Ухвала

від 18.10.2023 по справі 924/373/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/373/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду Хмельницької області

у складі судді: Яроцький А.М.

від 08.06.2023

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.

від 06.09.2023

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" Дніпропетровської області

про стягнення 223 974,00 грн

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2023 року Міністерство оборони України (надалі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" (надалі - Відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 223 974, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2023, залишеним без змін Північно-західним апеляційним господарським судом від 06.09.2023 у справі №924/373/23, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 111 987, 00 грн пені. Також, судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 359, 61 грн.

25 вересня 2023 року Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №924/373/23. В касаційній скарзі Скаржник зазначає, що зазначена справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки невиконання чи порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.06.2022 справа № 922/2141/21).

Верховний Суд, на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками про виняткове значення даної справи для Скаржника.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

В касаційній скарзі Скаржник просить скасувати частково рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №924/373/23 в частині відмови у задоволені позивних вимог у сумі 111 987, 00 грн пені.

Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, при подачі цієї касаційної скарги Скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 359,61 грн.

Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Натомість, Скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що у зв`язку із веденням воєнного стану в Україні Міністерство оборони України залучено до здійснення заходів правового режиму воєнного стану відповідно до розпорядження КМУ від 24.02.2022 № 181-р "Питання запровадження та забезбечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні". Скаржник зазначає, що упродовж визначеного строку для касаційного оскарження рішення суду об`єктивно була відсутня реальна можливість здійснити оплату судового збору внаслідок складної безпекової ситуації в державі, спричиненою російською агресією, зокрема через масштабні ракетні обстріли України.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дити-ну з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані су-дом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відш-кодування шкоди здоров`ю.

Цей перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, то підстав для задоволення Верховним Судом клопотання про відстрочення сплати судового збору немає.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Отже, Верховний Суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки Верховний Суд має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 6 719, 22 грн .

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницького області від 08.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 924/373/23 відмовити.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Хмельницького області від 08.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 924/373/23 залишити без руху.

3. Надати Міністерству оборони України строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Міністерству оборони України, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кондратова