Ухвала

від 12.06.2023 по справі 695/1951/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1951/23

номер провадження 2/695/905/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради (далі позивач 1), Піщанської сільської ради (далі позивач 2) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить:

- визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду та поновити прокурору строк для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу;

- витребувати у Піщанської сільської ради та виконавчого комітету Піщанської сільської ради оригінали розпорядження Софіївського сільського голови про поновлення ОСОБА_2 на посаді, посадової інструкції або розпорядчого документа про затвердження функціональних (посадових) обов`язків Софіївського сільського голови, який станом на 10.09.2018 обіймав дану посаду, рішення Софіївської сільської ради від 01.06.2020 № 47-13;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Піщанської сільської ради 133 809 грн 50 коп;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп.

Ознайомившись з даною позовною заявою суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого ухвалою від 01.06.2023 залишив позовну заяву без руху, якою надав строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

09 червня 2023 року на виконання ухвали суду від 01.06.2023 керівником Золотоніської окружної прокуратури надано до суду письмові пояснення від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23, відповідно до яких керівник Золотоніської окружної прокуратури в обґрунтування наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі вказує, що зі змісту листів Піщанської сільської ради неможливо зрозуміти, які саме заходи реагування вживаються сільською радою щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок його незаконних рішень щодо звільнення ОСОБА_2 та недопущення відповідних втрат бюджетних коштів, яка саме сума коштів відшкодована до бюджету та не надано доказів, що підтверджують вказаний факт. Як зазначено у письмових поясненнях від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 на неодноразові звернення прокурора, з відповідей Піщанської сільської ради, які заходи вживаються та яким чином відбувається відшкодування шкоди з`ясувати неможливо.

Разом з тим, 06.06.2023 на адресу суду надійшов лист від 06.06.2023 № 1513/02-34 за підписом секретаря Піщанської сільської ради Романенко А., в якому зазначено, що процес добровільного відшкодування відповідною особою, зазначеною у листах Золотоніської окружної прокуратури, шкоди відбувається з урахуванням норм чинного законодавства шляхом систематичного щомісячного внесення грошових коштів на відповідний рахунок ради. У вказаному листі зазначено, що оскільки ОСОБА_1 самостійно здійснює відшкодування шкоди, Піщанська сільська рада не потребує представництва прокурора в суді із зазначених вище питань, а тому у керівника Золотоніської окружної прокуратури, як і в інших підрозділів та / або посадових осіб Прокуратури України в цілому, відсутні правові підстави для представництва в суді інтересів держави в особі виконавчого комітету Піщанської сільської ради чи Піщанської сільської ради, завданої незаконним звільненням працівника. Також у листі від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 зазначено, що у червні 2020 року Золотоніська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Софіївської сільської ради вже зверталась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь держави в особі Софіївської сільської ради, завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду (справа № 580/1952/20). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, залишеною без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 та Верховного Суду від 02.03.2023, позов залишено без розгляду, у зв`язку з відсутністю бездіяльності відповідної сільської ради.

З огляду на наведене у листі від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 секретар Піщанської сільської ради Романенко А. просить суд залишити без розгляду дану позовну заяву.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Пунктом 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно із частиною першою статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Якщо держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

У судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У пункті 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що у випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року в справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Зазначеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (частини четверта та п`ята статті 56 ЦПК України).

З системного аналізу положень частин четвертої та п`ятої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зазначено вище, держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити на момент відкриття провадження у справі доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17).

Верховний Суд відзначає, що така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Згідно з частиною п`ятою статті 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Отже, прокурор представляє інтереси держави тільки у виключних випадках і ці випадки визначені Законом України «Про прокуратуру», не переймаючи на себе виключні функції відповідних суб`єктів владних повноважень, уповноважених на захист державних інтересів.

Саме ці обставини і має довести прокурор при пред`явленні заяви: прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень, тобто прокурор повинен довести, по-перше, що він звертався до органу, який представляє інтереси держави та, по-друге, що цей орган погодився на таке представництво.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах Держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Водночас, відповідно до листа від 06.06.2023 № 1513/02-34 за підписом секретаря Піщанської сільської ради Романенко А., процес добровільного відшкодування відповідною особою, зазначеною у листах Золотоніської окружної прокуратури, шкоди відбувається з урахуванням норм чинного законодавства шляхом систематичного щомісячного внесення грошових коштів на відповідний рахунок ради. У вказаному листі зазначено, що оскільки ОСОБА_1 самостійно здійснює відшкодування шкоди, Піщанська сільська рада не потребує представництва прокурора в суді із зазначених вище питань, а тому у керівника Золотоніської окружної прокуратури, як і в інших підрозділів та / або посадових осіб Прокуратури України в цілому, відсутні правові підстави для представництва в суді інтересів держави в особі виконавчого комітету Піщанської сільської ради чи Піщанської сільської ради, завданої незаконним звільненням працівника. Також у листі від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 зазначено, що у червні 2020 року Золотоніська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Софіївської сільської ради вже зверталась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь держави в особі Софіївської сільської ради, завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду (справа № 580/1952/20). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, залишеною без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 та Верховного Суду від 02.03.2023, позов залишено без розгляду, у зв`язку з відсутністю бездіяльності відповідної сільської ради. З огляду на наведене у листі від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 секретар Піщанської сільської ради Романенко А. просить суд залишити без розгляду дану позовну заяву.

Щодо правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №903/129/18 викладеної у постанові від 15.10.2019, суддя зауважує, що у справі №903/129/18 орган місцевого самоврядування неналежно виконував свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів територіальної громади та звернення до суду з відповідним позовом.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор не надав та не назвав доказів неналежного виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень з огляду на обставини викладені у листі від 06.06.2023 № 1513/02-34 за підписом секретаря Піщанської сільської ради Романенко А.

Таким чином, на підставі викладеного вище, вбачається, що вимоги ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.06.2023 про залишення без руху позовної заяви керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника виконано частково.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином на підставі викладеного вище, враховуючи підстави та предмет спору, вважаю за необхідне продовжити строк на усунення недоліків за позовною заявою керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника.

Керуючись ст. 4, 12, 127, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника.

Встановити керівнику Золотоніської окружної прокуратури п`ятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Копію ухвали надіслати керівнику Золотоніської окружної прокуратури.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду від 30.01.2023 та цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська