Ухвала

від 21.11.2023 по справі 695/1951/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1951/23

номер провадження 2/695/905/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

прокурора Походенка В.В.,

представника виконавчого комітету Піщанської сільської ради та Піщанської сільської ради Зубенка С.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради (далі позивач 1), Піщанської сільської ради (далі позивач 2) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить:

-визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду та поновити прокурору строк для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Піщанської сільської ради 133 809 грн 50 коп;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп.

В обґрунтування позову вказано, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі № 2340/4259/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Софіївської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю:визнано протиправним та скасовано розпорядження Софіївського сільського голови Семенюти Руслана Святославовича від 10.09.2018 №89 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Софіївської сільської ради ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді секретаря Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області; стягнуто з Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 138 609 грн 50 коп. з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. На виконання рішення суду Софіївською сільською радою, правонаступником всіх прав та обов`язків якої є Піщанська сільськарада, 27.04.2020 на користь ОСОБА_2 виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 138609 грн 50 коп. 04 червня 2020 року Золотоніська місцева прокуратура звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Софіївської сільської ради, правонаступником всіх прав та обов`язків якої є Піщанська сільськарада, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника в сумі 138609 грн 50 коп. Листом від 04.06.2020 № 220 Софіївська сільська рада повідомила Золотоніську місцеву прокуратуру, що Софіївською сільською радою, з метою повернення бюджетних коштів, прийнято рішення №47-13 від 01.06.2020, яким вирішено запропонувати ОСОБА_1 повернути вищевказані кошти в добровільному порядку, надавши на це місячний термін, по завершенню вказаного терміну, у разі ігнорування ОСОБА_1 законних вимог органу місцевого самоврядування, вказані кошти будуть стягнуті в судовому порядку. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 580/1952/20, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 та постановою Верховного Суду від 02.03.2023, заяву Софіївської сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 580/1952/20 мотивована тим, щоСофіївська сільська рада, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод та інтересів якої з позовом до суду звернулася Золотоніська місцева прокуратура, заперечує проти позову та вважає, що позов має бути залишений без розгляду, на підтвердження чого від Софіївської сільської ради надійшла відповідна заява. Згідно з листом Золотоніського управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 10.04.2023 № 05-16/454 ОСОБА_1 на рахунок виконавчого комітету Піщанської сільської ради протягом 2021 2023 років надійшли кошти в сумі 4800 грн 00 коп., що становить лише 3.46 % від суми завданої шкоди, протягом 2020 року до Софіївської сільської ради відповідні кошти не надходили. Посилаючись на те, що завдана відповідачем шкода внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 протягом більш як трьох років залишається невідшкодованою, рішення Софіївської сільської ради від 01.06.2020 № 47-13 в місячний термін не виконано, Піщанською сільською радою та її виконавчим комітетом, як правонаступником Софіївської сільської ради та її виконавчого комітету, позовні вимоги до суду не скеровувалися, що призводить до втрати бюджетом територіальної громади значної суми коштів, які могли би бути спрямовані на її розвиток, а подальша сплата коштів частинами призведе до їх знецінення внаслідок інфляційних процесів, прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради та Піщанської сільської ради.

В обґрунтування наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі прокурор вказує, що зі змісту листів Піщанської сільської ради неможливо зрозуміти, які саме заходи реагування вживаються сільською радою щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок його незаконних рішень щодо звільнення ОСОБА_2 та недопущення відповідних втрат бюджетних коштів, яка саме сума коштів відшкодована до бюджету та не надано доказів, що підтверджують вказаний факт. Як зазначено у письмових поясненнях від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 на неодноразові звернення прокурора, з відповідей Піщанської сільської ради, які заходи вживаються та яким чином відбувається відшкодування шкоди з`ясувати неможливо.

06 червня 2023 року до відкриття провадження у справі на підставі вказаного позову прокурора на адресу суду надійшов лист від 06.06.2023 № 1513/02-34 за підписом секретаря Піщанської сільської ради Романенко А., в якому зазначено, що процес добровільного відшкодування відповідною особою, зазначеною у листах Золотоніської окружної прокуратури, шкоди відбувається з урахуванням норм чинного законодавства шляхом систематичного щомісячного внесення грошових коштів на відповідний рахунок ради. У вказаному листі зазначено, що оскільки ОСОБА_1 самостійно здійснює відшкодування шкоди, Піщанська сільська рада не потребує представництва прокурора в суді із зазначених вище питань, а тому у керівника Золотоніської окружної прокуратури, як і в інших підрозділів та / або посадових осіб Прокуратури України в цілому, відсутні правові підстави для представництва в суді інтересів держави в особі виконавчого комітету Піщанської сільської ради чи Піщанської сільської ради, завданої незаконним звільненням працівника. Також у листі від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 зазначено, що у червні 2020 року Золотоніська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Софіївської сільської ради вже зверталась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь держави в особі Софіївської сільської ради, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника шкоди (справа № 580/1952/20). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, залишеною без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 та Верховного Суду від 02.03.2023, позов залишено без розгляду, у зв`язку з відсутністю бездіяльності відповідної сільської ради. З огляду на наведене у листі від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 секретар Піщанської сільської ради Романенко А. просить суд залишити без розгляду дану позовну заяву.

Ухвалою суду від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

У судовому засіданні, призначеному на 21.11.2023 прокурор, посилаючись на додаткові письмові пояснення від 01.11.2023 вказував, що відповідно до положень ч.4 ст.57 ЦПК України позиція позивачів виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради щодо відсутності предмету спору та його досудового врегулювання не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 27.11.2019 у справі № 683/188/17.

Представник позивачів та відповідач у судовому засіданні просили суд залишити даний позов без розгляду.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивачів та відповідача, враховуючи підстави та предмет спору, вирішуючи питання щодо залишення позову без розгляду на підставі клопотання представника позивачів, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно із частиною першою статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Якщо держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

У судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року в справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Зазначеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (частини четверта та п`ята статті 56 ЦПК України).

З системного аналізу положень частин четвертої та п`ятої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зазначено вище, держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити на момент відкриття провадження у справі доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17).

Верховний Суд відзначає, що така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Згідно з частиною п`ятою статті 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Отже, прокурор представляє інтереси держави тільки у виключних випадках і ці випадки визначені Законом України «Про прокуратуру», не переймаючи на себе виключні функції відповідних суб`єктів владних повноважень, уповноважених на захист державних інтересів.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах Держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з даним позовом до суду, в обґрунтування наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі, прокурор вказав, що зі змісту листів Піщанської сільської ради неможливо зрозуміти, які саме заходи реагування вживаються сільською радою щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок його незаконних рішень щодо звільнення ОСОБА_2 та недопущення відповідних втрат бюджетних коштів, яка саме сума коштів відшкодована до бюджету та не надано доказів, що підтверджують вказаний факт. Як зазначено у письмових поясненнях від 05.06.2023 № 51/2-825вих.23 на неодноразові звернення прокурора, з відповідей Піщанської сільської ради, які заходи вживаються та яким чином відбувається відшкодування шкоди з`ясувати неможливо.

Згідно з листом Золотоніського управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 10.04.2023 № 05-16/454 ОСОБА_1 на рахунок виконавчого комітету Піщанської сільської ради протягом 2021 2023 років надійшли кошти в сумі 4800 грн 00 коп., що становить лише 3.46 % від суми завданої шкоди, протягом 2020 року до Софіївської сільської ради відповідні кошти не надходили.

Посилаючись на те, що завдана відповідачем шкода внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 протягом більш як трьох років залишається невідшкодованою, рішення Софіївської сільської ради від 01.06.2020 № 47-13 в місячний термін не виконано, Піщанською сільською радою та її виконавчим комітетом, як правонаступником Софіївської сільської ради та її виконавчого комітету, позовні вимоги до суду не скеровувалися, що призводить до втрати бюджетом територіальної громади значної суми коштів, які могли би бути спрямовані на її розвиток, а подальша сплата коштів частинами призведе до їх знецінення внаслідок інфляційних процесів, прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі: виконавчого комітету Піщанської сільської ради та Піщанської сільської ради.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, сільська рада є органом, якому делеговано повноваження територіальної громади відповідної територіальної громади, на представництво такої громади та здійснення від її імені та її інтересах функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (частини перша та третя статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» посадовою особою органу місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Враховуючи те, що питання повноважень очільника виконавчого комітету міської ради щодо трудових відносин не є делегованими повноваженнями органів виконавчої влади, у зазначених питаннях сільський голова та виконавчий комітет міської ради є підконтрольними сільській раді.

Згідно з частиною четвертою статті 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура в Україні, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У пункті 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що у випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Як вже зазначалось вище, частинами першою та третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З обґрунтування позовних вимог, зазначених у позові, письмових пояснень на виконання ухвали суду від 01.06.2023, письмових пояснень на виконання ухвали суду від 12.06.2023 та письмових пояснень від 01.11.2023, вбачається, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі виконавчого комітету Піщанської сільської ради, Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 сільського голови Піщанської сільської ради про відшкодування шкоди, завданої органу місцевого самоврядування внаслідок незаконного звільнення працівника, та зазначає, що звернувся з таким позовом у зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку шкоду не відшкодував, а виконавчий комітетПіщанської сільськоїради таПіщанська сільськарада,як правонаступникивиконавчого комітетуСофіївської сільськоїради та Софіївської сільської ради заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів для покриття шкоди не вживали та до суду не зверталися. Сума добровільно повернутих ОСОБА_1 коштів протягом 2021 2023 років становить 4800 грн 00 коп., що є неприпустимим та не є співмірним із розміром завданих збитків.

Встановлюючи обставини щодо вжиття або невжиття виконавчим комітетомПіщанської сільськоїради таПіщанською сільськоюрадою,як правонаступникамивиконавчого комітетуСофіївської сільськоїради та Софіївської сільськоїради заходів зі стягнення з ОСОБА_1 коштів для покриття шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, суд зазначає про таке.

Відповідно до рішення Софіївської сільської ради від 01.06.2020 № 47-13/VII «Про повернення бюджетних коштів», Софіївська сільська рада, правонаступником усіх прав та обов`язків якої є Піщанська сільська рада вирішила звернутись до Софіївського сільського голови Семенюти Руслана Станіславовича з пропозицією в місячний строк надати пояснення щодо дострокового припинення повноважень секретаря Софіївської сільської ради ОСОБА_2 та за наявності підстав повернути до місцевого бюджету с. Софіївка грошові кошти в сумі 138609 грн 50 коп. Контроль за виконанням даного рішення вирішено покласти на постійну комісію Софіївської сільської ради з питань бюджету, фінансів, цін та комунальної власності.

Доказів вчинення Софіївською сільською радою та її правонаступником Піщанською сільською радою відповідних заходів на виконання вказаного рішення Софіївської сільської ради від 01.06.2020 № 47-13/VII «Про повернення бюджетних коштів» сторони суду не назвали та не надали.

Факт добровільної сплати відповідачем незначних сум на відшкодування шкоди, завданої територіальній громаді незаконним звільненням працівника, не спростовує наявність бездіяльності виконавчого комітету Піщанської сільської ради та Піщанської сільської ради щодо вчинення дій до її примусового стягнення у повному розмірі.

Щодо доводів представника виконавчого комітету Піщанської сільської ради та Піщанської сільської ради та відповідача у судовому засіданні про те, що наявність правових підстав прокурора для звернення з даним позовом до суду вже була предметом судового розгляду у справі № 580/1952/20, суд відхиляє як безпідставні, оскільки у п.30 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 580/1952/20 вказано, що з`ясування підстав представництва не є предметом доказування у цьому судовому провадженні. Ухвала про залишення позову без розгляду прийнята на підставі п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 240 КАС України, у зв`язку з надходженням відповідної заяви позивача, що не потребує з`ясування підстав звернення до суду прокурора у відповідності до ч.4ст.53 КАС України.

Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки судом встановлено, що позивачами не вживались жодні заходи, спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 коштів для покриття шкоди, суд приходить до висновку, що у прокурора наявні повноваження для представництва інтересів держави в суді у силу положень статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.11.2019 у справі № 683/188/17.

Частиною четвертою статті 57 ЦПК України визначено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для залишення даного позову без розгляду.

Керуючись ст. 13, 56, 57, 185, 257, 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника виконавчого комітету Піщанської сільської ради та Піщанської сільської ради Зубенка С.А. про залишення позову без розгляду відмовити повністю.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошення,однакможе бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені ст. 353-355 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2023.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська