Постанова

від 22.05.2023 по справі 308/2486/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2486/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 травня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю.

за участю секретаря ГУСОНЬКИ З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говорухи у справі № 308/2486/17 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16 вересня 2022 року, повний текст якої складено 16 вересня 2022 року, головуючий суддя Данко В.Й., про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2017 року у справі за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури Д. Кириленка до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 , про скасування рішень органу місцевого самоврядування та витребування земельних ділянок, -

встановив:

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 відмовлено в позові керівника Ужгородської місцевої прокуратури Д. Кириленка до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про скасування рішень органу місцевого самоврядування та витребування земельних ділянок.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості та недоведеності, з того, що земельну ділянку було надано ОСОБА_3 з додержанням вимог закону, зокрема, суд врахував погодження Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради розробленого проекту землеустрою та відсутність через це у міської ради підстав для відмови в його затвердженні.

15.07.2022 керівник Закарпатської обласної прокуратури В. Говоруха подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017.

Заяву вмотивовано тим, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2022 у справі № 308/6447/22, що набрала законної сили 15.06.2022, звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито у відповідності до вимог ст. 284 КПК України.

Згідно з пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_4 вніс недостовірні відомості до графи № 2 висновку від 17.10.2014 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 АДРЕСА_1 , в якій зазначив, що відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не суперечить містобудівній документації.

Відмовляючи рішенням від 18.09.2017 у позові прокурора Ужгородський міськрайонний суд саме і констатував недоведеність порушень закону в частині невідповідності цільового призначення земельної ділянки вимогам містобудівної документації посилаючись на отримане погодження проекту із землеустрою Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, що, як встановлено наразі ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2022 у справі за № 308/6447/22, виявилось підробленим (фальшивим).

Прокурор просив рішення суду скасувати за нововиявленими обставинами та задовольнити позов.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.07.2022 відкрито провадження за заявою керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говорухи про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.07.2022 задоволено клопотання керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говорухи, накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:24:001:0470 і 2110100000:24:001:0471 із забороною ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати дії, спрямовані на відчуження земельних ділянок з цими кадастровими номерами, надання їх в оренду або інше користування третім особам.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.09.2022:

замінено відповідача у справі № 308/1486/17 за позовом Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави про визнання незаконним і скасування рішень Ужгородської міської ради та витребування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:24:001:0470 та 2110100000:24:001:0471 на користь територіальної громади м. Ужгорода, а саме, ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 16.09.2022 у задоволенні заяви керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говорухи про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 у справі № 308/2486/17 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення суду залишено в силі.

Відмовляючи в перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції констатував обґрунтованість висновків прокурора про наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, однак, вирішуючи справу, суд:

керувався тим, що витребування земельних ділянок не відповідатиме критерію «пропорційності» та призведе до порушення вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність;

наголосив на тому, що оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування вичерпали свою дію шляхом виконання, а їх скасування не забезпечує реального захисту порушених прав;

наголосив на тому, що неправильно обраний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті;

у зв`язку з цим аналіз правомірності рішень органу місцевого самоврядування у межах відведення земельної ділянки для гр. ОСОБА_3 фактично знаходиться поза межами судового дослідження, оскільки не впливає на результати судового розгляду;

вказав, що ухвалюючи рішення від 18.09.2017, суд зазначив про відсутність в Ужгородської міської ради підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для гр. ОСОБА_3 зважаючи на наявність погодження Управління містобудування та архітектури, тобто по суті дослідив процедуру відведення земельної ділянки для гр. ОСОБА_3 ;

повторно наголосив на тому, що перегляд рішення суду від 18.09.2017 за нововиявленими обставинами є екстраординарною формою перегляду та не може ототожнюватися чи підміняти ревізування рішення в апеляційному порядку;

вказав, що переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами суд досліджує не законність, обґрунтованість чи мотиви рішення в цілому з метою усунення допущених судами попередніх інстанцій помилок, а перевіряє, чи спростовують нововиявлені обставини факти, які було покладено в основу судового рішення, що переглядається;

зазначив, що скасування чи зміна рішення суду під час здійснення його перегляду за нововиявленими обставинами є процесуальним наслідком, який настає виключно у разі встановлення того, що висновки суду, покладені в основу рішення, яке переглядається, спростовуються нововиявленими обставинами;

зазначив, що питання правомірності оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування знаходиться поза межами судового дослідження у цій справі, тобто його дослідження в будь-якому випадку є зайвим, що не залежить від наявності чи відсутності обставин, на які покликається прокурор, як на підставу для перегляду судового рішення;

на переконання суду, інструментом виправлення дефекту судового рішення, який полягає в зазначені зайвих (передчасних) мотивів, повинен усуватися в ході апеляційного чи касаційного перегляду;

вказав, що зміна рішення суду шляхом виключення посилань на правомірність висновку про відповідність проекту землеустрою, підготовленого для відведення земельної ділянки на користь гр. ОСОБА_3 , не відповідатиме правовій природі та завданням перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зважаючи на те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін;

крім того, в основу рішення від 18.09.2017 були покладені також висновки суду щодо неефективності обраного способу захисту і неможливості витребування земельних ділянок.

Керівник Закарпатської обласної прокуратури В. Говоруха оскаржив ухвалу суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами як постановлену з порушенням вимог закону. Доводи скарги зводяться до такого.

Суд неправильно витлумачив обставини справи та норми процесуального закону щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки безпідставно пов`язав їх із правилами апеляційної та касаційної перевірки рішення суду. Тим часом, процедура перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами ґрунтується саме на тому, що суд на час розгляду справи не мав можливості врахувати істотні обставини, що суттєво впливають на вирішення справи.

На час відповідного судового розгляду учасники справи не знають про такі обставини, тож не можуть повідомити їх суду, не можуть подати відповідні докази, а суд не може їх врахувати, тоді як такі обставини і докази можуть призвести до іншого результату справи. Саме такі обставини мають місце в справі, що розглядається.

Перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами є передбаченою законом процедурою, не суперечить праву особи на справедливий суд та на ефективний захист порушених прав, а є додатковим засобом реалізації цих прав.

Питання про цільове призначення спірної земельної ділянки є ключовим у справі і, як було встановлено в кримінальному провадженні, доказ щодо такого цільового призначення ділянки є фальшивим, оскільки у відповідний висновок були внесені завідомо неправдиві дані. Саме на цей висновок послався суд першої інстанції відмовляючи в позові.

Просить ухвалу скасувати, заяву про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 у справі № 308/2486/17 за нововиявленими обставинами задовольнити, скасувати це рішення та задовольнити позов прокурора.

У відзиві на апеляцію відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ільницький М.П., вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами - без змін.

Зазначає, зокрема, що суд не мав належних підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки такий перегляд як екстраординарна процедура не повинна підміняти процедуру апеляційного перегляду рішення суду.

Як випливає з матеріалів справи, на час її розгляду у 2017 році позивачу були відомі обставини невідповідності мети отримання відведеної земельної ділянки вимогам генерального плану міста Ужгорода. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, в основу рішення суду були покладені висновки щодо неефективного способу захисту права, обраного позивачем, а прокурор не оскаржував рішення суду апеляційним порядком.

ОСОБА_2 набув земельну ділянку у власність у 2019 році та не був стороною спірних правовідносин і учасником процесу у 2017 році. При перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі вимог, які були предметом судового розгляду при ухваленні рішення. Із залученням ОСОБА_2 до участі в справі в частині витребування земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0470 як співвідповідача перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами неможливий.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: прокурора Романа М.С., який апеляцію підтримав, представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Сідун О.В., яка скаргу не визнала, розглянувши питання за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ЦПК України в редакції, яка була чинною на час постановлення Ужгородським міськрайонним судом рішення від 18.09.2017 у справі № 308/2486/17:

у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ;

підставою для перегляду є, зокрема, встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення (ст. 361 ч. 1, ч. 2 п. 2);

заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду;

строк для подання заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 2 статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (ст. 362 ч. 1, ч. 2 п. 2).

Чинною з 15.12.2017 редакцією ЦПК України передбачено, що:

рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами;

підставою для перегляду є, зокрема, встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі (ст. 423 ч. 1, ч. 2 п. 2);

заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (ст. 424 ч. 1 п. 2).

Розгляд цивільної справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі (ст.ст. 107, 291, 292, ст. 304 ч. 1 і ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст.ст. 351, 352, ст. 368 ч. 1 відповідних редакцій ЦПК України).

За змістом положень відповідних редакцій ЦПК України (ст. 365 і ст. 429), справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд; за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд вирішує питання по суті відповідного спору (залишає рішення в силі; скасовує рішення і ухвалює нове рішення або змінює рішення) або скасовує рішення і закриває провадження в справі чи залишає позов без розгляду; судове рішення, ухвалене за результатом перегляду за нововиявленими обставинами, може бути оскаржене чи переглянуте на загальних підставах.

Як випливає з мотивувальної частини рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 у справі № 308/2486/17 за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури Д. Кириленка до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про скасування рішень органу місцевого самоврядування та витребування земельних ділянок, в основу рішення про відмову в позові були покладені такі фактичні обставини:

рішенням Ужгородської міської ради від 29.05.2014 № 1325 надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розроблений ФОП ОСОБА_5 ;

підставою для розроблення проекту землеустрою було рішення Ужгородської міської ради від 29.05.2014 № 1325;

земельна ділянка відповідно до класифікації видів цільового призначення земель віднесена до земель житлової та громадської забудови, відводиться для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельних споруд, код цільового призначення 02.01;

категорія земель у яку відводиться земельна ділянка (згідно ст. 19 ЗК України): землі житлової та громадської забудови; земельна ділянка вільна від забудови;

відповідно до ч. 1-2 ст. 186-1 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою був погоджений Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради;

враховуючи погодження Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради розробленого ОСОБА_3 проекту землеустрою, у Ужгородської міської ради були відсутні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

Управлінням Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 2110100000:24:001:0471;

у рішенні були наведені й інші підстави для відмови в позові (неналежність обраного позивачем способу захисту права в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування, відсутність достатніх підстав для позбавлення відповідачки права власності на земельну ділянку та необхідність захисту цього права) (а.с. 114-119 т. 1, посилання в мережі Internet на https://reyestr.court.gov.ua/Review/69052944).

Отже, ключовою підставою, якою обґрунтовувалася правова позиція відповідачки щодо відповідності наданої їй для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки цільовому призначенню та містобудівній документації слугував Висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), АДРЕСА_1 , виданий Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради 17.10.2014, підписаний в.о. начальника цього Управління М. Івегешем, де зазначено, що проект землеустрою не суперечить містобудівній документації (п. 2) (а.с. 15 т. 1).

Саме це погодження врахував суд у сукупності з іншими доказами, документами і матеріалами ухвалюючи рішення про відмову в позові, що власне і був заявлений з підстав невідповідності спірної земельної ділянки цільовому призначенню та містобудівній документації.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2022 у справі № 308/6447/22, що набрала законної сили 15.06.2022, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, за його клопотанням звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України (а.с. 129-133 т. 1, посилання в мережі Internet на https://reyestr.court.gov.ua/Review/104724333).

ОСОБА_4 обвинувачувався у внесенні недостовірних відомостей до графи № 2 Висновку від 17.10.2014 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,900 га ОСОБА_3 АДРЕСА_1 , оскільки попри те, що відповідно до Генерального плану м. Ужгорода, затвердженого у 2004 році, земельна ділянка відносилася до території багатоквартирної житлової забудови, зазначив у вказаній графі, що відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не суперечить містобудівній документації. На підставі заздалегідь підробленого Висновку від 17.10.2014 Ужгородська міська рада рішенням від 07.11.2014 № 1508 затвердила проект землеустрою та передала ОСОБА_3 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0461 площею 0,900 га.

Закриваючи кримінальне провадження Ужгородський міськрайонний суд в ухвалі від 07.06.2022 констатував, серед іншого, що обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав.

Під час вирішення питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності представник ОСОБА_2 адвокат Ільницький М.П. клопотав про скасування арешту, накладеного на земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 2110100000:24:001:0470, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Вищевказаною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/6447/22 постановлено скасувати арешти земельних ділянок площею 0,06 га з кадастровим номером 2110100000:24:001:0470 і площею 0,03 га з кадастровим номером 2110100000:24:001:0471.

Відтак у кримінальному провадженні чинною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2022 у справі № 308/6447/22 встановлено, що Висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), АДРЕСА_1 , який був виданий Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради 17.10.2014 за підписом в.о. начальника цього Управління М.М. Івегеша, є підробленим, тобто, є фальшивим документом (письмовим доказом) у розумінні ст. 361 ч. 2 п. 2 і ст. 423 ч. 2 п. 2 відповідних редакцій ЦПК України.

Формулювання в рішенні Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 у справі № 308/2486/17 також певних висновків щодо власне правових підстав для відмови в позові не усувають фальшивості доказу щодо ключової фактичної підстави, з урахуванням наявності якої суд першої інстанції вирішив спір по суті.

За наведених вище обставин мотиви та обґрунтування, з яких суд першої інстанції відмовив у перегляді рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 у справі № 308/2486/17 за нововиявленими обставинами, помилкові. Для перегляду цього рішення суду за нововиявленими обставинами виникли підстави, передбачені на відповідний час ст. 361 ч. 1, ч. 2 п. 2 і ст. 423 ч. 1, ч. 2 п. 2 ЦПК України. Заява керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говорухи про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами була подана в строк, передбачений ст. 424 ч. 1 п. 2 ЦПК України.

Міркування у відзиві на апеляцію про те, що у справі, що розглядається, суд не мав належних підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки такий перегляд як екстраординарна процедура не повинна підміняти процедуру апеляційного перегляду рішення суду, безпідставні.

Апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та його перегляд за нововиявленими обставинами є різними, самостійними процесуальними інститутами, які застосовуються судами різних інстанцій, з різних підстав, в різний процесуальний спосіб і тягнуть різні процесуальні наслідки. Підміна одного процесуального інституту іншим, фактична ревізія судового рішення в неналежний процесуальний спосіб, шляхом його перегляду за нововиявленими обставинами тоді, коли дійсні підстави для такого перегляду відсутні, а можуть мати місце підстави для апеляційного перегляду рішення, недопустимі. Тож самі по собі наведені міркування узгоджуються з нормами закону.

Втім, у даній справі про таку підміну процесуальних процедур не йдеться, позаяк фальшивість документа (письмового доказу) у розумінні ст. 361 ч. 2 п. 2 і ст. 423 ч. 2 п. 2 відповідних редакцій ЦПК України є самостійною та достатньою підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Встановлення такого факту та реалізація учасником процесу за відповідною процедурою права на перегляд рішення за нововиявленими обставинами не залежать від того, чи оскаржував він апеляційним порядком рішення суду першої інстанції з інших підстав. Перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами за відповідних умов може мати місце і після апеляційного чи касаційного оскарження рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами як самостійний цивільно-процесуальний інститут не суперечить праву особи на справедливий суд, а є одним із процесуальних засобів його реалізації.

Не є обставина, на яку прокурор посилався як на нововиявлену, і новим доказом у розумінні процесуального закону. Документ, який слугував ключовою підставою для відповідного вирішення спору судом першої інстанції, існував на час розгляду справи судом, фігурував у ній, йому була надана відповідна правова оцінка. Проте, письмовий доказ із самого початку був фальшивим, що, однак, належним процесуальним порядком об`єктивно було встановлено лише за наслідками відповідного кримінального провадження, в якому ухвалено кінцеве процесуальне судове рішенням, що набрало законної сили.

З наявних матеріалів убачається, що після ухвалення Ужгородським міськрайонним судом 18.09.2017 рішення у справі № 308/2486/17 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Йосипчук К.П. 14.11.2019 за реєстровим № 1110, відчужила земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 2110100000:24:001:0470, що знаходиться на АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , право власності якого на земельну ділянку зареєстровано 14.11.2019 (а.с. 149-154 т. 1).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.09.2022:

замінено відповідача у справі № 308/1486/17 за позовом Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави про визнання незаконним і скасування рішень Ужгородської міської ради та витребування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:24:001:0470 та 2110100000:24:001:0471 на користь територіальної громади м. Ужгорода, а саме, ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с. 206-207 т. 1, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106028076).

Ця ухвала є чинною і як така є обов`язковою, всі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 55, 261 ЦПК України).

Факт відчуження ОСОБА_3 після ухвалення судом рішення земельної ділянки, що є предметом спору, ОСОБА_2 не може слугувати перешкодою для реалізації стороною процесу свого права на перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Залучення внаслідок зміни власника земельної ділянки до участі в справі правонаступника попереднього позивача забезпечує його процесуальне право на захист у правовідносинах, суть яких не змінилася, як належно забезпечує процесуальні права і статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, позивача, якому первісно належала земельна ділянка. Крім того, слід зважати і на наявність двох відповідачів у справі. Неврахування цього означало б істотне порушення прав сторони, яка заявила про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в даному випадку - позивача, унеможливлювало б по суті реалізацію права на справедливий суд у передбачений для цього процесуальний спосіб і за наявності для того процесуальних підстав.

Вирішення процесуальних питань, що випливають із факту подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та розгляд справи належать до компетенції суду першої інстанції (ст. 23 ч. 1, ст.ст. 423, 425-427, 429 ЦПК України). Позивач не може бути позбавлений права на вирішення його позову компетентним судом на відповідній стадії процесу, рівно як і відповідач не може бути позбавлений права захищатися від позову на належній стадії процесу. Встановлені цивільним процесуальним законом правила, зокрема, щодо стадійності та інстанційності розгляду справи, компетенції судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, виключають можливість вирішення апеляційним судом за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами позову по суті за відсутності ухваленого судом першої інстанції рішення за результатом розгляду позову. Протилежне мало б наслідками фактичне позбавлення сторін можливості реалізувати комплекс цивільних і процесуальних прав, заявити відповідні клопотання тощо, тоді як здійснення таких прав у змагальному процесі є можливим саме і тільки на стадії розгляду справи судом першої, а не апеляційної інстанції.

Відтак доводи апеляції стосовно невірного вирішення судом першої інстанції питання щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами обґрунтовані, тому на підставі ст. 379 ч. 1 п. 4 ЦПК України скаргу слід задовольнити частково, помилкову ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу за заявою керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говорухи про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говорухи задовольнити частково, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16 вересня 2022 року скасувати, справу за заявою керівника Закарпатської обласної прокуратури В. Говоруха про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2017 року направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 12 червня 2023 року.

Судді