Рішення

від 23.06.2023 по справі 674/660/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2023 р. Справа № 674/660/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Лежніної Я.С., розглянувши заяву адвоката Місяця А.П. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Смотрицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до ОСОБА_1 , м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

представники сторін:

позивача: Малькут О.О. - згідно ордеру ВХ №104498 від 14.04.2023 року;

відповідача 1: Малий Р.А. - згідно ордеру ВХ №1044473 від 17.04.2023 року;

Місяць А.П. - згідно ордеру ВХ № 1047301 від 06.06.2023 року

відповідача 2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023 року відмовлено в задоволенні позову у справі №674/660/22.

09.06.2023 року від представника відповідача 1 - адвоката Місяця А.П. надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій представник відповідача 1 просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 60 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Заяву мотивує умовами договору про надання правничої допомоги від 17.04.2023 року. При цьому зауважує, що справа №674/660/22 розглядалася сумарно рік, за який представник відповідача 1 - адвокат Місяць А.П. представляв інтереси ОСОБА_1 у Дунаєвецькому районному суді Хмельницької області, Хмельницькому апеляційному суді та Господарському суді Хмельницької області. Додатково зауважує. що адвокат Місяць А.П. є заступником голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, членом Науково-консультативної ради при Національній асоціації адвокатів України, керуючим партнером АО «Адвокатська контора «Місяць і партнери», кандидатом юридичних наук, заслуженим юристом України, що поза будь-яким сумнівом доводить його професійність, досвід та кваліфікацію. Також ці відомості дають змогу встановити факт зайнятості адвоката у засіданнях ВКДКА, що беззаперечно говорить про зайнятість адвоката.

Ухвалою суду від 12.06.2023 року вказану заяву призначено до розгляду в засіданні господарського суду.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримали, просять суд її задовольнити.

Представник позивача у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги просить стягнути з позивача на користь відповідача 1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Зазначає, що сума у 35 000,00 грн. була сплачена за надання правової допомоги у Дунаєвецькому районному суді та у Хмельницькому апеляційному суді. Окрім того, адвокат Місяць А.П. був присутній лише в одному засіданні Господарського суду Хмельницької області, при цьому, не подавав жодного процесуального документу, тому вважає, що сума гонорару значно завищена. Підсумовує, що заявлений представником відповідача 1 розмір витрат на правову допомогу в сумі 60 000,00 грн. не може бути визнаний співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в межах вказаної справи.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився.

Розглянувши заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, судом встановлено та приймається до уваги наступне.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).

Загальний порядок розподілу судових витрат врегульований статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, яка в частині 4, зокрема, передбачає покладення в разі задоволення позову судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, на відповідача.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

При цьому разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що застосовується як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Так, за результатами вирішення спору у №674/660/22 суд відмовив у задоволенні позову, що є підставою для відшкодування понесених відповідачем 1 судових витрат, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідач 1 у відзиві від 17.04.2023 року на виконання вимог частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи, складає 25 000,00 грн. В подальшому, у заяві від 09.06.2023 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Місяць А.П. просить суд стягнути з позивача 60 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підтвердження зазначених витрат представником відповідача 1 надано договір про надання правничої допомоги від 17.04.2023 року, який укладено між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Місяць і партнери» в особі керуючого партнера Місяця А.П. (далі - Адвокатське об`єднання, АО).

Згідно п. 1.1. договору клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по забезпеченню представництва інтересів клієнта у Господарському суд Хмельницької області за позовом Смотрицької селищної ради до ОСОБА_1, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказів по справі №673/660/22.

У п. 2.1. договору сторонами передбачено види правової допомоги, а саме: надання консультацій, довідок з діючого законодавства та судової практики; підготовка проектів та подача необхідних процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у Господарському суді Хмельницької області у справі №673/660/22.

У п. 4.1. договору погоджено суму гонорару Адвокатського об`єднання в розмірі 60 000,00 грн. (в тому числі, 35 000,00 грн. сплачених квитанцією від 11.08.2022 року).

Відповідачем 1 перераховано АО «Місяць та партнери» 35 000 грн. згідно квитанції від 11.08.2022 року із призначенням платежу «оплата згідно договору правової допомоги від 11.07.2022 року», та 25 000,00 грн. відповідно до платіжної інструкції ввід 21.04.2023 року із призначенням платежу «оплата згідно договору про надання правничої допомоги від 17.04.2023 року».

У постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 Верховний Суд вказав, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним. За умов відсутності детального опису робіт та встановлення розміру гонорару адвоката сторонами у фіксованому розмірі, витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають відшкодуванню.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 24.01.2023 року у справі №910/6310/21).

У постановах від 01.09.2021 року у справі № 910/13034/20 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд звертається до правової позиції, зазначеній у додатковій постанові Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц. Так, Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

2) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Як стверджується з матеріалів справи, відповідачем 1 у відзиві на позов зазначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу - 25 000,00 грн. Натомість, у розглядуваній заяві заявлено до стягнення 60 000,00 грн., що є перевищенням попереднього розрахунку більше, ніж у два рази.

Окрім того, господарська справа №674/660/22 незначного обсягу, у ній проведено три засідання, два з яких підготовчі; обставини справи також не вимагали від представника відповідача 1 вчинення великої кількості процесуальних дій та подання клопотань. Адвокат Місяць А.П. брав участь лише в одному судовому засіданні.

Загальна тривалість розгляду справи №674/660/22, яка перебувала у провадженні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області, також не може бути підставою для покладення на позивача більшого обсягу відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки судом в даному випадку розподіляються витрати на правову допомогу лише у межах господарської справи.

Отже, з огляду на подані позивачем заперечення, вирішуючи питання, чи є розмір витрат відповідача 1 на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, а також істотне перевищення судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача 1 адвоката Місяця А.П. про відшкодування понесених відповідачем 2 витрат на професійну правничу допомогу на суму 25 000,00 грн. В задоволенні решти заяви суд відмовляє.

При цьому судом враховується та у жодному разі не ставиться під сумнів професійність, досвід та кваліфікація, зайнятість у засіданнях ВКДКА заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук, заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, члена Науково-консультативної ради при Національній асоціації України адвоката Місяця А.П., проте не свідчить про необхідність покладення на позивача відшкодування витрат на правову допомогу саме у такому заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву представника відповідача 1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Смотрицької селищної ради (вул. Героїв Небесної Сотні, 8, смт. Смотрич, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, код 04406584) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 25000,00 грн (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового судового рішення складено 23.06.2023 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (32423, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Смотрич, вул. Героїв Небесної Сотні, 8; malkutxm@gmail.com) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу 1 (32401, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Червона, 31; advokmap@gmail.com); 4 - відповідачу 2 (29001, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) - рек. з пов. про вручення