Ухвала

від 31.05.2023 по справі 2-104/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 2-104/11

провадження № 61-3725ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарусіної Яни Миколаївни на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу недійсним, стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

У серпня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила: поділити майно, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, відступивши від рівності часток на її користь, та виділити їй на праві приватної власності таке майно: квартиру АДРЕСА_1 ; 21/100 частину квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частину садового будинку літ. «А-1» цегляний, загальною площею 28,5 кв. м, 1/2 частину сараїв літ. «Б», «Г», 1/2 частину гаража літ. «В», розташованих в АДРЕСА_3 ; 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,103 га, розташованої в АДРЕСА_3; 1/2 частину автомобіля марки «Audi Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частину автомобіля марки «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_2 ; 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_3 Гаражно-будівельного кооперативу «Весна», розташованого на АДРЕСА_4 , а всього - на загальну суму 391 619,50 грн. Іншу частину зазначеного майна виділити на праві приватної власності ОСОБА_1 на загальну суму 350 746,50 грн; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 1/2 частину статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріт» в розмірі 125 000 грн; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 від 13 лютого 2008 року, визнавши за нею право приватної власності на 1/2 частину вказаної квартири; зобов`язати ОСОБА_1 відновити її порушене право власності на 1/2 частину вказаної квартири шляхом придбання квартири загальною площею 76 кв. м в новозбудованому будинку в Шевченківському районі міста Харкова поруч зі станцією метро «Наукова»; визнати порушенням її права спільної сумісної власності відчуження відповідачем ОСОБА_1 машиномісця № НОМЕР_4 загальною площею 17,9 кв. м, розташованого на цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» на АДРЕСА_4 та стягнути з ОСОБА_1 1/2 частину вартості вказаного машиномісця в розмірі 24 754 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року позов задоволено частково. Постановлено поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . За ОСОБА_2 визнано право приватної власності на: 1/2 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 ідеальної частини садового будинку літ. «А-1» загальною площею 28,5 кв. м, 1/2 ідеальної частини сараю літ. «Б», «Г», 1/2 ідеальної частини гаража літ. «В», розташованих в АДРЕСА_3 ; 1/2 ідеальної частини земельної ділянки загальною площею 0,103 га, розташованої в АДРЕСА_3; 1/2 ідеальної частини автомобіля марки «Seat Ibiza» реєстраційний номер НОМЕР_2 ; за ОСОБА_1 визнано право приватної власності на: 1/2 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 ідеальної частини садового будинку літ. «А-1» загальною площею 28,5 кв. м, 1/2 ідеальної частини сараю літ. «Б», «Г», 1/2 ідеальної частини гаража літ. «В», розташованих в АДРЕСА_3 ; 1/2 ідеальної частини земельної ділянки загальною площею 0,103 га, розташованої в АДРЕСА_3 ; 1/2 ідеальної частини автомобіля марки «Seat Ibiza» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості такого майна: 1/2 частини машиномісця № НОМЕР_4 , розташованого на цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» на АДРЕСА_4 в сумі 24 754 грн; залишок вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 в сумі 60 000 грн, а всього - в загальній сумі 84 754 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року - без змін.

15 березня 2023 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Тарусіна Я. М. подала до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд. Крім цього, представник ОСОБА_1 - адвокат Тарусіна Я. М. заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року визнано наведені у клопотанні представника ОСОБА_1 - адвоката Тарусіної Я. М. підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно було подати до Верховного Суду: заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази; уточнену касаційну скаргу, в якій вказати передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також навести належне обґрунтування цієї (цих) підстави (підстав). При цьому заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з повідомленнями про доставлення електронного листа документ в електронному вигляді - ухвала про залишення касаційної скарги без руху від 29 березня 2023 року у справі № 2-104/11 (касаційне провадження № 61-3725ск23) було надіслано одержувачам - ОСОБА_1 і Тарусіній Я. М. в їх електронні кабінети. Документ доставлено 04 квітня 2023 року.

Станом на 31 травня 2023 року від ОСОБА_1 та його представника - адвоката Тарусіної Я. М. не надійшло до Верховного Суду матеріалів на усунення недоліків касаційної скарги.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Станом на 31 травня 2023 року від ОСОБА_1 та його представника - адвоката Тарусіної Я. М. не надійшло до Верховного Суду заяв про продовження процесуального строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) вказано, що до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні наслідки в цивільному процесі передбачені пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, згідно з яким суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

У параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 1291 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

Отримавши ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху, у відведений судом строк ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тарусіна Я. М. не виконали вимог цієї ухвали, не направили до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, не подали уточненої касаційної скарги з наведеною (наведеними) в ній передбаченою (передбаченими) частиною другою статті 389 ЦПК України підставою (підставами), на якій (яких) подається касаційна скарга, з її (їх) обґрунтуванням, не усунули недоліків касаційної скарги, що унеможливлює відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.

Тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 390, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тарусіної Яни Миколаївни на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу недійсним, стягнення грошової компенсації.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко