Ухвала

від 13.06.2023 по справі 161/15873/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15873/22

Провадження № 6/161/180/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2023 Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пушкарчук В. П.

за участю секретаря судового засідання Швед Н.В.

представника заявника ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

В С Т А Н О В И В :

25.05.2023року ОСОБА_3 через свогопредставника звернуласьіз заявоюпро визнаннявиконавчих листівтакими,що непідлягають виконанню.Заяву мотивуєтим,що 13.02.2022року Луцькимміськрайонним судомВолинської областібуло ухваленорішення вцивільній справі№ 161/15873/22про стягненняз неїна користь Луцької міської ради безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 22771,13 грн., а про також судового збору у розмірі 2481 грн. Вказане рішення залишено без змін Волинським апеляційним судом. Вказує, що 18.05.2023 року судом першої інстанції було на примусове виконання судового рішення по справі №161/15873/22 видано виконавчі документи, про що свідчить інформація із сайту Судова влада України, однак фактично такі не оприлюднено. Однак, 09.05.2023 року вона добровільно виконала дане судове рішення. Таким чином, судом безпідставно видані виконавчі листи. На підставі наведеного, просить суд зупинити виконання за виконавчими документами, виданими на примусове виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі №161/15873/22, а також визнати їх такими, що не підлягають виконанню.

Представник заявника в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у заяві, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник позивача у задоволенні заяви просила відмовити. Суду пояснила, що боржником ОСОБА_3 добровільно виконано судове рішення у справі № 161/15873/22, виконавчі листи по даній справі не видавались, виконавче провадження не відкривалось, а тому відсутні будь-які правові підстави для задоволення заяви.

Заслухавши пояснення представника заявника та представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2023 року в цивільній справі № 161/15873/22 було вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь Луцької міської ради безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 22771,13 грн., а також судовий збір у розмірі 2481 грн.

01.05.2023 року постановою Волинського апеляційного суду вищевказане судове рішення залишено без змін.

09.05.2023 року ОСОБА_3 у повному обсязі добровільно виконано рішення суду від 13.02.2023 року, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.2986468784.1 від 09.05.2023 року та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.2986470209.1 від 09.05.2023 року.

Дана обставина також не оспорюється та визнається стороною позивача.

У зв`язку з виконанням своїх обов`язків, покладених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2023 року в цивільній справі № 161/15873/22, ОСОБА_3 просить визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи, які видані на примусове виконання вказаного судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 61-1592св17.

Разом з тим, фактична видача стягувачу виконавчого документа є основною умовою, за існування якої можливо визнати його таким, що не підлягає виконанню, в інакшому випадку предмет юридичного спору, охоплений положенням ч. 2 ст. 432 ЦПК України відсутній.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, Луцьким міськрайонним судом Волинської області виконавчі листи на примусове виконання судового рішення від 13.02.2023 року в цивільній справі № 161/15873/22 не видавались, а тому будь-які законодавчі передумови для їх визнання такими, що не підлягає виконанню відсутні.

В ході розгляду справи представник заявника посилалася на положення ч. 4 ст. 431 ЦПК України згідно якої протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

На переконання адвоката Гуріної Л.В. реалізація вищевказаної норми призведе до отримання строною стягувача виконавчих документів, обов`язок за якими фактично виконаний її довірителькою.

Однак, вищевказані доводи не заслуговують на увагу, оскільки Єдиний державний реєстр виконавчих документів наразі не функціонує, що унеможливлює забезпечення виконання вимог ч. 4 ст. 431 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів - залишити бкз задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 14 червня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук