № 910/531/22. Судове засідання у справі № 910/531/22 призначено на 31.05.2023.

29.05.2023 до Господарського суду міст Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 31.05.2023 суд оголосив про надходження клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та з`ясовував відношення сторін щодо даного клопотання.

Представник відповідача надів пояснення по суті поданого клопотання та просив суд про його задоволення.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання відповідач та відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників, не видаляючись до нарадчої ухвалив відмовити в його задоволенні, у зв`язку з відсутністю обґрунтованих підстав для його задоволення (дана інформація занесена до протоколу с/з 31.05.2023).

Також, у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволення позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 31.05.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" (далі - продавець) укладено договір поставки № 05/11/2018-01 за умовами якого постачальник зобов`язався поставити атракціон "Ніндзя-парк" (далі - продукція) та встановити її в місці, вказаному покупцем в торгово-розважальному центрі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д відповідно до специфікації до даного договору, а покупець прийняти та оплатити її.

Номенклатура, асортимент, кількість, ціна продукції вказується в специфікації до даного договору, кожна специфікація є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору загальна вартість продукції, поставка та установка якої здійснюється відповідно до цього договору складає 3 391 500, 00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 565 250, 00 грн.

Пунктом п. 4.2. договору передбачено, що підтвердженням приймання продукції є видаткова накладна та акт приймання-передачі, підписаний представниками обох сторін. Підписаний акт приймання-передачі, що не містить застережень та вказівок щодо дефектів продукції або робіт з її установки означає, що продукція поставлена та установлена без видимих дефектів.

Судом встановлено, що відповідачем поставку продукції здійснено на загальну суму 3 391 500, 00 грн, що підтверджується видатковими: № ВН0000001 від 14.12.2018 на суму 1 000 000, 00 грн, № ВН0000002 від 18.03.2019 на суму 847 875, 00 грн, № ВН0000003 від 17.04.2019 на сум 1 543 625,00 грн, а також актом приймання-передачі товару № 190417/01 від 17.04.2019.

На виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 565 250, 00 грн.

Водночас в ЄРПН податкові накладні були зареєстровані лише на суму ПДВ 368 745, 84 грн.

Даний факт підтверджується реєстром податкових накладних, податковими накладними з відміткою про реєстрацію на суму ПДВ 368 745, 84 грн, квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також рішеннями про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН на суму ПДВ 196 504, 16 грн.

Як вбачається із квитанції, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної було: "Документ доставлено до ДПС України, документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1. "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної", а також:

"Документ доставлено до ДПС України, документ прийнято. Реєстрація зупинена. Додатково повідомляємо-Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису)".

Таким чином, контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 196 504, 16 грн та було запропоновано відповідачу надати пояснення та документи для їх відновлення (розблокування).

Оскільки, відповідачем не було вчинено необхідні дії для відновлення реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 196 504, 16 грн, реєстрація яких була зупинена, то позивач був позбавлений права на віднесення суми ПДВ в розмірі 196 504, 16 грн до податкового кредиту.

Відтак, у зв`язку з бездіяльністю відповідача та невжиття останнім необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин, позивачу й були заподіяні збитки у розмірі 196 504, 16 грн, що у свою чергу й послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відтак, з викладеного вище, слідує, що згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Оскільки, відповідачем було здійснено поставку товару на загальну суму 3 391 500, 00 грн, то на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 565 250, 00 грн.

Водночас в ЄРПН податкові накладні були зареєстровані лише на суму ПДВ 368 745, 84 грн, що підтверджується реєстром податкових накладних, податковими накладними з відміткою про реєстрацію на суму ПДВ 368 745, 84 грн, квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також рішеннями про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН на суму ПДВ 196 504, 16 грн.

Як про це вказувалося вище, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної було: "Документ доставлено до ДПС України, документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1. "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної", а також:

"Документ доставлено до ДПС України, документ прийнято. Реєстрація зупинена. Додатково повідомляємо-Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису)".

Таким чином, контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 196 504, 16 грн та було запропоновано відповідачу надати пояснення та документи для їх відновлення (розблокування).

Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку - коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 117 від 21.02.2018 (далі - Порядок) у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової - накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Вказані критерії були затверджені наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 (діяли на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові - накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у - податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової - накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Положеннями п. 14 Порядку встановлено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом п. 15 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Аналогічні положення щодо переліку документів та строків подачі пояснень станом на сьогоднішній день визначені п. 5 та 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019.

Відповідно до п. 18 та 20 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За результатом розгляду пояснень комісії - приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 20.03.2020, контролюючим органом відмовлено у реєстрації податкових накладних через те, що Відповідачем не було надано первинних документів щодо постачання / придбання товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020, якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної становить шість місяців із дня, коли платник дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 у випадку застосування процедури адміністративного оскарження строк подання позовної заяви складає 3 місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги на відмову у реєстрації податкових накладних.

Так, з огляду на те, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були прийняті в березні 2020, то в розумінні вказаних вище правових позицій, останнім днем подання адміністративного позову про скасування податкових накладних є вересень 2020 року.

В той час, суд відзначає, що лише у березні 2021 року ТОВ "Аурум Жеко" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з розгляду питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдину реєстрі податкових накладних (далі - Комісія): від 20 березня 2020 року № 1494112/42434233 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 квітня 2019 року № 6 на загальну суму 321 150 грн 00 грн 00 коп (ПДВ на суму 53 525 грн 00 коп); від 20 березня 2020 року № 1494113/42434233 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 квітня 2019 року № 5 на загальну 8 000 грн 00 коп (ПДВ на суму 1 333 грн 33 коп); рішення від 20 березня 2020 року № 1494114/42434233 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 квітня 2019 року № 4 на суму 10 000 грн 00 коп (ПДВ на суму 1 666 грн 67 коп); від 20 березня 2020 року № 1494115/42434233 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12 квітня 2019 року № 2 на суму 131 150 грн 00 коп (ПДВ 21 858 грн 33 коп); від 20 березня 2020 року № 1494116/42434233 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04 квітня 2019 року № 1 на суму 308 725 грн 00 коп (ПДВ 51 454 грн 17 коп); від 20 березня 2020 року № 1494117/42434233 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20 березня 2019 року № 1 на суму 200 000 грн 00 коп (ПДВ 33 333 грн 33 коп); від 20 березня 2020 року № 1494118/42434233 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27 березня 2019 року № 2 на суму 200 000 грн 00 коп (ПДВ 33 333 грн 33 коп); зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання наступні податкові накладні: від 17 квітня 2019 року № 6 на загальну суму 321 150 грн 00 грн 00 коп (ПДВ на суму 53 525 грн 00 коп); від 17 квітня 2019 року № 5 на загальну 8 000 грн 00 коп (ПДВ на суму 1 333 грн 33 коп); від 17 квітня 2019 року № 4 на суму 10 000 грн 00 коп (ПДВ на суму 1 666 грн 67 коп); від 12 квітня 2019 року № 2 на суму 131 150 грн 00 коп (ПДВ 21 858 грн 33 коп); від 04 квітня 2019 року № 1 на суму 308 725 грн 00 коп (ПДВ 51 454 грн 17 коп); від 20 березня 2019 року № 1 на суму 200 000 грн 00 коп (ПДВ 33 333 грн 33 коп); від 27 березня 2019 року № 2 на суму 200 000 грн 00 коп (ПДВ 33 333 грн 33 коп).

В той час, суд вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/7208/21 від 04.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 скасовано. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" залишено без розгляду.

Таким чином, оскільки, відповідачем не було вчинено всіх необхідних дій для відновлення реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 196 504, 16 грн, реєстрація яких була зупинена, то позивач був позбавлений права на віднесення суми ПДВ в розмірі 196 504, 16 грн до податкового кредиту.

Відтак, внаслідок бездіяльності відповідача та невжиття необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин позивачу були заподіяні збитки в розмірі 196 504, 16 грн.

Отже, вищезазначеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Ємному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки, тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За умовами ч. 2 ст. 217 ГК України У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Судом встановлено, що відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 196 504, 16 грн, не виконав.

З наведених вище норм вбачається, що таке порушення відповідача, позбавило позивача права включити суми ПДВ у розмірі 196 504, 16 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, права скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, тобто, позивач поніс збитки.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між допущеним відповідачем порушенням вимог Податкового кодексу України щодо своєчасного складення та реєстрації податкової накладної та відсутністю у позивача можливості включити суму ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Таким чином, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а тому, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо відшкодування на його користь збитків у розмірі 196 504, 16 грн за рахунок відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, оскільки, доводи якими позивач обґрунтовував позовні вимоги знайшли своє підтвердження, більш того, відповідачем спростовані не були, то за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу господарського правопорушення та правомірність вимог позивача щодо відшкодування на його користь збитків у розмірі 196 504, 16 грн за рахунок відповідача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Жеко" (04208, місто Київ, вул. Василя Порика, будинок 11, квартира 7; ідентифікаційний код 42434233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Лавина" (04128, місто Київ, вул. Берковецька, будинок 6Д; ідентифікаційний код 38537759) збитки в сумі 196 504 (сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот чотири) грн 16 коп. та судовий збір в сумі 2 947 (дві тисячі дев`ятсот сорок сім) грн 56 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.06.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ