Постанова

від 30.05.2023 по справі 308/16735/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16735/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 травня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Бисаги Т.Ю. і Джуги С.Д.,

з участю секретаря Савинець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Мензака Юлія Юлійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 червня 2022 року (у складі судді Фазикоша О.В.) за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради, зобов`язання змінити статус житла та укласти договір найму житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

-скасувати п.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27.10.2021 року № 485 «Про відмову в укладенні договорів найму» (змінений п.1.4 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.11.2021 № 534), яким ОСОБА_1 відмовлено у знятті статусу службового житла та укладенні договору житлового найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;

-Зобов`язати виконавчий комітет Ужгородської міської ради (Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3, ідентифікаційний код 33868924) зняти статус «службова» з однокімнатної квартири житловою площею - 7,8 м. кв., яка розташована за адресою: квартира АДРЕСА_1 ;

-Зобов`язати виконавчий комітет Ужгородської міської ради (Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3. ідентифікаційний код 33868924) надати дозвіл на укладення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) договору найму житлового приміщення, а саме квартири, яка розташована за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтувала таким.

15.09.1994 р. ОСОБА_1 як працівник комунального підприємства «Житловий ремонтно-експлуатаційний район № 6» отримала службове житло квартиру АДРЕСА_1 . Працювала на посадах комірника, секретар-машиністки, паспортиста.

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27.10.2021 р. № 485 «Про відмову в укладенні договорів найму» (з урахуванням п.1.4 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.11.2021 р. № 534) ОСОБА_1 відмовлено у знятті статусу службового житла та укладенні договору житлового найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , з посиланням на ст. 125 Житлового кодексу та п.35 Постанови Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. № 37 «Про службові жилі приміщення».

Згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КП ЖРЕР № 6 (ідентифікаційний код 20454743) припинено 30.10.2009 р.

Вважає, що ліквідоване підприємство не може подати клопотання до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про зняття статусу «службової» із квартири, а тому з таким клопотанням може звернутись наймач, однак їй було безпідставно відмовлено в цьому.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28.06.2022 р. у задоволенні позову відмовлено через необґрунтованість і безпідставність заявлених вимог.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Мензак Ю.Ю., просить скасувати вказане рішення із підстав, передбачених ст. 376 ч.1 п.п.1, 3, 4 ЦПК України, а позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи скарги зводяться до такого:

-Судом не враховано, що позивачка проживає у спірному житлі з 1994 р., у 2002 р. звільнилася із комунального підприємства та надалі там проживає;

- ОСОБА_1 , яка правомірно та відкрито заволоділа квартирою, що має статус комунального житла, вправі надалі проживати в ній, а відтак є всі підстави для укладення з нею договору найму на подальший строк.

Письмового відзиву на скаргу не подано.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися утретє, хоча про дату, час і місце такого були належно повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, довідками про доставку електронного листа, довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», (а.с.133-139).

Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник адвокат Мензак Ю.Ю., просять розглянути справу за їх відсутності (а.с.108).

За таких обставин колегія суддів вважає доцільним розглянути справу за відсутності учасників справи. Правова аргументація сторін відома та зрозуміла.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін, із таких мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності в суду повноважень, передбачених законом, щодо виключення спірної квартири з числа службових та потребу органів місцевого самоврядування у подальшому використанні спірної квартири як службового житла.

При цьому, суд установив наступні факти й обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.09.1994 р. була прийнята на роботу на посаду комірника ЖРЕР № 6 згідно з наказом № 38-К від 15.09.1994 р.

01.11.1994 р. ОСОБА_1 було переведено на посаду секретар-машиністки згідно з наказом № 47-К від 31.10.1994 р., а 11.11.1999 р. переведена на посаду паспортиста згідно з наказом № 42-о від 11.11.1999 р.

15.01.2002 р. ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням згідно з наказом № 04-0 від 15.01.2002 р.

Наведене підтверджується трудовою крижкою НОМЕР_2 .

Згідно з ордером, виданим виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів міста Ужгород, від 04.06.1998 р. № 000692 серії СЛ, ОСОБА_1 надано право на зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до карточки прописки форми «А» та поквартирної карточки Форми «Б» ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , 09.06.1998 р., а разом із нею були прописані: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з витягом із рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27.10.2021 р. № 485 (п.1.2 п.1) ОСОБА_1 відмовлено у знятті статусу службового житла та укладенні договору житлового найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.11.2021 № 534 внесено зміни до п.1.2 вказаного рішення, а саме щодо номеру квартири, правильним читати № НОМЕР_3 , замість № 11.

Згідно з відомостями про юридичну особу «КП ЖРЕР № 6» статус такої припинено.

Згідно з копією рішення Закарпатської обласної ради народних депутатів 11 сесії 21 скликання від 23.12.1992 р. «Про комунальну власність області та програму її приватизації» затверджено перелік об`єктів комунальної власності районів, міст Ужгорода та Мукачево (додаток № 3). Відповідно до розділу 3 наведеного в додатку № 3 переліку підприємств, організацій та установ, майно яких передано у комунальну власність районів, міст, до комунальної власності м. Ужгорода перейшло, зокрема, Управління комунального господарства, житлово-ремонтні експлуатаційні підприємства №№ 1-7. Багатоквартирний будинок на АДРЕСА_4 , був на балансі ЖРЕП № 6 і відійшов у 1992 р. унаслідок розмежування державної і комунальної власності до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород.

Листом виконавчого комітету Ужгородської міської ради на запит ОСОБА_4 повідомлено, що на підставі клопотання управління житлово-комунального господарства від 16.04.1998 р. № 120, листа ДКП ремонтно-експлуатаційного району № 6 від 09.04.1998 р. № 54 і поданих документів квартира АДРЕСА_1 , рішенням виконкому від 27.05.1998 р. № 74 була закріплена як службова за управлінням та був виданий службовий ордер на квартиру ОСОБА_4 як працівнику ДКП РЕР № 6. Квартира житловою площею 7,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , знаходилась у комунальній власності міста.

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.06.2022 р. відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , відсутні

Жиле приміщення підлягає виключенню з числа службових за наявності однієї із двох умов: 1) якщо відпала потреба в такому його використанні; 2) у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.

Відповідно до роз`яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.04.2013 р. до умови про відсутність потреби у використанні службового житла можна віднести: 1) скорочення посад, яким відповідно до переліку може бути надано службове житло; 2) особи, які працюють на посадах, яким відповідно до переліку може бути надано службове житло, забезпечені власним житлом, що дозволяє їм належним чином виконувати свої трудові обов`язки.

Жодну з наведених умов не покладено в обґрунтування правової підстави позову.

Окрім того, сама лише подача підприємством або іншою особою клопотання про виключення житла зі складу службового не передбачає обов`язку адміністрації приймати позитивне рішення з цього питання. Вирішення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов`язком виконавчого комітету відповідної ради. Прийняття рішення про виключення квартири зі складу службових відноситься до дискреційних повноважень відповідача, що передбачає йому визначену законодавчими положеннями свободу розсуду при виборі одного із можливих управлінських рішень.

Тобто, доцільність перебування квартири зі статусом службова вирішує сам власник, а не користувач (наймач).

Подальше проживання позивача в службовому приміщенні після припинення трудових відносин не є підставою для виключення його з числа службових. Таке житло надається особі тимчасово, доки з роботодавцем, який надав це житло, її пов`язують трудові правовідносини. Після їх припинення службове житло має бути повернене роботодавцю для того, щоб у ньому мали можливість проживати інші працівники.

Водночас, позивачем у судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами, що на даний час потреба у використанні службового жилого приміщення, як службового, відпала.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність правильно встановленим обставинам, які мають значення для справи (є предметом доказування), належно оціненим доказам і нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що в справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, які виникли при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.

Так, довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачка проживає у спірному житлі з 1994 р., у 2002 р. звільнилася із комунального підприємства та надалі там проживає, не заслуговує на увагу, оскільки твердження про початок проживання у спірній службовій квартирі з 1994 р. є бездоказовим і спростовується ордером № 000692 від 04.06.1998 р. (а.с.8), карточкою прописки (а.с.9), поквартирною карточкою (а.с.10) та листом-відповіддю виконавчого комітету від 01.06.2022 р. (а.с.90). Окрім того, у спірних правовідносинах тривалість проживання не має правового значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів відхиляє також і довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , яка правомірно та відкрито заволоділа квартирою, що має статус комунального житла, вправі надалі проживати в ній, а відтак є всі підстави для укладення з нею договору найму на подальший строк, оскільки наведені обставини (правомірне та відкрите заволодіння квартирою і право подальшого проживання у ній) виходять за межі підстави та предмету позову та в нашому випадку не можуть слугувати підставою для укладення або продовження із позивачкою договору найму службової квартири.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив таке з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу адвоката Мензака Юлія Юлійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 червня 2022 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 09 червня 2023 р.

Судді: