Ухвала

від 24.02.2023 по справі 753/15063/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №753/15063/22

2/760/6227/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

24 лютого 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., при секретарі Костюк В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс» про застосування наслідків нікчемності попереднього договору купівлі-продажу нерухомості, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс» про застосування наслідків нікчемності попереднього договору купівлі-продажу нерухомості, стягнення коштів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року справу передано до Солом`янського районного суду м. Києва.

Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на:

- земельні ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:577:0002 та 8000000000:72:577:0001, що належить ТОВ «Аса-Плюс»;

- грошові кошти ТОВ «Аса-Плюс», розміщені на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус», МФО 39468807 в межах суми позову - 816330,90 грн.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначає, що 23 січня 2020 року між ТОВ «Аса-Плюс» та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості №23/01/20-сл. Згідно п. 2.1. договору Продавець - відповідач зобов`язується передати у власність Покупцю - позивачу квартиру з характеристиками вказаними п.2.3 цього договору, що розміщена в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ). Згідно п.2.2 вказаного договору об`єкт нерухомості належить до проекту «Друга черга будівництва клубного містечка «Ліверпуль Хаус» та розміщується на земельних ділянках, кадастровий номер 8000000000:72:577:0002 та 8000000000:72:577:0001. Вказані земельні ділянки належать відповідачу на підставі договорів купівлі-продажу №2562 та №2563 посвідчених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Лахно Ю.В. 10.10.2019 року.

Відповідно до п. 4.2 договору №23/01/20-сл сторони погодили, що розрахунок здійснюється у безготівковій формі у національній валюті України по курсу встановленому АТ КБ «Приватбанк» для продажу валюти на день укладення договору, оскільки відповідно до п. 4.1 договору визначено вартість у доларах США та становить 25383 доларів США.

Відповідно до п. 4.3.1. договору у день підписання договору покупець має сплатити продавцю гарантійний платіж у розмірі 1.2%, що становить 7365 грн. Відповідно до п. 4.3.2 договору покупець в строк до 08 лютого 2020 року має сплатити продавцю гарантійний внесок у розмірі 48,8%, що становить 304224 грн.

Відповідно до п. 4.3.3 договору покупець має сплатити продавцю до 08 серпня 2020 року гарантійний внесок в розмірі 50%, що становить 311589 грн.

Позивач виконав усі зобов`язання за попереднім договором у повному обсязі, оскільки відповідно до квитанцій від 24.01.2020 року на суму 7365,00 грн., 08.02.2020 року на суму 173,00 грн., 07.02.2020 року на суму 298505,00 грн. 01.05.2020 року на суму 172611,20 грн., 27.07.2020 року на суму 177370,70 грн. перерахував відповідачу на рахунок НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус» грошові кошти на загальну суму 656024,90. Рахунок на який перераховувалися грошові кошти визначений п. 4.10 попереднього договору.

Згідно п. 3.1 договору закінчення будівництва та введення в експлуатацію будинку 4 квартал 2020 року. Додатковою угодою № 1 від 30 жовтня 2020 року до попереднього договору внесені зміни а п. 3.1 договору та сторони погодили замінити наступне: «4 квартал 2020 року» на «1 квартал 2021 року». Таким чином строк закінчення будівництва та введення в експлуатацію будинку був визначений сторонами як перший квартал 2021 року. Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.04.2021 року.

Проте відповідач не виконав своїх зобов`язань за попереднім договором, не збудував будинок та не передав квартиру у власність позивача.

Враховуючи вказані обставини заявник просить застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказані земельні ділянки та грошові кошти в межах позову, які знаходяться на рахунку відповідача в установі банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На переконання суду, подана заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд вважає необхідним та достатнім застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Аса-Плюс», розміщені на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус», МФО 39468807 в межах суми позову - 816330,90 грн., оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Такий вид забезпечення позову на даний час буде співмірним із заявленими позивачем вимогами та достатнім для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, а також те, що заявником всупереч вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України не обґрунтовано доцільність накладення арешту на земельні ділянки, у задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс», розміщені на поточному рахунку № № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус», МФО 39468807 в межах суми позову - 816 330 (вісімсот шістнадцять тисяч триста тридцять) гривень 90 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).

Зазначити дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс», ЄДРПОУ 39468807 (02068, місто Київ, проспект Петра Григоренка, 3-А, кв. 209).

Направити ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання даної ухвали три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Солом`янський районний суд м. Києва.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.О. Митрофанова