Постанова

від 29.05.2023 по справі 511/2683/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 травня 2023 року

м. Київ

справа № 511/2683/17

провадження № 61-10760св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - громадська організація «АКВА-САД»,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу громадської організації «Аква-Сад» на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року в складі судді Теренчук Ж. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року в складі колегії суддів Семиженка Г. В., Приходько Л. А., Склярської І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до громадської організації «АКВА-САД» (далі також - ГО «АКВА-САД», відповідач), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним протоколу та про визнання незаконними і скасування рішень зборів громадської організації.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 у незаконний спосіб провела загальні збори членів ГО «АКВА-САД», за результатами яких склала протокол від 24 червня 2017 року № 1/2017. Відповідно до вказаного протоколу обрано правління ГО «АКВА-САД» у новому складі, а саму ОСОБА_2 головою правління ГО «АКВА-САД», та внесено зміни до статуту ГО «АКВА-САД». Також ОСОБА_2 , використовуючи недійсну печатку організації, завірила зазначений протокол і здійснила державну реєстрацію вказаних змін.

Позивач вважав, що прийняті на цих зборах рішення є такими, що порушують його законні права як члена організації, ухвалені з порушенням норм законодавства та статуту ГО «АКВА-САД». Загальні збори членів ГО «АКВА-САД», на думку позивача, були скликані ОСОБА_2 з порушенням пунктів 6.9, 6.18 статуту організації, оскільки вона не мала повноважень на їх скликання, а також без затвердження відповідного порядку денного цих зборів правлінням ГО «АКВА-САД», без належного сповіщення про проведення зборів всіх членів організації.

Відповідно до протоколу загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» на засіданні 24 червня 2017 року були присутні 45 членів із 86, що становить більше половини від загальної кількості членів. Водночас загальна кількість членів ГО «АКВА-САД» станом на 24 червня 2017 року складає 144 особи, що підтверджується журналом реєстрації членів ГО «АКВА-САД» масиву «Надлиманський». Тому збори членів ГО «АКВА-САД» за відсутності кворуму не були правомочними на прийняття будь-яких рішень. Таким чином, у протоколі від 24 червня 2017 року № 1/2017 зазначені недостовірні відомості щодо загальної кількості членів організації, що має наслідком його недійсність, оскільки кількість присутніх членів ГО «АКВА-САД» недостатня для проведення зборів (відсутній кворум).

Протокол від 24 червня 2017 року № 1/2017 і документ, що підтверджує правомочність на прийняття рішень відповідно до статуту ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року підписані ОСОБА_2 та скріплені печаткою ГО «АКВА-САД», походження якої невідоме, оскільки оригінал печатки організації зберігається у позивача.

ОСОБА_1 зазначав, що на час скликання загальних зборів ГО «АКВА-САД» він був головою правління організації на підставі рішення загальних зборів ГО «АКВА-САД» від 08 серпня 2015 року. Цими ж зборами було обрано правління організації в складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Оскільки на час проведення зборів у 2015 році відомості про нього як голови правління ГО «АКВА-САД» було внесені до реєстру, то перереєстрацію у 2015 році після обрання головою правління на новий строк він не здійснював.

Позивач та інші члени ГО «АКВА-САД» не були повідомлені про проведення загальних зборів 24 червня 2017 року за головуванням ОСОБА_2 , оскільки фактично цього ж дня загальні збори ГО «АКВА-САД» реально були проведені за його ( ОСОБА_1 ) головування. Участь у цих зборах взяли 86 членів організації з 144, що було оформлено протоколом загальних зборів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року № 1-06.2017 та реєстром осіб до зазначеного протоколу.

З огляду на викладене ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26 лютого 2018 року, просив:

визнати недійсним протокол загальних зборів членів ГО «АКВА-САД»

від 24 червня 2017 року № 1/2017;

визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД», оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, яким обрано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 членами правління ГО «АКВА-САД», а ОСОБА_2 обрано головою правління ГО «АКВА-САД», та затверджено статут ГО «АКВА-САД» у новій редакції;

визначити порядок виконання рішення суду, встановивши, що судове рішення буде підставою для державного реєстратора Головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати реєстраційні записи про внесення змін до відомостей про ГО «АКВА-САД», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про зміну керівника та складу підписантів ГО «АКВА-САД» з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

стягнути з ГО «АКВА-САД» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 лютого

2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, до участі у справі як третіх осіб залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня

2018 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним протокол загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року № 1/2017, який підписаний головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_4 .

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року, оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, про обрання головою правління ГО «АКВА-САД» ОСОБА_2 .

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року, оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, про обрання членами правління ГО «АКВА-САД» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року, оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, про затвердження статуту ГО «АКВА-САД» в новій редакції.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Розподілено судові витрати.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустимими доказами довів недійсність протоколу зборів і відповідно незаконність прийнятих на загальних зборах рішень ГО «АКВА-САД».

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу ГО «АКВА-САД» задоволено частково. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року скасовано, а провадження у справі за позовом ОСОБА_10 до ГО «АКВА-САД», треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним протоколу та про визнання незаконними і скасування рішень зборів громадської організації закрито.

Апеляційний суд виходив з того, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилався на порушення своїх прав як члена ГО «АКВА-САД». При цьому позивач вказував, що прийняті на зборах членів ГО «АКВА-САД» рішення прийняті з порушенням норм законодавства та статуту організації. Зокрема, на думку позивача, збори членів ГО «АКВА-САД» були скликані ОСОБА_2 з порушенням пунктів 6.9, 6.18 статуту ГО «АКВА-САД», оскільки вона не мала повноважень на їх скликання, без затвердження відповідного порядку денного цих зборів правлінням ГО «АКВА-САД», а також без належного сповіщення про проведення зборів усіх членів організації. Таким чином, на переконання апеляційного суду, між юридичною особою та її учасником (членом) виник спір, пов`язаний з діяльністю та управлінням цією юридичною особою. Громадське об`єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадської організації товариства садоводів мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління товариством садоводів, одним з яких є голова правління, порядок обрання та усунення з посади якого передбачено статутом такої громадської організації. Оскільки вказаний спір пов`язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді формування органу управління, підставою для прийняття рішення про усунення голови громадської організації від виконання обов`язків зазначені положення статуту товариства, тому його слід розглядати за правилами господарського судочинства. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанцій помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, неправильно визначивши юрисдикційність спору, який виник між сторонами у справі.

Постановою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року постанову Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд виходив із того, що ухвалення оскарженої постанови апеляційного суду про закриття провадження у цій справі з посиланням на те, що зазначений спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, за наявності постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2017 року про припинення провадження у справі № 916/1895/17 (за позовом ОСОБА_1 до ГО «АКВА-САД про визнання недійсними рішень загальних зборів членів, оформлених протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, тобто аналогічним, що і в цій справі), яка набрала законної сили, поставило під загрозу права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. У цій справі непослідовність національних судів створила ОСОБА_1 перешкоди в реалізації права на судовий захист, тому розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства.

Постановою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу ГО «АКВА-САД» залишено без задоволення, а рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції,щодо проведення спірних загальних зборів ГО «АКВА-САД»з порушенням положень статуту, наслідком чого є недійсність прийнятих ними рішень, та відмовив у задоволені позовної вимоги про встановлення порядку виконання рішення справі у зв`язку з її необґрунтованістю

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року ГО «АКВА-САД» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області, ухваленого 17 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року.

У касаційній скарзі відповідач просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області, ухваленого 17 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року і закрити провадження у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГО «АКВА-САД» на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, та витребував справу з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами касаційного оскарження рішення Роздільнянського районного суду Одеської області, ухваленого 17 серпня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року відповідач вказує про застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17. Даний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства. Крім того, відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, а саме не дослідили зібрані у справі докази.

Підставою касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Позиції інших учасників

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.

Фактичні обставини, встановлені судами

05 червня 2010 року згідно протоколу установчих зборів ГО «АКВА-САД» масив «Надлиманський» с. Отрадове Роздільнянського району Одеської області створено ГО «АКВА-САД» у складі: СТ «Проектировщик» - 16 членів, СТ «Сигнал»- 54 члени, СТ «Будівельник»- 4 члени, СТ «Медик» - 28 членів, СТ «Авіатор» - 4 члени, СТ «Мир» - 5 членів, СТ «Бриз» - 1 член, СТ «Житловик» - 7 членів, СТ «Васильок» - 5 членів, СТ «ТІМС» - 7 членів. Усього - 131 член. Визначено місцезнаходження організації: 67471 Одеська область Роздільнянський район с. Отрадове масив «Надлиманський» лінія 17 ділянка № 2793. Обрано строком на три роки правління: голова правління - ОСОБА_2 , заступник голови правління - ОСОБА_1

Статут ГО «АКВА-САД» підписаний засновниками та зареєстровано виконавчим комітетом Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, реєстраційний №152-с/р 04 жовтня 2010 року.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 002667 від 25 листопада 2010 року, Роздільнянською районною державною адміністрацією 04 жовтня 2010 року було зареєстровано ГО «АКВА-САД», юридична адреса: с. Отрадове Роздільнянського району Одеської області.

19 травня 2012 року ОСОБА_11 на підставі рішення загальних зборів та протоколом № 9 від 19 травня 2012 року відсторонено від займаної посади та покладено обов`язки голови правління ГО «АКВА-САД» на її заступника ОСОБА_1 .

Даний протокол ОСОБА_2 оскаржувала до суду та рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року в справі № 511/1601/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ГО «АКВА-САД», третя особа - ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів, ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

08 липня 2012 року згідно протоколу загальних зборів ГО «АКВА-САД» ОСОБА_1 обрано головою правління ГО «АКВА-САД».

13 вересня 2012 року державним реєстратором внесено зміни до відомостей про юридичну особу - зміна керівника юридичної особи на ОСОБА_1 на підставі протоколу загальних зборів ГО «АКВА-САД» від 09 червня 2012 року № 10, тоді як загальні збори по виборам ОСОБА_1 на посаді голови правління відбулись 08 липня 2012 року.

08 серпня 2015 року згідно протоколу загальних зборів ГО «АКВА-САД» від 08 серпня 2015 року ОСОБА_1 повторно обрано на посаду голови правління ГО «АКВА-САД» строком на три роки. Також на цих зборах обрано правління ГО «АКВА-САД» у складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . На підставі даного протоколу відомості про реєстрацію керівника ГО «АКВА-САД» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносились.

22 квітня 2016 року вироком Роздільнянського районного суду Одеської області в справі № 511/2832/15-ц ОСОБА_1 визнано винуватим за частиною четвертою статті 358 КК України у підробленні протоколу загальних зборів ГО «АКВА-САД» від 09 червня 2012 року № 10, на підставі якого була проведена його реєстрація як керівника ГО «АКВА-САД» в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців у 2012 році. Позивача звільнено від покарання за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Постановою Одеського окружногоадміністративного суду від 30 травня 2017 року в справі № 815/949/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Роздільнянської РДА, державного реєстратора Реєстраційної служби по Роздільнянському району Роздільнянського МРУЮ Качковської О. В., треті особи: ОСОБА_1 , ГО «АКВА-САД», визнано недійсною та скасовано реєстраційний запис № 15441070001000860 від 13 вересня 2012 року, яким внесені зміни до відомостей про юридичну особу - зміна керівника юридичної особи на ОСОБА_1 на підставі підробленого протоколу № 10 від 09 червня 2012 року.

24 червня 2017 року згідно оскаржуваного позивачем протоколу № 1/2017 відбулися загальні зборів членів ГО «АКВА-САД» 24 червня 2017 року, із якого встановлено, що на засіданні присутні 45 членів з наявних 86. На зборах головуючим засідання загальних зборів обрано ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_4 . Згідно порядку денного вказаних зборів було обрано нових членів правління: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Інших осіб виключено зі складу правління. ОСОБА_2 обрано головою правління ГО «АКВА-САД». Затверджено статут у новій редакції, повноваження по підписанню вказаного статуту надано голові правління ОСОБА_2 . Виключено відомості про місцезнаходження організації з нової редакції статуту. Визначено особою, яка має право представляти організацію для здійснення відповідних дій, пов`язаних із державною реєстрацією організації у відповідних органах - ОСОБА_2 .

До протоколу додано реєстр осіб, присутніх на засіданні вищого керівного органу ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року, яким підтверджено присутність на ньому 45 членів ГО «АКВА-САД».

ОСОБА_12 на підтвердження легітимності даних зборів та наявності кворуму для прийняття необхідних рішень надано реєстр членів ГО «АКВА-САД» від 01 червня 2017 року, оформлений нею особисто, згідно якого кількість членів ГО «АКВА-САД» складає 86 осіб.

На підставі даного протоколу внесено зміни щодо відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і відповідно змінено керівника на ОСОБА_12 , що підтверджується витягом з цього реєстру.

Також встановлено, що 24 червня 2017 року згідно протоколу № 1-06.2017 загальних зборів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року збори ГО «АКВА-САД» відбулися при інших обставинах, зокрема на засіданні були присутні 86 членів з 144 членів. Збори відбулися за головуванням ОСОБА_1 , та секретаря ОСОБА_9

На цих зборах прийняті наступні рішення: обрано головою правління ГО «АКВА-САД» ОСОБА_1., та наступний склад правління: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; прийнято рішення про внесення змін до відомостей про ГО «АКВА-САД», як юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: проведено заміну керівних органів; виключено зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності ОСОБА_2 ; затверджено статут ГО «АКВА-САД» у новій запропонованій редакції; вирішено надати повноваження щодо оформлення статуту організації та протоколу загальних зборів відповідно до вимог чинного законодавства до установчих документів юридичної особи та документів, що подаються для державної реєстрації голові та секретарю загальних зборів - ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

Ці збори скликані за рішенням правління ГО «АКВА-САД» від 04 червня 2017 року, яке наявне в матеріалах справи. На підтвердження до протоколу № 1-06.2017 ОСОБА_1 надано реєстр осіб, присутніх на загальних зборах ГО «АКВА-САД» 24 червня 2017 року, який підтверджує присутність на зборах 86 членів організації, а також надано Журнал реєстрації членів ГО «АКВАСАД» масиву «Надлиманський», згідно якого організація нараховує 144 члена.

За повідомленням державного реєстратора ГТУЮ в Одеській області від 04 липня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ГО «АКВА-САД» на підставі протоколу № 1-06/2017, так як представник по довіреності від 21 червня 2017 року, виданої ОСОБА_1 - ОСОБА_13 не мала належних повноважень на представництво інтересів юридичної особи (голова правління ОСОБА_1 обраний на займану посаду 09 червня 2012 року на три роки, а строк його повноважень припинився ще у 2015 році, тому зазначена довіреність видана не переобраним керівником). Тобто в 2015 році ОСОБА_1 перереєстрацію в якості керівника ГО «АКВА-САД» при обранні на другий строк не здійснив.

Свідки з боку позивача - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , і свідки з боку відповідача - ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , дали аналогічні покази стосовно обставин проведення зборів ГО «АКВА-САД», пояснивши, що всі вони прибули на збори ГО «АКВА-САД» 24 червня 2017 року, про які були сповіщені правлінням ГО та ОСОБА_1 шляхом отримання телефонних дзвінків, а також бачили оголошення на території масиву про час та місце проведення зборів. Кожен із свідків підтвердив наявність підпису в Реєстрі осіб, які були присутні на зборах, який є додатком до протоколу № 1-06.2017 від 24 червня 2017 року, що підписаний ОСОБА_1 . Свідки підтвердили, що головою зборів був обраний ОСОБА_1 , секретарем - ОСОБА_9 . Вказані особи прийняли участь у голосуванні по питанню виборів голови правління, тільки свідки з боку ОСОБА_1 проголосували за нього, а свідки з боку відповідача проголосували проти нього або утримались від голосування; після цього за ініціативою ОСОБА_2 частина членів перейшли в інше приміщення, де провели збори під головуванням ОСОБА_2 , зареєструвались в Реєстрі на даних зборах і прийняли рішення, якими обрали інших осіб до керівного складу ГО «АКВА-САД» та прийняли інші зміни до статуту ГО «АКВА-САД».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як видно із касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI (далі - Закон України № 4572-VI) громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, засноване на принципі добровільності для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

За статтею 11 Закону України № 4572-VI громадська організація діє на підставі статуту, яким зокрема визначаються мета (цілі) та напрями його діяльності, а також порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку.

У статті 14 Закону України № 4572-VI вказано, що громадське об`єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об`єднання або повідомлення про утворення громадського об`єднання, про зміни до статуту громадського об`єднання, зміни у складі керівних органів громадського об`єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об`єднання, зміну місцезнаходження громадського об`єднання.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.2. статуту ГО «АКВА-САД» (тут і далі - в редакції від 05 червня 2010 року) відповідач є громадською організацією, що об`єднує осіб для надання допомоги, захисту та задоволенню їх законних соціальних, творчих і культурних прав та інтересів і одним із завдань організації є розподіл водних ресурсів між членами Організації відповідно до санітарно - гігієнічних норм України та згідно норм спецводокористування.

Відповідно до розділу 4 статуту відповідача членство в організації є добровільним (пункт 4.1.1); членами організації можуть бути фізичні особи, які мають садову ділянку у товаристві, що входять до організації, які визнають статут та виявили бажання брати участь у діяльності організації (пункт 4.3.); вступ до організації здійснюється на підставі поданої письмової заяви до правління організації (пункт 4.4.); член організації робить вступний внесок (пункт 4.5.); рішення правління організації про прийняття до організації підлягає затвердженню загальними зборами членів організації (пункт 4.6.); організація веде реєстр членів за формою, що визначається правлінням організації. (пункт 4.8.)

У розділі 6 статуту визначено порядок утворення і діяльності статутних органів ГО «АКВА-САД». Відповідно до пункту 6.2. органами управління організації є загальні збори членів організації; правління; голова правління; ревізійна комісія. За пунктом 6.4 загальні збори можуть розглядати будь-які питання діяльності організації і до виняткової компетенції зборів відноситься обрання шляхом прямого голосування голови правління, членів правління, ревізійної комісії. У пункті 6.9. зазначено, що загальні збори скликаються не менше одного разу на рік, а позачергові збори скликаються протягом двох тижнів за вимогою: не менше одної третини від загальної чисельності членів організації; правління; ревізійної комісії. Загальні збори визнаються правомірними при присутності на них не менше половини +1 чоловік від загальної чисельності членів організації (пункт 6.10. статуту).

За пунктами 6.13, 6.15 статуту виконавчим органом організації є правління, яке обирається строком на три роки, яке підзвітне загальним зборам і відповідно до пункту 6.18 до компетенції правління відноситься питання скликання загальних зборів, підготовка порядку денного зборів, контроль за прийнятими рішення. Голова правління очолює правління і обирається на загальних зборах відкритим голосуванням простою більшістю строком на три роки.

Судами установлено, що предметом спору у даній справі є питання легітимності проведених відповідачем 24 червня 2017 року під головуванням третьої особи ОСОБА_2 загальних зборів членів ГО «АКВА-САД»та прийнятих на них рішень щодо обрання голови та членів правління і затвердження статуту в новій редакції.

Як видно з протоколу № 1 установчих зборів ГО «АКВА-САД» від 05 червня 2010 року цього дня лише трьома засновниками ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 були прийняті рішення про створення відповідача у складі СТ «Проектувальник» - 16 членів, СТ «Сигнал» - 54 члени, СТ «Будівельник» - 4 члени, СТ «Медик» - 28 членів, СТ «Авіатор» 4 члени, СТ «Мир» - 5 членів, СТ «Бриз» - 1 член, СТ «Житловик» - 7 членів, СТ «Васильок - 5 членів, СТ «Тімс» - 7 членів, усього 131 члени; також обрано на три роки голову правління ОСОБА_2 та її заступника ОСОБА_1 .

За пунктом 6.9 статуту відповідача загальні збори скликаються не менше одного разу на рік, позачергові загальні збори скликаються протягом двох тижнів за вимогою не менше однієї третини від загальної чисельності членів організації, а також за вимогою правління чи ревізійної комісії.

Суди встановили, що матеріали справи не містять достатніх доказів щодо дотримання даної норми статуту при скликанні спірних загальних зборів.

За протоколом № 1/2017 спірних загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року зафіксовано присутність на зборах 45 членів організації із 86 членів.

Згідно із пунктом 6.10. статуту відповідача загальні збори визнаються правомірними при присутності на них не менше половини + 1 чоловік від загальної чисельності членів.

Стороною відповідача не було доведено належними та допустимими доказами, що члени організації складають меншу від визначеної установчими зборами засновників кількість членів організації - 131 особу, Отже, загальні збори можуть приймати законні рішення лише у разі присутності на них не менше половини +1 особа від вказаної кількості членів, тому проведення спірних зборів у кількості 45 членів не відповідає даній нормі статуту, самі збори та прийняті ними рішення - незаконні.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

За таких обставин Верховний Суд погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій у справі щодо наявності достатніх підстав для задоволення відповідних позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо ухвалення оскаржуваних рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

У справі № 509/577/18 Верховний Суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, погодився із їх висновками, що спір у цій справі виник із корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У справі № 910/7554/18 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову апеляційного суду погодився із ним, що спір у цій справі виник з корпоративних відносин, а тому належить до юрисдикції господарських судів.

У справі 127/21764/17 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів, та закриваючи провадження у справі вказав, що вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У справі, яка переглядається, Верховний Суд у постанові від 10 серпня 2022 року висловив позицію щодо юрисдикції даного спору, вказавши (з урахуванням всіх обставин спірних правовідносин), що цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що суди у справі, що переглядається, не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у наведених як приклад постановах касаційного суду, оскільки у цих постановах, та у справі, що є предметом перегляду, відмінними є, зокрема, предмет позову, сторони та встановлені фактичні обставини.

Верховний Суд також відхиляє інші доводи касаційної скарги відповідача про те, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права з посиланням на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді оскаржуваного рішення апеляційного суду. Фактично аргументи касаційної скарги про те, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили всі обставини у справі, зводяться до переоцінки доказів у справі, а тому відхиляються Верховним Судом, оскільки за змістом статті 400 ЦПК України такі дії виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції при перегляді рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій.

Таким чином, доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися.

Проаналізувавши зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами ухвалені рішення відповідно до встановлених ними обставин на підставі наданих сторонами доказів, які мають індивідуальний характер. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ЄСПЛ у своїх рішеннях вказував, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення від 03 квітня 2008 року).

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і підстав вийти за їх межі судом касаційної інстанції не встановлено.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права на підставі наданих доказів та ухвалено законні і обґрунтовані судові рішення в цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлено обставини справи на підставі належної оцінки наявних у справі доказів, визначено норми права, які підлягали застосуванню.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської організації «АКВА-САД» залишити без задоволення.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук