Рішення

від 28.02.2023 по справі 160/20039/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Справа № 160/20039/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/20039/22 за позовною заявою Приватного підприємства «Фрюлинг» (вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, корпус А, офіс 406, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50027; ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Фрюлинг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8826 від 05.07.2022, №11098 від 07.09.2022 та №11578 від 26.09.2022, які винесено відносно Приватного підприємства «Фрюлинг» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «Фрюлинг» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі й на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем отримано в електронному сервісі ДПС «Електронний кабінет платника податків» рішення №8826 від 05.07.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого зазначено, що Приватне підприємство «Фрюлинг» відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, згідно якого наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій. Підставами включення позивача до переліку ризикових платників податків стали операції, за якими був сформований податковий кредит за рахунок придбання послуг оренди техніки та товарно-матеріальних цінностей у підприємств постачальників, по яким прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксінктон-Проект» (код 42304736), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь Експерт» (код 39668334), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Сервіс Україна» (код 33718943). Позивачем було подано повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (в порядку п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019), в якому було викладено опис діяльності підприємства, підтверджено достатню матеріально-технічну базу, необхідну для здійснення господарської діяльності, достатність трудових ресурсів. Комісією регіонального рівня було розглянуто повідомлення та 07.09.2022 позивачем отримано в електронному сервісі ДПС «Електронний кабінет платника податків» рішення №11098 від 07.09.2022, відповідно до якого підприємство було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Позивач подав скаргу на рішення №11098 від 07.09.2022 в порядку п. 56.2 ст. 56 ПК України, та направлено 16.09.2022 до органів Державної податкової служби України регіонального рівня. На що ПП «ФРЮЛИНГ» отримало рішення від 26.09.2022 №11578, та було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. 06.10.2022 позивачем направлено скаргу на рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника до Державної податкової служби України. 04.11.2022 позивачем отримано лист Державної податкової служби України №13973/66/99-00-18-01-05-06, в якому зазначено що скаргу розглянуто та залишено без задоволення. Позивач не погоджується з рішеннями відповідача про відповідність Приватного підприємства «Фрюлинг» критеріям ризиковості платника податку. Вказує, що останні не містять підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. З урахуванням наведеного, позивач вважає зазначені рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню судом, у зв`язку із чим, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20039/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

20.01.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №5637/23), в обґрунтування якого останній зазначив, що рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням такої інформації щодо господарських операцій позивача у 2021 році, січні-липні 2022 року. За результатами аналізу податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України (далі ПК України), що відповідно до ст.74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань. За результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за 2021 рік встановлено реєстрацію податкових накладних щодо придбання ПП «Фрюлинг» з підприємством з ознаками ризику, а саме:

- TOB «Аксінктон-Проект» (код 42304736), яким придбано послуги оренди крану МТТ-16, перевезення вантажу на суму ПДВ 174,7 тис. грн, яке включено до переліку ризикових від 13.10.2021;

- ТОВ «Сталь Експерт» (код 39668334), яким придбано швелер, лист сталевий, кутик, круг, на суму ПДВ 118,7 тис. грн, яке включено до переліку ризикових від 07.12.2021;

- TOB «Інвест Сервіс Україна» (код 33718943), яким придбано виливок ст.35ХМЛ, щебінь, відливка втулки на суму ПДВ 111,4 тис. грн, яке включено до переліку ризикових від 06.07.2021.

Відповідач наголошує, що станом на 05.07.2022 платником не подано до контролюючого органу фінансову звітність за 2021 рік, всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз. 1, 3 п. 46.2 ст. 46 та п. 49.2 ст. 49 ПК України. Позивачем також не подано до органів ДПС Додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум за І квартал 2022 року. З врахуванням результатів аналізу та відповідно до положень Порядку зупинення реєстрації Комісією ГУ ДПС 05.07.2022 прийнято рішення №8826 про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника, яке направлено платнику податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення за формою згідно Додатку 4. Позивач скористався правом, визначеним п. 6 Порядку зупинення реєстрації та 29.08.2022 надало на адресу відповідача інформацію за копії документів для розгляду питання щодо виключення з переліку ризикових платників по рішенню про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №1 (реєстраційний №9168290568). З урахуванням отриманих 29.08.2022 від платника податку інформації та копій відповідних документів і наявної податкової інформації Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку від 07.09.2022 №11098. Позивачем 16.09.2022 на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано інформацію та копії документів для розгляду питання щодо виключення з переліку ризикових платників по рішенню про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №1 (реєстраційний №9186104772). З урахуванням отриманих 16.09.2022 від платника податку інформації та копій відповідних документів і наявної податкової інформації Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність платника податку п. 8 критеріїв ризиковості платника податку від 26.09.2022 №11578. Відповідач наголошує, що висновки, наведені у рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних перешкод для діяльності платника податку. З огляду на викладене, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, у зв`язку із чим, просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

06.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №9055/23), в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Фрюлинг», ідентифікаційний код юридичної особи 34489010, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.06.2021, номер запису 1002271070042006661, та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом економічної діяльності Приватного підприємства «Фрюлинг» за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

З матеріалів справи встановлено, що ПП «Фрюлинг» було укладено наступні правочини з контрагентами, по яким, як зазначає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

- договір постачання продукції №0315/21 від 15.03.2021 з ТОВ «Інвест Сервіс Україна» про поставку металевої продукції;

- договір №24/03-21 від 24.03.2021 з ТОВ «Аксінктон-Проект» про надання техніки у строкове платне користування для виконання робіт;

- договір поставки №051021 від 05.10.2021 з ТОВ «Сталь Експерт» про поставку металевої продукції.

На виконання ст. 187 та ст. 201 ПК України ПП «Фрюлинг» виписано та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, зокрема: №1 від 01.04.2021, №4 від 02.04.2021, №5 від 20.04.2021, №6 від 20.04.2021, №7 від 20.04.2021, №8 від 20.04.2021, №9 від 20.04.2021, №10 від 20.04.2021, №12 від 16.03.2021, №13 від 16.03.2021, №17 від 18.03.2021, №24 від 17.03.2021, №25 від 17.03.2021, №26 від 18.03.2021, №27 від 19.03.2021, №28 від 22.03.2021, №10 від 17.03.2021.

На адресу позивача надійшли квитанції №1 від 14.04.2021, №1 від 14.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 26.04.2021, №1 від 26.04.2021, №1 від 28.04.2021, №1 від 29.04.2021, №1 від 30.04.2021, №1 від 30.04.2021, №1 від 05.05.2021, №1 від 07.05.2021, №1 від 11.05.2021, відповідно до яких зазначені вище податкові накладні були прийняті ДПС України.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.07.2023 №8826 Приватне підприємство «Фрюлинг» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: аналіз податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

Вказане рішення прийнято на підставі протоколу №237 від 05.07.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, копія якого міститься у матеріалах справи. У вказаному протоколі зазначено про те, що 05.07.2022 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення): ПП «Фрюлинг» (код ЄДРПОУ 34489010), як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

22.07.2022 представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із адвокатським запитом щодо підстав включення ПП «Фрюлинг» до переліку ризикових платників податків згідно з рішенням від 05.07.2022 №8826.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №39699/6/04-36-05-05-10 від 27.07.2022 позивачу повідомлено, що відповідно до п. 8 Критеріїв Постанови №1165, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «Фрюлинг» включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій, про що складено Протокол від 05.07.2022 №237, та прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.07.2022 №8826. Відповідне рішення надіслане платнику податку в цей же день засобами електронного зв`язку. Будь-які додатки до рішення про відповідність платника критеріям ризиковості Порядком зупинення реєстрації не передбачені. Підставами включення ПП «Фрюлинг» до переліку ризикових платників податку є наявна податкова інформація по ПП «Фрюлинг», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: за період з 01.01.2022 по 30.07.2022 встановлено, що ПП «Фрюлинг» сформовано податковий кредит за рахунок придбання послуг оренди техніки та товарно-матеріальних цінностей у підприємств постачальників, по яким прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: ТОВ «Аксінктон-Проект» (код 42304736), включено до переліку ризикових 13.10.2021, ТОВ «Сталь Експерт» (код 39668334) включено до переліку ризикових 07.12.2021 та ТОВ «Інвест Сервіс Україна» (код 33718943) включено до переліку ризикових 06.07.2021. На дату прийняття Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника ПП «Фрюлинг» не подано до контролюючого органу фінансову звітність за 2021 рік всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз. 1, 3 п. 46.2 ст. 46 та п. 49.2 статті 49, ПК України. Крім того, у період січень-липень 2022 року платником складено податкові накладні щодо реалізації в адресу ТОВ «Казбек» (код 31123135) монтажних робіт згідно проекту: «Модернізація» на суму ПДВ 1228,5 тис грн. При цьому, ПП «Фрюлинг» не подав до органів ДПС Додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум за І квартал 2022 року. Таким чином, платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

25.08.2022 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зі зверненням про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника (в порядку п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019), у якій просив відповідача прийняти рішення про невідповідність ПП «Фрюлинг» критеріям ризиковості платника ПДВ та виключити ПП «Фрюлинг» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

29.08.2022 ПП «Фрюлинг» подано ДПС України повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується квитанцією №1 від 29.08.2022, яке доставлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується квитанцією №2 від 29.08.2022, статус документа: документ прийнято.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.09.2022 №11098 Приватне підприємство «Фрюлинг» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Вказане рішення прийнято на підставі протоколу №428 від 07.09.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, копія якого міститься у матеріалах справи. У вказаному протоколі зазначено про те, що 07.09.2022 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи, отримані ПП «Фрюлинг» (код ЄДРПОУ 34489010) та інформації, отриманої в межах бази даних ІС «Податковий блок», у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

15.09.2022 позивачем подано скаргу до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника (в порядку п. 56.2 ст. 56 ПК України), у якій позивач просив скасувати рішення від 07.09.2022 №11098, прийняти рішення про невідповідність ПП «Фрюлинг» критеріям ризиковості платника податку та виключити ПП «Фрюлинг» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

16.09.2022 ПП «Фрюлинг» подано ДПС України повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується квитанцією №2 від 16.09.2022, статус документа: документ прийнято.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.09.2022 №11578 Приватне підприємство «Фрюлинг» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Вказане рішення прийнято на підставі протоколу №473 від 26.09.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, копія якого міститься у матеріалах справи. У вказаному протоколі зазначено про те, що 26.09.2022 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи, отримані ПП «Фрюлинг» (код ЄДРПОУ 34489010) та інформації, отриманої в межах бази даних ІС «Податковий блок», у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

06.10.2022 позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Державної регуляторної служби України, Раді бізнес-омбудсмену, народному депутату Дар`ї Володіній, на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника (в порядку п. 56.2 ст. 56 ПК України), у якій позивач просив скасувати рішення від 07.09.2022 №11098, 26.09.2022 №11578, прийняти рішення про невідповідність ПП «Фрюлинг» критеріям ризиковості платника податку та виключити ПП «Фрюлинг» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Листом від 04.11.2022 №13973/6/99-00-18-01-05-06 Державною податковою службою України позивачу запропоновано подати до ДПС документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, керуючись пунктом 6 Порядку.

Позивач, не погодившись із викладеною вище позицією контролюючого органу про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податків, звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 (у редакції, чинній з 31.12.2017) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII (далі Закон №2245-VIII) змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Отже, з огляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку №4 суд зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:

- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;

- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за формою та змістом оскаржені рішення контролюючого органу відповідають вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.

Зокрема, у спірних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ПП «Фрюлинг» критеріям ризиковості платника податку, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланки оскаржених рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містять обов`язкове для заповнення поле: «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)», яке заповнене відповідною інформацією, вже дослідженою судом вище.

Однак, суд наголошує, що оскаржені рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято спірні рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 (справа №340/1098/20).

Відповідно до п. 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Однак, відповідач не надав оцінку поданим позивачем документам, що свідчить про формальний підхід відповідача при прийнятті спірних рішень та більше стосується реалізації податковим органом своєї контрольної функції з проведення перевірок.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги відповідача щодо надання всіх можливих документів щодо ведення господарської діяльності, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Податковий орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність.

Крім того, суд звертає увагу, що для розгляду питання відповідності чи не відповідності підприємства хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати податкові накладні/розрахунок коригування, подані позивачем для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Лише після цього позивач підлягає перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Однак, судом вже досліджено вище і матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом від позивача було отримано податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були прийняті до реєстрації контролюючим органом.

Суд зазначає, що твердження податкового органу у відзиві на позовну заяву про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків. Податкова інформація, яка наявна у контролюючого органу щодо встановлення операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Аксінктон-Проект» (код 42304736), ТОВ «Сталь Експерт» та ТОВ «Інвест Сервіс Україна» (код 33718943), є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень та не підтверджує його ризиковість як платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржені рішення не містять жодного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, всі податкові накладні, складені по взаємовідносинам з ТОВ «Аксінктон-Проект», ТОВ «Сталь Експерт» та ТОВ «Інвест Сервіс Україна» щодо поставки товарів, надання техніки в оренду, належним чином були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, зауважень щодо реєстрації податкових накладних у відповідача не виникало.

Так, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським Судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський Суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників зокрема з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд оцінює критично.

Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Водночас, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника (Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №810/1541/13-а).

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях від 07.09.2022 №11098 та від 26.09.2022 №11578 проставлена позначка у колонці «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів» від 26.08.2022 №1 та 16.09.2022 №1 відповідно, проте в рядку «Податкова інформація» не зазначено, чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій, не зазначено, які саме документи не були враховані контролюючим органом та з яких причин. Дані обставини не знайшли свого відображення і в протоколах Комісії №428 від 07.09.2022 та №473 від 26.09.2022.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 у справі №2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу».

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

За таких обставин, суд доходить висновку про порушення відповідачем порядку прийняття спірних рішень, а також вимог щодо їх обґрунтованості.

Покладені в основу відзиву на позовну заяву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття спірних рішень, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами. Зокрема не надано доказів того, що в основу спірних рішень покладено саме те, що позивач здійснював поставку товарів, надавав послуги «формуючи податковий кредит з ознаками ризику».

Крім того, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям. Рішення про віднесення деяких контрагентів позивача до ризикових можуть бути вихідними даними для відповідного аналізу, проте, конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, виходячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено. Натомість, відповідачем здійснено спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даний позов, зазначивши «ризикових» контрагентів, проте, без роз`яснення змісту цих господарських відносин. Суд критично оцінює викладені у відзиві доводи сторони відповідача, оскільки, як зазначено вище, про те, що саме ці обставини слугували підставою для прийняття спірних рішень, не свідчить жоден офіційний документ контролюючого органу.

При цьому, в адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.

В свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.

Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Отже, відповідачем в оскаржених рішеннях не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для прийняття спірних рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП «Фрюлинг» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8826 від 05.07.2022, №11098 від 07.09.2022 та №11578 від 26.09.2022, які винесено відносно Приватного підприємства «Фрюлинг» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також, слід зазначити, що за приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії», заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права Приватного підприємства «Фрюлинг» є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «Фрюлинг» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскарженого у даній справі рішення про віднесення позивача до цього переліку.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом у межах цієї справи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як не відповідають вимогам ч. 2 ст. 55 Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011, з огляду на те, що такі доводи є безпідставними, необґрунтованими, так як спростовуються змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло всупереч Конституції України та чинному законодавству України.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15450,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Скоком Антоном Володимировичем договір №01-12/22 про надання правової допомоги від 01.12.2022 (далі Договір).

Згідно п. 3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в. п. 1.2 цього Договору, клієнт сплачує адвокату гонорар, остаточний розмір гонорару визначається сторонами актом виконаних робіт.

Повноваження адвоката підтверджено також свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4265 від 22.04.20198 та ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1168667 від 12.12.2022.

Відповідно до п. 1 Акту №1 виконаних робіт від 07.12.2022 (далі Акт) адвокатом Скоком Антоном Володимировичем була надана правова допомога, а саме:

- вивчення попереднього опрацювання матеріалів справи та правовий аналіз наявних у клієнта доказів та законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини для підготовки позовної заяви 2 години;

- аналіз господарської діяльності клієнта в розрізі наявності критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість 1 година;

- підготовка позовної заяви про оскарження рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника 4 години;

- направлення позовної заяви з додатками відповідачу та до суду.

У пункті 2 Акту сторони визначили, що загальний розмір гонорару адвоката складає 15450,00 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 00 коп.

Згідно платіжної інструкції №152 від 02.12.2022 позивачем внесено кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 у розмірі 15450,00 грн, призначення платежу: «Передплата по договору про надання правової допомоги №01-12/22 від 01.12.2022, без ПДВ».

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.09.2018 у справі №826/14072/17.

Таким чином, усі витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, приймаючи до уваги незначну складність даної справи, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони. Відтак, витрати на правничу допомогу, понесені позивачем підлягають відшкодуванню частково в розмірі 5000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Фрюлинг» (вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, корпус А, офіс 406, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50027; ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8826 від 05.07.2022, №11098 від 07.09.2022 та №11578 від 26.09.2022, за якими Приватне підприємство «Фрюлинг» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «Фрюлинг» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) на користь Приватного підприємства «Фрюлинг» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) на користь Приватного підприємства «Фрюлинг» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28.02.2023.

Суддя О.В. Царікова