Рішення

від 19.07.2023 по справі 922/647/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2023м. ХарківСправа № 922/647/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської обласної прокуратури (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) до 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції,7) 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16) , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28" (вул. Челюскінців, 3, м.Харків, 61013) , 4) Приватної фірми "Гамма-55" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 27, кв. 2) 5) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасува декларації та витребування майназа участю :

прокурора - Ногіної О. М.;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

відповідача 3 - Орач О.Л;

відповідача 4 - ОСОБА_2 ;

відповідача 5 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 03.03.2023) просить:

- визнати незаконним та скасувати пункт 14 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.12.2016 № 5423-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2920;

- скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141192532087 від 10.09.2019 по об`єкту "Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху (магазин непродовольчих товарів), розташованих в нежитловій будівлі літ. "А-2"; АДРЕСА_2 ", з одночасним припиненням права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна;

- витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 24482251) нежитлові приміщення підвалу № 1, 1-го поверху № 1-3, 5-8 загальною площею 286,3 кв. м у нежитловій будівлі літ. "А-2", розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , зобов`язавши ОСОБА_1 привести нежитлові приміщення у попередній стан.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2023 залучено до участі у справі № 922/647/22 як співвідповідача ОСОБА_1 ; підготовче засідання відкладено на 21.03.2023 на 11:30 год.

13.02.2023 відповідач 4 подав відзив (вх.№ 3383), в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що при укладанні спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коробовою І.Г. були дотримані всі вимоги Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, отже, відповідач 4 був добросовісним набувачем спірних нежитлових приміщень.

14.02.2022 відповідач 3 подав відзив (вх.№ 3627), в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що прокурором в позовній заяві та наданих позовних матеріалах жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення спірними правочинами інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, які прокурор просить застосувати, у вигляді визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним та вилучення придбаного нерухомого майна у власника майна. Також відповідач 3 зазначив, що прокурором пропущений трирічний строк позовної давності за пред`явленими вимогами, у зв`язку з чим ним було зроблено заяву про застосування позовної давності до пред`явлених позовних вимог.

03.03.2023 прокурор подав відповідь на відзив (вх.№ 5170), в якій зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор також зазначив, що про порушення прав територіальної громади міста Харкова дізнався 06.02.2019 після вилучення ряду приватизаційних справ, в т.ч. щодо приватизації спірних приміщень, під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/687/19.

Протокольною ухвалою від 11.04.2023 підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 11.05.2023 на 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.04.2023 провадження у справі 922/647/22 зупинено до повернення матеріалів справи зі Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 провадження у справі № 922/647/22 поновлено, розгляд справи по суті призначено на 19 липня 2023 року на 15:30 год.

Прокурор у судовому засіданні 19.07.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів 3, 4 в судовому засіданні 19.07.2023 проти задоволення позову заперечували, підтримали свої відзиви, а також наголошували на дотриманні порядку та способу проведення приватизації спірних нежитлових приміщень. Крім того, просили застосувати позовну давність до пред`явлених позовних вимог.

Представники відповідачів 1, 2, 5 в судове засідання 19.07.2023 не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора та представників відповідачів 3, 4, суд установив такі обставини.

25.03.2003 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець, відповідач 2) та Орендним підприємством "Аптека № 28" (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №1243 (далі - договір оренди).

На підставі вказаного договору в строкове платне користування Орендарю передано нежитлові приміщення загальною площею 188,2 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ".

Актом прийому-передачі від 25.03.2003 майно, зазначене у договорі оренди, передано Орендарю.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди, яка набрала чинності з 19.05.2003, Орендарем за договором оренди визначено правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28" (відповідач 3).

Відповідно до умов договору оренди Орендар зобов`язався: своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованого нежитлового приміщення (будівлі). У разі проведення капітального ремонту отримати письмову згоду Орендодавця (п. 4.9.). Здійснювати реконструкцію і перепланування нежитлового приміщення (будівлі), улаштування окремих входів по окремим проектам, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності відповідного рішення Харківського міськвиконкому і письмової згоди Орендодавця (п. 4.10.).

30.06.2016 Орендар звернувся до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради з листом про надання дозволу на приватизацію орендованого Майна.

Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу (згідно з додатком - переліком об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу).

Пунктом 14 вказаного переліку передбачено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу Орендарем - ТОВ "Аптека № 28" підлягають:

- нежитлові приміщення підвалу, 1-го поверху загальною площею 188,2 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

31.10.2016 Орендарем до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради подано заяву № 3422 про приватизацію орендованого майна.

Також, 31.10.2016 ТОВ "Аптека № 28" звернулося до Управління комунального майна з листом (вх. № 19276 від 31.10.2016), у якому просило оцінку для приватизації вказаного майна доручити суб`єкту оціночної діяльності фізичній особі-підприємцю Остащенку К.Ю.

На виконання вказаного листа Управління комунального майна звернулося до суб`єкта оціночної діяльності Остащенка К.Ю. (лист від 31.10.2016 № 17994) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень на підставі договору з ТОВ "Аптека № 28".

ФО-П Остащенком К.Ю. складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, затверджений Управлінням комунального майна 01.12.2016, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 31.10.2016 складає 863'700 грн, а разом з ПДВ - 1'036'440 грн.

Вивченням вказаного звіту встановлено, що будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід`ємні поліпшення, відсутні.

19.12.2016 між ТОВ "Аптека № 28" та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 5423-В-С, відповідно до якого відповідач 3 приватизував спірні нежитлові приміщення шляхом викупу за 863'700 грн без ПДВ (разом з ПДВ - 1'036'440 грн).

05.01.2017 складено акт прийому-передачі № 5423-В-С, який засвідчив факт передачі за вищевказаним договором купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № 1, 1-го поверху № 1-3, 5-11, 13 загальною площею 188,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-2", розташованій за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45, та факт сплати коштів у повному обсязі за цим договором.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відповідач 3 здійснив реконструкцію спірного об`єкта нерухомості, змінивши найменування приміщень з «нежитлові приміщення підвалу №1, 1-го поверху № 1-3, 5-11, 13 в нежитловій будівлі літ. "А-2"» на «нежитлові приміщення підвалу № 1, 1-го поверху № 1-3, 5-8 в нежитловій будівлі літ. "А-2"», розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , а також загальну площу приміщень з 188,2 кв.м. на 286,3 кв.м. (декларація про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141192532087 від 10.09.2019).

У подальшому, ТОВ "Аптека № 28" відчужила спірні приміщення Приватній фірмі "Гамма-55" (відповідач 4) за договором купівлі-продажу № 1208 від 27.08.2020.

13.01.2023 відповідачем 4 спірні приміщення продані ОСОБА_1 (відповідач), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договором купівлі-продажу № 23 від 13.01.2023.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірне нерухоме майно на теперішній час зареєстровано за відповідачем 5.

Оскільки відповідач 3 жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна у нього в оренді не здійснив, Прокурор вважає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу Орендарем. Тому, на думку прокурора, відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та має бути визнаний судом недійсним, у зв`язку з чим вищевказані нежитлові приміщення підлягають витребуванню на користь територіальної громади міста Харкова, а декларація про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141192532087 від 10.09.2019 підлягає скасуванню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

У частині першій статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно із частиною п`ятою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Отже, територіальна громада міста Харкова, як власник спірного об`єкта нерухомості, делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Дослідивши п. 14 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, суд зазначає, що дане рішення прийнято з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 1, 2, 4, 29, Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 11,18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Так, у вказаному рішенні зазначено, що його прийнято на підставі законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 565/11 від 23.12.2011 (далі - Програма).

Пунктом 5.1 Програми визначено, що приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи об`єктів.

Відповідно до п. 5.3 та 5.4 Програми одним із способів, що застосовується при індивідуальній приватизації, є конкурсний продаж як інструмент збалансування досвіду та переваг, наявних у покупців, які можуть посилити конкурентні переваги підприємства, та збільшення розміру ціни об`єкта.

Продаж об`єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинного на той час) та цієї Програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Пунктом 5.7 Програми передбачено, що Орендар має переважне право на викуп орендованого майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснені за рахунок власних коштів поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна (будинки, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ЦК України та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. Приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, приватизація проводиться з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

У відповідності з ч. 2 ст. 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Статтею 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності є, відповідно, органи приватизації, створені місцевими Радами.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або місцевою радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

Як зазначалось вище, порядок викупу встановлений ФДМУ. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим ФДМУ від 02.04.2012 №439 (далі - Порядок №439).

Згідно з п. 3.3., 7.15. Порядку №439 у разі коли на участь в аукціоні з продажу об`єкта надійшла заява від одного покупця, зазначений об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об`єкта за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу. А у разі коли на конкурс з продажу об`єкта надійшла заява від одного покупця, такий об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу із забезпеченням ним умов приватизації об`єкта.

Відповідно до п. 8.1. Порядку №439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2. №439 Порядку ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Як зазначено вище оцінка майна, яке підлягає приватизації проводиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ №1891 від 10.12.2003 (далі - Методика).

Відповідно до п. 50 Методики (в редакції від 06.09.2016) вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об`єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об`єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об`єкти, об`єкти соціально-культурного призначення) як об`єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.

Згідно з п. 70 Методики для визначення вартості об`єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об`єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Відповідно до п. 71 Методики вибір виду вартості об`єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об`єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна. У разі викупу об`єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом №1.

Згідно з абз. 6 п. 73 Методики порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Зазначений порядок встановлений ФДМУ, а саме Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 №377 (далі - Порядок №377).

Відповідно до п. 2.2. Порядку №377 підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:

- договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;

- погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;

- аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;

- довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;

- інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Суд установив, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем 3 жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді.

У звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення також відсутні.

Відповідач 3 до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна та приватизації, не подавав документи, передбачені п.2.2. Порядку №377.

Таким чином, здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі №916/2130/15.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а тому відповідний пункт рішення міської ради є незаконним.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо, зокрема, незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, визначеною ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності спірних правочинів є недодержання в момент їх вчинення вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

У даному випадку має місце невідповідність змісту спірного договору вимогам ч. 2 ст. 345 ЦК України, якою передбачено, що приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом, який в даному випадку, як зазначено вище, порушено.

Разом з цим, відповідачем 3 зроблено заяву про застосування позовної давності до пред`явлених вимог.

Суд, вирішуючи вказану заяву, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

При цьому, і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними на обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.

У той же час, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно з нормами частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності, саме на позивача покладений обов`язок доведення тієї обставини, що зазначений строк було пропущено з поважних причин.

Чинним законодавством не передбачено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суд має встановити, коли прокурор довідався чи міг довідатися про порушення інтересів держави.

Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у пункті 48 постанови від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 так: позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Як встановлено вище, спірне рішення органу місцевого самоврядування прийняте Харківською міською радою 26.10.2016, однак прокурор звернувся до суду із позовом у цій справі 18.02.2022, тобто більше ніж через п`ять років після ухвалення рішення.

Отже, прокурор звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування пункту 14 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 у даній справі поза межами загальної позовної давності.

У позовній заяві прокурором зазначено про те, що ним пропущений встановлений цивільним законодавством строк позовної давності, однак вказане, на переконання прокуратури, зумовлене об`єктивними поважними причинами, адже про існування оскаржуваного рішення Харківської міської ради та спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень останній стало відомо лише під час здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002, а саме - за результатами витребування матеріалів приватизаційних справ, у тому числі щодо спірного об`єкту нерухомого майна, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19.

Також прокурором вказано про те, що у розумінні положень ст. 131-1 Конституції України та вимог Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону від 14.10.2014 з 2014 року органи прокуратури позбавлені повноважень щодо здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів, у тому числі проведення перевірок щодо виявлення факту порушення законодавства щодо порядку відчуження майна комунальної власності, тому навіть за умови обізнаності про прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, прокуратура була позбавлена можливості перевірити та встановити факт допущення порушень порядку приватизації об`єктів комунального майна.

Щодо наведених доводів, суд зазначає наступне.

У відповідності до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наявного в матеріалах справи, органами прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у досудовому розслідувані у кримінальному провадженні за №42017221080000002 від 04.01.2017, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Харківською місцевою прокуратурою №2 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова у справі №639/687/19, на яку посилається прокурор у позовній заяві, зокрема, клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню №42017221080000002 від 04 січня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365-2 КК України задоволено; надано дозвіл на проведення тимчасового доступу до наступних документів, які зберігаються в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради по об`єктам нерухомого майна, які було відчужено з комунальної власності шляхом викупу на підставі наступних рішень Харківської міської ради, зокрема, Рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16; по кожному з об`єктів надано тимчасовий доступ до всіх наявних документів, в тому числі:

- договір купівлі-продажу, всі додаткові угоди до нього, акт прийому-передач об`єкту нерухомого майна;

- звіт про оцінку майна для його продажу шляхом викупу, всі додатки до цього звіту, договір з оцінювачем щодо виготовлення цього звіту, всю переписку з оцінювачем щодо цієї оцінки, рецензію на вказаний звіт;

- документи щодо інвентаризації майна перед його продажем, в тому числі технічні паспорти та акти інвентаризації;

- договори щодо передачі в оренду майна, які діяли протягом останніх 3 років перед його продажем, всі додаткові угоди до цих договорів, всі додатки до цих договорів, зокрема розрахунки, акти прийому-передач майна, укладені на підставі цих договорів;

- звіти про оцінку майна для його передачі в оренду, всі додатки до цих звітів, договори з оцінювачами щодо виготовлення цих звітів, всю переписку з оцінювачами щодо оцінки, рецензії на вказані звіти; всю переписку з орендарем майна за останні 5 років, в тому числі надання дозволів на проведення капітального ремонту або реконструкції орендованого майна;

- заяви орендаря про надання дозволу на проведення невід`ємного поліпшення орендованого майна, дозволи на проведення такого поліпшення;

- у разі проведення поліпшення: погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат; звіт оцінювача про наявність та вартість поліпшень;

- всю наявну переписку з особами, які на підставі вказаних рішень сесії викупили об`єкти нерухомого майна протягом 2013-2018 років (звернення, відповіді, документи, які складались для надання відповідей), зокрема звернення щодо надання цих об`єктів в оренду та їх відчуження з додатками;

- акти перевірок, службові записки та інші документи, які складались за результатами перевірок додержання умов договорів оренди та договорів купівлі-продажу цих об`єктів за 2013-2019 роки.

Зі змісту мотивувальної частини наведеної ухвали вбачається, що в обґрунтування поданого прокурором клопотання про надання тимчасового доступу та вилучення речей в оригіналі, останній посилався на те, що "Протягом 2016-2018 років Харківською міською радою прийнято ряд рішень щодо відчуження об`єктів нерухомого майна з комунальної власності у приватну шляхом викупу, зокрема, Рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16. З урахуванням того, що в ході проведення досудового розслідування зібрані докази, які свідчать що внаслідок прийняття вказаних рішень сесії територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради завдано збитки у вигляді упущеної вигоди, на даний час виникла необхідність вилучити відповідні документи, які зберігаються в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Вищевказані документи, що зберігаються в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди злочину. На даний час виникла необхідність вилучити їх в оригіналах з метою збереження, а також з метою проведення по ним почеркознавчих експертиз, технічних експертиз документів, а також судових будівельно-оціночних та економічних експертиз" (абз. 72-74 ухвали).

З огляду на вказане, органи прокуратури були обізнані про наявність систематичних порушень закону з боку Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації, в тому числі у зв`язку з прийняттям Рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, ще до звернення прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню №42017221080000002 від 04 січня 2017 року, а тим більше до задоволення вказаного клопотання судом. Тому суд критично ставиться до висновку прокурора про те, що відлік позовної давності розпочався з 06.02.2019, тобто з моменту винесення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/687/19.

Прокурором не надано жодних пояснень тому факту, що він звернувся з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню лише через більше ніж 2 роки після відкриття кримінального провадження, хоча відповідне кримінальне провадження, з приводу систематичних порушень законодавства допущених Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації під час приватизації комунального майна, було відкрите ще з 04.01.2017.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що ще 28.02.2017 прокурор Харківської місцевої прокуратури № 2 звертався до відповідача 3 з листом щодо надання всіх документів, які стосуються приватизації спірних нежитлових приміщень.

У відповідь на вказаний лист відповідачем 3 в березні 2017 року були направлені на адресу Харківської місцевої прокуратури № 2, всі документи, які стосувались приватизації спірних нежитлових приміщень, в тому числі і спірний договір купівлі-продажу.

При цьому, спірний договір купівлі-продажу містив посилання на спірне рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, яке перебувало у вільному доступі на офіційному вебсайті Харківської міської ради, а отже прокурор мав можливість з ним ознайомитись.

Отже, матеріали справи підтверджують те, що ще на початку 2017 року прокурор мав можливість довідатись про порушення законодавства підчас прийняття спірного рішення та укладення спірного договору купівлі-продажу.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання незаконним та скасування пункту 14 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень розпочався з 04 січня 2017 року, оскільки саме з цього часу прокурор довідався про систематичні порушення відповідачами 1,2 законодавства, зокрема під час проведення приватизації пансіонату "Комунальник", та мав вжити всіх необхідних заходів для перевірки законності відчуження інших об`єктів нерухомого майна з комунальної власності у приватну шляхом викупу протягом 2016 року.

Суд наголошує, що прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.02.2020 у справі № 911/2191/16.

Отже, можливо зробити висновок про те, що строк позовної давності пропущений прокурором не з об`єктивних, а з суб`єктивних причин. Останні пов`язані з внутрішніми особливостями організації роботи прокуратури по вирішенню питань щодо необхідності вчинення тих чи інших процесуальних дій на захист інтересів держави, їх порядку, строків та черговості. Тому підстави для визнання поважними причин пропущення позовної давності відсутні.

За таких обставин, суд доходить висновку, що прокурором не наведено жодних переконливих аргументів в обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що матеріалами справи доведена обґрунтованість позовних вимог прокурора в частинні скасування оскаржуваного пункту рішення органу місцевого самоврядування та визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, а також звернення прокурора з позовом у відповідній частині з пропуском визначеного законом строку, про що відповідачем 3 було зроблено заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, суд, зважаючи на те, що прокурором не доведено наявності об`єктивних поважних причин пропуску звернення до суду за захистом прав та інтересів, доходить висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог прокурора в частині визнання незаконним та скасування пункту 14 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 та в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.12.2016 № 5423-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28".

Оскільки вимоги про скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141192532087 від 10.09.2019 та витребування майна з володіння відповідача 5 є похідними від перших двох вимог (про визнання незаконним та скасування пункту рішення Харківської міської та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень), враховуючи відмову у задоволенні цих вимог, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору за подання позовної заяви, суд керується ст. 129 ГПК України та покладає витрати зі сплати судового збору на позивача (прокурора).

На підставі викладеного ст. 4, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишити за прокурором.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської обласної прокуратури (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76);

Відповідач 1: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243);

Відповідач 2: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412);

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28" (вул. Челюскінців, 3, м.Харків, 61013, код ЄДРПОУ 32237522);

Відповідач 4: Приватної фірми "Гамма-55" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 27, кв. 2, код ЄДРПОУ 24482251);

Відповідач 5: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційній код: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 25.07.2023.

Суддя І.В. Трофімов