Постанова

від 08.06.2023 по справі 927/457/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. Справа№ 927/457/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2023 (повний текст рішення складено 01.03.2023)

у справі № 927/457/22 (суддя Демидова М.О.)

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат"

про стягнення 68 539 грн 72 коп., -

В С Т А Н О В И В :

У 2022 році Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" про стягнення 68 539 грн 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів №АР/5870750, відповідно до умов якого застрахована цивільна відповідальність автомобіля ГАЗ 3302 СПГ (д.н.з. НОМЕР_1 . 28.01.2022). 28.01.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля, у якій водій ГАЗ 3302 визнав себе винним у скоєній ДТП, та у зв`язку з чим позивачем як страховиком оцінено розмір спричиненого матеріального збитку та сплачено 68539грн. 72 коп. і вказану грошову суму заявлено до стягнення за даним позовом.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2023 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" грошові кошти у сумі 68539 грн. 72 коп. та 2481 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що порушенням Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 була завдана шкода транспортному засобу TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 68539,72 грн. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що вина ОСОБА_1 визнана останнім під час розгляду Куликівським районним судом Чернігівської області справи № 737/62/22 та встановлена Національною поліцією України.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Одночасно, з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що висновки суду щодо причини дорожньо-транспортної пригоди про несправний технічний стан забезпеченого автомобіля ГАЗ-3302СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 є припущенням, оскільки останні не підтверджені належними і допустимими доказами. Одночасно апелянт вказує, що вину ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення у постанові Куликівського районного суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі № 737/62/22 не встановлено, оскільки провадження у справі закрито.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №927/457/22.

24.04.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/457/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2023, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія", як страховик, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат", як страхувальник, 04.10.2021 укладено Поліс № АР/5870750 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому забезпеченим транспортним засобом зазначено автомобіль ГАЗ 33023 СПГ д.н.з. НОМЕР_1 , термін дії договору з 04.10.2021 до 03.10.2022.

28.01.2022 о 10:00 в с. Жуківка Чернігівської області, вул. Центральна,31 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ГАЗ 3302 СПГ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля ТОYОТА RАV4 д.н.з. НОМЕР_2 .

Як зазначено у Протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 474504, водій, що керував автомобілем ГАЗ 3302 СПГ д.н.з. НОМЕР_1 , не перевірив технічний стан автомобіля, внаслідок чого викрутилося одне ліве колесо, викотилося на смугу зустрічного руху і пошкодило автомобіль ТОYОТА RАV4 д.н.з. НОМЕР_2 , який їхав у зустрічному напрямку.

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 23.05.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. При цьому, у постанові від 23.05.2022 зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення визнав повністю. Справа надійшла до суду 14.02.2022, проте в період з 24.02.2022 до 05.05.2022 розгляд судових справ Куликівським районним судом не проводився у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час дії воєнного стану через військову агресію російської федерації, у зв`язку з чим закінчилися строки притягнення адміністративного стягнення (т. 1 а.с. 8).

28.01.2022 потерпіла особа - ОСОБА_2 , звернулася із заявою про страховий випадок та 21.02.2022 із заявою про страхову виплату за АР 5870750 від 04.10.2020 страхового відшкодування до страховика - ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" (т. 1 а.с. 9-10).

Зі звіту про оцінку № 5077 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, складеного 08.02.2022 за об`єктом ТОYОТА RАV4 д.н.з. НОМЕР_2 , визначено матеріальний збиток, завданий власнику легкового автомобіля ТОYОТА RАV4 у зв`язку з аварійним пошкодженням в результаті ДТП у сумі 68539,72 грн (т. 1 а.с. 11-12).

У страховому акті №98-22 від 06.05.2022 зазначено, що 28.01.2022 о 10:00 по вул. Центральній в с.Жуківка Чернігівської області у автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 відкрутилося заднє колесо, покотилося на зустрічну полосу руху та пошкодило автомобіль ТОYОТА RАV4, д.н.з. НОМЕР_2 ; винний в настанні події - ОСОБА_1 . Договір страхування № АР/5870750 від 04.10.2021 діє з 04.10.2021 до 03.10.2022, укладений між Страховиком - ПрАТ "СТ "Гарантія" та Страхувальником - ТОВ "Ніжинський Хлібобулочний комбінат" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Транспортний засіб - ГАЗ 3302 СПГ, держ.№ НОМЕР_1 . Потерпіла особа - ОСОБА_2 , пошкоджений транспортний засіб ТОYОТА RАV4, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодження внаслідок події: передній бампер, фара, радіатор, розмір збитку - 68539,72 грн (т. 1 а.с. 13-14).

ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" платіжним дорученням №363 від 06.05.2022 перерахувало ТОВ "Автомобільна компанія "Сівер-Авто" страхове відшкодування в сумі 68539,72 грн. за страховим актом №98-22 від 06.05.2022, ТЗ ТОYОТА RАV4 д.н.з. НОМЕР_2 за проведення відновлювального ремонту (т. 1 а.с. 15).

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Тобто, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом. При цьому, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, національні суди повинні встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з цим матеріали справи містять витяг з наказу №81-г від 30.11.2016 р. (т. 1 а.с. 16), з якого вбачається, що ОСОБА_1 - водій транспортного засобу ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_1 , станом на дату ДТП працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" на посаді водія та автомобіль ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_1 був закріплений за ним. Зазначеним наказом відповідальність за збереження, справний технічний стан та дотримання вимог законодавства щодо використання автотранспортного засобу, покладено на водія ОСОБА_1 . Крім того, слід підкреслити, що даний факт не заперечується відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як зазначалося раніше, 06.05.2022 року ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" було виплачено перерахувало ТОВ "Автомобільна компанія "Сівер-Авто" страхове відшкодування в сумі 68539,72 грн.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія", як страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором, набув право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху (г) п. 38.1.1. п. 38.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Оскільки згідно наказом ТОВ "Ніжинський хлібобулочний комбінат" №81- г від 30.11.2016 р. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із страхувальником (відповідачем), позивач звернувся до відповідача із даним позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до підпункту г) пункту 38.1.1. статті 38.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 22 Цивільного кодексу України, стягнення збитків є формою відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за приписами вказаної статті, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: - протиправної поведінки; - шкоди; - причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; - вини.

Наявність зазначених елементів свідчить про існування складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди.

Одночасно, колегія суддів не погоджується із доводами апелянта щодо причини дорожньо-транспортної пригоди про несправний технічний стан забезпеченого автомобіля ГАЗ-3302СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 є припущенням місцевого господарського суду, а також не підтверджені належними і допустимими доказами та зазначає наступне.

Необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, в наслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

Відповідно до пункту 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом покладено на страховика (винної особи), у межах встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як унормовано ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З урахуванням зазначених норм Цивільного кодексу України, для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, в першу чергу необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, відтак цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2018 року у справі №910/20412/16.

Встановлення вини особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, має здійснюватися саме постановою місцевого районного суду загальної юрисдикції у справі про адміністративне правопорушення.

Одночасно, слід зазначити, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

В матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №474504 (т. 1 а.с. 6-7), з якого вбачається, що 28.01.2022 о 10:00 по вул. Центральній в с. Жуківка Чернігівської області на автомобілі ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 відкрутилося заднє колесо, покотилося на зустрічну полосу руху та пошкодило автомобіль ТОYОТА RАV4, д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 23.05.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Одночасно, в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення визнав повністю.

При цьому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зумовлено військовою агресією російської федерації та дією воєнного стану, у зв`язку з чим з 24.02.2022 до 05.05.2022 правосуддя Куликівським районним судом не здійснювалось.

З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що порушенням Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , вина якого визнана ним під час розгляду Куликівським районним судом Чернігівської області справи №737/62/22 та встановлена Національною поліцією України, другому учаснику ДТП - транспортному засобу TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_2 була завдана шкода у розмірі 68539,72 грн.

Отже, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ГАЗ 33023 СПГ д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за Полісом АР/5870750, саме страхова компанія - Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" виплатило потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі завданої шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Черінгівської області від 01.03.2023 у справі №927/457/22 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський хлібобулочний комбінат" на рішення Господарського суду Чернігвської області від від 01.03.2023 року у справі №927/457/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2023 року у справі №927/457/22 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/457/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко