Постанова

від 22.11.2023 по справі 902/510/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року Справа № 902/510/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М" про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/510/22

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 у справі № 902/510/22 (суддя Нешик О.С., повний текст рішення складено 02.03.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М"

про стягнення 1 244 837, 23 грн заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К" (далі - позивач, ТОВ "ДАНА ПЛЮС К") звернулося із позовом до Господарського суду Вінницької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М" (далі - відповідач, ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М") 1 244 837, 23 грн заборгованості у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору транспортного експедирування та перевезення вантажів № 1 від 23.04.2021 в частині виконання обов`язку оплати послуг з перевезення вантажу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі №902/510/22 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2023 провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 902/510/22, закрито.

16.06.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/510/22.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2023 визначено колегію суддів для розгляду заяви у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р.

Листом від 19.06.2023 матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

11.07.2023 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 розгляд заяви призначено на 09.08.2023 о 16:00 год.

У зв`язку із відпустками суддів - членів колегії Василишина А.Р. та Петухова М.Г. судове засідання у справі не відбулося.

10.08.2023 на адресу суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2023, якою суд касаційної інстанції витребовує матеріали справи № 902/510/22 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 11.08.2023 № 01-05/606 у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів-членів колегії суддів у справі - Василишина А.Р. та Петухова М.Г., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів - учасників колегії суддів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 провадження за заявою ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/510/22 зупинено до повернення з Верховного Суду матеріалів даної судової справи. Матеріали справи №902/510/22 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 поновлено провадження за заявою ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" про ухвалення додаткового рішення у справі. Розгляд заяви призначено на 22.11.2023 о 14:15 год.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М" надіслало до суду заяву про розгляд справи без участі його повноважного представинка.

В судове засідання 22.11.2023 учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Відповідно до ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду заяви, беручи до уваги заяву про розгляд справи без участі представника заявника, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву у даному судовому засіданні без участі представників сторін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає гонорар як форму винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Колегія суддів установила, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 902/510/22 апеляційну скаргу ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Як встановлено апеляційним судом, ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" у відзиві на апеляційну скаргу зазначав, що планує понести судові витрати в розмірі до 40 000 грн при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" звернулося 12.06.2023 до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просило стягнути із ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у Північно-західному апеляційному господарському суді, в розмірі 40 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" разом із заявою надано: копію договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 та копію квитанції до прибуткового касового ордера від 01.05.2023 на суму 40 000 грн.

Із урахуванням викладеного, суд вказує, що заява про ухвалення додаткового рішення із відповідними доказами подана відповідачем у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Як встановлено апеляційним судом, 01.05.2023 між Медончак М.М. (адвокат) та ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якого адвокат надає правничу допомогу по справі № 902/510/22 в Північно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ "ДАНА ПЛЮС К" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023.

Пунктом 3.1.5 договору передбачено обов`язок клієнта відшкодувати витрати, понесені адвокатом під час виконання останнім доручення клієнта, такі як: сплата судового збору, оплата експертних послуг, витрат по відрядженню, витрат на бензин та використання автомобіля адвоката, витрати на поштові послуги, непередбачувані витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони погодили, що ціна за надані послуги - гонорар становить 40 000 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 01.05.2023 ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" сплачено на користь адвоката Медончак М.М. кошти в сумі 40 000 грн на підставі договору від 01.05.2023.

Проаналізувавши надані суду докази в підтвердження понесених ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, суд приходить до висноку про часткове задоволення заяви ТОВ "ГАРАНТ-АВТО М".

При цьому апеляційний суд враховує приписи ч.5 ст. 129 ГПК України щодо критеріїв,керуючись якими суд з власної ініціативи може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

До того ж суд відзначає, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, Велика Палата Верховного Суду, дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Колегія суддів встановила, що адвокатом Медончак М.М. було підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (т. 3, а. с. 154, 183), відзив на апеляційну скаргу на 10 аркушах (т. 3, а. с. 157-166) та прийнято участь у судовому засіданні 08.06.2023 (т. 3. а. с. 201).

Оцінюючи витрати відповідача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції із урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, а також те, що адвокат приймав участь в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції та підготував та подав до суду відзив на апеляційну скаргу та заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 20 000 грн за рахунок позивача, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Стягнення витрат в повному розмірі становить надмірний тягар для іншої сторони ,що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З огляду на викладене, дослідивши подану відповідачем заяву про стягнення судових витрат та додані до неї докази, колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи із вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшла висновку про часткове задоволення даної заяви.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ПЛЮС К" (21001, м.Вінниця, вул. Максима Шимка, 42 А, офіс № 4, код ЄДРПОУ 35143626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-АВТО М" (21032, м. Вінниця, вул. Київська, 78, офіс 75, код ЄДРПОУ 43523177) 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.