Ухвала

від 12.06.2023 по справі 308/2485/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 червня 2023 року

м. Київ

справа № 308/2485/17

провадження № 61-8187ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури

на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 07 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 17 квітня 2023 року у справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1

про скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки, зобов`язання її повернення

у власність територіальної громади міста Ужгорода,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2021 року

та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом

до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої

статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У касаційній скарзі Закарпатська обласна прокуратура порушує клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивоване тим, що Закарпатська обласна прокуратура перед відділом фінансування та бухгалтерського обліку ініціювала питання щодо сплати судового збору за подання даної касаційної скаргу у розмірі

27 160 грн.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, інших клієнтів здійснюється Казначейством та органами Казначейства в особливому режимі, зокрема з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в черговості, передбаченій у пункті 19 постанови Кабінету Міністрів України

від 09 червня 2021 року № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану». Отже, у зв`язку з відсутністю достатнього бюджетного фінансування, сплата судового збору відбувається із спливом тривалого часу, а оскарження судових рішень обмежено відповідним процесуальним строком. В умовах воєнного стану бюджетні кошти першочергово спрямовуються для забезпечення обороноздатності держави шляхом прийняття відповідних рішень центральними органами державної влади. Відтак, в органах прокуратури наразі відсутнє фінансування бюджетних коштів для сплати судового збору.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу

позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.

Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями

статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази

на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку

і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

З наведеного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня

2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зробила правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для розгляду питання Закарпатської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Таким чином, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Касаційна скарга підлягає оплаті судовим збором, сума якого у розмірі 27 160 грн має бути перерахована або внесена за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтею 185, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Закарпатської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська