ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2023 р. Справа № 674/660/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Желіхівської О.О., розглянувши справу №674/660/22
за позовом Смотрицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області
до ОСОБА_1 , м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області
Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
представники сторін:
позивача: Малькут О.О. згідно ордеру ВХ №104498 від 14.04.2023 року;
відповідача 1: Малий Р.А. згідно ордеру ВХ №1044473 від 17.04.2023 року;
Місяць А.П. - згідно ордеру ВХ № 1047301 від 06.06.2023 року
відповідача 2: Варибок Т.В. згідно довіреності від 04.01.2023 року;
ВСТАНОВИВ:
у червні 2022 року позивач звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області із позовною заявою, у якій просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.09.2014 року №22-45-8/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", а також, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.08.2022 року, визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 22.10.2014, який укладено між ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та Петльованого Р.Ф., з приводу земельної ділянки з кадастровим номером 6821880300:03:012:0025, площею 42,8897 га.
Вимоги мотивує тим, що відповідачі незаконно допустили зміну виду використання земельної ділянки, оскільки відповідач 1, отримавши земельну ділянку для фермерського господарства, так і не створив фермерське господарство, а використовує землю для ведення особистого селянського господарства. При цьому, жодним компетентним органом рішення про зміну цільового призначення не приймалось.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17.10.2022 року у позові у справі №674/660/22 відмовлено. Хмельницький апеляційний суд постановою від 13.03.2023 року провадження у справі №674/660/22 закрив; роз`яснив позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області.
На підставі заяви Смотрицької селищної ради ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23.03.2023 року передано справу №674/660/22 до Господарського суду Хмельницької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 року вказану справу передано для розгляду судді Музиці М.В.
Ухвалою суду від 28.03.2023 року відкрито провадження у справі №674/660/22 для її розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 16.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач під час судового розгляду спору позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити.
Представники відповідача 1 в судовому засіданні та у наданому відзиві на позов вважають позовні вимоги безпідставними. В обґрунтування заперечень вказують на наявність правових підстав для прийняття відповідачем 2 оскаржуваного наказу та помилковості твердження позивача про зміну цільового призначення земельної ділянки. Також зауважують, що відповідачем 1 з дотриманням вимог Закону України "Про фермерське господарство" створено 25.05.2015 року ФГ "Деметра-Р", головою якого є Петльований Р.Ф. Окрім того, просять суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності.
Представник відповідача 2 в засіданні суду та у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що відповідачем 2 у відповідності до вимог законодавства прийнято оскаржуваний наказ, натомість позивачем не вказано, які саме порушення законодавства допущено відповідачем 2. З посиланням на умови договору та наказу стверджує, що земля надавалась виключно для ведення фермерського господарства, а не особистого селянського. З приводу твердження позивача про необхідність отримання земельної ділянки після створення фермерського господарства зазначає, що положеннями Закону України "Про фермерське господарство" передбачено реєстрацію ФГ лише після укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі, на умовах оренди. Додатково зазначає про пропуск строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та неефективність способу захисту в частині визнання незаконним наказу Головного управління.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
29 вересня 2014 року Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області прийнято наказ №22-4508/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки". Цим наказом №22-4508/14-14-СГ від 29 вересня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Балинської сільської ради Дунаєвецького районного Хмельницької області та надано Петльованому Р.Ф. в оренду земельну ділянку площею 42,8897 га (кадастровий номер 6821880300:03:012:0025) для ведення фермерського господарства строком на 30 років.
22.10.2014р. між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області в особі начальника Відділу Держземагентства у Дунаєвецькому районі Хмельницької області Лобунька Антона Вікторовича, який діє на підставі довіреності № 0-22-0.8-10460/2-14 від 30.09.2014р. та наказу Головного управління від 29.09.2014р. №22-4508/І4-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, та фізичною особою-підприємцем Петльованим Русланом Федоровичем (орендодавцем) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі наказу Головного управління від 29.09.2014р. №22-4508/І4-І4-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерською господарства на території Балинської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.
Згідно із п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 42,8897 га, у тому числі рілля - 40,3183 га, пасовища - 2,5714 га.
Як передбачено п. 3 договору, земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів Балинської сільської ради Дунаєвецького району Xмельницької області.
Відповідно до п. 4 договору кадастровий номер земельної ділянки 6821880300:03:012:0025.
Як передбачено п. 6 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 787551,81 гривень.
Договір укладено на 30 років. Після закінчення строку договору орендар мас переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжиш його дію (п. 9.).
Відповідно до п. 10 договору орендна плата вноситься орендарем у формі грошової оплати в розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки, що становить 31 502,07 грн. на рік.
Згідно із п. 13 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у випадку: зміни умов господарювання, передбачених договором: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.
Як передбачено п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.
Відповідно до п. 37 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою, у випадку необхідності надання земельної ділянки у власність громадянам за рахунок орендованих земель. У випадку недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Договір скріплено підписами та печатками сторін.
До договору додані: додаток № 1 План (схема) земельної ділянки, що передається в оренду фізичній особі-підприємцю Петльованому Руслану Федоровичу; додаток № 2 до договору Експлікація земель.
22.10.2014р. між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем Петльованим Русланом Федоровичем (орендарем) складено та скріплено підписами, печатками сторін акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до якого межі земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 6821880300:03:012:0025, для ведення фермерського господарства, площею 42,8897 га, яка розташована на території Балинської сільської ради Дунаєвецького району та надається орендарю в оренду, збігаються на місцевості з межами, встановленими в натурі.
22.10.2014р. складено та скріплено підписами, печатками сторін акт приймання-передачі земельної ділянки, переданої в користування на умовах оренди, відповідно до якого Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавець) передає фізичній особі-підприємцю Петльованому Руслану Федоровичу земельну ділянку, згідно договору оренди від 22.10.2014р. та плану земельної ділянки, яка знаходиться за межами населених пунктів Балинської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області на загальній площі 42,8897 га, в тому числі рілля - 40,3183 га, пасовище - 2,5714 га, а Петльований Руслан Федорович приймає в користування по формі договору оренди строком на 30 років, для ведення фермерського господарства.
Відповідно до Інформації з Державного земельного кадстру про право власнсоті та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 6821880300:03:012:0025, площею 42,8897 га, для ведення фермерського господарства, що знаходиться у Хмельницькій області, Дунаєвецький район, Балинська сільська рада, перебуває в комунальній власності територіальної громади в особі Смотрицької селищної ради, 13.11.2014 року на неї зарестровано право оренди Петльованого Руслана Федоровича.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних особі-підприємців та громадських формувань, 25.05.2015 року зареєстровано Фермерське господарство "ДЕМЕТРА-Р", код ЄДРПОУ 39800919, керівником Фермерського господарства є Петльований Р.Ф.
З вищевикладеного, з підстав, вказаних в позовній заяві, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При цьому частинами 1, 2 статті 1 ГПК України (у відповідній редакції) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.
Отже, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України. У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом.
Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина 1 статті 5, частина 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").
Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України).
Відтак, орган виконавчої влади, до якого подано заяву про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, повинен дати оцінку обставинам, вказаним заявником, в дійсності волевиявлення заявника та спроможності вести фермерське господарство.
Так, відповідач-2, здійснивши у відповідності до ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" таку перевірку, дійшов висновку про видання оскарженого наказу про передачу земельної ділянки відповідачу 1 в оренду для ведення фермерського господарства.
Доводи позивача, що відповідач 2 не пересвідчився в дійсності волевиявлення відповідача 1 на створення фермерського господарства, не підтверджені жодними доказами. Окрім того, судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем 1 після отримання земельної ділянки створено фермерське господарство, яке здійснює свою діяльність на даний час.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").
Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього (вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі 365/65/16-ц).
Вказаним спростовуються твердження позивача про першочергове створення фермерського господарства, та лише подальше отримання земельної ділянки.
За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18). Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження № 61-19983св18).
Так, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього прав і обов`язків орендаря земельної ділянки таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права оренди на підставі договору, укладеного засновником цього фермерського господарства.
Велика Палата ВС у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 зауважила, що укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачене, відповідно, не є обов`язковим.
Водночас Законом України «Про фермерське господарство» запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину, який може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення фермерського господарства та його державної реєстрації до нього переходять права та обов`язки орендаря земельної ділянки.
Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, а здійснюється перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу приписів Закону України «Про фермерське господарство» і не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод. Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20).
З вищевикладених правових позицій вбачається, що з моменту створення відповідачем 1 фермерського господарства "Деметра-Р" та його державної реєстрації (25.05.2015 року) до останнього перейшли права та обов`язки землекористувача за договором оренди від 22.10.2014 року. В контексті викладеного судом також критично оцінюються доводи позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки як такі, що не доведені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема, оскаржуваними наказом та договором оренди. Факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням також не встановлено в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 30.05.2022 року у справі №924/1286/21.
За положеннями ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Проте, позивачем не заявлено про залучення до участі в справі в якості відповідача фермерське господарство "Деметра-Р", право оренди якого оспорюється Смотрицькою селищною радою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах № № 552/91/18, 554/9144/17).
Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2022 року у справі № 754/16978/21).
З всього вищевикладеного, відсутні підстави для задоволення позову Смотрицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до ОСОБА_1 , м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Додатково суд зауважує, що відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Проте вимоги про визнання наказів незаконними та їх скасування є неефективним способом захисту, адже задоволення таких вимоги не призведе до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Наказ Головного управління Держгеокадастру є актом ненормативного характеру, що застосовуються одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. До того ж, вказаний наказ є актом ненормативного характеру, який вичерпав свою дію внаслідок виконання. Скасування такого акту не породжує наслідків для користувача земельної ділянки, оскільки у такої особи виникло право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди. Відтак обраний спосіб захисту порушеного права (оскарження рішення суб`єкта владних повноважень) не забезпечує його реального захисту. Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16 та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19.
З приводу заяв відповідачів про застосування наслідків спливу строку позовної давності судом враховується наступне.
У постанові ВП ВС від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16 (11-609апп18) визначено, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людині основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51)».
Також у постанові ВП ВС від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) зазначено, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними. Так, застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону (постанова ВП ВС від 31.10.2018 по справі № 367/6105/16-ц (14-381цс18).
Оскільки судом не встановлено обґрунтованість і доведеність позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання про сплив строку позовної давності.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
в позові Смотрицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до ОСОБА_1 , м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 08.06.2023 року
СуддяМ.В. Музика
Вебадреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/
Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (32423, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Смотрич, вул. Героїв Небесної Сотні, 8; malkutxm@gmail.com) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу 1 (32401, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Червона, 31; advokmap@gmail.com); 4 - відповідачу 2 (29001, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) - рек. з пов. про вручення
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2023 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 111399542 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Музика М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні