Ухвала

від 16.05.2023 по справі 280/3025/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3025/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року по справі №280/3025/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивачем, 31 грудня 2022 року, подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з їх невідповідністю вимогам ст. 296 КАС України.

Заявнику апеляційної скарги запропоновано протягом десятиденного строку усунути недоліки, який обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали разом з супровідним листом надіслано на адресу заявнику апеляційної скарги та отримано ним, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що у 2021 році апелянт не працювала та доходів не отримувала, та враховуючи приписи п. 1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що у 2021 році ОСОБА_1 отримувала соціальні виплати (за кодом 128) у сумі 6728,40 грн (01.2021 -1843,03 грн, 02.2021 - 1785,37 грн, 03.2021-1814,20 грн, 04.2021 - 1285,76 грн).

Застосовуючи положення ст.8 КАС України до конкретних обставин справи, ураховуючи, що апелянт не отримувала доходу у 2021 році, який передує року звернення з апеляційною скаргою, що потверджується також відповідними довідками та трудовою книжкою апелянта, суд вважає за можливе клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Також на виконання вимог ухвали на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою заявник посилається на існування обставин, які фізично унеможливлювали своєчасне звернення з апеляційною скаргою. Так, в період з 03.10.2022 року по 19.10.2022 року позивач знаходилась на лікарняному; заявниця проживає та працює в зоні бойових дій, а саме, в Хоритицькому РТЦК та СП м. Запоріжжя з 01.06.2022 року і в період воєнного часу має великий обсяг роботи, що пов`зяане з постійною тривалістю повітряних тривог та віяловими вимкненнями світла, пов`язаними з обстрілами критичної інфраструктури. Крім того, заявниця зазначає, що має неповнолітню дитину, яку виховує одна.

Внаслідок наведеного просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст. 299 КАС України.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Так, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього позивач, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Вказаної правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06.03.2019 по справі № 820/394/17, від 06.03.2019 по справі № 805/1985/18-а, від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22, від 30.09.2021 року по справі №320/3307/21.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 33).

В пункті 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №П/9901/823/18.

Виходячи з викладеного, колегія суддів враховує, що після ознайомлення з повним текстом оскаржуваного судового рішення, а саме, 05 серпня 2022 року, позивач отримала оскаржуване рішення в електронному кабінеті, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи (а.с. 182, 184). Водночас апеляційну скаргу позивач подала до відділення поштового зв`язку 31 грудня 2022 року, тобто після спливу більш ніж чотирьох місяців після отримання копії судового рішення.

Колегія суддів критично розцінює доводи апелянта з приводу того, що з повним текстом оскаржуваного рішення вона ознайомилась 06 вересня 2022 року, оскільки отримання паперової версії судового рішення через місяць після отримання цього ж рішення в електронному кабінеті не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, навіть зазначені обставини щодо отримання позивачем паперової копії рішення не спростовує факту пропуску строку на апеляційне оскарження з зазначеною позивачкою дати минуло майже 4 місяці.

Також колегія суддів в даному випадку звертає увагу на те, що пунктом 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС встановлено порядок вчинення дій, передбачених КАС України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з пунктом 16 розділу VII КАС до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17.08.2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зокрема державні органи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Офіційна електронна адреса відповідно до Положення про ЄСІТС - сервіс електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Пунктом 59 розділу IV «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, вищевикладене свідчить про отримання копії оскаржуваного рішення апелянтом саме 05 серпня 2022 року.

Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Крім того, в пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» підкреслено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий тільки коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Стосовно доводів апелянта з приводу того, що апеляційну скаргу подано під час дії в Україні карантину та воєнного стану, суд зазначає, що пропуск строків в зв`язку з дією таких обмежень має бути належним чином підтвердженим, в т.ч. має бути доведена неможливість або значне ускладнення можливості звернення до суду в результаті наслідків запровадження карантину та воєнного стану, а не в зв`язку з їх запровадженням як таким.

За обставин цієї справи, позивач перебувала на підконтрольній Україні території, не виїжджала, отже пропуск строку більш ніж на 4 місяці не виправданим.

Також колегія суддів критично розцінює посилання апелянта на складності, пов`язані з виконанням робочих обов`язків та вихованням дитини, як на підстави, які, на її думку, унеможливлювали своєчасне звернення з апеляційною скаргою, оскільки вказані обставини не можуть бути визнані поважними з огляду на те, що вони не пов`язані з процесуальними права та обов`язками апелянта.

Відтак, апелянтом не було наведено об`єктивних підстав, які унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації єю своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав чи законних інтересів не зазначено, а судом не встановлено.

Отже, колегією суддів враховується відсутність обґрунтованих причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, тому наведене свідчить, що станом на 16 травня 2023 року скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційною скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року по справі №280/3025/22 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційною скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року по справі №280/3025/22.

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року по справі №280/3025/22, наведені ОСОБА_1 .

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року по справі №280/3025/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Суддя-доповідачС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко