Постанова

від 26.06.2024 по справі 761/39328/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 761/39328/20

провадження № 61-15882св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клима Василя Ігоровича на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Желепи О. В ., Мазурик О. Ф., Немировської О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », ОСОБА_3 , у якому просила суд: розірвати договір купівлі-продажу від 14 березня 2016 року, укладений між нею та відповідачами, та додаткових угод до нього; стягнути з ОСОБА_4 на її користь 1 093 175,00 грн; стягнути з ОСОБА_3 на її користь 614 910,00 грн; стягнути з ОСОБА_4 на її користь суму судових витрат, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 7 146,80 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу; стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму судових витрат, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 4 204,00 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 14 березня 2016 року між нею та відповідачами укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого вона сплатила відповідачам 30 000,00 дол. США тана засвідчення виконання нею умов договору підписаний акт приймання-передачі від 14 березня 2016 року.

17 травня 2016 року між нею та відповідачами укладено додаткову угоду № 1 до договору, на підставі якої вона сплатила відповідачам 7 200,00 дол. США та підписано акт приймання-передачі від 17 травня 2016 року на засвідчення виконання нею умов договору.

29 липня 2016 року між нею та відповідачами укладено додаткову угоду № 2 до первісного договору, на підставі якої вона сплатила відповідачам 4 800,00 дол. США та між сторонами підписано акт приймання-передачі від 29 липня 2016 року на засвідчення виконання нею умов договору.

11 жовтня 2016 року між нею та відповідачами укладено додаткову угоду № 3 до первісного договору, на підставі якої вона сплатила відповідачам 9 600,00 дол. США та підписано акт приймання-передачі від 11 жовтня 2016 року на засвідчення виконання нею умов договору.

28 грудня 2017 року між нею та відповідачами укладено додаткову угоду № 4 до первісного договору, на підставі якої вона сплатила відповідачці 8 400,00 дол. США та підписано акт приймання-передачі від 28 грудня 2017 року на засвідчення виконання нею умов договору.

Таким чином, на виконання умов договору купівлі-продажу вона загалом сплатила 60 000,00 дол. США, з яких 38 400,00 дол. США отримала ОСОБА_6 , а 21 600,00 дол. США - ОСОБА_3

Вказувала на те, що відповідачі, на порушення умов первісного договору, не виконали своїх зобов`язань за договором щодо передачі товару, що був об`єктом купівлі-продажу, чим істотно порушили умови договору та спричинили їй збитки у розмірі 60 000,00 дол. США.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року, ухваленим у складі судді Волошина В. О., позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу від 14 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 з одної сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з другої сторони, та додаткові угоди до нього: № 1 від 17 травня 2016 року, № 2 від 29 липня 2016 року, № 3 від 11 жовтня 2016 року, № 4 від 28 грудня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 093 175,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 614 910,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ними договору купівлі-продажу від 14 березня 2016 року та додаткових угод до нього і не могли пояснити суду кількість та асортимент товарів, які були придбані позивачем, а тому суд вважав доведеними позовні вимоги та встановивши істотне порушення умов договору з боку відповідачів, дійшов висновку про наявність підстав для його розірвання та повернення позивачу усіх сплачених нею відповідачам коштів.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договорів та відшкодування збитків відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 17 026,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 10 834,05 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не врахував, що позивачка не довела наявності усіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, а також не довела істотного порушення умов договору зі сторони відповідачів, які б давали підстави для розірвання оспорюваного договору у судовому порядку.

При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не встановив, який саме товар був предметом договору купівлі-продажу, який суд розірвав та зобов`язав відповідачів повернути усі отримані ними кошти за розірваним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх доводів

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвоката Клим В. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 , не врахував, що умовами договору купівлі-продажу передбачено, що перехід прав власності на товар від продавців до покупця відбувається в день підписання цього договору і підтверджується шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі, однак між сторонами не був підписаний акт приймання-передачі товару, а тому відповідачі, на порушення умов первісного договору, не виконали своїх зобов`язань за договором щодо передачі товару, що був об`єктом купівлі-продажу, чим істотно порушили умови договору та спричинили ОСОБА_1 збитки у розмірі вартості товару, а саме 60 000,00 дол. США.

Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив клопотання відповідачів про допит свідка та взяв до уваги показання свідка ОСОБА_7 , який не був допитаний судом першої інстанції, а також електронну переписку сторін, яку відповідачі подали до апеляційного суду.

Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19) та у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 367/372/18 (провадження № 61-44599св18), від 25 жовтня 2019 року у справі № 359/6759/16-ц (провадження № 61-24860св18), від 08 липня 2020 року у справі № 315/615/15 (провадження № 61-44430св18), від 28 квітня 2021 року у справі № 335/7306/19 (провадження № 61-6430св20).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Костін К. М. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відзив мотивований тим, що ОСОБА_3 до 16 березня 2016 року був одноосібним учасником ТОВ «ЛЕХАІМ» ЄДРПОУ 38092302. Юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 23/8. У власності ТОВ «ЛЕХАІМ» перебував ресторан «Любовь-Морковь» із місцезнаходженням: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 23/8.

14 березня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу № 1 частки у статутному капіталі ТОВ «ЛЕХАІМ», відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 набула право власності 50 % статутного капіталу ТОВ «ЛЕХАІМ».

14 березня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу № 2 частки в статутному капіталі ТОВ «ЛЕХАІМ», відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 набула право власності 50 % статутного капіталу ТОВ «ЛЕХАІМ».

Як наслідок, власниками ТОВ «ЛЕХАІМ» стали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які домовились спільно вести діяльність ресторану «Любовь-Морковь», відповідно до угоди про партнерство від 14 березня 2016 року.

Інших правочинів та домовленостей між сторонами у справі, які б об`єднували сторони, окрім корпоративних прав ТОВ «ЛЕХАІМ» та діяльності ресторану «Любовь- Морковь», не було.

Предметом договору купівлі-продажу від 14 березня 2016 року не були корпоративні права, а був готовий ресторанний бізнес. Передача за договором купівлі-продажу ресторанного бізнесу є наслідком та завершенням правовідносин, які виникли між сторонами за договором купівлі-продажу корпоративних прав.

Враховуючи перехід прав власності на корпоративні права ТОВ «ЛЕХАІМ», сторони домовились вирішити питання ресторану «Любовь-Морковь» як готового ресторанного бізнесу, а саме: матеріальних частин, таких як стільці, столи, оздоблення приміщення, предмети декору, техніка та обладнання, посуд, форма персоналу, складський товар, а також нематеріальних - наймані робітники, соціальні мережі, фірмовий стиль, стандарти роботи, авторські рецептури та все, що забезпечує щоденну життєдіяльність та функціонування закладу, а тому сторони уклали договір купівлі-продажу від 14 березня 2016 року.

Таким чином, сторони у договорі підтвердили правочини з купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «ЛЕХАІМ», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтвердили наміри спільно вести діяльність ресторану «Любовь-Морковь» відповідно до угоди про партнерство та відповідно до договору про товар, призначений для ведення діяльності ресторану «Любовь-Морковь».

Отже, під товаром у договорі розуміється саме спільне майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке перебуває у справному стані і повністю придатне для функціонування за призначенням, зокрема, в цілях ведення діяльності ресторану «Любовь-Морковь».У договорі зазначено, що він укладений з метою врегулювання відносин, які стали наслідком укладання договорів купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «ЛЕХАІМ» та з метою врегулювання правовідносин відносно майна та подальшої діяльності ресторану «Любовь-Морковь». Товар передавався у відсотковому вираженні, оскільки неможливо передати один стілець, три столи та 10 виделок, з огляду на специфічний вид товару - готовий ресторанний бізнес. Також передавалися нематеріальні активи - ліцензії, наймані робітники, соціальні мережі, фірмовий стиль, стандарти роботи, авторські рецептури та все, що забезпечує щоденну життєдіяльність та функціонування закладу.

Та обставина, що між сторонами не було підписано акт приймання-передачі майна, не є доказом невиконання відповідачами обов`язків за договором і не є істотним порушення умов договору, оскільки відповідачі виконали зобов`язання за договором купівлі-продажу від 14 березня 2016 року та додатками до нього, а саме передали товар (готовий ресторанний бізнес) за його місцезнаходженням, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , як це і прописано у пункті 3.3 договору.

Посилання позивача на те, що суд апеляційної інстанції допитав свідка, який не був допитаний у суді першої інстанції, та взяв до уваги докази (електронна переписка сторін), які не були подані до суду першої інстанції, не є підставою для скасування постанови апеляційного суду, оскільки відповідачі у суді першої інстанції заявляли клопотання про допит свідків, однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання, а електронна переписка сторін була подана до суду першої інстанції та міститься в матеріалах справи.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У січні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 березня 2016 року ОСОБА_3 (продавець 1), ОСОБА_8 (продавець 2) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, оскільки покупець з продавцем 1 уклали договір купівлі-продажу частки № 1 від 14 березня 2016 року, відповідно до якого продавець 1 продає, а покупець придбаває частку, що становить 50 % у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЛЕХАІМ» (далі - ТОВ «ЛЕХАІМ»), а також продавець 2 з продавцем 1 уклали договір купівлі-продажу частки № 2 від 14 березня 2016 року, відповідно до якого продавець 1 продає, а продавець 2 придбаває частку, що становить 50 % у ТОВ «ЛЕХАІМ»;

оскільки продавець 2 та покупець, стаючи учасниками ТОВ «ЛЕХАІМ», домовились спільно вести діяльність ресторану «Любовь-Морковь», який знаходиться за адресою: Україна, 04070, місто Київ, вул. Сагайдачного, 23/8, відповідно до угоди про партнерство від 14 березня 2016 року;

оскільки, продавці підтверджують, що товар, передбачений у пункті 1.1 цього договору, належить їм спільно, перебуває у справному стані і повністю придатний для функціонування за призначенням, зокрема, в цілях ведення діяльності ресторану «Любовь-Морковь», який знаходиться за адресою: Україна, 04070, місто Київ, вул. Сагайдачного, 23/8; його нікому іншому не продано, не подаровано, ніяким іншим чином не відчужено, не обтяжено правами третіх осіб, судового спору щодо нього не існує, жодні права третіх осіб щодо нього не будуть порушені у зв`язку з укладенням цього договору, як в Україні, так і за її межами.

Пунктом 1.1 договору купівлі-продажу передбачено, що продавці зобов`язуються на умовах, викладених в договорі, передати покупцю права власності на 25 % товару, детальний перелік якого наведений у додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується в свою чергу прийняти права власності на 25 % товару і сплатити ціну, передбачену статтею 2 цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу сторони погоджуються, що покупець має переважне право на придбання прав власності ще на 25 % товару на тих самих умовах і за цією ж ціною, що передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору купівлі-продажу ціна прав власності на 25 % товару складає 30 000,00 дол. США.

Ціна права власності на 1 % товару складає та оцінюється сторонами у 1 200,00 дол. США (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2., 3.3 договору купівлі-продажу оплата ціни договору, передбаченої статтею 2 цього договору, здійснюється в день підписання договору. Факт здійснення цієї оплати підтверджується шляхом підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі. Перехід прав власності на 25 % товару від продавців до покупця відбувається в день підписання цього договору і підтверджується шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі. Передача (прийом-здача) прав власності на 25 % товару здійснюється в приміщенні ресторану «Любовь-Морковь», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 14-17).

Додатком № 1 до договору купівлі-продажу передбачений перелік товару, який є предметом договору, який сторони погодили, а саме:

- вентиляційні зонти з системою - 3 шт.;

- бойлер для нагріву води Ariston - 1 шт.;

- морозильна камера (вертикальна) - 1 шт.;

- морозильний ларь (жовтий) - 1 шт.;

- холодильна шафа дводверна Славутич - 2 шт.;

- холодильна шафа однодверна Пепсії 1 - 1 шт.;

- мийка кухонна - 1 шт.;

- столи металеві кухонні - 6 шт.;

- електроплита на 4 комфорки - 1 шт.;

- електрогриль - 1 шт.;

- апарат для випікання вафель (вафельниця) - 2 шт.;

- м`ясорубка - 1 шт.;

- міксер Philips - 3 шт.;

- блендер Philips (погрузний) - 1 шт.;

- ваги електронні - 1 шт.;

- годинник - 1 шт.;

- лампа денного освітлення - 2 шт.;

- дзвінок кухонний - 2 шт.;

- стіл для видачі страв - 2 шт.;

- каструля 12 л - 3 шт.;

- каструля 6 л - 5 шт.;

- каструля 30л - 4 шт.;

- каструлі в асортименті - 8 шт.;

- сотейник - 9 шт.;

- пательня для грилю - 2 шт.;

- пательня в асортименті - 16 шт.;

- пательня для яєшні - 1 шт.;

- протівень - 5 шт.;

- миска велика - 2 шт.;

- миска в асортименті - 11 шт.;

- сито велике - 1 шт.;

- сито маленьке - 1 шт.;

- доска для нарізування в асортименті- 12 шт.;

- ємність для соусів - 25 шт.;

- економка - 6 шт.;

- сушка для зелені- 1 шт.;

- терка кухонна - 2 шт.;

- форми для випікання - 7 шт.;

- форма для фарширування - 1 шт.;

- набір для спецій на 6 ємностей - 2 шт.;

- перечниця велика - 1 шт.;

- пудрениця - 2 шт.;

- скалка - 3 шт.;

- ножиці звичайні, кухонні - 2 шт.;

- тортівниця - 1 шт.;

- кулер для лимонаду - 1 шт.;

- Самовар - 1 шт.;

- щипці для гарячого- 6 шт.;

- ополоник- 7 шт.;

- ступка- 1 шт.;

- вінчик- 7 шт.;

- лопатка кухонна- 10 шт.;

- ступка для приготування пюре- 1 шт.;

- пензлик силіконовий- 2 шт.;

- лопатка силіконова- 4 шт.;

- відкривачка- 2 шт.;

- ніж кухонний маленький - 1 шт.;

- ніж великий кухонний - 4 шт.;

- лінійка 30 см -1 шт.;

- термометр для м`яса- 1 шт.;

- відро для сміття - 1 шт.;

- поличка навісна дерев`яна- 5 шт.;

- поличка навісна металева- 2 шт.;

- сушка для посуду підвісна - 2 шт.;

- стелаж чотириярусний - 1 шт.;

- стелаж білий - 1 шт.;

- бокси кухонні - 95 шт.;

- кільця для викладання - 6 шт.;

- мікрохвильова піч - 1 шт.;

- Ложка для морозива - 1 шт.;

- ніж для шинкування - 1 шт.;

- ніж для хліба - 2 шт.;

- слайсер для нарізання - 1 шт.;

- холодильник Inter - 1 шт.;

- морозильний ларь (барний) - 1 шт.;

- поличка настільна металева для гофр- 1 шт.;

- сейф барний- 1 шт.;

- бойлер для води барний - 1 шт.;

- кофемолка - 1 шт.;

- електрочайник - 1 шт.;

- прес для кави - 2 шт.;

- молочники - 5 шт.;

- ложка барна - 1 шт.;

- сісвізер- 1 шт.;

- стрецнер- 1 шт.;

- термощуп - 1шт.;

- мадлер - 1 шт.;

- лійка - 1 шт.;

- шейкер- 2 шт.;

- фрешниця для цитрусових - 1 шт.;

- ніж барний - 1 шт.;

- холодильник барний - 1 шт.;

- ніж для фігурного нарізання барний -1 шт.;

- мірка 1л - 1 шт.;

- джагер - 1 шт.;

- дзвінок барний - 1 шт.;

- ємність для спецій - 1 шт.;

- ємність для соломки (органайзер барний) - 1 шт.;

- стонер (для проціджування) - 1 шт.;

- терка барна - 1 шт.;

- Поличка дерев`яна підвісна барна - 1 шт.;

- столешня барна - 1 шт.;- мийка барна - 1 шт.;

- поличка дерев`яна барна - 5 шт.;

- чайник-термос - 2 шт.;

- ноутбук Acer - 1 шт.;

- принтер Canon - 1 шт.;

- клавіатура - 1 шт.;

- монітор - 1 шт.;

- стіл офісний на 2 працівника - 1 шт.;

- сейф адміністративний маленький - 1 шт.;

- сейф вмонтований великий - 1 шт.;

- стілець офісний - 1 шт;

- шафа для сувенірів - 1 шт;

- стілець барний дерев`яний високий - 17 шт.;

- стіл круглий - 5 шт.;

- стіл квадратний на 2 персони - 10 шт.;

- стіл прямокутний на 4 персони - 11 шт.;

- тумба офіціанта (дровер) - 1 шт.;

- шафа офіціанта (відкрита) - 1 шт.;

- стілець - 67 шт.;

- стіл барний - 3 шт.;

- торшер - 14 шт.;

- лампа підвісна помаранчева велика - 7 шт.;

- лампа підвісна помаранчева маленька - 2 шт.;

- диван - 5 шт.;

- коза декоративна -1 шт.;

- роги декоративні- 1 шт.;

- фортепіано - 1 шт.;

- килим в дитячій-кімнаті - 1 шт.;

- колонки музичні - 6 шт.;

- камери відео спостереження - 7 шт.;

- праска - 1 шт.;

- телефон мобільний - 1 шт.;

- підсилювач звуку - 1 шт;

- вилка - 138 шт.;

- ніж для стейка -32 шт.;

- ніж - 141 шт.;

- ложка столова - 111 шт.;

- ложка чайна - 46 шт.;

- ложка кавова - 13 шт.;

- ложка латте - 2 шт.;

- чашка Julius Meinl - 5 шт.;

- чашка еспрессо - 10 шт.;

- чашка американо - 8 шт.;

- бокал латте 400мл - 12 шт.;

- бокал латте 300 мл - 5 шт.;

- Чашка червона - 6 шт.;

- чашка чай скло - 25 шт.;

- блюдце чайне скло - 46 шт.;

- блюдце американо - 11 шт.;

- блюдце еспрессо - 3 шт.;

- блюдце Julius Meinl - 8 шт.;

- молочник великий - 5 шт.;

- молочник маленький - 4 шт.;

- френч-пресс - 9 шт.;

- графин 0.25 (для води) - 2 шт.;

- графин 0,3 (для води) - 2 шт.;

- графин 0,5 (для води) - 2 шт.;

- графин 0,5 (для лимонаду) - 4 шт.;

- графин 1 л (для лимонаду) - 8 шт.;

- винка Сангрія - 3 шт.;

- винка біле (маленька) - 5 шт.;

- винка біле (велика) - 1 шт.;

- винка біле (нова) - 24 шт.;

- винка червоне вино - 1 шт.;

- мартинка - 2 шт.;

- шампанки - 41 шт.;

- Оттінгер 0.5 - 8 шт.;

- Оттінгер 0.3 - 7 шт.;

- Хайнікен 0.5 - 8 шт.;

- Хайнікен 0.3 - 10 шт.;

- Баварія 0.5 - 0 шт.;

- Перштейн 0.5 - 1 шт.;

- коньячки -1 шт.;

- рюмки - 8 шт.;

- мілк шейк - 5 шт.;

- маргарита - 3 шт.;

- колінс - 35 шт.;

- графинчик для лимонаду - 12 шт.;

- стакан для соку - 10 шт.;

- стакан нов лимонад - 4 шт.;

- олд фешн 260 мл(мал.) - 88 шт.;

- олд фешн 270 мл (великий) - 10 шт.;

- хайбл - 40 шт.;

- баночка шок. мусс - 28 шт.;

- стакан під панакоту - 1 шт.;

-креманка - 17 шт.;

- цукорниця - 9 шт.;

- соусник великий -17 шт.;

- супниця кераміка - 8 шт.;

- супниця скло - 8 шт.;- супниця чорна кер.- 24 шт.;

- супниця біж кер. - 36 шт.;

- салатниця скло - 17 шт.;

- салатниця бізнес - 16 шт.;

- тарілка сет до вина - 2 шт.;

- тарілка до гарніру - 11 шт.;

- тарілка на бізнес - 13 шт.;

- тарілка підставна Б. - 10 шт.;

- тарілка підставна Ч. - 23 шт.;

- тарілка під друге Біла - 10 шт.;

- тарілка під друге Ч. - 19 шт.;

- тарілка під друге беж - 21 шт.;

- попільниці - 5 шт.;

- кувшин 1 л - 4 шт.;

- спецовники - 20 шт. (т. 1, а. с. 158-162).

14 березня 2016 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким ОСОБА_1 сплатила відповідачам 30 000,00 дол. США, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 14 березня 2016 року (т. 1, а. с. 18).

17 травня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до первісного договору, на підставі якої ОСОБА_1 скористалась правом на придбання права власності ще на 6 % товару (т. 1, а. с. 19-20).

17 травня 2016 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким ОСОБА_1 сплатила відповідачам 7 200,00 дол. США на виконання додаткової угоди № 1 (т. 1, а. с. 21).

29 липня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до первісного договору, на підставі якої ОСОБА_1 скористалась правом на придбання права власності ще на 4 % товару (т. 1, а. с. 22-23).

29 липня 2016 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким ОСОБА_1 сплатила відповідачам 4 800,00 дол. США на виконання додаткової угоди № 2 (т. 1, а. с. 24).

11 жовтня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до первісного договору, на підставі якої ОСОБА_1 скористалась правом на придбання права власності ще на 8 % товару.

У цій додатковій угоді відсутній підпис ОСОБА_3 у графі Продавець 1, однак є підпис ОСОБА_3 на першому і другому аркушах угоди знизу (т. 1, а. с. 25, 26).

11 жовтня 2016 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким ОСОБА_1 сплатила відповідачам 9 600,00 дол. США на виконання додаткової угоди № 3 (т. 1, а. с. 27)

28 грудня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до первісного договору, на підставі якої ОСОБА_1 скористалась правом на придбання права власності ще на 7 % товару (т. 1, а. с. 28, 29).

28 грудня 2017 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким ОСОБА_1 сплатила відповідачам 8 400,00 дол. США на виконання додаткової угоди № 4 (т. 1, а. с. 30).

Загалом на виконання умов договору купівлі-продажу від 14 березня 2016 року та додаткових угод до нього ОСОБА_1 сплатила відповідачам 60 000,00 дол. США, з яких 38 400,00 дол. США отримала ОСОБА_2 , а 21 600,00 дол. США - ОСОБА_3 .

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу від 14 березня 2016 року сторони передбачили, що при порушенні умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки, що сталися внаслідок невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Клима В. І. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частинами першою-другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України, яку суд апеляційної інстанції взагалі не застосував. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).

З огляду на зміст припису абзацу першого вказаної частини інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановлені законом або самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (постанова Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 902/364/19).

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й сукупності інших умов: наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивач не довела істотне порушення відповідачами договору, а тому відсутні правові підстави для його розірвання відповідно до вимоги статті 651 ЦК України, з огляду на таке.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що сторони у договорі купівлі-продажу від 14 березня 2016 року не визначили вартість кожного товару окремо, який придбавався позивачем, але визначили вартість 25 % товару та ціну права власності 1 % товару і, відповідно, погодили ціну договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору купівлі-продажу від 14 березня 2016 року сторони погодили, що перехід права власності на 25 % товару до покупця відбувається в день підписання цього договору і підтверджується шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі.

Передача прав власності здійснюється в приміщенні ресторану «Любовь-Морковь», який знаходиться за адресою: Україна, м. Київ вул. Сагайдачного, 23/8.

Умовами договору не передбачено термін передачі вищенаведеного товару позивачу, також не визначено обов`язку відповідачів поставити товар, зазначений в додатку до договору, за будь-якою адресою.

Разом із тим сторони погодили спільне використання ресторанного обладнання, яке входило до предмета договору, в роботі ресторану «Любовь-Морковь», який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 .

Апеляційний суд встановив, що ресторанне обладнання, яке придбала позивачка і яке сторони зазначили в додатку № 1 до договору, - це обладнання, яке використовувалось в роботі ресторану, що знаходився в АДРЕСА_2 .

Надалі, коли ресторан змінив місце своєї локації, саме позивачка як директор ресторану організовувала та здійснювала перевезення майна за іншою адресою, оскільки функціонування ресторану за попередньою адресою було вже неможливим через його закриття. Фактично майно після укладення договору було в наявності, знаходилось у спільному користуванні сторін, в управлінні позивача, яка була директором ресторану, а надалі частина майна була перевезена позивачем за іншою адресою.

Позивачка не заперечувала факт спільного використання ресторанного обладнання з 2016 року в роботі ресторану.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що незазначення в актах прийому-передачі, підписаних сторонами, переліку майна, яке передавалось від продавців до покупця, не є достатнім доказом істотного порушення відповідачами умов договору, враховуючи те, що сторони в основному договорі вже погодили, що право власності на все майно переходить до позивачки з моменту підписання основного договору, а обладнання, яке є предметом договору, сторони спільно використовували в ресторанному бізнесі в ресторані «Любовь-Морковь» за адресою: АДРЕСА_2 .

За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, оскільки позивач не довела істотне порушення відповідачами договору, та, похідних вимог про стягнення з відповідачів збитків.

Посилання як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19) та у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 367/372/18 (провадження № 61-44599св18), від 25 жовтня 2019 року у справі № 359/6759/16-ц (провадження № 61-24860св18), від 08 липня 2020 року у справі № 315/615/15 (провадження № 61-44430св18), від 28 квітня 2021 року у справі № 335/7306/19 (провадження № 61-6430св20), не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від тих, що установлені судами у справі, яка переглядається в касаційному порядку. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти лише такі рішення, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Клима В. І. зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки.

Вказані доводи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може вдаватись до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, не вирішує питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, Верховний Суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клима Василя Ігоровича залишити без задоволення.

ПостановуКиївського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець