Постанова

від 17.05.2023 по справі 912/2985/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 912/2985/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Скляров О.І.,

Садівницького товариства "Промінь" - Рудницька А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівницького товариства "Промінь"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 (колегія суддів: Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Промінь" (далі - СТ "Промінь")

про визнання недійсними рішень.

Суть спору

1. Рішенням правління, затвердженим зборами СТ "Промінь", ОСОБА_1 була виключена із членів товариства, оскільки тривалий час не сплачувала членських внесків. Загальні збори (збори уповноважених) СТ "Промінь" затвердили рішення правління та виключили ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу.

2. Вважаючи, що рішення засідання правління та рішення зборів уповноважених відповідача прийняті з порушенням процедури їх скликання та проведення (позивачка не отримала повідомлення про час та місце проведення і порядок денний зборів, не брала участі у зборах та голосуванні), ОСОБА_1 звернулася з позовом до СТ "Промінь" про визнання таких рішень недійсними.

3. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не долучила копії оскаржуваних рішень до позовної заяви та не надала їх оригінали для огляду. Суд апеляційної інстанції долучив як докази надані позивачкою копії цих рішень до матеріалів справи і ухвалив нове рішення про задоволення позову.

4. СТ "Промінь" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи повинен суд залишити без руху позов, якщо позивач не додав до позову рішення органів управління юридичної особи, які оскаржені і скасування яких вимагає (і відсутнє клопотання про їх витребування судом); чи зобов`язаний суд роз`яснювати позивачу необхідність подання таких доказів у підготовчому провадженні;

- у якій організаційно-правовій формі було створено СТ "Промінь" - обслуговуючий кооператив чи громадська організація; норми якого закону застосовуються при визначенні порядку роботи органів садівницького товариства - про кооперацію чи про об`єднання громадян;

- рішення яких саме зборів оскаржує позивач - загальних зборів чи зборів уповноважених товариства; чи відрізняється порядок повідомлення членів СТ "Промінь" про такі збори;

- чи потрібно залучати як третю особу члена садівницького товариства, якому у користування перейшли відповідна земельна ділянка та споруди на ній, і який може втратити право на користування цим майном у випадку поновлення позивачки у складі членів товариства.

6. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до СТ "Промінь" про визнання недійсними рішення засідання правління відповідача, оформленого протоколом від 04.01.2019 №1, і рішення зборів уповноважених товариства, оформленого протоколом від 13.04.2019 №3.

8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення правління і зборів СТ "Промінь" ухвалені з порушенням процедури їх скликання та проведення, оскільки позивачка, яка є членом кооперативу, не повідомлена про час та місце проведення і порядок денний, тому не приймала участі в голосуванні, що є порушенням її права на участь в діяльності кооперативу та його управлінні.

9. Відповідач стверджував, що ОСОБА_1 з 2015 року не сплачує членські внески та припинила користуватися земельною ділянкою за призначенням, обробляти та належно утримувати її. В 2017-2018 роках до СТ "Промінь" зверталися члени товариства, зі скаргами та проханням вирішити питання приведення земельної ділянки №217 у відповідність до санітарних норм. СТ "Промінь" було проведено огляд земельної ділянки на предмет її оброблення та складено відповідний акт обстеження від 06.08.2018.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 01.07.2022 в задоволенні позову відмовив.

11. Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю порушення корпоративних прав позивачки щодо управління кооперативом під час прийняття рішень від 04.01.2019 та від 13.04.2019, оскільки позивачка не додала до позовної заяви копії оспорюваних рішень та не надала їх оригінали для огляду в судовому засіданні.

12. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 25.01.2023 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про задоволення позову.

13. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- суд першої інстанції відкрив провадження у справі за відсутності в матеріалах позовної заяви оскаржуваних актів, що суперечить вимогам ст.174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); на стадії підготовчого провадження суд також не встановив відсутність в матеріалах справи предмету спору, вживав заходів щодо встановлення фактичних обставин справи, у тому числі щодо проведення судової експертизи у справі, не з`ясувавши наявності або відсутності предмету спору, перейшов до розгляду справи по суті і ухвалив рішення по суті спору за відсутності предмету спору;

- суд першої інстанції не виконав завдань підготовчого провадження, оскільки не з`ясував, чи надав позивач докази на які посилається у позові, які у цьому випадку збігаються з предметом спору - оскаржені рішення відповідача; тому суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання про долучення до матеріалів справи доданих до апеляційної скарги копій оскаржуваних рішень;

- СТ "Промінь" за своєю організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом; ОСОБА_1 на момент ухвалення спірних рішень була членом товариства;

- матеріали справи не містять доказів скликання чергових чи позачергових зборів товариства та доказів належного повідомлення позивачки про проведення засідання правління та зборів товариства, на якому вирішувалося питання щодо її виключення зі складу учасників товариства; почеркознавчою експертизою підтверджується, що наявний на поштових повідомленнях підпис, яким засвідчується факт отримання адресатом поштового відправлення, здійснено не позивачкою, а іншою особою;

- спірні рішення ухвалені некомпетентним органом управління товариства за відсутності кворуму; член СТ "Промінь" може бути виключений з товариства рішенням загальних зборів товариства, ухваленим за наявності кворуму 75% членів кооперативу, присутніх на зборах; на засіданні правління були присутні 10 членів правління, які ухвалили рішення про виключення позивачки зі складу членів товариства, а на засіданні зборів уповноважених СТ "Промінь" у кількості 68 осіб від загальної кількості членів товариства у 460 осіб, ухвалено рішення про виключення позивачки зі складу членів товариства; спірні рішення ухвалені за відсутності кворуму та меншою кількістю голосів, необхідних для їх ухвалення;

- рішення про виключення члена товариства зі складу його учасників може бути ухвалене саме загальними зборами, а не зборами правління чи уповноважених членів товариства.

Фактичні обставини справи

14. СТ "Промінь" є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним рішенням установчих зборів засновників у 1976 році відповідно до Закону "Про громадські об`єднання".

15. Статутом СТ "Промінь" передбачено:

- члени садівницького товариства мають право: брати участь в діяльності садівницького товариства, обирати та бути обраним в органи його управління та контролю; брати участь в голосуванні особисто або через свого представника; особисто брати участь при розгляді правлінням садівницького товариства питань щодо його діяльності або поведінки тощо (п.5.1);

- рішення про виключення із членів садівницького товариства приймається правлінням садівницького товариства і набирає законної сили після затвердження його загальними зборами членів садівницького товариства (п.7.3);

- загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених (п.10.6);

- загальні збори членів садівницького товариства скликаються правлінням один раз на рік, повідомлення членів садівницького товариства вивішується не пізніше ніж за десять днів до проведення зборів. Позачергові збори членів товариства скликаються правлінням садівницького товариства на вимогу не менше половини членів садівницького товариства (п.10.11).

16. ОСОБА_1 з 2006 року є членом СТ "Промінь" (ділянка НОМЕР_1 ) відповідно до членської книжки садовода.

17. 15.12.2018 правління СТ "Промінь" протоколом засідання вирішило питання щодо направлення ОСОБА_1 вимоги щодо сплати членських внесків.

18. 15.12.2018 СТ "Промінь" листом за вих.№25 повідомило ОСОБА_1 про необхідність погасити заборгованість зі сплати членських внесків і про намір ухвалення членами правління рішення про її виключення зі складу членів товариства у разі несплати цієї заборгованості.

19. 04.01.2019 правління СТ "Промінь" на засіданні прийняло рішення, оформлене протоколом №1, про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу. На засіданні правління були присутні 10 осіб.

20. 25.03.2019 СТ "Промінь" листом за вих.№19 повідомило ОСОБА_1 , що 13.04.2019 відбудуться загальні збори (збори уповноважених), на яких розглядатиметься питання про її виключення зі складу учасників кооперативу.

21. 13.04.2019 уповноважені СТ "Промінь" на зборах прийняли рішення про затвердження рішення правління від 04.01.2019 та виключення зі складу учасників кооперативу ОСОБА_1 . На засіданні зборів уповноважених СТ "Промінь" були присутні 68 осіб. Загальна кількість членів товариства - 460 особи. Уповноваженими членами СТ "Промінь" є 46 осіб.

22. На підтвердження отримання Бут Л.К. листів від 15.12.2018 і 25.03.2019 СТ "Промінь" надало опис вкладення поштового відправлення, квитанцію про сплату поштових послуг і два рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, на яких міститься підпис одержувача цих поштових відправлень.

23. На початку липня 2021 року позиваці стало відомо, що її виключено з членів СТ "Промінь", земельна ділянка та цегляний будинок з усіма речами всередині нього зайняті іншою особою.

24. 10.07.2021 року позивачка звернувся до органів національної поліції з відповідним повідомленням. При проведенні перевірки, органами поліції від керівника СТ "Промінь" було отримано, зокрема, і протокол зборів уповноважених СТ "Промінь" від 13.04.2019 про виключення позивачки з членів кооперативу. Крім цього, з запитом про отримання інформації щодо виключення її з членів кооперативу та інших питань, вона звернулася до СТ "Промінь". Листом від 13.07.2021 №35/21, СТ "Промінь" відповіло про те, що вони не є розпорядниками публічної інформації без надання відповідей на поставлені питання.

25. Бут Л.К. заперечила отримання листів СТ "Промінь" від 15.12.2018 і 25.03.2019, вказала, що на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення міститься не її підпис. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 13.01.2022 призначив судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої 16.04.2022 судовий експерт склав висновок №811/1304-1308/22-27. У висновку експерта зазначено, що на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, виплату поштових переказів 20.12.2018 і 25.03.2019, рукописний запис про їх отримання виконала не ОСОБА_1 , а інша особа.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

26. 20.02.2023 СТ "Промінь" через систему "Електронний суд" звернулося з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

27. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі перегляду справи, чим порушив норми ст.269 ГПК.

28. СТ "Промінь" в касаційній скарзі зазначає, зокрема, таке:

- в обґрунтування надання до апеляційної скарги оспорюваних протоколів ОСОБА_1 вказала, що суд першої інстанції не отримав докази з технічних причин, проте у матеріалах справи є опис вкладення відправлення документів СТ "Промінь", в переліку якого відсутні направлені оспорювані протоколи, та копія позовної заяви, направленої до суду, в додатках якої також відсутні посилання на протоколи;

- відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, системний аналіз положень статей 80, 269 ГПК свідчить, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою; єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (також посилається на постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №908/1908/19, від 16.06.2021 у справі №915/2222/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16);

- позивачка не надала в установлені законом строки докази та не обґрунтувала неможливість їх подання у такий строк;

- суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних відносин норми Закону "Про кооперацію"; СТ "Промінь" за своєю організаційно-правовою формою є добровільним об`єднанням фізичних осіб (відповідно до п.1.1 Статуту) та створено відповідно до Закону "Про громадські об`єднання"; до спірних правовідносин застосовується законодавство щодо діяльності громадських об`єднань, а не законодавство про кооперацію (посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц); застосування ст.15 Закону "Про кооперацію" не є правомірним;

- суд також порушив права третьої особи, яка не була залучена до справи та якій було передано земельну ділянку як іншому члену товариства та у якої вона на цей час знаходиться у користуванні.

29. Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

30. Верховний Суд ухвалою від 27.03.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою СТ "Промінь", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 03.05.2023; у судовому засіданні 03.05.2023 оголосив перерву до 17.05.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо долучення нових доказів судом апеляційної інстанції

31. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що позивачка не додала до позовної заяви оспорюваних рішень та не надала їх оригінали для огляду в судовому засіданні.

32. Суд апеляційної інстанції з посиланням на статті 164, 174, 181, 182 ГПК задовольнив клопотання позивачки про долучення до матеріалів справи доданих до апеляційної скарги копій оскаржуваних рішень і перейшов до розгляду справи по суті спору, за наслідком чого ухвалив рішення про задоволення позову.

33. Скаржник зазначає, що позивачка не надала в установлені законом строки докази та не обґрунтувала неможливість їх подання у такий строк; в обґрунтування надання до апеляційної скарги оспорюваних протоколів позивачка вказала, що суд першої інстанції не отримав докази з технічних причин, проте у матеріалах справи є опис вкладення відправлення документів СТ "Промінь", в переліку якого відсутні направлені оспорювані протоколи, та позовна заява, направлена до суду, в додатках якої також відсутні посилання на протоколи.

34. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування статей 80, 269 ГПК, які викладені у постановах від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 25.04.2018 у справі №908/1908/19, від 16.06.2021 у справі №915/2222/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, про те, що саме на позивача покладено обов`язок подання доказів одночасно з позовною заявою; єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

35. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника, виходячи з таких міркувань.

36. Законодавець однією із засад (принципів) господарського судочинства визначив змагальність сторін (п.4 ч.3 ст.2 ГПК). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (ч.3 ст.13 ГПК).

37. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

38. Статтею 74 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

39. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Такий висновок наведений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

40. Статтею 269 ГПК встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

41. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3 ст.269 ГПК).

42. ОСОБА_1 разом із апеляційною скаргою подала копії оскаржуваних нею рішень та вказала, що оскаржувані протоколи №1 та №3 вона подавала разом із позовом, проте через недоліки системи "Електронний суд" вони не прикріпилися до позову, про що стало відомо лише після виходу суду першої інстанції з нарадчої кімнати.

43. Натомість в переліку додатків до позовної заяви не були зазначені копії оскаржуваних протоколів №1 та №3. ОСОБА_1 як заявник у справі повинна була перевірити зміст поданого нею процесуального документа та не була позбавлена можливості заявити відповідне клопотання про долучення доказів до суду першої інстанції.

44. Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі №915/2222/19, на яку посилається скаржник, зазначив, що відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Верховний Суд у зазначеній постанові вказав, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

45. Втім, у цій справі суд апеляційної інстанції не застосовував ч.3 ст.269 ГПК при вирішення питання щодо долучення нових доказів до матеріалів справи. Рішення суду апеляційної інстанції про задоволення клопотання позивачки та долучення до матеріалів справи доданих до апеляційної скарги доказів мотивоване невиконанням судом першої інстанції завдань підготовчого провадження та порушенням ст.174 ГПК.

46. Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції не виконав завдань підготовчого провадження, оскільки не з`ясував, чи надала позивачка докази, на які посилається у позові; не встановивши відсутність в матеріалах справи предмету спору (оскаржуваних рішень), суд перейшов до розгляду справи та ухвалив рішення по суті спору за відсутності предмету спору; такі дії суду першої інстанції суперечать вимогам ст.174 ГПК.

47. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК).

48. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст.86 ГПК, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

49. За змістом ст.210 ГПК, якою унормовано дослідження доказів, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

50. У пунктах 1-3 ч.1 ст.237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

51. З урахуванням зазначеного, суд, розглядаючи спір про визнання недійсним рішень правління і зборів з підстав порушень, допущених під час їх скликання та проведення, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням. Для встановлення факту порушення прав позивача, суду необхідно було дослідити оспорювані протоколи засідання та зборів.

52. Відповідно до частин 2 та 3 ст.164 ГПК позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

53. Частина 4 ст.164 ГПК передбачає, що до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

54. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.174 ГПК).

55. У цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТ "Промінь" про визнання недійсними рішення засідання правління відповідача, оформленого протоколом від 04.01.2019 №1, і рішення зборів уповноважених товариства, оформленого протоколом від 13.04.2019 №3. Проте позивачка до позовної заяви не додала копій оскаржуваних актів.

56. З урахуванням положень ч.4 ст.164 ГПК суд першої інстанції повинен був перевірити наявність актів, які оскаржуються, та у випадку їх відсутності - залишити позовну заяву без руху із наданням позивачці часу на усунення недоліків позовної заяви, про що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

57. Також, відповідно до пунктів 5, 7 ч.2 ст.182 ГПК у підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

58. Усупереч наведеному, суд першої інстанції зазначених вимог не виконав, зокрема, не з`ясував, чи надала позивачка докази, на які вона посилається у позові.

59. При цьому необхідно враховувати, що процесуальний закон обмежує повноваження суду апеляційної інстанції щодо можливості скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд.

60. Частина 1 ст.275 ГПК передбачає, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (п.5), скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (п.6).

61. Враховуючи такі процесуальні обмеження, встановивши порушення судом першої інстанції вимог ст.174 ГПК та невиконання ним завдань підготовчого провадження, з метою усунення цих помилок суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість прийняття долучених позивачкою до апеляційної скарги доказів - оскаржуваних рішень правління та загальних зборів (зборів уповноважених) відповідача.

Щодо організаційно-правової форми СТ "Промінь"

62. Скаржник вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц надала правові висновки стосовно визначення організаційно-правової форми садівничих товариств та вказала, що вони можуть створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

63. СТ "Промінь" у касаційній скарзі зазначає, що відповідно до п.1.1 статуту воно за своєю організаційно-правовою формою є добровільним об`єднанням фізичних осіб та створено відповідно до Закону "Про громадські об`єднання", а тому до спірних правовідносин застосовується законодавство щодо діяльності громадських об`єднань, а не законодавство щодо кооперації. Застосування ст.15 Закону "Про кооперацію" є неправомірним.

64. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що СТ "Промінь" за своєю організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, але жодним чином такий висновок не обґрунтував. На підставі цього висновку, суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин положення Закону "Про кооперацію", зокрема ст.15, яка закріплює положення про вищий орган управління кооперативу - загальні збори членів кооперативу, їх компетенцію, порядок скликання та проведення, а також регулює питання щодо кворуму та порядку прийняття рішень загальними зборами. Висновок суду апеляційної інстанції про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, прийняття ними рішень ґрунтується саме на положеннях Закону "Про кооперацію".

65. Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними.

66. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц, на яку посилається скаржник, щодо організаційно-правової форми садівничих товариств зазначила таке.

"Формою ведення садівництва згідно зі ст.35 Земельного кодексу України (далі - ЗК) є садівницькі товариства.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 затверджено Державний класифікатор України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" (далі - КОПФГ).

У КОПФГ було враховано організаційно-правові форми, передбачені на час його прийняття законодавством, а саме: виробничий, обслуговуючий, споживчий кооператив, громадська організація, а такої форми, як садівниче товариство, передбачено не було.

На сьогодні садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в межах своїх повноважень надав роз`яснення, зокрема, від 11.10.2004 №6978 та від 21.02.2006 №1339 про порядок реєстрації садівничого (садового) товариства.

А 21.10.2009 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва зробив висновок №12819, у якому вказав, що садівничі товариства можуть створюватися як об`єднання громадян.

У цих роз`ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами, і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.

Згідно зі ст.2 Закону "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворений шляхом об`єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою здійснення ними господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20% від загального обороту кооперативу".

67. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування, відповідає суті вказаної діяльності.

68. Закон "Про об`єднання громадян" втратив чинність у зв`язку з введенням в дію з 01.01.2013 Закону "Про громадські об`єднання", у зв`язку з чим садове товариство може мати таку організаційно-правову форму як громадська організація.

69. Згідно ч.3 ст.1 Закону "Про громадські об`єднання" громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

70. Як було встановлено, відповідно до статуту СТ "Промінь" засноване у 1976 році відповідно до Закону "Про громадські об`єднання"; СТ "Промінь" керується у своїй діяльності статутом, рішеннями зборів уповноважених осіб товариства, ЗК, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом "Про громадські об`єднання" та іншими законодавчими актами України.

71. Суд апеляційної інстанції не оцінив зміст статуту СТ "Промінь" (якій організаційно-правовій формі відповідають органи управління, передбачені статутом, регулювання організаційних та майнових відносин у товаристві), інші докази, та належно не обґрунтував свій висновок щодо організаційно-правової форми відповідача.

72. Верховний Суд також зауважує, що суд апеляційної інстанції, застосувавши ст.15 Закону "Про кооперацію", не встановив, які саме збори проводилися 13.04.2019 - загальні збори чи збори уповноважених товариства.

73. Суду потрібно врахувати, що Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 звернув увагу на відмінність між загальними зборами та зборами уповноважених, зазначивши таке.

"24. Відповідно до ст.1 Закону "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та / або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

25. Згідно з положеннями ст.15 Закону "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

26. Водночас, управління кооперативом може замість загальних зборів здійснювати такий орган як збори уповноважених. Згідно з ч.8 ст.15 Закону у разі, коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

27. Верховний Суд звертає увагу, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст.15 Закону "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

28. Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:

(1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;

(2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених".

74. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до п.5.1 статуту СТ "Промінь" члени садівницького товариства мають право: брати участь в діяльності садівницького товариства, обирати та бути обраним в органи його управління та контролю; брати участь в голосуванні особисто або через свого представника; особисто брати участь при розгляді правлінням садівницького товариства питань щодо його діяльності або поведінки тощо.

75. У п.7.3 статуту СТ "Промінь" визначено, що рішення про виключення із членів садівницького товариства приймається правлінням садівницького товариства і набирає законної сили після затвердження його загальними зборами членів садівницького товариства.

76. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених (п.10.6 статуту).

77. Загальні збори членів садівницького товариства скликаються правлінням один раз на рік, повідомлення членів садівницького товариства вивішується не пізніше ніж за десять днів до проведення зборів. Позачергові збори членів товариства скликаються правлінням садівницького товариства на вимогу не менше половини членів садівницького товариства (п.10.11 статуту).

78. Відповідно до пунктів 10.2, 10.3 статуту органами управління СТ "Промінь" є: загальні збори, збори уповноважених членів, правління, ревізійна комісія. Вищим органом управління є загальні збори та збори уповноважених членів.

79. Норма представника уповноважених 1 на 10 членів товариства. 3бори уповноважених членів товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні 2 / 3 обраних (п.10.7 статуту).

80. Отже, Статут СТ "Промінь" передбачає скликання як загальних зборів членів так і зборів уповноважених. За наведеним вище висновком Великої Палати Верховного Суду збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори.

81. Суд апеляційної інстанції зазначив, що член СТ "Промінь" може бути виключений з товариства рішенням загальних зборів товариства, ухваленим за наявності кворуму 75% членів кооперативу, присутніх на загальних зборах. На на засіданні зборів уповноважених СТ "Промінь" у кількості 68 осіб від загальної кількості членів товариства у 460 осіб, ухвалене рішення про виключення позивача зі складу членів відповідача. Встановивши це суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення про виключення члена товариства зі складу його учасників може бути ухвалене саме загальними зборами, а не зборами правління чи уповноважених членів товариства, і спірні рішення прийняті за відсутності кворуму та меншою кількістю голосів для ухвалення спірних рішень.

82. Верховний Суд звертає увагу, що оскаржуваний протокол загальних зборів (зборів уповноважених) має назву "Протокол №3 зборів уповноважених СТ "Промінь" від 13.04.2019". Відповідно до вказаного протоколу, на зборах були присутні 68 осіб; загальна кількість садоводів 460 осіб; уповноважені - 46 осіб.

83. Однак суд апеляційної інстанції не дослідив положення статуту відповідача та вказаний протокол рішення загальних зборів (зборів уповноважених) і не встановив, які саме збори проводилися в товаристві - загальні збори чи збори уповноважених.

84. Без встановлення цього факту, а також наявності статусу уповноваженої особи у позивачки, неможливо визначити як обов`язки товариства щодо повідомлення позивачки, так і дотримання вимог щодо кворуму.

85. Правління СТ "Промінь" у протоколі №1 від 04.01.2020 вирішило подати на затвердження загальними зборами список виключених членів.

86. Також Верховний Суд вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про недійсність рішення засідання правління відповідача з огляду на відсутність належної мотивації щодо такого висновку.

87. Роблячи висновок про недійсність рішення засідання правління через неповідомлення позивачки про його проведення, відсутність кворуму та недостатність голосів для ухвалення рішення, суд апеляційної інстанції жодним чином не оцінив доводи позивачки, якими вона обґрунтовує недійсність саме рішення правління, не дослідив положення статуту та / або законодавства щодо обов`язку повідомлення членів товариства про проведення засідання правління та щодо порядку ухвалення засіданням правління рішень (а саме щодо кворуму, необхідної кількості голосів).

88. У п.7.3 статуту СТ "Промінь" передбачено, що рішення правління про виключення учасника набирає законної сили після затвердження його загальними зборами. Суд дійшов висновку про недійсність рішення правління, оскільки загальні збори його не затвердили через відсутність кворуму та недостатність голосів на загальних зборах, хоча відповідно до п.7.3 статуту за таких обставин рішення правління не набирає законної сили, а не є недійсним.

Щодо необхідності залучення третіх осіб до участі у справі

89. Скаржник зазначає, що, ухвалюючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд порушив права третьої особи, яка не була залучена до справи та якій було передано земельну ділянку як іншому члену садового товариства та у якої вона на даний час знаходиться у користуванні. Про вказані обставини ОСОБА_1 зазначала в позовній заяві та надавала докази в підтвердження цього.

90. Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

91. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч.2 ст.50 ГПК).

92. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч.4 ст.50 ГПК).

93. Статтею 51 ГПК передбачено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

94. Також відповідно до п.1 ч.1 ст.267 ГПК суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

95. Суди попередніх інстанцій не встановили, та з матеріалів справи не вбачається обставин щодо вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Не вбачається також того, що учасники справи подавали заяви про залучення до участі у справі таких осіб, або іншим чином ініціювали перед судом питання щодо такого залучення, зокрема, посилалися у своїх заявах (відзиві на позовну заяву, апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу) на відповідні обставини щодо незалучення та / або необхідності залучення у справу третіх осіб тощо.

96. Із встановлених обставин лише вбачається, що ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила, що на початку липня 2021 року їй стало відомо, що її виключено з членів СТ "Промінь", земельна ділянка та цегляний будинок з усіма речами всередині нього зайняті невідомою особою.

97. Суд першої інстанції не встановив, у чиє користування перейшла земельна ділянка, яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , на якій правовій підставі до особи перейшло право користування (чи інше речове право) земельною ділянкою та будинком. Суд апеляційної інстанції цю обставину також залишив без оцінки.

98. Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності, які рівні перед законом (ч.4 ст.13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частини 1, 2, 4 ст.41).

99. Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (ч.4 ст.41); непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі (абз.2 п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.11.2004 №16-рп/2004).

100. Положення ст.41 Конституції України кореспондуються з відповідними положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, за якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

101. Передбачені ч.4 ст.13, ст.41 Конституції України гарантії захисту права власності поширюються на корпоративні права учасника господарської організації.

102. Верховний Суд звертає увагу також на положення статей 277, 310 ГПК, відповідно до яких порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п.4 ч.3 ст.277 ГПК). Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п.8 ч.1 ст.310 ГПК).

103. Отже, при новому розгляді справи суду необхідно врахувати відповідні положення Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та процесуального законодавства, оцінити можливий вплив судових рішень у цій справі на права та обов`язки осіб, які не беруть участі у справі та, за необхідності, вирішити питання про їх залучення до участі у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

104. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

105. Згідно з ч.2 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

106. Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

107. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу (п.1 ч.3 ст.310 ГПК).

108. Порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, такі недоліки не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції. Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини справи, що перешкоджає ухваленню законного рішення у справі, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

109. Під час нового розгляду справи суду потрібно взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи. Суду необхідно визначити, зокрема:

1) якою є організаційно-правова форма СТ "Промінь" (обслуговуючий кооператив чи об`єднання громадян) та яке законодавство підлягає застосуванню до спірних правовідносин (про кооперацію чи об`єднання громадян);

2) які саме збори проводилися 13.04.2019 - загальні збори чи збори уповноважених; чи дотримано порядок скликання та проведення таких зборів, порядок прийняття ними рішень;

3) чи наявні підстави для визнання рішення правління від 04.01.2020 (протокол №1) недійсним;

4) чи повинна була позивачка повідомлятися про засідання правління, про рішення правління від 15.12.2018, 04.01.2019 та про скликання зборів (загальних зборів членів або зборів уповноважених) на 13.04.2019;

5) чи може вплинути рішення суду у справі на права та обов`язки осіб, які не беруть участі у справі (нового користувача земельної ділянки, яка раніше знаходилася у користуванні позивачки).

110. Також необхідно надати оцінку всім суттєвим доводам, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін. З урахуванням встановленого дослідити обґрунтованість заявлених позивачкою вимог та залежно від встановленого, і відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення.

Судові витрати

111. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Садівницького товариства "Промінь" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі №912/2985/21 скасувати.

3. Справу №912/2985/21 направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець