Рішення

від 09.03.2023 по справі 910/5574/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. м. Київ Справа № 910/5574/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М"

03134, місто Київ, вулиця Симиренка, будинок 1-В, код ЄДРПОУ 25263960

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс"

08140, Київська область, Києво-Святошинський район, село Шевченкове, вулиця Шевченка, будинок 162-А, код ЄДРПОУ 36258483

про відшкодування збитків

за участі представників сторін:

позивача: Ваховський В.Ф., посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 10.10.2013, виписка з ЄДРПОУ;

відповідача: Некрасова Д.О., паспорт НОМЕР_2 від 12.07.2017, нотаріальна довіреність №3792 від 02.12.2022,

Тимків А.М., паспорт серії НОМЕР_3 від 02.12.2009, нотаріальна довіреність №3792 від 02.12.2022,

Обставини справи:

За ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 про передачу справи на розгляд іншого суду, до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №5574/22 від 06.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МовіХелс" про відшкодування збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди нежитлових приміщень №5-19-ОНП від 06.08.2019, що спричинило збитки.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5574/22, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені строки подання учасниками справи заяв по суті справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виправлення описки у позовній заяві (вх. №9374/22 від 27.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10978/22 від 23.08.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. №10979/22 від 23.08.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення проти долучення електронних доказів (вх. №12210/22 від 12.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №12211/22 від 12.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №13665/22 від 03.10.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2022 справу №910/5574/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.12.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №18995/22 від 23.12.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №19120/22 від 26.12.2022).

Перед судовим засіданням 27.12.2022 у місті Києві оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви в даному судовому засіданні до 24.01.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №967/23 від 18.01.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виключення документу з числа доказів (вх. №1301/23 від 23.01.2023).

У судове засідання 24.01.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

Перед судовим засіданням 24.01.2023 у місті Києві оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви в даному судовому засіданні до 31.01.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява у справі (вх. №1932/23 від 31.01.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №1931/23 від 31.01.2023).

У судове засідання 31.01.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 31.01.2023 оглянуто оригінал відеозапису з мобільного пристрою та його копію з флеш носія, на якому долучено копію цього відеозапису до матеріалів справи. За результатами огляду створено протокол огляду оригіналу відеозапису з мобільного пристрою та його копії з флеш носія, на якому долучено копію цього відеозапису до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.01.2023, за результатами розгляду клопотань позивача про виключення електронних доказів з числа доказів, суд постановив ухвалу в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання - про відмову у задоволенні клопотань позивача про виключення електронних доказів з числа доказів на підставі такого. Частиною 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що, у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумніви з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів, проте, оскільки судом оглянуто оригінал електронного доказу, порівнено цей оригінал з його копією, що долучена до матеріалів справи, електронний доказ не викликає таких сумнівів у його підробці. Стосовно завіряння копій документів: судом враховано частину 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, оглянуто оригінал електронного доказу, крім цього, враховано повідомлення канцелярії суду про неможливість накладення ЕЦП на такий електронний доказ як наданий суду відеозапис, через великий об`єм файлу.

У судовому засіданні 31.01.2023 оглянуто оригінал акту обстеження приміщень №42, 43 за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Заболотного 150 (2-й пов.) від 20.04.2021 10:20:00.

У судовому засіданні 31.01.2023, відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу за результатами розгляду клопотання позивача про виключення акту обстеження приміщень №42, 43 від 20.04.2021 з числа доказів - про відмову у задоволенні цього клопотання, у зв`язку із його необгрунтованістю та відсутністю заперечень осіб, які підписували даний протокол.

У судовому засіданні 31.01.2023 оголошено перерву до 23.02.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 23.02.2023 з`явились представники позивача та відповідача. У судовому засіданні оголошено перерву до 09.03.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 09.03.2023 з`явились представники позивача та відповідача. У судовому засіданні 09.03.2023 здійснено огляд електронних доказів: відеозаписів, які долучені відповідачем разом з відзивом до матеріалів справи та фотографій, які долучені відповідачем разом із запереченнями на відповідь на відзив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.03.2023 о 12:58 оголошено перерву у зв`язку з оголошенням у м. Києві повітряної тривоги. О 14:28 09.03.2023, після закінчення повітряної тривоги у м. Києві, судове засідання продовжилось.

У судовому засіданні 09.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, яким у позові (вх. №5574/22 від 06.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" про відшкодування збитків відмовлено повністю.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" (далі - відповідач) 06.08.2019 укладено договір оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП. Строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП встановлюється з 06.08.2019 на 12 місяців, з моменту передачі позивачем в оренду відповідачу нежитлових приміщень з автоматичною пролонгацією договору на кожні 12 місяців у разі відсутності заперечень про це у жодної сторони за 30 календарних днів до сплину строку його дії. У будь-якому випадку, договір може бути пролонгований не більше ніж до 05.08.2022. Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №2 від 03.07.2020 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП, строк дії договору встановлено до 06.08.2021. Відповідно до пунктів 1.1. та 1.4. договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП позивач передає відповідачу в строкове платне користування без права викупу власне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 141.5 кв.м, що розташовані на 2-ому поверсі адміністративно-господарської будівлі за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150 (офіс №42 та №43) для розміщення офісу. Відповідач використовує вказані приміщення та сплачує орендну плату за їх користування, а після завершення дії договору - повертає їх.

Згідно з пунктом 3.1.5. договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП орендна плата нараховується та сплачується до фактичного повернення приміщень за кожен повний календарний місяць оренди, незалежно від кількості днів, під час яких використовувалися орендовані приміщення. Факт повернення приміщення позивачу підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди та передачі ключів від приміщень. При розбіжностях щодо передачі майна, позивач може залучати третю сторону.

Відповідно до пункту 2.2.7. договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП, по закінченню строку його дії (в тому числі у випадку дострокового розірвання договору) відповідач зобов`язаний протягом доби з дати закінчення строку дії цього договору, чи з моменту його дострокового розірвання, повернути позивачу, за актом приймання-передачі, приміщення, в стані, не гіршому, ніж на момент передачі приміщень в оренду, а також - передати за актом, в повному обсязі і справності, обладнання та інше майно, одержане орендарем у користування. Обов`язок складення вказаних актів є відповідальністю відповідача. Призначення дати та часу повернення приміщень з оренди погоджується ним з позивачем письмово.

У подальшому, відповідач здійснив перепланування та переобладнання орендованих приміщень. Для врегулювання питання щодо самовільного перепланування приміщення, відповідачем на спільній нараді 04.02.2020 запропоновано позивачу: за розбирання цегляних перегородок - компенсацію у розмірі вартості відновлення цих перегородок. Питання відновлювального ремонту самих приміщень не розглядалось, виходячи з того, що відповідно до пункту 2.2.7. договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП відповідач, по закінченню строку дії цього договору, повинен повернути приміщення в стані, не гіршому, ніж на момент їх отримання в оренду. Для визначення розміру компенсації сторонами спору вирішено створити комісію для встановлення фактичного стану приміщення, а саме: офісу №42. Позивачем для обстеження приміщень залучена третя сторона: будівельна фірма Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівар-А».

Комісія встановила фактичний стан приміщення та склала акт №1 обстеження офісу №42 на предмет зміни поверхневого плану приміщення від 06.02.2020. Комісія дійшла висновку, що приміщення офісу №42, станом на 06.02.2020, змінено за рахунок перепланування (демонтажу внутрішніх перегородок). Відновлення до первісного стану потребує технічних рішень (проекту) у зв`язку із роботами, пов`язаними із влаштуванням перетинок над дверними та віконними прорізами. У тому числі, на підставі інформації з даного акту №1, укладено додаткову угоду від 02.07.2022 №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 (далі - додаткова угода №1). Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №1 сторони визначили, що орендодавець (позивач) заявляє про відсутність претензій до здійсненого перепланування (офісу №42), після отримання ним компенсації згідно з пунктом 3 даної угоди. Сторони погодились, що повернення приміщення буде здійснюватися з урахуванням проведеного перепланування, а саме: з урахуванням демонтованих цегляних перегородок площею 30,5 кв.м. У пункті 3 додаткової угоди №1 зазначається, що, у зв`язку зі здійсненням орендарем (відповідач) перепланування приміщення (офісу №42), сторони домовилися, що орендодавець погоджується на отримання компенсації за перепланування приміщення, що є відшкодуванням вартості приведення майна в попередній стан, а орендар зобов`язується сплатити компенсацію орендодавцеві за виконані роботи та здійснені зміни у приміщенні в розмірі 62000,00 грн. Зазначена компенсація сплачена відповідачем позивачу в повному обсязі. У пункті 4 додаткової угоди №1 сторони погодили змінити пункт 2.2.7. договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 та викласти в такій редакції: «2.2.7. По закінченню дії цього Договору (в т.ч. у випадку дострокового розірвання Договору) Орендар зобов`язаний протягом доби з дати закінчення дії цього Договору чи з моменту дострокового його розірвання повернути Орендодавцю по акту приймання-передачі Приміщення в стані не гіршому ніж на момент передачі Приміщення в оренду з урахуванням його нормального зносу та з урахуванням проведеного Орендарем перепланування, викладених в Додатковій угоді №1 від 02.07.2020р., а також передати по акту в повному обсязі і справності обладнання та інше майно, одержане в користування, якщо вони були отримані. Обов`язок складення вказаних актів є відповідальністю Орендаря. Призначення дати та часу повернення Приміщення з оренди погоджується ним з Орендодавцем письмово.».

2. Аргументи позивача

Позивач зазначає, що 18.02.2021 представник відповідача особисто передав йому лист №812 від 17.02.2021 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 за ініціативою відповідача. Позивач відзначає, що відповідач просив останнім днем строку дії договору та користування приміщенням вважати 30.04.2021, а також запевнив, що після отримання вказаного листа, ним буде направлена додаткова угода до договору та акт приймання-передачі приміщення. Позивач стверджує, що, у вказаний строк, відповідач приміщення не повернув, акт приймання-передачі (повернення) приміщень не надав, ключі від приміщень та внутрішніх кімнат не повертав. Також позивач зазначив, що за актом, в повному обсязі, обладнання та інше майно, одержане відповідачем в користування - йому не поверталось.

Позивач зазначає, що у зв`язку із тим, що приміщення після розірвання договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 відповідачем не повертались, ним прийнято рішення про перевірку їх стану та у складі комісії з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівар-А» встановлено, що у приміщеннях замінені замки. Комісією про даний факт складений акт обстеження офісів №42, №43 та з листом №74 від 27.05.2021 направлено його на адресу відповідача.

Позивач зазначає, що 02.08.2021 на електронну пошту: info@movi-health.com.ua відповідачу направлено лист №95 від 02.08.2021 з проханням забезпечити позивачу та третій особі доступ до приміщень з метою перевірки їх протипожежного та санітарного стану на 03.08.2021 з 8.00 до 17.00 години. Позивач зауважує, що всупереч його вимогам, доступ до приміщень не забезпечено та відповіді на вказаний лист не надано.

Позивач зазначає, що, у подальшому, керуючись пунктом 3.1.5. договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, 03.08.2021 комісією у складі позивача за участю третьої сторони: Обслуговуючого кооперативу «Феофанія» (підприємство, яке обслуговує даний будинок), за допомогою слюсарного інструменту було відчинено вхідні двері в офіси №42, №43 та складено акт обстеження офісів на предмет перевірки стану приміщень після закінчення строку оренди. Позивач зазначає, що 12.08.2021 він, разом з листом №99 від 09.08.2021, направив даний акт обстеження офісів №42 та №43 на електронну пошту відповідача, а перед цим, 11.08 2021, на його поштову адресу. Позивач відзначає, що він просив протягом семи днів призначити дату передачі (повернення) приміщень, але відповіді на даний лист не отримав та, відповідно, дата передачі приміщень відповідачем не була призначена.

Позивач наголошує, що 27.08.2021, керуючись пунктом 3.1.5. договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, комісією, створеною ним із залученням третьої сторони: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівар-А», проведено обстеження приміщень, а представник відповідача для участі в роботі комісії не з`явився. За результатами роботи комісії складено акт №2 обстеження офісів №42 та №43 на предмет перевірки відповідності стану приміщень акту приймання-передачі №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 станом на 27.08.2021. У даному акті №2 позивачем зафіксовані пошкодження майна, яке передавалось відповідачу, які, у свою чергу, на думку позивача повною мірою унеможливлювали використання приміщень за призначенням.

Позивач вважає, що зобов`язання відповідача передати за актом, в повному обсязі і справності, обладнання та інше майно, одержане в користування після розірвання договору - не виконано. Також позивач посилається на пункт 4.2. договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, згідно з яким, орендар відшкодовує збитки, завдані ним орендодавцю внаслідок пошкодження орендованого майна шляхом приведення пошкодженого майна в попередній стан або відшкодування вартості приведення майна в попередній стан. Позивач зазначає, що збитки, заподіяні йому в результаті неповернення, знищення та пошкодження обладнання, яке прийшло в непридатність, після розірвання договору оренди нежитлового приміщення №5-19- ОНП від 06.08.2019, складають, станом на 24.06.2022, згідно з відповідним розрахунком вартості, 52576,68 грн. Вартість визначена, виходячи з вартості обладнання такого або аналогічного, наданого гіпермаркетом "Епіцентр K" № Счт/02-0025897 від 21.06.2022.

Позивач зазначає, що для першочергового відновлення в приміщеннях, а саме: безпечного освітлення, електрозабезпечення розеток, перевірки схеми електричної розводки, а також для заміни дверних замків як на вхідних дверях (2 шт.), так і на внутрішніх (офіс №42 - 1 шт., офіс №43 - 4 шт.) він уклав договір підряду №3/21 від 24.09.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ен-Тікон". Зазначені в договорі роботи підрядником були виконані, а позивачем сплачені 04.10.2021 на суму 21176,00 грн. на підставі акту виконаних робіт №1 від 04.10.2021. В продовження договору підряду, в приміщеннях позивача підрядником, у листопаді, були продовжені відновлювальні роботи. На підставі акту виконаних робіт №2 від 11.11.2021 позивачем сплачені 28235,00 грн. У грудні відновлювальні роботи за договором підряду були завершені і за них позивачем, на підставі акту виконаних робіт №3 від 08.12.2021, сплачено 21176,00 грн. Позивач відзначає, що вартість приведення майна у попередній стан (відновлювального ремонту), склала 70587,00 грн., а оплата виконаних робіт підтверджується виписками банку за жовтень-грудень 2021 року по особовому рахунку позивача.

Таким чином, позивачем заявлені до стягнення 123163,68 грн. збитків: 52576,68 грн. вартості неповернутого, знищеного та пошкодженого обладнання та 70587,00 грн. вартості приведення майна у попередній стан (відновлювального ремонту).

3. Аргументи відповідача

Відповідач зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП припинено 20.04.2021 на підставі пункту 7.3. договору. Також відповідач відзначає, що, у зв`язку із неявкою уповноваженого представника позивача для приймання приміщення, акт приймання-передачі приміщення (повернення) №2 від 20.04.2021 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП підписано з боку відповідача 20.04.2021 та разом з ключами від приміщень 21.04.2021 направлено на адресу позивача поштовим зв`язком АТ "Укрпошта" листом з описом вкладення. Відповідач відзначає, що позивач був не згодний з припиненням дії договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП, а тому подав позовну заяву (справа № 911/2229/21) про стягнення боргу з орендної плати та відшкодування збитків, завданих у результаті неналежного виконання договору оренди нежитлових приміщень у розмірі 282894,55 грн. Як зазначає відповідач, постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №911/2229/21 від 07.06.2022 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мові Хелс» відмовлено повністю.

Також відповідач відзначає, що наявні у позивача претензії до стану спірних орендованих приміщень є безпідставними, оскільки перед підписанням додаткової угоди №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП позивач оглянув приміщення після проведення перепланування відповідачем, дослідив об`єм та якість виконання поліпшень (змін, перепланувань) і не мав зауважень чи претензій до них.

Таким чином, відповідач вважає будь-які претензії позивача щодо зміни приміщення, що зафіксовані позивачем в акті обстеження офісу № 42 на предмет зміни поверхневого плану приміщень від 06.02.2020, що був складений комісією у складі представників орендодавця та представників третьої сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівар-А», не є обґрунтованими, оскільки вони були погоджені шляхом укладення додаткової угоди №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019№5-19-ОНП, згідно з якою відповідач сплатив компенсацію позивачу за виконані роботи та здійснені зміни у приміщенні в розмірі 62000,00 грн. Щодо повернення обладнання, яке було демонтовано в результаті перепланування, то демонтаж такого обладнання, на думку відповідача, погоджений позивачем шляхом підписання вищезазначеної додаткової угоди №1, за що позивач отримав відповідну компенсацію. Відповідач відзначає, що згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП відповідач отримав у користування приміщення, а не окремо: підлогу, вікна, двері, електропостачання, сантехобладнання тощо, про що свідчить також і акт приймання-передачі приміщення від 06.08.2019 до договору, що доданий позивачем до позовної заяви, у пункті 2 якого описано стан приміщення, а не майно чи обладнання, яке передається, зокрема зазначено: «Вказане Приміщення передається Орендарю в наступному стані...». Відповідно, відповідач вважає, що пункт 2 акта приймання-передачі приміщення від 06.08.2019 описує стан офісу №42 та офісу №43, в тому числі, стан підлоги, вікон, а не майно, що передається в оренду.

Окрім цього, відповідач зазначає, що з метою врегулювання повернення приміщення в належному для позивача стані, відповідач направив лист №829 від 22.03.2021, яким, з метою повернення орендованого приміщення, запропонував позивачу направити уповноваженого представника 26.03.2021 о 14:00 за адресою приміщень для участі в комісії з огляду приміщення та складання відповідного акту. Відповідач відзначає, що ці дії здійснені ним з метою надання позивачу можливості оглянути стан приміщення до моменту повернення його з оренди, заявити будь-які претензії та вимоги, які були б враховані відповідачем. Лист № 829 від 22.03.2021 був направлений позивачу поштовим зв`язком АТ "Укрпошта", а скан-копія - направлена на e-mail позивача, зазначений в договорі. Відповідач зазначає, що у відповідь на e-mail був отриманий електронний лист від ОСОБА_1 , яка згідно з підписом в е-mail, є юристом позивача, а також раніше вела переговори про укладання договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП із відповідачем як юрист позивача, про те, що Ваховський В.Ф. не зможе з`явитися на зустріч 26.03.2021. Відповідач відзначає, що на його пропозицію для Некрасової Оксани Валеріївни взяти участь в комісії з огляду приміщення та складання відповідного акту, на жаль, відповідь не була отримана, на огляд приміщення представник позивача не прибув, пропозицій щодо інших дат та часу огляду приміщення - не надав. 29.03.2021 комісія у складі представників відповідача, представників будівельної організації та третіх осіб виконала обстеження офісних приміщень № 42, 43 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного 150 (2-й пов.) та визначила перелік робіт, які будуть виконані в приміщеннях, складено дефектний акт. На виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП, листом №842 від 30.03.2021 відповідач направив належним чином засвідчену копію дефектного акта складеного працівником будівельної організації на роботи, що будуть виконуватися у приміщенні. Відповідач окремо відзначає, що разом з листом №871 від 21.04.2021 він, на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП, надав акт виконаних робіт (копію без врахування конфіденційної інформації про ціни таких робіт), що були виконані в приміщенні будівельною компанією.

Відповідач зазначає, що у зв`язку із неявкою представника позивача для приймання приміщень, комісія, що складалась з представників відповідача та представника будівельної організації, виконала обстеження офісних приміщень № 42, 43 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150, 2-й поверх, склала відповідний акт про це та здійснила фото- та відео- фіксацію стану цих приміщень. Акт обстеження приміщень № 42, 43 від 20.04.2021 додається відповідачем до матеріалів справи, а в ньому, зокрема, зазначається таке: «Стан Приміщень на дату 20.04.2021 є відмінним, в Приміщеннях виконаний ремонт, сліди експлуатації у вигляді потертостей на стінах повністю усунуті, всі стіни пофарбовані. На дату огляду Приміщення звільнені від майна та будь-яких речей ТОВ «Мові Хелс»».

Таким чином, відповідач заявляє, що він передав позивачу приміщення у належному стані, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України, об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Суд зазначає, що для з`ясування обставин даної справи важливим є питання передачі (повернення) спірних орендованих приміщень від відповідача позивачу.

У частині 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд відзначає, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення) - це можливість прийняття судом як беззаперечних обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

Преюдиційність пов`язана з нормою про обов`язковість судового рішення, що закріплена у частині 2 статті 129 Конституції України, а також з такими складовими верховенства права як принцип легітимних очікувань, правової визначеності та заборони зловживати процесуальними правами.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №140/6115/21, зокрема, зазначається таке: « 77. Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. 78. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17.».

Так, у постанові Північного апеляційного господарського суду у справі №911/2229/21 від 07.06.2022 зазначається таке: «Направлення відповідачем позивачу листа № 871 від 21.04.2021 разом з зазначеними у ньому актом виконаних робіт, Актом приймання-передачі приміщення (повернення) № 2 від 20.04.2021 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від « 06» серпня 2019 року, комплектами ключів підтверджується належними та допустимим доказами, а саме: описом вкладеного (з відбитком поштового штемпеля) у цінний лист на адресу юридичного місцезнаходження позивача (03134 м.Київ, вул.. Симиренка, буд. 1-В), накладною поштової установи 0319108269711, фіскальним чеком поштової установи, які в сукупності підтверджують факт направлення відповідачем позивачу вказаних документів та ключів від орендованого приміщення. Доводи позивача про те, що Акт приймання - передачі приміщення № 2 від 20.04.2021 до Договору оренди - відсутній в додатках до відзиву, а про вказаний акт лише згадується у листі № 871 від 21.04.2021, і подана відповідачем накладна Укрпошти 0319108269711 свідчить про направлення листа не позивачу, а фізичній особі Ваховському В., і відповідно, вказаний Акт позивач не міг отримати - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки описом вкладеного (з відбитком поштового штемпеля) у цінний лист підтверджується направлення вказаних документів та ключів на адресу юридичного місцезнаходження позивача ТОВ «Універсал-М» (03134 м.Київ, вул.. Симиренка, буд. 1-В), а зазначення у накладній до вказаного опису прізвища В.Ваховський (який є директором позивача згідно з наявних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) - не спростовує факту направлення відповідачем саме позивачу вказаних документів та ключів від орендованого приміщення. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що матеріалам справи підтверджується, що інформація, зазначена в листі № 871 від 21.04.2021, зокрема про розірвання Договору, звільнення приміщення, а також направлення підписаного зі сторони відповідача через неявку позивача Акта приймання-передачі приміщення (повернення) № 2 від 20.04.2021 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від « 06» серпня 2019 та його направлення разом з ключами від приміщень 21.04.2021 за допомогою поштового оператора АТ «Укрпошта», додатково була повідомлена позивачу шляхом направлення листа № 883 від 27.04.2021, який ТОВ «УНІВЕРСАЛ-М» отримав 05.05.2021, а також в листі № 914 від 17.05.2021, а тому позивач був обізнаний про повернення приміщення ТОВ «МОВІ ХЕЛС». З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні у справі докази в сукупності з встановленими обставинами справи свідчать про те, що відповідач вжив усіх належних, необхідних, можливих способів, щоб передати приміщення позивачу, однак позивачем відповідні приміщення прийняті з оренди не були, жодних обумовлених договором та законом підстав для неприйняття приміщень з оренди саме 20.04.20201 - позивачем не наведено, а матеріали справи - не містять. Доводи позивача про те, що основною причиною відмови у прийнятті приміщення з оренди 20.04.2021 стало те що орендарем, без погодження з орендодавцем, було змінено планування приміщень (демонтовані міжкабінетні перегородки) в зв`язку з чим погіршились їх експлуатаційні характеристики, а частина приміщень стала не придатною для використання їх як офісних - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки позивач не позбавлений права звернутися до відповідача у встановленому законом та договором порядку щодо відновлення стану приміщення та/або відшкодування вартості відновлення, проте, наведені обставини не є підставами для обмеження відповідача у своєму праві , як орендаря, розірвати договір оренди та повернути позивачу відповідне майно, та не сплачувати орендні платежі внаслідок відсутності документального підтвердження факту користування приміщенням.».

Таким чином, у справі №911/2229/21 встановлено, що спірні орендовані приміщення та ключі від них належним чином передані відповідачем позивачу шляхом направлення листа 21.04.2021.

Також, з постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №911/2229/21 від 07.06.2022 вбачається, що причиною відмови позивача у прийнятті приміщення з оренди 20.04.2021 стало те, що орендарем (відповідачем), без погодження з орендодавцем, було змінено планування приміщень (демонтовані міжкабінетні перегородки), у зв`язку з чим погіршились їх експлуатаційні характеристики, а частина приміщень стала непридатною для використання їх як офісних. У той же час, наявні у матеріалах справи докази свідчать, що з метою врегулювання питання про здійснені відповідачем перепланування спірних орендованих приміщень, між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП. У пункті 1 даної додаткової угоди зазначається таке: «Сторони визначили, що орендодавець заявляє про відсутність претензій до здійсненого перепланування приміщення (офіс №42), підтверджує що таке перепланування не є порушенням договору та є повністю погодженим з орендодавцем, та підтверджує відсутність необхідності у відновленні плану приміщення до стану, що існував на дату його передачі орендарю, а саме 06 серпня 2019 року за Актом приймання-передачі - приміщення №1 до ДОГОВОРУ ОРЕНДИ N5-19-ОНП НЕЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ від « 06» серпня 2019 року після отримання ним компенсації згідно п.3 даної Додаткової угоди. Сторони погодились, що повернення Приміщення буде здійснюватися з урахуванням проведеного перепланування, а саме з урахуванням демонтованих цегляних перегородок площею 30.5м2.». Відповідач оплатив компенсацію за додатковою угодою №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП у розмірі 62000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №936 від 08.10.2020 на суму 62000,00 грн. та підписаним позивачем та відповідачем актом компенсації за зміну стану орендованого майна від 08.10.2020.

Суд зазначає, що в акті компенсації за зміну стану орендованого майна від 08.10.2020, зокрема, визначається, що орендодавець (позивач) підтверджує отримання компенсації в обумовлених додатковою угодою №1 до договору оренди N5-19-ОНП нежитлового приміщення від 02.07.2020 розмірах та строках, та підтверджує відсутність будь-яких претензій до орендаря за виконані роботи та здійснені поліпшення, перепланування та зміни в приміщенні та підтверджує, що не матиме таких претензій до орендаря в майбутньому.

Також суд зазначає, що додаткова угода №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП укладена керуючись актом №1 обстеження офісу №42 на предмет зміни поверхневого плану приміщення від 06.02.2020. В даному акті, зокрема, зафіксовано демонтаж вікон, електропроводки, вимикачей, розеток та іншого обладнання. Також слід відзначити, що в пункті 3 даної додаткової угоди зазначається, що орендодавець (позивач) погоджується на отримання компенсації за перепланування приміщення, що є відшкодуванням вартості приведення майна в попередній стан. За результатами дослідження даних доказів, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач повністю узгодили питання, що пов`язані з перепланування, у тому числі, з демонтованим обладнанням, шляхом підписання додаткової угоди та виплати відповідної компенсації.

Щодо недоліків стану приміщень, виявлених позивачем та зафіксованих в акт №2 обстеження офісів №42 та №43 на предмет перевірки відповідності стану приміщень акту приймання-передачі №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 станом на 27.08.2021, суд зазначає таке.

Як встановлено судом раніше, договір оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 є припиненим з 20.04.2021, а відповідач, у свою чергу, належним чином передав приміщення позивачу.

У судових засіданнях судом, за участю представників обох сторін, досліджені фото- та відео- матеріали, що надавались відповідачем, та які містять відео- та фото- фіксацію стану спірних орендованих приміщень, станом на 20.04.2021. З цих та інших наявних у матеріалах справи доказів, а саме: дефектного акту на поточний ремонт офісних приміщень №42, №43 від 29.03.2021 та акту виконаних робіт, що були виконані в приміщенні будівельною компанією від 16.04.2021, суд дійшов висновку, що спірні орендовані приміщення 20.04.2021, перед закриттям та опечатуванням, перебували у належному стані, без явних дефектів та пошкоджень.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Суд відзначає, що відповідач при розірванні договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП та передачі спірних орендованих приміщень 20.04.2021 діяв правомірно. У той же час, слід відзначити, що фіксація недоліків приміщення, які потребували відновлення, здійснена позивачем лише 27.08.2021 актом №2 обстеження офісів №42 та №43 на предмет перевірки відповідності стану приміщень акту приймання-передачі №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, станом на 27.08.2021. Слід зазначити, що позивач здійснив проникнення до спірних орендованих приміщень за допомогою слюсарного інструменту за 24 дні до складання вищезазначеного акту: ще 03.08.2021, а підтверджує це акт обстеження офісів №42 та №43 на предмет перевірки стану приміщень після закінчення строку оренди станом на 03.08.2021. Слід також зазначити, що позивач не надав інших доказів неналежного стану приміщень, окрім акту №2 обстеження офісів №42 та №43 на предмет перевірки відповідності стану приміщень акту приймання-передачі №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, станом на 27.08.2021, зокрема, висновків експертів, за результатами експертизи таких приміщень чи інших доказів, які б підтверджували неналежний стан приміщень та зв`язок їх пошкоджень саме з відповідачем. Таким чином, суд не вбачає, що витрати позивача на ремонт спірних орендованих приміщень є саме збитками, заподіяними діями чи бездіяльністю відповідача.

Враховуючи все вищезазначене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. №5574/22 від 06.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (03134, місто Київ, вулиця Симиренка, будинок 1-В, код ЄДРПОУ 25263960) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, село Шевченкове, вулиця Шевченка, будинок 162-А, код ЄДРПОУ 36258483) про відшкодування збитків - відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 12.06.2023.

Суддя С.О. Саванчук