Постанова

від 06.06.2023 по справі 752/15997/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/15997/21 Головуючий у суді І інстанції Плахотнюк К.Г.

провадження №22-ц/824/9820/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Темп-11" на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11», третя особа: голова Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до голови Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що вона з серпня 1987 року є членом Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11», з травня 2006 року працювала бухгалтером вказаного кооперативу. 18 травня 2021 року, маючи намір перейти на іншу роботу, вона написала заяву про звільнення за власним бажанням без зазначення дати звільнення, яку поклала на робочий стіл голови ЖБК Коноха Г.Т. в приміщенні правління ЖБК. Про намір звільнитися вона повідомила членів правління ЖБК «Темп-11», які на засіданні правління 25 травня 2021 року запропонували їй відкликати заяву про звільнення до проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК. 27 травня 2021 року в приміщенні правління ЖБК вона ознайомилася із наказом голови ЖБК Коноха Г.Т. від 26 травня 2021 року, який перебував у відпустці, про звільнення її з посади бухгалтера за власним бажанням з 31 травня 2021 року. 27 травня 2021 року, в присутності члена правління ЖБК ОСОБА_3 , вона поклала на робочий стіл голови ЖБК Коноха Г.Т. заяву від 27 травня 2021 року про відкликання її заяви про звільнення, фотографію якої також передала останньому на Viber. Крім того, про відкликання заяви про звільнення вона повідомила в телефонній розмові в.о. голови ЖБК «Темп-11» ОСОБА_5.. З 31 травня 2021 року її не допускають до робочого місця.

Позивач просить суд поновити її на роботі на посаді бухгалтера ЖКБ «Темп-11» відповідно до штатного розпису на 2021 рік (з місячною заробітною платою 7000 грн.). Зобов`язати голову ЖБК «Темп-11» Коноха Г.Т. виплатити на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 1 червня 2021 року по день поновлення її на роботі, який на день пред`явлення позову становить 6300 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» з 1 червня 2021 року.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 1 червня 2021 року по 16 вересня 2022 року в розмірі 111 998 грн 88 коп. середнього заробітку (сума зазначена без вирахування податків та обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати).

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» на користь держави 2027 грн 99 коп. судового збору.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник Житлово-будівельного кооперативу "Темп-11" - адвокат Мельнікова І.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Представник відповідача вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, оскільки суд першої інстанції ухвалив його всупереч вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовувала тим, що додана ОСОБА_1 до позову копія наказу від 26 травня 2021 року № 6 про звільнення з займаної посади з 31 травня 2021 року ОСОБА_1 за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП із відміткою "мною, ОСОБА_1 , 27.05.2021 року надана заява на ім`я голови ЖБК "Темп-11" Конюха Г.Т. про відкликання моєї заяви від 18.05.2021 року про звільнення за власним бажанням" є документом, який відсутній у відповідача.

Вказувала, що у наданій позивачем суду копії заяви на ім`я голови ЖБК "Темп-11" Конюха Г.Т. про відкликання заяви від 18.05.2021 року про звільнення за власним бажання відсутня відмітка голови ЖБК "Темп-11" Конюха Г.Т. про отримання цієї заяви.

Щодо посилання в оспорюваному рішенні суду прінтскрін заяви від 27 травня 2021 року про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням від 18 травня 2021 року, який позивач 28 травня 2022 року передала Конюху Г.Т. на Viber у месенджері Viber предстанвик апелянта зазначав, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення, отримувача і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Щодо посилання суду на диск із звукозаписом телефонної розмови представник апелянта також зазначав, що цей доказ є недопустимим, оскільки його отримано з порушенням порядку, а саме з порушенням таємниці телефонних розмов (зроблено без згоди особи, голос якої на ньому записано). Окрім цього вказувала, що дата здійснення розмови не зрозуміла.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказувала щодо порушення судом першої інстанції процесуальних норм при врахуванні доказів наданих суду позивачем, оскільки жоден з доданих до позовної заяви додатків не завірений підписом позивача, на що суд уваги не звернув та прийняв докази, які були подані без дотримання порядку, встановленого ч. 5 ст. 95 ЦПК України.

Окрім цього, як на підставу порушення судом процесуальних норм, представник апелянта вказувала, що позивач не надав до суду доказів направлення відповідачеві та третій особі копії доказів, поданих до суду 16 вересня 2022 року, чим порушив вимоги частини 9 ст. 83 ЦПК України. Вказувала, що недотримання позивачем способу та порядку надання доказів, який визначений ЦПК України, позбавило можливості відповідача надати свої заперечення, що є порушенням принципу рівності сторін.

Також представник апелянта як на підставу для скасування рішення з огляду на норми п. 3 ч.3 ст. 376 ЦПК України, зазначила те. що судом першої інстанції рішення у справі ухвалено без проведення жодного судового засідання у справі за відсутності відповідача та третьої особи, не повідомлених належним чином про дату, час та місце судового засідання суду. Інформація вказано у рішенні про те, що відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи не відповідає дійсності, оскільки у справі відсутні відомості про належне повідомлення відповідача.

Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позов суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач ОСОБА_1 повідомила про відкликання її заяви про звільнення за власним бажанням до закінчення строку попередження, а саме до 31 травня 2021 року. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що на посаду, яку займала позивач, було запрошено ОСОБА_4 в порядку переведення з іншого місця роботи. Наказ про її прийняття на роботу виданий головою ЖБК «Темп-11» Конохом Г.Т. 26 травня 2021 року, тобто до звільнення позивача з посади бухгалтера (а.с. 62). Крім того, голова ЖБК «Темп-11» Конох Г.Т. видав накази від 26 травня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 та про прийняття ОСОБА_4 на посаду бухгалтера, перебуваючи у відпустці з 11 травня 2021 року терміном 24 календарних дні (а.с. 93). Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що голова ЖБК «Темп-11» Конох Г.Т. неправомірно видав наказ від 26 травня 2021 року про звільнення позивача 31 травня 2021 року, перебуваючи у відпустці і до закінчення строку попередження.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З позовної заяви встановлено, що наказом голови правління ЖБК «Темп-11» Коноха Г.Т. від 30 квітня 2006 року ОСОБА_1 з 1 травня 2006 року прийнята на посаду бухгалтера за сумісництвом.

Згідно наказу голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» Конох Г.Т. ОСОБА_1 з 1 червня 2013 року прийнята на постійну роботу на посаду бухгалтера з окладом згідно штатного розкладу.

18 травня 2021 року позивач написала на ім`я голови ЖБК «Темп-11» Коноха Г.Т. заяву про звільнення з посади бухгалтера за власним бажанням, без зазначення дати звільнення, на якій голова ЖБК «Темп-11» Конох Г.Т. 20 травня 2021 року проставив резолюцію «погоджено 31.05.2021р.».

Наказом голови ЖБК «Темп-11» Коноха Г.Т. від 26 травня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади 31 травня 2021 року за власним бажанням відповідно, до ст. 38 КЗпП України. Відповідно до вказаного наказу було прийнято рішення про виплату позивачу компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та зобов`язано останню скласти акт передачі бухгалтерських документів, електронних ключів, паролів, матеріальних цінностей ЖБК «Темп-11», які перебувають у її користуванні, журналів реєстрації, документів, ключів від сейфу та кімнати правління.

27 травня 2021 року позивач подала на ім`я голови ЖБК «Темп-11» Коноха Г.Т. заяву про відкликання її заяви від 18 травня 2021 року про звільнення за власним бажанням.

Про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням позивач зазначила на наказі голови ЖБК «Темп-11» від 26 травня 2021 року про її звільнення, під час ознайомлення з ним 27 травня 2021 року. Також фотокопію заяви від 27 травня 2021 року про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням від 18 травня 2021 року, позивач 28 травня 2022 року передала Коноху Г.Т. на Viber.

З аудіо запису телефонної розмови позивача з в. о. голови ЖБК «Темп-11» Ющак Ю.О., доданого позивачем до матеріалів справи на диску (а.с. 101), судом встановлено, що позивач повідомила про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням також і ОСОБА_5 , який з 11 травня 2021 року, на час відпустки голови ЖБК «Темп-11» Коноха Г.Т., виконував обов`язки голови ЖБК «Темп-11».

В суді апеляційної інстанції позивач повідомила, що відповідно до статуту Конох Г.Т. , як голова ЖБК має право звільняти та приймати на роботу. Ці повноваження можуть бути передані тільки на підставі рішення загальних зборів. Такі збори не проводились, отже вона писала заяву на звільнення і на відкликання звільнення саме на голову ЖБК «Темп-11» - Конюха Г.Т. , які такі повноваження мав.

Згідно п. 6.11 та п. 6.11.5 статуту ЖБК "Темп-11" Голова кооперативу обирається загальними зборами членів кооперативу строком на 5 років та приймає та звільняє працівників.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність повноважень у Конюх Г.Т. на підписання наказів про звільнення та прийняття на роботу, у зв`язку з його відсутністю.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (частина четверта статті 24 КЗпП України). Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.

Як зазначив Верховний Суд у справі № 279/3334/17, сторони трудових правовідносин не можуть в односторонньому порядку змінювати строки попередження. Працівник, який попередив роботодавця про розірвання на його вимогу трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати таку заяву, за винятком випадків, коли на його місце було запрошено особу в порядку переведення з іншого місця роботи за погодженням між керівництвом двох роботодавців. При цьому, якщо відсутнє усне чи письмове відкликання заяви про звільнення за власним бажанням і після закінчення строку трудового договору його не було розірвано, а працівник не наполягає на звільненні, дія договору вважається продовженою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Конюх Г.Т. звернувся до поліції про кримінальне правопорушення, а саме, що у приміщенні ЖБК «Темп-11» виявив відсутність документів вище вказаного ЖБК (журналів, протоколів, свідоцтво про реєстрацію та ін.). Подія трапилась після звільнення ОСОБА_1 (а.с. 63).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів, що на посаду, яку займала позивач, було запрошено ОСОБА_4 в порядку переведення з іншого місця роботи, оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи, а саме на а.с. 62 міститься наказ ЖБК "Темп-11" № 7 від 26.05.2021 року про прийняття ОСОБА_4 на посаду бухгалтера.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ про прийняття ОСОБА_4 на роботу виданий головою ЖБК "Темп-11" Конюхом Г.Т. 26 травня 2021 року, тобто до звільнення позивача з посади бухгалтера, оскільки з вищевказаного наказу вбачається, що наказ про прийняття ОСОБА_4 на посаду бухгалтера затверджений 26 травня 2023 року, однак до своїх трудових обов`язків ОСОБА_4 приступає з 01 червня 2021 року. Разом з тим позивачку було звільнено 31 травня 2021 року.

Враховуючи те, що заява позивачки про відкликання заяви про звільнення була подана 27.05.2021 року, разом з тим відповідно до наказу ЖБК "Темп-11" № 7 від 26 травня 2021 року прийнято ОСОБА_4 на посаду бухгалтера із 01 червня 2021 року, з посадовим окладом згідно зі штатним розкладом, тому суд апеляційної інстанції вважає, що звільнення ОСОБА_1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням твердження відповідача про відсутність заяви про відкликання заяви про звільнення у голови ЖБК «Темп-11», оскільки останній звертався в тому числі до правоохоронних органів щодо відсутності документів в приміщенні ЖБК «Темп-11» після звільнення позивача. А також тієї обставини, що в матеріалах справи наявні докази надані позивачем в тому числі ксерокопія заява про відкликання заяви про звільнення, які є недопустимими в силу вимог ЦПК України, оскільки вони не засвідчені у встановленому законом порядку. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

Доводи позивача про те, що Голова ЖБК "Темп-11" видав наказ від 26 травня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 перебуваючи у відпустці не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що дійсно відповідно до наказу ЖБК "Темп-11" № 4 від 05.05.2021 року про надання щорічної основної відпустки Конюху Г.Т. , останній відбув в щорічну основну відпустку терміном на 24 календарні дні з 11.05.2021 року, виконання обов`язків Голови ЖБК "Темп-11" покладено на ОСОБА_5 (а.с. 93). Разом в тим, в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачкою повідомлено, що передача повноважень Голови ЖБК "Темп-11" відбуваються за рішенням загальних зборів членів кооперативу, однак матеріали справи не містять доказів того, що такі повноваження передані та затверджені загальними зборами. Враховуючи наведене твердження позивачки про відсутність повноважень у голови ЖБК «Темп-11» є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивач добровільно 18.05.2021 року реалізувала право на розірвання трудового договору із наміром перейти на іншу роботу, на заяві позивача про звільнення не міститься дата з якої позивач мала бажання звільнитися, проте міститься підпис Голови ЖБК "Темп-11" Конюха Г.Т. про отримання заяви 20 травня 2021 року та про погодження дати звільнення з 31 травня 2021 року. Наказом Голови ЖБК "Темп-11" від 26 травня 2021 року № 6 позивача було звільнено з займаної посади з 31 травня 2021 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки на момент подання заяви про звільнення за угодою сторін та видання відповідного наказу про звільнення у працівника було волевиявлення на звільнення за угодою сторін та визначено дату звільнення працівника.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що трудове та майнове право позивача не було порушено відповідачем.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із положень ч. 2 ст. 38, ч. 8 ст. 43 КЗпП України та ч. 5 ст. 95 ЦПК України.

Відповідно до частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а апеляційна скарга відповідача задоволена, витрати по сплаті судового збору у сумі 3040,50 грн мають бути компенсовані за рахунок держави.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Темп-11" задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11», третя особа: голова Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Компенсувати Житлово-будівельному кооперативу «Темп-11» (ЄДРПОУ 22894854, адреса: 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 35-Б) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3040,50 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «09» червня 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник