Постанова

від 07.09.2010 по справі 36/246

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 р. № 36/246

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді

суддів Кролевець О.А.

Капацин Н.В.

Демидова А.М.

розглянувши касаційну ска ргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Донецької області 21.10.2009 р . та

постанову Донецького апел яційного господарського суд у від 18.05.2010 р.

у справі № 36/246

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 9 163,27 грн.

за участю представників:

позивача: не з' явився

відповідача: не з' явився

встановив:

Фізична особа-підприє мець (надалі - "ФОП") ОСОБА_5 звернувся до господарськог о суду Донецької області з по зовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення основного боргу в сумі 7 550,00 грн., штрафних санкц ій в сумі 639,04 грн., інфляційних в трат в розмірі 811,17 грн. та 3 % річн их в сумі 163,06 грн. (в редакції за яви про уточнення позовних в имог).

Позовні вимоги обґрунтова ні порушенням відповідачами зобов' язань зі своєчасної оплати поставленого на підст аві договору купівлі-продажу товару та наявністю підстав для застосування норм ст.ст. 526, 612, 625 ЦК України та ст.ст. 229, 231 ГК України.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 21.10.20 10 р. (суддя Будко Н.В.) позов задо волено частково; стягнуто з Ф ОП ОСОБА_4 основний борг в сумі 7 550,00 грн., інфляційні втра ти в розмірі 811,17 грн., 3 % річних в сумі 163,06 грн. та судові витрати .

Рішення місцевого господа рського суду мотивоване пору шенням відповідачем зобов' язань за договором та норм ст .ст. 525, 526 ЦК України, наявністю п ідстав для застосування норм ст. 625 ЦК України та необґрунт ованістю позовних вимог в ча стині стягнення штрафних сан кцій у зв' язку з тим, що даний вид відповідальності сторон ами у договорі не погоджено.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 18.05.2010 р. (судді Діброва Г.І ., Стойка О.В., Шевкова Т.А.) рішен ня місцевого господарського суду залишено без змін з тих ж е мотивів.

Не погоджуючись з прийняти ми у справі судовими актами, Ф ОП ОСОБА_4 звернувся до Ви щого господарського суду Укр аїни з касаційною скаргою, в я кій просить скасувати рішенн я господарського суду Донець кої області від 21.10.2010 р. та поста нову Донецького апеляційног о господарського суду від 18.05.20 10 р., і прийняти нове рішення.

Касаційна скарга мотивова на неврахуванням судами норм ст.ст. 673, 675, 680 ЦК України під час прийняття оскаржуваних судо вих актів, що призвело до недо тримання норм ст. 43 ГПК Україн и.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесу ального кодексу України, бул и належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не с користались передбаченим за коном правом на участь у розг ляді справи касаційною інста нцією.

Обговоривши доводи касаці йної скарги, перевіривши, згі дно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявн і матеріали справи на предме т правильності юридичної оці нки обставин справи та повно ти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дій шла висновку, що касаційна ск арга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК Ук раїни, касаційна інстанція н е має права встановлювати аб о вважати доведеними обстави ни, що не були встановлені у рі шенні або постанові господар ського суду чи відхилені ним , вирішувати питання про дост овірність того чи іншого док азу, про перевагу одних доказ ів над іншими, збирати нові до кази або додатково перевірят и докази.

Господарським судом встан овлено, що 21.11.2008 р. між ФОП ОСОБ А_5 (продавець) та ФОП ОСОБА _6 (покупець) укладено Догові р купівлі-продажу № 21/11/08 (надалі - "Договір"), згідно п. 1. якого п озивач зобов' язався продат и, а відповідач - купити піно бетонні блоки в кількості 18,4 м 3.

Також судами з' ясовано, що на виконання умов Договору п озивач передав відповідачу т овар на загальну уму 7 550,00 грн. з гідно накладної № 21/11/08 від 21.11.2008 р ., яка підписана представника ми обох сторін без зауважень та заперечень.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором куп івлі - продажу одна сторона (пр одавець) передає або зобов'яз ується передати майно (това р) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець прийма є або зобов'язується прийнят и майно (товар) і сплатити за н ього певну грошову суму.

Згідно норм ст.ст. 691, 692 ЦК Укра їни передбачено обов' язок п окупця оплатити товар за цін ою, встановленою у договорі к упівлі-продажу, після його пр ийняття або прийняття товаро розпорядчих документів на нь ого, якщо договором або актам и цивільного законодавства н е встановлений інший строк о плати товару.

Сторонами у п. 2. Договору пог оджено, що ціна за товар склад ає 410,3 грн. за 1 м3, а сума Договору складає 7 550,00 грн.

Згідно п. 4 Договору оплата з дійснюється шляхом перераху вання покупцем грошових кошт ів на розрахунковий рахунок продавця протягом десяти дні в з моменту отримання покупц ем товару, зазначеному в накл адній.

Втім, під час розгляду судам и даної справи встановлено, щ о відповідачем зобов' язанн я щодо оплати поставленого т овару не виконані.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни та ст. 193 ГК України, однос тороння відмова від зобов'яз ання або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено догов ором або законом. Зобов'язанн я має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звич аїв ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставлят ься.

Враховуючи зазначені норм и законодавства та умови Дог овору, колегія суддів погодж ується з висновком судів про обґрунтованість позовних ви мог в частині стягнення з від повідача суми основної забор гованості в розмірі 7 550,00 грн.

Статтями 610, 611 ЦК України визн ачено, що порушенням зобов' язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) . Дані наслідки порушення зоб ов' язання передбачені і ч. 1 ст. 230 ГК України. Згі дно норм зазначених статей, у разі порушення зобов' язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом, зокрема, сплата неуст ойки. При цьому ст. 549 ЦК Україн и визначає неустойку (штраф, п еню) як грошову суму або інше м айно, які боржник повинен пер едати кредиторові у разі пор ушення боржником зобов' яза ння.

При цьому, у відповідності д о ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення в иконання зобов' язання, які, згідно норм ст. 547 ЦК України, м ають бути закріплені у право чині, укладеному в письмовій формі. Правочин щодо забезпе чення виконання зобов' язан ня, вчинений із недодержання м письмової форми, є нікчемни м (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Оскільки сторонами у Догов орі такий вид забезпечення в иконання зобов' язання, як с плата штрафних санкцій не пе редбачено, судами правомірно відмовлено в задоволенні ви мог щодо стягнення 639,04 грн. штр афних санкцій за простроченн я оплати товару.

В той же час, п. 2 ст. 625 ЦК Украї ни передбачає, що боржник, яки й прострочив виконання грошо вого зобов'язання, на вимогу к редитора зобов'язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфля ції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщ о інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги здійснену с удом арифметичну перевірку з аявлених до стягнення сум, ко легія суддів погоджується зі застосуванням п. 2 ст. 625 ЦК Укр аїни та задоволення вимог пр о стягнення з відповідача су ми інфляційних втрат та 3 % річ них.

Посилання скаржника на отр имання товару неналежної яко сті не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки дан е питання в порядку ст. 43 ГПК У країни досліджувалось судам и попередніх інстанцій, яким и встановлено, що дані твердж ення ФОП ОСОБА_4 в порушен ня ст.ст. 32-34 ГПК України не підт верджені належними засобами доказування.

Отже, перевіривши у відпові дності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин сп рави та повноту їх встановле ння у рішенні місцевого та по станові апеляційного господ арських судів, колегія судді в дійшла висновку, що судами в порядку ст. 43 ГПК України всеб ічно, повно і об' єктивно роз глянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено п одані сторонами в обґрунтува ння своїх вимог і заперечень докази, належним чином проан алізовано права та обов' язк и сторін, враховано положенн я ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 1 1111 ГПК України, Вищий господар ський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізич ної особи-підприємця ОСОБА _4 залишити без задоволенн я.

Рішення господарського су ду Донецької області від 21.10.2009 р. та постанову Донецького ап еляційного господарського с уду від 18.05.2010 р. у справі № 36/246 зали шити без змін.

Головуючий, суддя О. Кролевець

Судді: Н. Капацин

А. Демидова