Ухвала

від 12.07.2023 по справі 601/2192/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 липня 2023 року

м. Київ

справа № 601/2192/19

провадження № 61-8448 ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішень сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, у задоволенніпозову ОСОБА_1 відмовлено.

До Верховного Суду 02 червня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також заявник просила поновити пропущений з поважних причин строк на касаційне оскарження, вказуючи, що розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснювався у її відсутність, був присутній лише представник, 01 березня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, копію оскаржуваної постанови отримала лише 03 травня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вказані причини пропуску строку на оскарження визнані неповажними та запропоновано заявнику навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази. Разом з тим, запропоновано надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження.

У липні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14 червня 2023 року надійшла уточнена редакція касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Вивчивши надані матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, з огляду на таке.

Повторно заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказала, що 01 березня 2023 року вона не була присутня в судовому засіданні, оскільки суд апеляційної інстанції не повідомляв її про розгляд справи. Ні їй ні її представнику повного чи скороченого тексту оскаржуваної постанови вручено не було, на поштову адресу не надходило, офіційна чи будь яка електронна адреса відсутня, тому вказані обставиниє поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Разом з тим, ці причини пропуску строку є подібними тим, які ОСОБА_1 зазначала у первісному клопотанні і яким суд надав правову оцінку, визнавши їх неповажними.

Доводи заявника про те, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи 01 березня 2023 року спростовуються текстом оскаржуваної постанови, яка містить дані про присутність у судовому засіданні представника ОСОБА_1 - адвоката Гуцалюка А. Р. Ці обставини не заперечує і заявник у своїх процесуальних зверненнях.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

З огляду на зазначені вимоги процесуального закону і присутність представника ОСОБА_1 - адвоката Гуцалюка А. Р. при ухваленні оспорюваного судового рішення, суд вважає безпідставними посилання заявника на неповідомлення її про дату і час судового засідання та не вважає ці обставини поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Посилання заявника на те, що вона пропустила строк оскарження, оскільки їй судом не надіслано копію оскаржуваного судового рішення, суд оцінює критично.

В ухвалі від 14 червня 2023 року Верховний Суд запропонував надати докази, що апеляційний суд порушив вимоги статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення. Повторно звертаючись до суду із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, заявник таких доказів не надала, лише голослівно зазначила, що повний текст оскаржуваного судового рішення не надходив на її поштову адресу, електронна адреса відсутня.

Отже, сам по собі факт отримання заявником оскаржуваної постанови після спливу трьох місяців з дня її виготовлення та оприлюднення, за відсутності даних про недотримання апеляційним судом вимог процесуального закону щодо порядку видачі і направлення копії оскаржуваного судового рішення не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не свідчить про об`єктивні перешкоди подати касаційну скаргу у передбачений законом строк.

З ЄДРСР вбачається, що повний текст постанови Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року складено 08 березня 2023 року та оприлюднено 13 березня 2023 року.

Суд враховує, що ОСОБА_1 достовірно була обізнана про це судове провадження, оскільки її представник - адвокат Гуцалюк А. Р. був в судовому засіданні 01 березня 2023 року, знав про зміст резолютивної частини оскаржуваної постанови і не мав перешкод ознайомитися з її повним змістом у безкоштовному та загальнодоступному реєстрі судових рішень або отримати її копію в суді. Доказів протилежного заявник не надала.

З апеляційною скаргою зверталася саме ОСОБА_1 , однак не цікавилася розглядом справи та без поважних причин подала касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження, після спливу трьох місяців з дня складення повного судового рішення.

Вказана процесуальна поведінка ОСОБА_1 не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд вважає, що заявником не наведено інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення з касаційною скаргою, отже, оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана у повному обсязі, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання провідкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2023 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь