УХВАЛА
27 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/510/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНА ПЛЮС К»
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 (колегія суддів: Олексюк Г. Є. - головуючий, Петухов М. Г., Василишин А. Р.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 (суддя Нешик О. С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНА ПЛЮС К»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-АВТО М»
про стягнення грошових коштів,
за участю:
позивача: Загородній В. С. (адвокат),
відповідача: Медончак М. М. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1 Короткий зміст позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНА ПЛЮС К» (далі -ТОВ «ДАНА ПЛЮС К»), звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-АВТО М» (далі - ТОВ «ГАРАНТ-АВТО М») заборгованості у загальному розмірі 1 244 837,23 грн, з яких 1 125 221,92 грн основного боргу, 19 476,31 грн 3 % річних та 100 139 грн інфляційних втрат.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортного експедирування та перевезення вантажів від 23.04.2021 № 1 (далі - Договір)в частині виконання обов`язку щодо оплати послуг з перевезення вантажу.
2 Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що за результатами оцінки поданих позивачем доказів відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не встановлено реального надання позивачем послуг із перевезення відповідачу за спірний період згідно з Договором, їх обсяг та вартість.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі ТОВ «ДАНА ПЛЮС К» просить скасувати вищевказані судові рішення та направити справу на новий розгляд.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду.
3.3 Також ТОВ «ДАНА ПЛЮС К» вважає, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України.
4 Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що за умовами Договору перевізник (ТОВ «ДАНА ПЛЮС К») в порядку й на умовах цього договору зобов`язується доставити ввірений йому замовником (ТОВ «ГАРАНТ-АВТО М») вантаж до пункту призначення в установлені строки та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату (пункт 1.1).
4.2 Пунктом 2.1 Договору передбачено, що перевезення або організація перевезення вантажів виконується перевізником (експедитором) на підставі заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, що подає замовник. За узгодженням сторін заявка на перевезення або організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом може бути подана за допомогою факсимільного, електронного зв`язку тощо. Перевезення вантажу здійснюється вантажним транспортом виконавця згідно поданої заявки замовником в усній чи письмовій формі.
4.3 У пункті 2.3.3 Договору сторони передбачили обов`язок замовника забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів. На кожну поїздку (завантаження) транспортних засобів належним чином оформляти та надавати перевізнику (експедитору) чотири примірники товарно-транспортної накладної з обов`язковим зазначенням завантаженої ваги вантажу та відстані між пунктами завантаження та вивантаження, інші необхідні супроводжувальні документи на перевезення вантажів. Після здачі вантажу в пункті розвантаження, перевізник (експедитор) повертає замовнику один примірник товарно-транспортної накладної із зазначенням ваги пунктом приймання.
4.4 Розділом 3 Договору «Ціна та порядок розрахунків» передбачено наступне: замовник повинен своєчасно оплачувати послуги виконавця (пункт 3.1); вартість послуг з перевезення визначається в заявках. Загальна вартість послуг (ціна договору) обчислюється, виходячи з актів приймання передачі виконаних робіт, що підписані сторонами (пункт 3.2); замовник здійснює оплату вартості послуг в українських гривнях шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок перевізника (експедитора). Замовник зобов`язується проводити оплату в два етапи:
- 80 % вартості послуг сплачується замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання документів, визначених в пункті 3.4 даного договору;
- остаточний розрахунок проводиться замовником протягом трьох банківських днів після отримання замовником документів, що визначені у пункті 3.5. договору, а також після завершення здійснення замовником перевірки правильності реєстрації перевізником (експедитором) відповідної податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за відсутності порушень з боку перевізника (експедитора) встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних (пункт 3.3).
4.5 Пункт 3.4 Договору визначає документи для часткової оплати: а) оригінали актів приймання-передачі виконаних робіт, підписані перевізником (експедитором); б) податкова накладна, надіслана на погодження засобами електронного документообігу.
4.6 Пункт 3.5 Договору визначає документи для остаточної оплати: податкова накладна, складена в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України.
4.7 Перевізник (експедитор) зобов`язаний скласти акти приймання-передачі виконаних робіт та надіслати їх замовнику на погодження (пункт 3.6).
4.8 У пункті 3.7 Договору сторони домовилися, що на підставі товарно-транспортних накладних, з урахуванням ваги, зазначеної в пункті приймання (інших документів, погоджених сторонами) уповноважені представники сторін проводять звірку обсягу наданих послуг та підписують акт приймання-передачі наданих послуг.
4.9 Пунктом 2 додатку № 1 до Договору передбачено, що перевізник (експедитор) зобов`язується здійснювати перевезення вантажу замовника транспортним засобом MAN TGX 18.400, реєстраційний номер авто НОМЕР_1 , реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .
4.10 Позивач стверджує, що він як перевізник, на виконання умов Договору надав відповідачу як замовнику низку послуг з перевезення вантажів згідно товарно-транспортних накладних.
4.11 ТОВ «ДАНА ПЛЮС К» сформовано рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
4.12 Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором в частині виконання обов`язку щодо оплати послуг з перевезення вантажу в період з квітня по жовтень 2021 року, звернувся з позовом у цій справі, надавши в підтвердження своїх вимог товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні.
4.13 Як слідує з матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення з відповідача вартості наданих по Договору № 1 від 23.04.2021 транспортного експедирування та перевезення вантажів послуг в сумі 112522,92 грн, а також нарахованих у зв`язку з несвоєчасною оплатою послуг 19476,31 грн 3% річних та 100139,00 грн втрат від інфляції, разом у сумі 1244837,23 грн.
4.14 Відмовлячи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій свої рішення мотивували тим, зокрема, що для встановлення розміру заборгованості та підставності її заявлення позивачем до стягнення, повинна бути доведена ціна, за якою позивачем надавались послуги з перевезення, чого, як зазначено судами, позивачем не доведено.
4.15 Суди попередніх інстанцій виходили із того, що позивач, заявляючи про стягнення заборгованості, посилався на Договір № 1 від 23.04.2021, як на підставу своїх позовних вимог, і наполягав на стягненні заборгованості, виходячи не з розумної плати, а з умов цього Договору, обґрунтованість позову досліджується судом через оцінку тих підстав позову, на які вказує позивач.
4.16 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.17 Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
4.18 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.19 Розглядаючи доводи ТОВ «ДАНА ПЛЮС К», викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд звертає увагу на те, що для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
4.20 Доводи відповідача, щодо виключного випадку касаційного оскарження, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, оскільки у наведених ним постановах Верховним Судом встановлено обставини, відмінні, від тих, які встановлено у справі, що переглядається, сам скаржник не наводить у своїй касаційній скарзі наявність у наведених ним постановах Верхового Суду вказаних вище обставин (пп 4.14, 4.15 цієї ухвали), виходячи із яких суди і дійшли своїх правових висновків у даній справі, що переглядається у касаційному порядку.
4.21 Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.22 При цьому положеннями пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
4.23 Отже, якщо підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 вказаного Кодексу визнані не обґрунтованими, то у скаржника не виникає правових підстав очікувати скасування судового рішення з підстав порушення судом норм процесуального права, за таких обставин перегляд судового рішення у касаційному порядку є неможливим.
4.24 Доводи скаржника також частково зводяться до переоцінки доказів, що згідно наведених вище положень статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не допускається.
4.25 Враховуючи викладене, касаційне провадження підлягає закриттю на підставі статті 296 ГПК України.
4.26 Сплачена ТОВ «ДАНА ПЛЮС К» сума судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню не підлягає, оскільки Верховним Судом закривається касаційне провадження, а не провадження у справі.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНА ПЛЮС К» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 902/510/22 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
І. С. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113924705 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні