Постанова

від 22.12.2023 по справі 910/5574/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2023 р. Справа№ 910/5574/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М"

на рішення господарського суду Київської області від 09.03.2023 (повний текст рішення складено 12.06.2023)

у справі № 910/5574/22 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс"

про відшкодування збитків

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МовіХелс" про відшкодування збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди нежитлових приміщень від 06.08.2019 №5-19-ОНП, що спричинило збитки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2022 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" про відшкодування збитків, разом з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.03.2023 у справі №910/5574/22 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач при розірванні договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП та передачі спірних орендованих приміщень 20.04.2021 діяв правомірно. У той же час, судом враховано, що фіксація недоліків приміщення, які потребували відновлення, здійснена позивачем лише 27.08.2021 актом №2 обстеження офісів № 42 та № 43 на предмет перевірки відповідності стану приміщень акту приймання-передачі №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, станом на 27.08.2021. При цьому позивач не надав інших доказів неналежного стану приміщень, зокрема, висновків експертів, за результатами експертизи таких приміщень чи інших доказів, які б підтверджували неналежний стан приміщень та зв`язок їх пошкоджень саме з відповідачем.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 09.03.2023 у справі № 910/5574/22, ТОВ "Універсал-М" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права (ст.ст. 190, 779, 852, 883, 884 ЦК України, ст.ст. 74, 91, 96, 99 ГПК України) ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що обов`язок з доведення відсутності або причини появи недоліків, виявлених позивачем після оздоблювальних робіт в орендованих приміщеннях, покладається на відповідача.

Позиції інших учасників справи

Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те що, позивач погодив зміни, виконані відповідачем в приміщенні, в тому числі демонтаж перегородки, всі претензії до відповідача за виконані роботи та здійснені поліпшення, перепланування та зміни в приміщенні спростовуються актом компенсації за зміну стану орендованого майна від 08.10.2020, яким підтверджено також, що позивач не матиме таких претензій і в майбутньому.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 (колегія суддів: Ходаківська І.П. - головуючий, судді: Владимиренко С.В.; Демидова А.М.) за клопотанням ТОВ "Універсал-М" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 09.03.2023 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5574/22, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 № 5-19-ОНП, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс", останньому надано в тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 141.5 кв.м, розташовані на другому поверсі адміністративно-господарської будівлі за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150 (офіс №42 та №43) для розміщення офісу на строк 12 місяців з моменту передачі позивачем в оренду відповідачу нежитлових приміщень з автоматичною пролонгацією договору на кожні 12 місяців у разі відсутності заперечень про це у жодної сторони за 30 календарних днів до сплину строку його дії, але не більше, ніж до 05.08.2022.

Згідно з пунктом 3.1.5. договору орендна плата нараховується та сплачується до фактичного повернення приміщень за кожен повний календарний місяць оренди, незалежно від кількості днів, під час яких використовувалися орендовані приміщення. Факт повернення приміщення позивачу підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди та передачі ключів від приміщень. При розбіжностях щодо передачі майна, позивач може залучати третю сторону.

Пунктом 2.2.7. договору встановлено, що по закінченню строку його дії (в тому числі у випадку дострокового розірвання договору) відповідач зобов`язаний протягом доби з дати закінчення строку дії цього договору, чи з моменту його дострокового розірвання, повернути позивачу, за актом приймання-передачі, приміщення, в стані, не гіршому, ніж на момент передачі приміщень в оренду, а також - передати за актом, в повному обсязі і справності, обладнання та інше майно, одержане орендарем у користування. Обов`язок складення вказаних актів є відповідальністю відповідача. Призначення дати та часу повернення приміщень з оренди погоджується ним з позивачем письмово.

Додатковою угодою № 2 від 03.07.2020 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП, строк дії договору встановлено до 06.08.2021.

В процесі експлуатації орендованого приміщення відповідачем здійснено його перепланування та переобладнання.

З метою врегулювання питання щодо самовільного перепланування приміщення відповідачем на спільній нараді 04.02.2020 запропоновано позивачу за розбирання цегляних перегородок - компенсацію у розмірі вартості відновлення цих перегородок. Питання відновлювального ремонту самих приміщень не розглядалось, виходячи з того, що відповідно до пункту 2.2.7. договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 №5-19-ОНП відповідач, по закінченню строку дії цього договору, повинен повернути приміщення в стані, не гіршому, ніж на момент їх отримання в оренду.

Для визначення розміру компенсації сторонами вирішено створити комісію для встановлення фактичного стану приміщення - офісу № 42 до складу якої позивачем залучено третю сторону - будівельну фірму Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівар-А».

За результатами обстеження приміщення комісією складено акт №1 обстеження офісу №42 на предмет зміни поверхневого плану приміщення від 06.02.2020, у якому зазначено, що приміщення офісу № 42, станом на 06.02.2020, змінено за рахунок перепланування (демонтажу внутрішніх перегородок). Відновлення до первісного стану потребує технічних рішень (проекту) у зв`язку із роботами, пов`язаними із влаштуванням перетинок над дверними та віконними прорізами.

На підставі інформації зазначеного акту № 1 сторонами укладено додаткову угоду від 02.07.2022 №1 до договору оренди, п.1 якої встановлено, що орендодавець заявляє про відсутність претензій до здійсненого перепланування (офісу № 42), після отримання ним компенсації згідно з пунктом 3 даної угоди. Сторони погодились, що повернення приміщення буде здійснюватися з урахуванням проведеного перепланування, а саме: з урахуванням демонтованих цегляних перегородок площею 30,5 кв.м.

В п. 3 додаткової угоди № 1 передбачено, що у зв`язку зі здійсненням орендарем перепланування приміщення (офісу № 42), сторони домовилися, що орендодавець погоджується на отримання компенсації за перепланування приміщення, що є відшкодуванням вартості приведення майна в попередній стан, а орендар зобов`язується сплатити компенсацію орендодавцеві за виконані роботи та здійснені зміни у приміщенні в розмірі 62000,00 грн.

Зазначена компенсація сплачена відповідачем позивачу в повному обсязі.

Згідно з п. 4 додаткової угоди №1 змінено пункт 2.2.7. договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 та викладено його в такій редакції: « 2.2.7. По закінченню дії цього Договору (в т.ч. у випадку дострокового розірвання Договору) Орендар зобов`язаний протягом доби з дати закінчення дії цього Договору чи з моменту дострокового його розірвання повернути Орендодавцю по акту приймання-передачі Приміщення в стані не гіршому ніж на момент передачі Приміщення в оренду з урахуванням його нормального зносу та з урахуванням проведеного Орендарем перепланування, викладених в Додатковій угоді №1 від 02.07.2020, а також передати по акту в повному обсязі і справності обладнання та інше майно, одержане в користування, якщо вони були отримані. Обов`язок складення вказаних актів є відповідальністю Орендаря. Призначення дати та часу повернення Приміщення з оренди погоджується ним з Орендодавцем письмово.».

Листом від 17.02.2021 №812 відповідач звернувся до позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 за його ініціативою. Також, відповідач просив останнім днем строку дії договору та користування приміщенням вважати 30.04.2021.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що після отримання вказаного листа, ним буде направлена додаткова угода до договору та акт приймання-передачі приміщення, проте, відповідач приміщення не повернув, акт приймання-передачі (повернення) приміщень не надав, ключі від приміщень та внутрішніх кімнат не повертав. Також, позивач зазначив, що за актом, в повному обсязі, обладнання та інше майно, одержане відповідачем в користування, йому не поверталось.

У зв`язку із тим, що приміщення після розірвання договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 відповідачем не повертались, позивачем було прийнято рішення про перевірку їх стану та у складі комісії з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівар-А» встановлено, що у приміщеннях замінені замки. Комісією про даний факт складений акт обстеження офісів №42, №43 та з листом №74 від 27.05.2021 направлено його на адресу відповідача.

02.08.2021 на електронну пошту: info@movi-health.com.ua відповідачу направлено лист №95 від 02.08.2021 з проханням забезпечити позивачу та третій особі доступ до приміщень з метою перевірки їх протипожежного та санітарного стану на 03.08.2021 з 8.00 до 17.00 години, відповіді на зазначений лист не надано.

В подальшому, керуючись пунктом 3.1.5. договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, 03.08.2021 комісією у складі позивача за участю третьої сторони - Обслуговуючого кооперативу «Феофанія» (підприємство, яке обслуговує даний будинок), за допомогою слюсарного інструменту було відчинено вхідні двері в офіси №42, №43 та складено акт обстеження офісів на предмет перевірки стану приміщень після закінчення строку оренди. Позивач зазначає, що 12.08.2021 він, разом з листом №99 від 09.08.2021, направив даний акт обстеження офісів №42 та №43 на електронну пошту відповідача, а перед цим, 11.08 2021, на його поштову адресу. Позивач відзначає, що він просив протягом семи днів призначити дату передачі (повернення) приміщень, але відповіді на даний лист не отримав та, відповідно, дата передачі приміщень відповідачем не була призначена.

27.08.2021, керуючись пунктом 3.1.5. договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, комісією, створеною ним із залученням третьої сторони: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівар-А», проведено обстеження приміщень, представник відповідача для участі в роботі комісії не з`явився, за чого складено акт № 2 обстеження офісів № 42 та № 43 на предмет перевірки відповідності стану приміщень акту приймання-передачі №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 станом на 27.08.2021.

У даному акті №2 позивачем зафіксовані пошкодження майна, яке передавалось відповідачу, які, у свою чергу, на думку позивача повною мірою унеможливлювали використання приміщень за призначенням.

На думку позивача, йому заподіяні збитки йому в результаті неповернення, знищення та пошкодження обладнання, яке прийшло в непридатність, після розірвання договору оренди нежитлового приміщення, які складають станом на 24.06.2022, згідно з відповідним розрахунком вартості 52576,68 грн. Вартість визначена, виходячи з вартості обладнання такого або аналогічного, наданого гіпермаркетом "Епіцентр K" № Счт/02-0025897 від 21.06.2022.

Також, для першочергового відновлення в приміщеннях, а саме: безпечного освітлення, електрозабезпечення розеток, перевірки схеми електричної розводки, а також для заміни дверних замків як на вхідних дверях (2 шт.), так і на внутрішніх (офіс №42 - 1 шт., офіс №43 - 4 шт.) позивачем було укладено договір підряду №3/21 від 24.09.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ен-Тікон", за результатами виконання якого позивачем сплачено загалом 70587,00 грн, що підтверджується виписками банку за жовтень-грудень 2021 року по особовому рахунку позивача.

Таким чином, на думку позивача, йому завдано збитків на суму 123 163,68 грн, з яких 52 576,68 грн вартості неповернутого, знищеного та пошкодженого обладнання та 70587,00 грн вартості приведення майна у попередній стан (відновлювального ремонту).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

За положеннями ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Згідно з приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою, другою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку із проведенням відповідачем змін в орендованому приміщенні сторонами 02.07.2020 було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди, п. 3 якої передбачено, що у зв`язку зі здійсненням орендарем перепланування приміщення (офісу №42), сторони домовилися, що орендодавець погоджується на отримання компенсації за перепланування приміщення, що є відшкодуванням вартості приведення майна в попередній стан, а орендар зобов`язується сплатити компенсацію орендодавцеві за виконані роботи та здійснені зміни у приміщенні в розмірі 62000,00 грн. Зазначена компенсація сплачена відповідачем позивачу в повному обсязі. Також, цією угодою підтверджено відсутність будь-яких претензій до орендаря за виконані роботи та здійснені поліпшення, перепланування та зміни в приміщенні, а також відсутність таких претензій до орендаря в майбутньому.

Зазначену додаткову угода №1 укладено на підставі акту №1 обстеження офісу № 42 на предмет зміни поверхневого плану приміщення від 06.02.2020, в якому, зокрема, зафіксовано демонтаж вікон, електропроводки, вимикачей, розеток та іншого обладнання.

Таким чином, звернення з даним позовом з посиланням на витрати, проведені у зв`язку із поверненням приміщення у первісний стан є подвійним стягненням за одні й ті самі дії за підтвердженої позивачем в угоді відсутності претензій до орендаря в майбутньому.

Також, апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано враховано обставини, встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №911/2229/21, у якій брали участь ті ж самі сторони, що і у даній справі, зокрема щодо того, що спірні орендовані приміщення та ключі від них належним чином передані відповідачем позивачу шляхом направлення листа 21.04.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України з обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, судом першої інстанції встановлено, що спірні орендовані приміщення 20.04.2021, перед закриттям та опечатуванням, перебували у належному стані, без явних дефектів та пошкоджень. В той же час, доказів неналежного стану приміщень, окрім акту №2 обстеження офісів №42 та №43 на предмет перевірки відповідності стану приміщень акту приймання-передачі №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019, станом на 27.08.2021, зокрема, висновків експертів, за результатами експертизи таких приміщень чи інших доказів, які б підтверджували неналежний стан приміщень та зв`язок їх пошкоджень саме з відповідачем, позивачем не надано.

З огляду на зазначене вище, позивачем не доведено усього складу правопорушення в діях відповідача для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, а відтак, вмотивованим є рішення суду про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/5574/22 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова