Постанова

від 08.06.2023 по справі 902/510/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року Справа № 902/510/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 у справі № 902/510/22 (суддя Нешик О.С., повний текст рішення складено 02.03.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М"

про стягнення 1 244 837, 23 грн заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - Загородній В.С.;

відповідача - Медончак М.М.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К" (далі - позивач, ТОВ "ДАНА ПЛЮС К") звернулося з позовом до Господарського суду Вінницької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М" (далі - відповідач, ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М") 1 244 837, 23 грн заборгованості.

В обгрунтування вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору транспортного експедирування та перевезення вантажів № 1 від 23.04.2021 в частині виконання обов`язку оплати послуг з перевезення вантажу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 у справі № 902/510/22 в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що договір № 1 від 23.04.2021 є неукладеним із-за відсутності у ньому обов`язкових істотних умов - сторони договору ні під час його укладення, ні під час надання транспортних послуг, не врегулювали свої правовідносини в частині вартості послуг. Проаналізувавши надані позивачем докази в підтвердження позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів обґрунтованості заявлених вимог, а тому у позові з підстав, зазначених у ньому, слід відмовити.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- висновок суду першої інстанції про те, що договір № 1 від 23.04.2021 є неукладеним- безпідставний та спростовується матеріалами справи, оскільки у спірних правовідноносинах наявний факт двостороннього виконання договірних правовідносин;

- у відзиві відповідач не заперечує факт наданих послуг позивачем, лише зазначає, що водії, які перевозили вантажі, не були погоджені з відповідачем;

- не підписання актів надання послуг не є підставою для не сплати отриманих послуг (заборгованості). Отримання відповідачем актів виконаних робіт, судом першої інстанції залишено поза увагою, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи;

- апелянт вважає висновки суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для стягнення заборгованості з відповідача передчасними, з огляду на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано оцінки всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування "вірогідності доказів". З наданих позивачем документів до матеріалів справи вбачається, що наданий розрахунок заборгованості відповідає дійсності;

- суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку, що податкові накладні не є належними та допустимими доказами факту наданих послуг;

- в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій відповідача щодо обсягу, строку, вартості та якості наданих послуг. Відомості щодо їх наявності суду також не повідомлені.

Листом від 23.03.2022 Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи № 902/510/22 з Господарського суду Вінницької області.

04.04.2023 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 відкрито провадження у справі № 902/510/22 та призначено розгляд справи на 18.05.2023 о 14:30 год.

У зв`язку із відпусткою судді - члена колегії у справі Василишина А.Р. в період з 15.05.2023 по 19.05.2023 включно, судове засідання у справі, призначене на 18.05.2023 о 14:30 год. - не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 розгляд справи призначено на 08.06.2023 о 14:30 год.

ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" , в якому просить суд відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач зазначає, що позивач не довів суду факту надання послуг, ціну та розмір наданих послуг та відповідно їх вартість, тому рішення суду є таким, що прийнято у відповідності до дійсних обставин справи. Стосовно власних судових витрат, то відповідач вказує, що планує понести судові витрати в розмірі до 40 000 грн при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" надіслало до суду клопотання про витребування у ГУ ДПС у Вінницькій області інформацію чи включено ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних: від 30.06.2021 № 12, від 15.07.2021 № 13, від 31.07.2021 № 17, від 15.08.2021 № 19, від 31.08.2021 № 23, від 15.09.2021 № 25, від 15.10.2021 №31.

В обгрунтування даного клопотання позивач посилається на норми ст. 42, 73, 76, 81 ГПК України та зазначає, що 05.05.2023 на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Вінницькій області було надіслано адвокатський запит щодо надання вказаної вище інформації. Однак, листом від 12.05.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області відмовило у наданні запитуваної інформації. А тому, позивач просить суд її витребувати, оскільки вона є важливою для правильного вирішення спору у справі.

Розглянувши в судовому засіданні 08.06.2023 клопотання позивача про витребування у ГУ ДПС у Вінницькій області інформації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Отже, така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів.

Суд встановив, що із адвокатським запитом щодо надання інформації, яку позивач просить суд витребувати, адвокат Загородній В.С. звернувся до ГУ ДПС у Вінницькій області лише 05.05.2023, тобто вже після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення. Позивач не був позбавлений можливості заявити дане клопотання до суду першої інстанції, однак таким правом не скористався.

Також з огляду на положення ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, у даному випадку, саме позивач повинен був доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог. Судом першої інстанції відповідно до вимог ГПК України надавалась можливість позивачу обґрунтувати свою правову позицію по суті справи та подати чи здобути в порядку ст. 81 ГПК України відповідні докази, чим було забезпечено принцип змагальності.

Суд зауважує, що ч. 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Тобто суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак, інформація, яку просить витребувати позивач в суді апеляційної інстанції не досліджувалася судом першої інстанції під час вирішення спору та їй не надавалася правова оцінка.

Отже, враховуючи те, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, позивач не звертався до суду першої інстанції із клопотанням про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України, тому колегія суддів вважає безпідставним заявлення позивачем клопотання про витребування у ГУ ДПС у Вінницькій області інформації щодо того, чи включено ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції та відмовляє в його задоволенні.

В судовому засіданні 08.06.2023 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, 23.04.2021 між ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" (перевізник, позивач) та ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" (замовник, відповідач) укладено договір № 1 транспортного експедирування та перевезення вантажів, відповідно до п. 1.1. якого в порядку й на умовах цього договору, перевізник зобов`язується доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення в установлені строки та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що перевезення або організація перевезення вантажів виконується перевізником (експедитором) на підставі заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, що подає замовник. За узгодженням сторін заявка на перевезення або організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом може бути подання за допомогою факсимільного, електронного зв`язку тощо. Перевезення вантажу здійснюється вантажним транспортом виконавця згідно поданої заявки замовником в усній чи письмовій формі.

Пунктом 2.3.3. договору передбачено обов`язок замовника забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів. На кожну поїздку (завантаження) транспортних засобів належним чином оформляти та надавати перевізнику (експедитору) чотири примірники товарно-транспортної накладної з обов`язковим зазначенням завантаженої ваги вантажу та відстані між пунктами завантаження та вивантаження, інші необхідні супроводжувальні документи на перевезення вантажів. Після здачі вантажу в пункті розвантаження, перевізник (експедитор) повертає замовнику один примірник товарно-транспортної накладної із зазначенням ваги пунктом приймання.

Розділом 3 договору "ціна та порядок розрахунків" передбачено наступне.

Замовник повинен своєчасно оплачувати послуги виконавця (п. 3.1. договору).

Вартість послуг з перевезення визначається в заявках. Загальна вартість послуг (ціна договору) обчислюється, виходячи з актів приймання передачі виконаних робіт, що підписані сторонами (п. 3.2. договору).

Замовник здійснює оплату вартості послуг в українських гривнях шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок перевізника (експедитора). Замовник зобов`язується проводити оплату в два етапи:

- 80 % вартості послуг сплачується замовником протягом п`яти банківських днів з моменту отримання документів, визначених в п. 3.4. даного договору;

- остаточний розрахунок проводиться замовником протягом трьох банківських днів після отримання замовником документів, що визначені у пункті 3.5. договору, а також після завершення здійснення замовником перевірки правильності реєстрації перевізником (експедитором) відповідної податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за відсутності порушень з боку перевізника (експедитора) встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Пункт 3.4. договору передбачає наявність таких документів для часткової оплати:

а) оригінали актів приймання-передачі виконаних робіт, підписані перевізником (експедитором);

б) податкова накладна, надіслана на погодження засобами електронного документообігу.

Пункт 3.5. договору передбачає наявність для остаточної оплати податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Перевізник (експедитор) зобов`язаний скласти акти приймання передачі виконаних робіт та надіслати їх замовнику на погодження (пункт 3.6. договору).

Відповідно до пункту 3.7. договору сторони домовилися, що на підставі товарно-транспортних накладних, з урахуванням ваги, зазначеної в пункті приймання (інших документів, погоджених сторонами) уповноважені представники сторін проводять звірку обсягу наданих послуг та підписують акт приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 1 від 23.04.2021 про надання послуг по перевезенню вантажів передбачено, що перевізник (експедитор) зобов`язується здійснювати перевезення вантажу замовника транспортним засобом "MAN" TGX 18.400, реєстраційний номер авто НОМЕР_1 , реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" у позовній заяві стверджує, що ним як перевізником, на виконання умов договору № 1 від 23.04.2021, було надало ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" як замовнику низку послуг з перевезення вантажів, а саме: 16.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних №034-0001680, № 034-0001655, №034-0001656, № 034-0001681; 17.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних № 034-0001762, № 034-0001797, №034-0001796, № 034-0001763; 18.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних № 034-0001895, № 034-0001838, №034-0001896, № 034-0001940; 23.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних № 034-0002359, № 034-0002393; 24.06.2021 згідно товарно-транспортної накладної № 034-0002542; 25.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних №034-0002660, № 022-0012367, №25663, № 034-0002661, № 022-0012368, №25664; 26.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних № 022-0012422, № 022-0012557, №022-0012454, № 022-0012423, № 022-0012558, № 022-0012455; 27.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних № 022-0012605, № 022-0012632, №022-0012604, 022-0012635; 28.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних № 022-0012680, № 022-0012707, №022-0012664, № 022-0012709, №022-0012682, № 022-0012665; 29.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних № 034-0003548, № 034-0003603, № 034-0003550; 30.06.2021 згідно товарно-транспортних накладних №034-0003879, № 034-0003786, № 034-0003874, № 034-0003787.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000010 від 30.06.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000009 на суму 200 308, 26 грн., згідно товарно-транспортних накладних від 01.07.2021 № 034-0004080, № 034-0004040, № 034-0004081; від 02.07.2021 № 034-0004252, № 034-0004293, № 034-0004454; від 03.07.2021 № 034-0004454, №034-0004507, № 034-0004508, №034-0004455; від 07.07.2021 № 022-0014440, № 022-0014538, №022-0014501, № 022-0014439, № 022-0014500, № 022-0014539; від 09.07.2021 № 022-0014743, № 022-0014803, № 022-0014744, № 022-0014806; від 10.07.2021 № 022-0014871, № 30661, №30660, № 022-0014872, № 30663, № 30662; від 11.07.2021 № 31069, № 31070, № 31073, №31074, № 5916; від 12.07.2021 № 034-0006033, № 034-0005971, № 034-0005985, № 034-0006042; від 13.07.2021 №1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8; від 14.07.2021 № 034-0006501, № 034-0006568, № 034-0006569, № 034-0006502.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000011 від 15.07.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000016 на суму 184 455, 55 грн, згідно товарно-транспортних накладних від 16.07.2021 № 022-0016299, № 022-0016300; від 17.07.2021 № 022-0016364, № 022-0016365; від 18.07.2021 № 022-0016409, № 022-0016410; від 19.07.2021 № 12149; від 20.07.2021 № 91230, № 91142, № 91343; від 21.07.2021 № 91591, № 91676, № 001-0012434; від 22.07.2021 № 12614, № 91808; від 23.07.2021 № 92143, № 92223, № 15880; від 24.07.2021 № 022-0016686, № 022-001695, № 022-0016639, № 022-0016639; від 25.07.2021 №16059, № 16009; від 26.07.2021 № 022-0016893, № 022-0016818, № 022-0016865, № 022-0016860, № 022-0016903; від 27.07.2021 № 022-0016979, № 022-0016942, № 022-0016978, № 022-0016941, № 022-17082; від 28.07.2021 № 022-0017036, № 022-0017080, № 022-0017035; від 29.07.2021 № 022-0017148, № 022-0017831, № 022-0017830, № 022-0017147; від 30.07.2021 №022-0017871, № 022-0017911, №022-0017872, № 022-0017908; від 31.07.2021 № 022-0018042, № 022-0018078, №022-0018040, № 022-0018077.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000016 від 31.07.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000019 на суму 203 324, 20 грн, згідно товарно-транспортних накладних від 01.08.2021 № 13937, № 13850, № 014-0010629, №13849, №13936, № 014-0010627; від 02.08.2021 № 14054, № 14055; від 03.08.2021 № 015-033901, № 015-0033938, №14198; від 04.08.2021 № 14357, № 14354, № 033-0009611; від 05.08.2021 № 35288, №35420; від 06.08.2021 № 35622; від 08.08.2021 № 36381, № 36245, № 36473; від 09.08.2021 №014-0011386, № 36593, № 023-0040271, № 023-0040312; від 10.08.2021 № 014-0011531, № 014-0011532; від 11.08.2021 № 37270, № 37178, № 15269, № 97490; від 12.08.2021 № 014-00111740, № 37510, № 37384, №37509, № 37373; від 13.08.2021 № 014-0011888, № 014-0011887; від 14.08.2021 № 38117, №38031, № 37936, № 37926, №38030, № 38109; від 15.08.2021 № 38172, №38206, № 38205.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000018 від 15.08.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000020 на суму 233 651, 55 грн, згідно товарно-транспортних накладних від 16.08.2021 № 38275, №38337, № 38263, № 38330; від 17.08.2021 №100006, № 99692, № 99691, № 100005; від 18.08.2021 № 100264, № 100265; від 19.08.2021 №100607, №100742, №100741, №100606; від 20.08.2021 № 100965, № 4607, № 100963, № 4606, № 4606; від 26.08.2021 № 14, № 18; від 27.08.2021 № 18; від 28.08.2021 № 20616, № 20658; від 29.08.2021 № 20730; від 30.08.2021 № 20817, № 20889, № 38.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000021 від 31.08.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000021 на суму 133 362, 43 грн, згідно товарно-транспортних накладних від 01.09.2021 № 21105, № 22; від 02.09.2021 № 205, № 30, № 12, № 21; від 03.09.2021 № 21372; від 04.09.2021 № 8; від 07.09.2021 № 29; від 08.09.2021 № 107319, №022-0021528, № 022-0021553; від 09.09.2021 № 022-0021617, № 022-0021607, № 022-0021594, № 022-0021627, № 23; від 10.09.2021 № 022-0021712; від 11.09.2021 № 22419, № 22362, № 22385, №22385; від 12.09.2021 № 183, № 22492, № 22528, № 22464; від 13.09.2021 № 109438, № 109404, №109498, № 109477, № 22648, № 21616; від 14.09.2021 № 15; від 15.09.2021 № 110170, № 30.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000023 від 15.09.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000022 на суму 119 657, 96 грн, згідно товарно-транспортних накладних від 16.09.2021 № 110170, № 23039, № 23007; від 17.09.2021 № 10; від 18.09.2021 № 102, № 40; від 19.09.2021 № 40; від 29.09.2021 № 23007.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000028 від 30.09.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000023 на суму 47 750, 71 грн, згідно товарно-транспортної накладної від 01.10.2021 № 25443.

ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" було сформовано рахунок-фактуру № Д-00000031 від 15.10.2021 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000025 на суму 11 607,48 грн.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості в сумі 1 244 837, 23 грн згідно договору № 1 від 23.04.2021 за надані послуги з перевезення в період з квітня по жовтень 2021.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 1 від 23.04.2021 в частині виконання обов`язку оплати послуг з перевезення вантажу. В підтвердження позовних вимог до суду надав товарно-транспортні накладні, рахунки - фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог вказує, що позивач вказаних послуг перевезення йому згідно договору № 1 від 23.04.2021 не надавав, а тому у нього відсутні зобов`язання здійснювати їх оплату.

Надаючи в процесі апеляційного розгляду оцінку обставинам у справі в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Згідно із статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статтею 307 ГК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі, та вантажовідправниками або вантажоодержувачами. Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні наведений в додатку 1 (п. 3.1. Правил).

Договір про перевезення вантажів може укладатися перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів (п. 3.2. Правил).

Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній замовник (п. 3.3. Правил).

Після того, як перевізник і замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом перевізника проект договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах перевізник зобов`язаний направити замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження (п. 3.4. Правил).

У договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо (п. 3.5. Правил).

Заявка подається перевізнику у строк, визначений договором. За погодженням із перевізником замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв`язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки (п. 3.8. Правил).

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2, 10.5 Правил, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2). Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці. Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п. 11.1 Правил).

Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до пунктів 11.4-11.6 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається перевізнику.

Згідно з пунктами 14.1, 14.4 Правил форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються перевізником з вантажо-відправником або вантажоодержувачем - замовником при укладенні ними договору на перевезення вантажів. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, п. 2.1. договору від 23.04.2021 № 1 сторони визначили, що перевезення або організація перевезення вантажів виконується перевізником (експедитором) на підставі заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, що подає замовник. За узгодженням сторін заявка на перевезення або організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом може бути подання за допомогою факсимільного, електронного зв`язку тощо. Перевезення вантажу здійснюється вантажним транспортом виконавця згідно поданої заявки замовником в усній чи письмовій формі.

В свою чергу, п. 3.2. договору сторони передбачили, що вартість послуг з перевезення визначається в заявках. Загальна вартість послуг (ціна договору) обчислюється, виходячи з актів приймання передачі виконаних робіт, що підписані сторонами.

Матеріали справи не містять підписаних ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" та ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" заявок на перевезення вантажу, як то передбачено умовами п. 2.1. договору від 23.04.2021 №1 та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Суд вказує, що п. 1.3. договору допускає оформлення заявок як в усній, так і в письмовій формі. Як пояснив суду представник позивача, усі замовлення відбувались в усній формі. Разом з тим, з огляду на відсутність письмових заявок, у яких мала бути зазначена вартість перевезення, відсутність ціни у самому договорі, ця умова сторонами не погоджена. Сторони договору не передбачили вартості послуг, тобто не досягли згоди щодо істотної умови договору про надання транспортних послуг, якою є ціна.

В суді першої інстанції позивач пояснив, що ціна кожного перевезення формувалась за окремими коєфіцієнтами, зокрема виходячи із ваги вантажу та відстані перевезення. Однак, суд вказує, що вартість перевезення може різнитися залежно від кілометражу; якщо вага вантажу перевищувала нормативні, вартість перевезення збільшувалась. Документів, які б підтверджували правильність застосування коефіцієнтів, правомірність визначення позивачем саме такого розміру заборгованості за транспортні послуги згідно наявних у матеріалах справи рахунків та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем суду не надано. Із актів здачі-прийняття робіт (надання) послуг наданих позивачем не випливає, із сукупності яких саме товарно-транспортних накладних сформовано суму до сплати в рахунку та акті.

Також суд вказує, що саме товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. Відсутність товарно-транспортної накладної, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно- транспортного документа (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо) є обов`язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, а його відсутність, відповідно, свідчить про формальне документальне оформлення транспортно-експедиторської послуги.

Судом апеляційної інстанції досліджені подані позивачем копії товарно-транспортних накладних, яким він обгрунтовує свої вимоги та встановлено, що у даних товарно-транспортних накладних вказано, що замовником перевезення є ТОВ "Автострада Трейд Груп", вантажовідправником - ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр", ТОВ Грабовецький гранкар`єр", ТОВ "Автострада Трейд Груп", вантажоодержувачем - ТОВ "Автострада Трейд Груп", ТОВ "Спільне Українсько - німецьке підприємство "Автострада", а перевізником є відповідач - ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М", позивач у цих накладних взагалі не вказується. Також у накладних відсутнє посилання на договір № 1 від 23.04.2021 про надання послуг по перевезенню вантажів.

На вказаних накладних містяться підписи представників ТОВ "Автострада Трейд Груп" та ТОВ "Спільне Українсько - німецьке підприємство "Автострада" про одержання вантажу, які скріплені печатками вказаних товариств. Підписи відповідача на вказаних накладних відсутні.

Посилання позивача на те, що ТОВ "Автострада Трейд Груп" було контрагентом відповідача, суд не приймає до уваги, оскільки вказане не підтверджується доказами, наявними у справі.

Отже, дані товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням пункту 11.5 Правил. Тобто з накладних не вбачається волевиявлення відповідача на замовлення у позивача послуг з перевезення та їх вартість, оскільки ці накладні не містять підпису відповідача.

При цьому зазначення у накладених, державного номеру транспортного засобу, визначеного в додатку № 1 та 2 до договору № 1 від 23.04.2021, підтверджує, що перевезення здійснювались транспортним засобом позивача, проте не підтверджує надання позивачем послуг з перевезення вантажів відповідачу, їх кількість та вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що перевезення, які оформлені наданими позивачем товарно-транспортними накладними, здійснювались саме на замовлення відповідача згідно договору № 1 від 23.04.2021.

В свою чергу, посилання на договір № 1 від 23.04.2021 немає і в актах здачі-прийняття робіт, а лише вказано про надання послуг на підставі рахунків. Часткова оплата відповідачем здійснювалась також з посиланням на рахунок-фактуру (а. с. 9-25, т. 3).

Суд приймає до уваги пояснення відповідача в суді першої інстанції, в яких він вказує, що між сторонами склались довірительні стосунки, грошові кошти сплачувались на підставі рахунків. На підставі яких саме товарно-транспортних накладних була сформована сума, визначена до оплати згідно рахунків, відповідач суду не пояснив.

Також позивач на підтвердження існування заборгованості відповідача за надані послуги посилається на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), обопільно підписані сторонами та банківські виписки, згідно яких відповідач здійснював часткові проплати. Однак, надані позивачем до справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не кореспондуються із товарно-транспортними накладними, не містять посилання на договір № 1 від 23.04.2021 і не доводять правомірність визначення вартості транспортних послуг.

Також суд звертає увагу на те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00000009 на суму 200 308, 26 грн, № Д-00000016 на суму 184 455, 55 грн, № Д-00000019 на суму 203 324, 20 грн, № Д-00000020 на суму 233 651, 55 грн, № Д-00000021 на суму 133 362, 43 грн, № Д-00000022 на суму 119 657, 96 грн, № Д-00000023 на суму 47 750, 71 грн, № Д-00000025 на суму 11 607,48 грн, яким позивач підтверджує свої вимоги, були направлені позивачем для відповідача лише в січні 2022 та повторно в лютому 2022, в свою чергу, як вказує позивач послуги з перевезення, за даними актами, були надані в період з квітня по жовтень 2021.

Щодо сформованих позивачем рахунків-фактур, то суд вказує, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер

Окрім вказаного, на підтвердження реальності здійснених господарських операцій за товарно-транспортними накладними позивачем надано також податкові накладні та квитанції про реєстрацію цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд вказує, що позивач зареєстрував у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 12 від 30.06.2021, № 13 від 15.07.2021, № 17 від 31.07.2021, № 19 від 15.08.2021, №23 від 31.08.2021, № 25 від 15.09.2021, № 31 від 15.10.2021.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, податкова накладна як доказ може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Самі лише податкові накладні (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами на підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару та підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність. Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі 910/8861/20, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19.

Позивач, заявляючи про стягнення заборгованості, посилається на договір №1 від 23.04.2021, як на підставу своїх позовних вимог, і наполягав на стягненні заборгованості, виходячи не з розумної плати, а з умов цього договору. Обґрунтованість позову досліджується судом через оцінку тих підстав позову, на які вказує позивач.

З огляду на зазначені вище обставини, судом апеляційної інстанцій, за результатами оцінки поданих позивачем доказів у відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, не встановлено реального надання позивачем послуг із перевезення відповідачу за спірний період згідно договору №1 від 23.04.2021, їх обсяг та вартість, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог як у частині стягнення основного боргу, так, відповідно, і в частині стягнення нарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат.

Саме невиконання позивачем покладеного на нього приписами статей 13, 74 ГПК України процесуального обов`язку з доведення належними та допустимими доказами підстав позову і спричинило процесуальний наслідок у вигляді відмови в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на такий стандарт доказування як "вірогідність доказів", оскільки стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. У розумінні положень ст. 79 ГПК України на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

В даній справі суд не вбачає необхідності в оцінці доказів з огляду на стандарт доказування "вірогідності доказів", оскільки надані позивачем та відповідачем докази не потребують співставлення судом. Колегія суддів не вбачає необхідності встановлювати у даній справі факти, які розглядаються, як такі, що скоріше були (мали місце), аніж не були.

Апелянтом, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції про відмову в позові, не спростовано. Посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 у справі № 902/510/22 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 у справі № 902/510/22 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 12 червня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.