Ухвала

від 14.06.2023 по справі 601/2192/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 601/2192/19

провадження № 61-8448 ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 напостанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішень сільської ради,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

До Верховного Суду 02 червня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, у якій просила її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Щодо пропуску строку на касаційне оскарження

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснювався у її відсутність, був присутній лише представник, 01 березня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, копію оскаржуваної постанови отримала лише 03 травня 2023 року.

Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Повний текст постановиТернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року складено 08 березня 2023 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13 березня 2023 року. Доступ до цього реєстру є загальнодоступним та безкоштовним, отже, у ОСОБА_1 та їїпредставника - адвоката Гуцалюка А. Р. не було перешкод у ознайомленні зі змістом прийнятої постанови і подачі касаційної скарги у розумний строк, однак касаційну скаргу подано 02 червня 2023 року, тобто після спливу трьох місяців з дня складення повного судового рішення.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання заявника на отримання оскаржуваного судового рішення саме 03 травня 2023 року, оскільки воно отримано в суді першої інстанції, однаквідсутні будь-які належні та допустимі докази щодо порушення апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі (надсилання) копії судового рішення. Судуне надано логічного пояснення, які об`єктивні перешкоди заважали заявникуознайомитись із оскаржуваною постановою в суді або із Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 13 березня 2023 року та звернутись із касаційною скаргою в строки визначені ЦПК України.

Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об`єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху, оскільки підстави пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником у клопотанні, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням, в якому навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Заявник у касаційній скарзі виокремив такі підстави касаційного оскарження як пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд констатує, що касаційна скарга не містить належних підстав подачі касаційної скарги, з огляду на таке.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Заявник посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначає конкретну постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, тому суд відхиляє посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження.

Разом з тим, посилаючись на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник не обгрунтовує належним чином наявність, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу, підстав та не конкретизує їх пункт (пункти).

Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК Українибез обґрунтування (мотивування) наявності цих підстав, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України та подана після закінчення строків на касаційне оскарження, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь