Окрема думка
від 21.02.2024 по справі 752/15997/21
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.

справа № 752/15997/21 (провадження № 61-10063 св 23)

21 лютого 2024 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року, постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11», третя особа - голова Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуі постановою від 21 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року скасував, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року залишити в силі.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Звертаючись до суду ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді бухгалтера Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» (далі - ЖБК «Темп-11») згідно зі штатним розписом на 2021 рік з місячною заробітною платою у розмірі 7 000,00 грн та зобов`язати голову ЖБК «Темп-11» ОСОБА_2 виплатити їй заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2021 року до дня поновлення її на роботі, що на день пред`явлення позову становить 6 300,00 грн.

2. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що наказом ЖБК «Темп-11» від 30 квітня 2006 року № 1 ОСОБА_1 з 01 травня 2006 року прийнята на посаду бухгалтера за сумісництвом.

3. Наказом ЖБК «Темп-11» від 31 травня 2013 року № 9/1 ОСОБА_1 з 01 червня 2013 року прийнята на постійну роботу на посаду бухгалтера з окладом згідно з штатним розкладом.

4. 18 травня 2021 року ОСОБА_1 написала на ім`я голови ЖБК «Темп-11» ОСОБА_2 заяву про звільнення з посади бухгалтера за власним бажанням, без зазначення дати звільнення. На цій заяві голова кооперативу ОСОБА_2 20 травня 2021 року проставив резолюцію «погоджено 31.05.2021р.».

5. Наказом ЖБК «Темп-11» від 26 травня 2021 року № 6 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади бухгалтера 31 травня 2021 року за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з виплатою компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Також цим наказом зобов`язано позивача скласти акт передачі бухгалтерських документів, електронних ключів, паролів, матеріальних цінностей ЖБК «Темп-11», які перебувають у її користуванні, журналів реєстрації, документів, ключів від сейфу та кімнати правління.

6. Згідно з наказом ЖБК «Темп-11» від 26 травня 2021 року № 7 з 01 червня 2021 року ОСОБА_3 прийнято на посаду бухгалтера, яку обіймала позивач.

7. 27 травня 2021 року ОСОБА_1 подала на ім`я голови ЖБК «Темп-11» ОСОБА_2 заяву про відкликання її заяви від 18 травня 2021 року про звільнення за власним бажанням. Фотокопію заяви про відкликання від 27 травня 2021 року позивач відправила голові кооперативу ОСОБА_2 у додаток «Viber».

8. З дослідженого судом першої інстанції аудіозапису телефонної розмови, який міститься на доданому стороною позивача до матеріалів справи CD-диску, слідує, що про відкликання своєї заяви про звільнення з роботи за власним бажанням ОСОБА_1 також повідомила ОСОБА_4 , який з 11 травня 2021 року (на час відпустки ОСОБА_2 ) виконував обов`язки голови ЖБК «Темп-11».

9. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера ЖБК «Темп-11» з 01 червня 2021 року. Стягнено із ЖБК «Темп-11» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2021 року до 16 вересня 2022 року у розмірі 111 998,88 грн (сума зазначена без вирахування податків та обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати). Вирішено питання розподілу судових витрат.

10. Постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу ЖБК «Темп-11» задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

11. Верховний Суд скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, зокрема, вказав на те, що суд першої інстанції обґрунтовано поновив ОСОБА_1 на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки її звільнення відбулося з порушенням вимог статті 24 КЗпП України.

12. Обґрунтовуючи свою позицію Верховний Суд зазначив, що у цій справі 18 травня 2021 року ОСОБА_1 написала на ім`я голови ЖБК «Темп-11» ОСОБА_2 заяву про звільнення з посади бухгалтера за власним бажанням, без зазначення дати звільнення, тобто у цій заяві позивач не ставила питання про її звільнення у певний строк або у конкретну дату, в тому числі в день подання заяви. Враховуючи день написання вказаної заяви (18 травня 2021 року припадало на вівторок), на підставі положень частини четвертої статті 241-1 КЗпП України позивач мала бути звільнена з роботи у вівторок через два тижні, а саме 01 червня 2021 року, тоді як наказом ЖБК «Темп-11» від 26 травня 2021 року № 6 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади бухгалтера за власним бажанням 31 травня 2021 року, тобто до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення; наказом ЖБК «Темп-11» від 26 травня 2021 року № 7 ОСОБА_3 , на підставі її заяви, прийнято на посаду бухгалтера, яку обіймала позивач, з 01 червня 2021 року, хоча 01 червня припадало на останній робочий день ОСОБА_1 .

13. Таким чином на думку Верховного Суду встановивши, що у заяві від 18 травня 2021 року ОСОБА_1 не ставила питання про її звільнення у певний строк або у конкретну дату, в тому числі в день подання заяви, і на її місце не було запрошено іншого працівника в порядку переведення з іншого місця роботи за погодженням між керівництвом двох роботодавців, суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про те, що у цьому конкретному випадку у відповідача не було законних підстав для припинення з позивачем трудових відносин за статтею 38 КЗпП України до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, оскільки згоди на таке звільнення ОСОБА_1 не давала і такої згоди сторонами не досягнуто.

14. Водночас, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

15. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

16. Статтею 1 КЗпП Українивстановлено, що цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

17. Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).

18. Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

19. Частиною першою статті 38 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

20. Отже КЗпП України, у випадку, коли звільнення працівника з роботи за власним бажанням не зумовлене неможливістю ним продовжувати роботу, зобов'язує такого працівника відпрацювати два тижні, а роботодавцю дає можливість для пошуку нового працівника задля уникнення простою в роботі.

21. Також статтею 241-1 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

22. Задля правильності обчислення двотижневого строку зі спливом якого трудовий договір вважається розірваним важливим є визначення початку перебігу такого строку.

23. На моє переконання, з урахуванням принципу розумності, початок перебігу двотижневого строку має починатися від дня коли працівник повідомив роботодавця про свій намір розірвати трудовий договір з власної ініціативи, а роботодавець дізнався про потребу пошуку нового працівника.

24. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 подала свою заяву про звільнення за власним бажанням 18 травня 2021 року наказ ЖБК «Темп-11» від 26 травня 2021 року № 6 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади бухгалтера саме 31 травня 2021 року є правомірним з урахуванням закінчення двотижневого строку, встановленого статтею 38 КЗпП України.

25. Крім цього КЗпП України не наділяє працівника правом відкликати свою заяву про звільнення за власним бажанням до закінчення строку попередження про звільнення, шляхом подання роботодавцю відповідної заяви і тим самим в односторонньому порядку відмовитися від звільнення, за винятком обставин встановлених частиною другою статті 38 КЗпП України, якою визначено, що у випадку якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

За таких обставин вважаю, щозвільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера на підставі її заяви про звільнення за власним бажаннямвідбулося із дотриманням вимог КЗпП України, як і прийняття ОСОБА_3 на цю посаду, яка була призначена з 01 червня 2021 року, тобто в день коли посада бухгалтера була вакантною.

Таким чином Верховний Суд повинен був відмовити у задоволенні касаційної скарги а постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року залишити без змін.

Суддя В. В. Пророк

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.02.2024
Оприлюднено12.04.2024
Номер документу118258817
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —752/15997/21

Ухвала від 15.07.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Плахотнюк К. Г.

Ухвала від 21.06.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Плахотнюк К. Г.

Окрема думка від 21.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пророк Віктор Васильович

Постанова від 21.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Ухвала від 23.01.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Ухвала від 25.09.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Погрібний Сергій Олексійович

Ухвала від 01.08.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сушко Людмила Петрівна

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Погрібний Сергій Олексійович

Постанова від 06.06.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сушко Людмила Петрівна

Ухвала від 24.05.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сушко Людмила Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні