Рішення

від 08.06.2023 по справі 924/373/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2023 р. Справа № 924/373/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про ІНФОРМАЦІЯ_22.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3

від відповідача - ОСОБА_4

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 08.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

05.04.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_2 223974,00 грн. пені, з підстав неналежного виконання умов державного контракту на поставку (закупівлю) продукції НОМЕР_4 від 27.03.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2023 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.05.2023.

Окрім того, зазначеною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 01.05.2023 та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 11.05.2023.

18.04.2023 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.

Судом в підготовчому засіданні суду 02.05.2023 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 23 травня 2023 року та встановлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив до 16.05.2023.

02.05.2023 позивачем подано до суду заяву по суті справи.

09.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.05.2023 представником відповідача в системі "Електронний суд" сформовано заперечення на відповідь на відзив.

23.05.2023 представником відповідача в системі "Електронний суд" сформовано заяву про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 23.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/373/23 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 08.06.2023.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_22 пені. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між позивачем та відповідачем 27.03.2022 був укладений Державний контракт НОМЕР_4 на поставку (закупівлю) продукції. Згідно з п. 1.1. контракту відповідач зобов`язався поставити позивачу продукцію, зазначену у специфікації до договору, у визначені строки. Вказує, що ОСОБА_2 було допущено порушення умов контракту щодо строку поставки ІНФОРМАЦІЯ_3 на базі автомобільного шасі ІНФОРМАЦІЯ_21 (другої категорії) у кількості 1 одиниця, яка відповідно до Акту приймання-передачі №1397 була поставлена 31.05.2022, замість визначеного у специфікації - 30.04.2022 (прострочення 30 днів). З огляду на що, позивачем, на підставі п. 7.2. контракту НОМЕР_4 нараховано до стягнення з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_22 пені за період з 01.05.2022 до 30.05.2022. Просить задовольнити позовні вимоги.

18.04.2023 представником відповідача в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позовну заяву, де товариство визнає факт порушення терміну постачання виробу ІНФОРМАЦІЯ_3, але не погоджується з нарахуванням пені передбаченої розділом 7 Контракту з наступних підстав. Вказує, що ОСОБА_2 за відповідним контрактом зобов`язався здійснити поставку відповідного виробу в термін до 30.04.2022 року і виконав би своє зобов`язання своєчасно, якби двигун виробу не вийшов з ладу в момент здачі представникам ІНФОРМАЦІЯ_4 29.04.2022 року, саме в той час коли машина рухалась за погодженим маршрутом у повному навантаженні. Пояснює, що 29.04.2022 року за добу до передачі виробу замовнику при випробуванні у повному навантаженні пробігом 50 км за пунктом 38 Протоколу випробувань згідно р.7 ТУ БМ-21 виник не характерний звук при роботі двигуна. Зазначає, що за результатом аналізу з зазначенням причин дефектів та їх характерності (не характерності) для раніше прийнятих виробів з врахуванням повторюваності виявлених дефектів (вихід з ладу двигуна ІНФОРМАЦІЯ_23). Стверджує, що даний випадок є поодиноким та не характерний для раніше відремонтованих та прийнятих відділом технічного контролю та представництвом ІНФОРМАЦІЯ_4 виробів. Вказує, що в Україні філії та представництва, які здійснюють постачання запчастин до цих двигунів - відсутні. Зауважує, що ОСОБА_2 через компанію - спецекспортера ОСОБА_5 за мінімальний (місячний) термін придбало необхідні для ремонту вказаного двигуна запчастини, відновили та випробували виріб пробігом в 50 км і передали 31.05.2022 року представникам замовника.

Звертає увагу суду, що умовами контракту та ТУ на ремонт виробу не передбачено проводити капітальний ремонт двигуна. Наголошує, що під час дефектування, ремонту та здачі виробу на випробування ознаки на пошкодження деталей КПГ двигуна не було.

Повідомляє, що на виконання п. 7.4. контракту виконавцем на адресу замовника 06.05.2022 було направлено лист щодо настання непередбаченого випадку (форс-мажорні обставини) та запропоновано розглянути можливість перенести термін поставки виробу, але дане звернення замовником залишилось без реагування.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд визнати поломку двигуна форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що об`єктивно унеможливили своєчасного виконання зобов`язань, передбачених умовами контракту, не застосовувати штрафні санкції/пені передбачені розділом 7 договору та звільнити відповідача від відповідальності за порушення терміну поставки продукції відповідно до умов передбачених ст. 617 ЦК України, а позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.05.2023 представником відповідача подано заяву, де в доповнення до відзиву ОСОБА_2 зазначає, що 24 серпня 2022 року при масованому ракетному обстрілі території України зазнали значних руйнувань і пошкоджень виробничі цехи та складські приміщення ОСОБА_2. Вказує, що для відновлення виробничих цехів потрібні значні фінансові кошти, яких у товариства на даний час немає. Складна фінансова ситуація, викликана значними витратами на відбудову нашого підприємства, не дозволяє в повному розмірі здійснити розрахунки з іншими підприємствами за рахунок власних обігових коштів. Зауважує, що відповідачем визнається факт порушення терміну постачання виробу ІНФОРМАЦІЯ_3, але незначні порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси. Крім того, просить суд звернути увагу на те, що позивач отримав звернення щодо настання непередбаченого випадку та пропозицію щодо відтермінування дати поставки виробу та незважаючи на це не надав можливості відповідачу перенести термін постачання на вказаний у зверненні термін, а вжив заходи для покращення свого фінансового стану направивши 07.05.2022 та 19.01.2023 року на адресу ОСОБА_2 претензію щодо несвоєчасного постачання виробу ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач, просить суд врахувати викладені в цій заяві доводи та у разі задоволення позовних вимог. зменшити розмір штрафних санкцій/нарахованої позивачем пені на 95% відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України.

09.05.2023 відповідачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де представник позивача зазначає, що оскільки відповідач не подав до суду докази, які б спростували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму штрафних санкцій, наявні усі підстави для задоволення позовних вимог. Вказує, що рішення суду про зменшення неустойки може розцінюватись, як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Зауважує, що використання результатів отриманого за контрактом для позивача не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики ІНФОРМАЦІЯ_5, а порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави, у зв`язку із чим правова позиція позивача полягає у тому, що у даному випадку відсутні підстави для зменшення штрафних санкцій згідно змісту статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 листопада 2022 р. у справі № 910/14591/21).

Стверджує, що обставини порушення контрагентом відповідача своїх зобов`язань за договором поставки не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності відповідача за державним контрактом. Вважає, що ці обставини мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності, мали та повинні бути передбачені відповідачем при укладенні державного контракту з огляду на обізнаність останнього з необхідності поставки деталей із-за кордону.

Пояснює, що єдиним доказом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат про такі обставини, який відсутній у матеріалах справи.

10.05.2023 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких останній зауважив, що стягнення пені є для нього у сьогоднішніх умовах надмірним майновим тягарем, який може призвести до непередбачуваних наслідків, зокрема неможливості виплати заробітної плати та зобов`язань перед іншими кредиторами та ін. Звернув увагу суду, що поставка виробу з порушенням вказаним у договорі терміном не завдала збитків ні позивачу, ні іншим учасникам господарських відносин. Зазначив, що поломка двигуна виробу в момент здачі представникам ІНФОРМАЦІЯ_4, 29.04.2022 року на думку відповідача це "Випадок" (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута.

Представник позивача в судовому засіданні 08.06.2023 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.06.2023 проти задоволення позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та заявах по суті спору.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

27.03.2022 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю (попередня назва ОСОБА_2) (надалі - Виконавець/Відповідач) був укладений Державний контракт НОМЕР_4 (надалі - Контракт) на поставку (закупівлю) продукції.

Згідно з пунктом 1.1. контракту виконавець зобов`язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену у специфікації продукції (далі - Специфікація), що постачаються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти через НОМЕР_1 військове представництво ОСОБА_1, та вантажоодержувача, зазначеного у Специфікації, та оплатити таку продукцію.

Відповідно до пункту 1.5. контракту контроль за виготовленням продукції за цим контрактом покладається на представництво замовника.

Продукція поставляється (приймається Замовником - з оформленням Акту приймання-передачі продукції) не пізніше строку, зазначеного у Специфікації (пункту 2.5. контракту).

Контроль за виконанням виконавцем умов контракту, якістю виготовлення продукції та її приймання здійснює представництво Замовника у порядку, передбаченому Положенням про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 №1107 (зі змінами) . У випадках, не передбачених контрактом, сторони, представництво замовника керуються ГОСТ В 15.307-77 (пункт 3.3. контракту).

Приймання та контроль якості продукції, яка виготовляється за контрактом, здійснює представництво замовника в порядку визначеному ГОСТ В 15.307-77. Представництво замовника контролює своєчасність поставки продукції відповідно до строку, зазначеному в контракті (пункт 3.3. контракту).

Датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки продукції є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі продукції (пункт 3.10. контракту).

Виконавець зобов`язаний поставити продукцію згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації, та надати замовнику документи згідно пункту 2.10. контракту (пункт 4.1. контракту).

В обґрунтованих випадках, відповідно до спільного рішення, сторони мають право коригувати строк поставки і приймання продукції шляхом внесення змін до контракту. Строк поставки продукції не підлягає коригуванню після його закінчення, у тому числі за наявності сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (пункт 4.2. контракту) .

Відповідно до підпункту 1 пункту 7.2. контракту за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставлених товарів, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання контракту та виникли незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа; стихійне лихо, епідемія, диверсії, війна, інша небезпечна подія) (пункт 7.3. контракту).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі (пункт 7.4. контракту).

Єдиним належним доказом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат про такі обставини, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними Торгово-промисловими палатами (за умови надання Виконавцем інформації про внесення такого сертифікату до єдиного Реєстру сертифікатів, виданих Торгово-промисловою палатою України або регіональними Торгово-промисловими палатами, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (пункт 7.5. контракту).

Сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за контрактом, якщо доведуть, що невиконання зобов`язань викликало неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза контролем сторін і виникла після укладання контракту (пункт 7.8. контракту).

Контракт набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 (пункт 10.1. контракту).

Згідно зі Специфікацією (додаток 1 до Контракту), поставці підлягала наступна продукція (з урахуванням змін, відповідно до Додаткової угоди №1 від 12.04.2022):

- ІНФОРМАЦІЯ_6 (другої категорії) у кількості ІНФОРМАЦІЯ_11, строк поставки до - 20.08.2022;

- ІНФОРМАЦІЯ_7 на дизельному автомобільному шасі ІНФОРМАЦІЯ_12, строк поставки до - 25.04.2022;

- ІНФОРМАЦІЯ_8 на дизельному автомобільному шасі ІНФОРМАЦІЯ_13, строк поставки до 25.04.2022;

- ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_14, продукцію фактично поставлено, оформлення документів, визначених пунктом 2.10 Контракту - до 20.04.2022;

- ІНФОРМАЦІЯ_3 на базі автомобільного шасі ІНФОРМАЦІЯ_15, строк поставки - до 30.04.2022.

ІНФОРМАЦІЯ_16

29.04.2022 ОСОБА_2 передав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 сповіщення №89, пред`явлення виробу ІНФОРМАЦІЯ_3 на приймально-здавальні роботи.

Згідно висновку військового представництва від 29.04.2022 виріб ІНФОРМАЦІЯ_3 №313 не витримав випробування пробігом 50 км. за пунктом 38 Протоколу випробувань згідно р.7 ТУ БМ-21.

Поставлена виконавцем продукція була оплачена замовником на зальну суму ІНФОРМАЦІЯ_16 , що підтверджується платіжними дорученнями №403/1/72 від 31.03.2022 на суму ІНФОРМАЦІЯ_17, №403/1/152 від 30.04.2022 на суму ІНФОРМАЦІЯ_18, №403/1/255 від 14.06.2022 на суму ІНФОРМАЦІЯ_19, №403/1/438 від 18.08.2022 на суму ІНФОРМАЦІЯ_20

06.05.2022 листом №1025 ОСОБА_2 повідомило ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_1, що під час приймально-здавальних робіт виробу ІНФОРМАЦІЯ_3, поставка якого передбачена до 30.04.2022, сталась технічна помилка, яка призвела до виходу з ладу двигуна виробу. З огляду на викладене, відповідач просить позивача розглянути можливість перенесення термінів поставки продукції на 30.05.2022.

07.05.2022 замовником була направлена претензія №403/3/2306 у якій останній просив виконавця сплатити штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язання.

31.05.2022 сторонами підписано Акт приймання-передачі військового майна №1397 про передачу замовнику ІНФОРМАЦІЯ_3 на базі автомобільного шасі Tatra 813.

19.01.2023 за вих. №403/3/2/793 замовник повторно направив претензію про сплату штрафних санкцій.

08.02.2023 відповідачем надіслано на адресу позивача відповідь на претензію №367, де просив визнати помилку двигуна форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань, передбачених умовами контракту і не застосовувати штрафні санкції/пені передбачені розділом 7 договору та звільнити товариство від відповідальності за порушення поставки продукції відповідно до умов передбачених ст. 617 ЦК України.

Позивач вважаючи, що виконавцем було допущено порушення умови контракту щодо строку поставки ІНФОРМАЦІЯ_3 на базі автомобільного шасі ІНФОРМАЦІЯ_21 (другої категорії) у кількості 1 одиниця, яка відповідно до Акту приймання-передачі № 1397 була поставлена 31.05.2022, просить стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_22 пені за період з 01.05.2022 по 30.05.2022.

Відповідачем до заяви про зменшення розміру штрафних санкцій від 01.05.2023, в підтвердження важкого фінансового становища долучено Акт про пожежу від 25.08.2022, Акт обстеження пошкодженого (частково або повністю зруйнованого) майна від 06.09.2022 року, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між сторонами Державний контракт НОМЕР_4 за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктами 2.5., 4.1. контракту, продукція поставляється (приймається Замовником - з оформленням Акту приймання-передачі продукції) не пізніше строку, зазначеного у Специфікації.

Виконавець зобов`язаний поставити продукцію згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації - до 30.04.2022.

Відповідно до пункту 4.2. контракту, строк поставки продукції не підлягає коригуванню після його закінчення, у тому числі за наявності сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем продукцію за контрактом поставлено не у визначений строк, зкорема, після 30.04.2022 року, а саме - 31.05.2022 року.

Враховуючи порушення відповідачем строків поставки товару у строк до 30.04.2022, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі ІНФОРМАЦІЯ_22 за період з 01.05.2022 по 30.05.2022.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені, передбаченої абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7.2. контракту за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставлених товарів, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми, що узгоджується з положеннями ч.2 ст. 231 ГК України.

З огляду на те, що контракт НОМЕР_4 від 27.03.2022 укладений на закупівлю для державних потреб товарів за кошти Державного бюджету України, суд вважає правомірним застосування до стягнення з відповідача за порушення строків виконання зобов`язання пені у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких було допущено прострочення на підставі приписів ст. 231 Господарського кодексу України.

Судом перевірений вказаний позивачем розрахунок пені на суму ІНФОРМАЦІЯ_19 за період з 01.05.2022 по 30.05.2022 та встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі N 915/531/17, від 26.05.2020 у справі N 918/289/19, від 17.12.2020 у справі N 913/785/17, наведено висновок що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.3. контракту, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання контракту та виникли незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа; стихійне лихо, епідемія, диверсії, війна, інша небезпечна подія).

Згідно з пунктом 7.4. контракту, сторона, що не може виконувати зобов`язання за контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач повідомив позивача про поломку, яка відбулась 29.04.2022, листом від 06.05.2022, тобто на сьомий календарний день з моменту її виникнення, тобто з пропуском строку встановленого контрактом.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 справа № 904/3886/21, зокрема, вказав "належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторони від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат".

Про необхідність офіційного підтвердження обставин непереборної сили Торгово - промисловою палатою України сторони обумовили і в п. 7.5 контракту.

Однак, в матеріалах справи відсутній відповідний документ Торгово-промислової палати України, або регіональної Торгово-промислової палати, а також відсутні докази на підтвердження наміру його отримати відповідачем (листи, звернення, тощо).

Окрім того, пунктом 4.2. контракту, сторони визначили, що строк поставки продукції не підлягає коригуванню після його закінчення (30.04.2022), у тому числі за наявності сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З огляду на викладене, доводи відповідача про настання в даному випадку форс-мажорних обставин, судом до уваги не приймаються.

Окремо, при стягненні пені судом враховується, що згідно з ч.3 ст.551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст. 233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства господарським судам Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано роз`яснення, зокрема у п.3.17.4 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи винятковість випадку, невеликий термін прострочення виконання зобов`язання, повне виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки Виробу за контрактом НОМЕР_4 від 27.03.2022, важкий фінансовий стан відповідача в результаті ракетних атак, подане останнім клопотання про зменшення розміру нарахованої пені, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 111 987,00 грн. (на 50%).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_22 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_3) 111 987,00 грн. пені та 3 359,61 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.06.2023.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 1 прим. до справи.

направити на електронні адреси:

позивачу -ІНФОРМАЦІЯ_2

відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1