Постанова

від 07.06.2023 по справі 922/647/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/647/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Склярук О.І. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

прокурора Ногіна О.М.

першого відповідача не з`явився;

другого відповідача не з`явився;

третього відповідача Орач О.Л.

четвертого відповідача Ясинський А.В.

п`ятого відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№604Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2023 (суддя І.В.Трофімов) у справі №922/647/22,

за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків;

до 1) Харківської міської ради, м. Харків;

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека №28, м.Харків;

4) Приватної фірми Гамма-55, м.Харків;

5) ОСОБА_1 , м. Харків;

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування декларації та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2023 у справі №922/647/22 у задоволенні заяви першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у справі №922/647/22 відмовлено.

Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова з вказаною ухвалою не погодився та посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2023 у справі №922/647/22 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Судові витрати просить покласти на відповідачів. Про час і місце розгляду справи просить повідомити Київську окружну прокуратуру міста Харкова та Харківську обласну прокуратуру.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано очевидне небажання відповідачів 3-5 як набувачів спірного майна повертати його територіальній громаді в особі Харківської міської ради добровільно в позасудовому порядку, що підтверджується поданням відповідачами 3 і 4, ТОВ «АПТЕКА № 28», ПФ «ГАММА-55», відзивів із запереченням проти позову прокурора, а також фактом відчуження відповідачем 4 ПФ «ГАММА-55» спірних нежитлових приміщень відповідачу 5, ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі №922/647/22 за договором купівлі-продажу від 13.01.2023.

На думку прокурора існують обґрунтовані сумніви, що у разі подальшого відчуження нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45 іншим особам та у разі задоволення судом позову прокурора, буде здійснено добровільне повернення цих приміщень територіальній громаді кінцевими набувачами у позасудовому порядку.

Зазначає, що на стадії розгляду по суті у разі відчуження спірного майна іншим особам, прокурор буде позбавлений можливості залучити цих осіб як співвідповідачів, а також можливості змінити предмет позову шляхом заявлення віндикаційної вимоги до нового кінцевого набувача цього майна. Прокурор вважає, що суд першої інстанції не врахував вказані обставини, що загрожують ефективному захисту порушеного права за позовом прокурора в межах розгляду справи №922/647/22. Вважає, що з урахуванням поведінки відповідачів та обставин справи, предмету, ціни позову, такий захід забезпечення позову, як арешт нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45, є доцільним, обґрунтованим та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 для розгляду справи №922/647/22 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Склярук О.І., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 у справі №922/647/22 у зв`язку з тим, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, апеляційну скаргу прокуратури залишено без руху та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова подав клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2023 (вх.3859 від 06.04.2023). До вказаного клопотання апелянт додав платіжну інструкцію №536 від 23.03.2023 на суму 2684,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2023 у справі №922/647/22 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2023 у справі №922/647/22. Встановлено строк відповідачам для подання відзивів на апеляційну скаргу. Витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/647/22. Призначено справу до розгляду 10.05.2023 о 11:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб.№132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

12.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/647/22.

В судове засідання 10.05.2023 з`явився прокурор, який підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.06.2023 до 12:30 год.

Від ПФ «ГАММА-55» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін (вх.№6401 від 05.06.2023 та вх.№6460 від 06.06.2023).

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін (вх.№6459 від 06.06.2023). Просить розглядати справу без його участі.

В судове засідання 07.06.2023 з`явився прокурор, який підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Присутні також представники третього та четвертого відповідачів заперечують проти задоволення апеляційної скарги про прокурора та просять залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні учасників справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Харківської міської ради; Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради; ТОВ "Аптека № 28" та ПФ "Гамма-55", в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати пункт 14 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.12.2016 № 5423-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2920;

- скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141192532087 від 10.09.2019 по об`єкту "Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху (магазин непродовольчих товарів), розташованих в нежитловій будівлі літ. "А-2"; Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45", з одночасним припиненням права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна;

- витребувати у Приватної фірми "Гамма-55" (код ЄДРПОУ 2164001401) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 24482251) нежитлові приміщення підвалу № 1, 1-го поверху № 1-3, 5-8 загальною площею 286,3 кв. м у нежитловій будівлі літ. "А-2", розташованій за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45, зобов`язавши Приватну фірму Гамма-55 привести нежитлові приміщення у попередній стан.

03.03.2023 Першим заступником керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд:

- накласти арешт на нежитлові приміщення підвалу № 1, 1-го поверху № 1-3, 5-8 загальною площею 286,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-2", розташованій за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 600615363101).

Необхідність у забезпеченні позову, на думку прокурора, викликана тим, що відповідачі 3, 4 і 5 вчинили дії, спрямовані на неодноразове переоформлення речових прав на нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45. Прокурор вважає, що на теперішній час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже у разі повторного відчуження спірного майна він буде змушений ініціювати новий судовий розгляд або зміну/збільшення позовних вимог у справі, що вже розглядається, задля захисту інтересів держави та територіальної громади щодо спірного нерухомого майна.

Тобто, на думку прокурора, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

За переконанням заявника обраний ним спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та водночас його вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий суд вказав, що прокурором не надано будь-яких доказів на підтвердження ускладнення чи унеможливлення виконання рішення або поновлення його порушеного права чи інтересу у разі невжиття заходів забезпечення позову, а отже доводи прокурора про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, підставою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський Суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі "Каіч та інші проти Хорватії").

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст.13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019р. у справі №915/870/18.

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Харківської області про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову у справі №922/647/22 з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора щодо визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наявність порушень вимог Закону України Про приватизацію державного майна, Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2012-2016р.р., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №565/11 від 23.12.2011.

Разом з тим, прокурор має довести наявність зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обґрунтувати, яким чином заходи забезпечення позову забезпечать реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначив, що існує реальна загроза неможливості виконання судового рішення у випадку задоволення позову, оскільки теперішні власники нерухомого майна можуть відчужити спірне нерухоме майно на користь інших осіб, відмінних від відповідачів у справі.

У свою чергу, відповідні твердження прокурора мають бути підтверджені належними та допустимими доказами у контексті норм ГПК України.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Харківської області про те, що всупереч наведеним положенням ГПК України, прокурором у заяві про забезпечення позову не було обґрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення у разі задоволення його вимог. Саме лише посилання прокурора в заяві на можливість вчинення відповідачами дій, зокрема, щодо продажу спірного майна, які в подальшому унеможливлять чи утруднять виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі щодо потенційної можливості подальшого відчуження нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45 іншим особам, відмінним від відповідачів, є лише припущеннями скаржника, які не базуються на жодних належних та допустимих доказах. Зокрема, прокурором не надано оголошення про продаж спірного нерухомого майна чи інших доказів готування до його відчуження, тобто не доведено існування реальних ризиків подальшого утруднення чи неможливості виконання рішення про повернення такого майна законному власнику у випадку задоволення позовних вимог.

Аналогічно викладеному, безпідставними (такими, що не базуються на відповідних доказах) є посилання скаржника на те, відповідач ОСОБА_1 ще до свого залучення у справі № 922/647/22 знав про даний спір, однак, погодився на набуття нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45 в інтересах відповідачів, ТОВ «АПТЕКА № 28» і ПФ «ГАММА-55», переслідуючи спільну з ними мету щодо суттєвого утруднення виконання судового рішення у вказаній справі, якщо це рішення буде не на користь відповідачів.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор наголосив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, тобто відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та може бути визнаний недійсним. З цього приводу судова колегія зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Апелянт, разом з іншим, зазначив, що на підтвердження предмету та підстав відповідної позовної заяви, про забезпечення якої він просить, долучено значний обсяг письмових доказів, що, у тому числі, підтверджують приналежність спірного нерухомого майна Харківській міській територіальній громаді, підстави набуття відповідачем ОСОБА_1 спірного нерухомого майна, а також копії усіх договорів у ланцюгу договорів щодо відчуження спірного нерухомого майна, що незаконно вибуло з власності територіальної громади поза її волею.

У свою чергу, з огляду на не дослідження під час розгляду заяви про забезпечення позову обґрунтованості позовних вимог, про що зазначалося вище, колегія суддів зазначає про процесуальну неможливість ідентифікувати приналежність спірного об`єкту нерухомого майна територіальній громаді на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову. За таких обставин безпідставним є посилання скаржника на наявність доказів, що стосуються як предмету доказування безпосередньо позовних вимог, так і вимог про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження ускладнення чи унеможливлення виконання рішення або поновлення його порушеного права чи інтересу у разі невжиття заходів забезпечення позову, а доводи останнього (прокурора) про наявність підстав для забезпечення позову ґрунтуються лише на припущеннях. У зв`язку з наведеним, заява першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судовою колегією як такі, що спростовані викладеними вище висновками Східного апеляційного господарського суду та не спростовують відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області від 06.03.2023 у справі №922/647/22 та задоволення вимог апеляційної скарги заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова за наведеними в ній мотивами.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2023 у справі №922/647/22 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.06.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.І. Склярук

Суддя О.І. Терещенко