Рішення

від 09.06.2023 по справі 761/39328/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39328/20

Провадження № 2-др/761/171/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Копиці А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткого рішенняпо цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору; стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

В травні 2021р. позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів на її користь вартість витрат на правничу допомогу - 305 345,0 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 22 травня 2023р. справу призначено до розгляду.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява про стягнення судових витрат не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору; стягнення коштів- задоволено.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, сторона позивача зазначала, що нею додатково плануються бути понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 305 345,0 грн.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2020р. між позивачем та адвокатом Климом В.І. було укладено договір про надання правової допомоги №12-2020.

24 квітня 2023р. адвокатом підготовано специфікацію виконаних робіт та Звіт відпрацьованого часу на виконання робіт для ОСОБА_1

24 квітня 2023р. адвокатом підписано Рахунок-фактуру №1/12-2023 предметом рахунку якого є консультаційні і юридичні послуги (правнича допомога) із загальногосподарських питань, що стосуються діяльності клієнта, надані в період з 01 жовтня 2020р. по 24 квітня 2023р. включно, відповідно до Договору №10-2021 від 01 жовтня 2020р.

24 квітня 2023р. між позивачем та адвокатом Климом В.І. було підписано Акт приймання-передачі згідно з яким послуги надані на загальну суму 305 345,0 грн відповідно до рахунку-фактури №1/12-2023 від 24 квітня 2023р.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової допомоги №12-2020 від 01 жовтня 2020р., специфікація виконаних робіт та Звіт відпрацьованого часу на виконання робіт для ОСОБА_1 від 24 квітня 2023р., Рахунок-фактура №1/12-2023 від 24 квітня 2023р., Акт приймання-передачі згідно з яким послуги надані на загальну суму 305 345,0 грн відповідно до рахунку-фактури №1/12-2023 від 24 квітня 2023р.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 137 ЦПК України, а результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019р. у справі № 922/445/19 та від 22 листопада 2019р. у справі № 910/906/18.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97), при цьому судом враховано складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони позивача.

Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку, що оскільки між позивачем та адвокатом Климом В.П. 01 жовтня 2020р. укладено договір про надання правової допомоги №12-2020, а Рахунок-фактура №1/12-2023 від 24 квітня 2023р. наданий адвокатом Климом В.П. відповідно до іншого договору, а саме: Договору №10-2021 від 01 жовтня 2020р., то суд не вбачає підстав для задоволення заяви про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що Акт приймання передачі від 24 квітня 2023р. підписаний позивачем та адвокатом стосувався саме наданих послуг на суму відповідно до вказаного Рахунку-фактури.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 246, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткого рішенняпо цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору; стягнення коштів- залишити без задоволення.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: