Ухвала

від 02.06.2023 по справі 947/17563/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/17563/23

Провадження № 1-кс/947/7148/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023160000000125 від 03.04.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморськ Одеської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «Клімат контроль сервіс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023160000000125 від 03.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України здійснює свою підприємницьку діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», код ЄДРПОУ 42773807, директором в якому є громадянин ОСОБА_4 .

До основних видів діяльності ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», код ЄДРПОУ 42773807, що зареєстровано в місті Чорноморськ Одеського району Одеської області, у тому числі входить комплексне обслуговування об`єктів, діяльність у сфері архітектури, інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, оптова торгівля водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, установлення та монтаж машин і устаткування, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Крім того, ОСОБА_7 як начальник управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому, відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України, є службовою особою органу місцевого самоврядування.

Також відповідно до Примітки 1 ст. 368 КК України посада

ОСОБА_7 згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «Б», як керівник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, а тому займає відповідальне становище.

В той же час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніш 31.03.2023 року, у директора ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», код ЄДРПОУ 42773807 ОСОБА_4 виник умисел на надання неправомірної вигоди начальнику управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_7 , за безперешкодне укладання договорів за бюджетні кошти його підприємством, при цьому між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла взаємна домовленість, що розмір неправомірної вигоди повинен становити 10% від суми загальної вартості договорів, за які вже перераховано бюджетні кошти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

З метою конспірації своєї незаконної діяльності ОСОБА_7 було вирішено залучити як посередника в наданні та отриманні неправомірної вигоди - керівника господарчої групи управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_8 , який перебував у прямому підпорядкуванні у ОСОБА_7 .

Надалі, 25.05.2023 року встановити більш точний час не надалось можливим, з розрахункових рахунків управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № UA 098201720344210216000019188, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкритих в Державній казначейській службі України на розрахунковий рахунок ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», код ЄДРПОУ 42773807 № НОМЕР_3 відкритому в АБ «Південний» м. Одеси перераховано бюджетні кошти на загальну суму 1 055 634 тис грн.

В подальшому, 30.05.2023 року директор ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», код ЄДРПОУ 42773807 ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою безперешкодного укладення договорів за бюджетні кошти його підприємством з начальником управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_7 , із застосування засобів швидких повідомлень у месенджері «Viber», повідомив ОСОБА_8 про необхідність заїхати до офісу ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», код ЄДРПОУ 42773807 за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 50.

Того ж дня, 30.05.2023 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_8 , діючи за вказівкою свого безпосереднього керівника ОСОБА_7 та на прохання ОСОБА_4 , прибув до службового кабінету офісу № 41-Н ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Паркова, 50, де в ході спілкування з ОСОБА_8 , директор ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807 ОСОБА_4 провівши за участі останнього розрахунки суми неправомірної вигоди, що склала 10 % від вартості оплачених з бюджету Чорноморської міської ради та виконаних робіт ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» на загальну суму 1055 634 тис грн., передав особисто для ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 105600тис грн.

Наступного дня, 31.05.2023 року близько 14 год. 15 хв. грошові кошти надані ОСОБА_4 , через ОСОБА_8 , отримано ОСОБА_7 у її робочому кабінеті управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Хантадзе 8А, як неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та оплату договорів № 5 від 16.01.2023 року, № 126 від 15.05.2023 року, № 127 від 15.05.2023 року, у розмірі 105 600 тис грн. що складає 10 % від вартості оплачених з бюджету Чорноморської міської ради та виконаних робіт ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» на загальну суму 1 055 634 тис грн. та подальшим безперешкодним укладенням договорів за бюджетні кошти з цим підприємством.

Після цього злочинну діяльність ОСОБА_4 припинено працівниками правоохоронних органів.

На підставі викладеного 01.06.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.369 КК України за кваліфікуючими ознаками - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні -

Прокурор ОСОБА_3 оголосив клопотання, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Заставу просив визначити на розсуд слідчого судді.

Захисникпідозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення поданого клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що ризики зазначені у клопотанні не відповідають дійсності та є формально зазначеними. Стороною обвинувачення не доведено будь яких підстав щодо неможливості обрання більш м`якого запобіжного заходу відносно її підзахисного. Звернула увагу слідчого судді на те, що підозрюваний з пред`явленою йому підозрою погоджується та має міцні соціальні зв`язки. Надавши у судовому засіданні письмове заперечення на клопотання сторони обвинувачення та характеризуючі матеріали відносно підозрюваного просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, передбаченому КПК України для тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4 з пред`явленою йому підозрою погодився та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, також приймаючи до уваги заперечення сторони захисту з додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно дост. 178 КПК України, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 01.06.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.369 КК України за кваліфікуючими ознаками - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слідчим суддею встановлено таке.

Згідноч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. ст.89,94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369 ККУкраїни підтверджується: протоколами допиту свідка, протоколом затримання, протоколом обшуку та іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину. Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_4 з пред`явленою йому підозрою погоджується та визнає викладені у ній обставини.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369 ККУкраїни.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369 ККУкраїни, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, а також враховуючи те, що підозрюваний на утриманні неповнолітніх дітей не має, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

З урахуванням наведеного, посилання сторони захисту на відсутність ризику переховування ОСОБА_4 з огляду на те, що він має зареєстроване місце проживання, двох повнолітніх доньок, а також майно, слідчий суддя визнає неспроможними, оскільки на даний час ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Враховуючи такожте,що наданий часорганом досудовогорозслідування невстановлено усіхосіб причетнихдо вчиненнякримінального правопорушеннята наразіпідозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетнідані свідка,на показанняякого сторонаобвинувачення посилаєтьсяв обґрунтуванняпред`явленої йомупідозри та який в подальшому буде допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка, схиляючи його до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Проте, в частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що стороною обвинувачення такий ризик необґрунтований з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та позитивно характеризується, а тому приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків.

Встановлені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369 ККУкраїни, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний ОСОБА_4 ) складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 53 680 грн. до 214 720 грн.).

Слідчий суддя вважає, що застава у розмірі80(вісімдесяти)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає214720(двістічотирнадцять тисячсімсот двадцять)гривеньздатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде відповідати матеріальному стану підозрюваного.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава саме у зазначеному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194-196, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023160000000125 від 03.04.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.07.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 29.07.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1