Рішення

від 29.05.2023 по справі 922/10/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/10/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши заяву позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емаль-завод", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссигнал", м. Харків про стягнення 5617651,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (м. Київ) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емальзавод" (м. Харків) про стягнення заборгованості за кредитним договором №ВL2019-00311 від 30.01.2019 року в сумі 5617651,69 грн, з яких: 3877044,16 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 1598096,21 грн - заборгованість за процентами; 25000,00 грн - прострочена заборгованість по сплаті комісії (п.2.4.); 97526,10 грн - штраф за порушення п. 3 2.6.; 19985,22 грн - штраф за порушення п.3.2.15. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/10/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.01.2023 о 10:40 год. Залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Укртранссигнал".

Рішенням від 26.04.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕМАЛЬ-ЗАВОД" (Код за ЄДРПОУ 30429309, 61067, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДОВГАЛІВСЬКА, будинок 25) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "ПІВДЕННИЙ" (Місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ: 20953647, МФО 328209) заборгованість за Кредитним договором №ВL2019-00311 від 30.01.2019 року 3877044,16 - прострочена заборгованість власне за кредитом; 1598096,21 - заборгованість за процентами; 25000,00 - прострочена заборгованість по сплаті комісії (п.2.4.); 97526,10 - штраф за порушення п.3.2.6.; 19985,22 - штраф за порушення п.3.2.15.; витрати по сплаті судового збору в сумі 84264,78 грн.

16.05.2023 від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" надійшла заява в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі №922/10/23 та стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕМАЛЬ-ЗАВОД" на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "ПІВДЕННИЙ" грошові кошти у сумі 290382,58 в рахунок погашення понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 22.05.2023 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі за заявою позивача на"29" травня 2023 р.о12:30год. у приміщенні Господарського суду Харківської області.

29.05.2023 від позивача надійшла заява про проведення засідання без участі їх представника.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає за можливе її задовольнити, у зв`язку з тим, що направлення представника в засіданні є правом сторони.

Представник позивача в судове засідання 29.05.2023 не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2023 не з`явився.

Представник 3-ї особи в судове засідання 29.05.2023 не з`явився.

В заяві про ухвалення додаткового рішення по справі представник позивач вказує, що у судовому засіданні 26.04.2023 року останній присутній не був та про ухвалення судового рішення дізнався лише 11.05.2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2023 по справі №922/10/23 Банк отримав лише 15.05.2023, що підтверджується копією конверту за поштовим відправленням №6102272304920 та трекінгом даного поштового відправлення.

Таким чином, враховуючи вище викладене, позивач вважає, що Акціонерним банком "Південний" було пропущено строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, з поважних причин та просить суд його поновити.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приймаючи до уваги, що представник позивача не був присутній в засіданні під час ухвалення рішення, суд вважає за можливе поновити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" пропущений процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №922/10/23.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З метою забезпечення ефективного правового супроводу інтересів 18.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (код ЄДРПОУ 20953647) та Адвокатським об`єднанням "ЮРПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 42243197), з метою представництва інтересів Банку в суді, було укладено договір про надання правової допомоги №1/6-18 від 18.06.2018 року з урахуванням додаткової угоди від 21.12.2022.

Як вказує позивач, в Акті №68 прийому-передачі виконаних робіт від 11.05.2023 року, було відображено послуги, що були фактично здійснені, та його підписання відбулося після судового засідання та закінчення розгляду, у зв`язку з чим позивач не мав змоги надати акт виконаних робіт завчасно.

Відповідно до Акта прийому-передачі викання робіт №68 від 11.05.2023:

складання позовної заяви 4000,00 грн,

складання заяви про забезпечення позову 2000,00 грн;

правнича допомога щодо участі в суді першої інстанції (1 засідання) - 3500 грн.;

гонорар за прийняття рішення на користь замовника 5 % від суми вимог - 280882,58 грн.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК України). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2 чт.124 ГПК України). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.124 ГПК України).

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного Господарського Суду Верховного Суду у справі № 914/359/18 від 21 березня 2019 року, № 922/1163/18 від 06 березня 2019 року.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Так, в наданому представником позивача до суду акті виконаних робіт (наданих адвокатом послуг) №68 від 11.05.2023, вказаний перелік послуг адвоката із визначенням їх вартості.

Суд, в даному випадку, враховує правову позицію, яку викладено Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19: "за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)".

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача адвокатські витрати за наступні надані послуги: складання позовної заяви 4000,00 грн.; правничої допомога щодо складання заяви про забезпечення позову 2000,00 грн.; правнича допомога щодо участі в суді першої інстанції (1 засідання 05.04.2023) 3500 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача гонорару за прийняття рішення на користь замовника 5 % від суми вимог - 280882,58 грн, суд зазначає таке.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Тому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Також відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Cуд враховує вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно якої з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також, суд зазначає про те, що ні договором про надання правової допомоги ні додатковими угодами до нього не передбачено гонорар адвоката за прийняття рішення на користь замовника.

Відтак, на підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача Гонорару за прийняття рішення на користь замовника 5 % від суми вимог - 280882,58 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" пропущений процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №922/10/23.

Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" від 16.05.2023 про ухвалення додаткового рішення по справі - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕМАЛЬ-ЗАВОД" (Код за ЄДРПОУ 30429309, 61067, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДОВГАЛІВСЬКА, будинок 25) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "ПІВДЕННИЙ" (Місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ: 20953647, МФО 328209) витрати на правову допомогу в сумі 9500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення гонорару за прийняття рішення на користь замовника (5 % від суми вимог) в розмірі 280882,58 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Додаткове рішення складено та підписано 12.06.2023 року.

Суддя Л.В. Шарко