ПОСТАНОВА
іменем України
13 червня 2023 року справа 160/16197/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 (суддя Рищенко А.Ю,) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 10.09.2021 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №23719-5140-0462 від 21.04.2020 про зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:02:388:0005 за 2020 рік в сумі 135' 985гр70коп. Вказує, що у 2016 році здійснила відчуження нерухомого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці (ас1).
Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Посилаються на те, що позивачка скористалась процедурою адміністративного оскарження та рішення ДПС України №27744/6/99-00-66-02-04-06 від 11.09.2020 про відмову в задоволенні скарги отримала 15.09.2020, а тому нею пропущений місячний строк звернення до суду, передбачений пунктом 56.19 статті 56 Податкового Кодексу України (ас41-46).
У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначало, що ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки до 27.05.2024, а тому вона повинна виконувати свої договірні зобов`язання з орендної плати (ас53).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2021, прийнятому в спрощеному провадженні, в задоволенні позову відмовлено. Суд погодився з доводами податкової служби що після відчуження нерухомого майна позивачка не вчиняла дій з припинення договору оренди землі (ас68).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує, що після відчуження майна повідомляла міську раду про припинення користування земельною ділянкою (ас85).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 укладений договір від 27.05.2014 оренди земельної ділянки площею 0,2701га кадастровий номер 1210100000:02:388:0005 за адресою АДРЕСА_1 . Площа частки, за яку справляється орендна плата, становить 26,24% або 0,0709га. Строк дії договору 10 років (ас57).
Згідно договору дарування від 20.07.2016, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 приміщення магазину № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у підвалі та на першому поверсі, приміщення № НОМЕР_3 на другому поверсі у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно договору купівлі-продажу від 05.10.2018, ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 приміщення магазину № НОМЕР_1 , яке знаходиться у підвалі нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 .
Згідно договору купівлі-продажу від 17.05.2019, ОСОБА_1 продала громадянину ОСОБА_4 приміщення №5-а, яке знаходиться на першому та другому поверхах нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_4 .
Відповідно до пункту 14.1.136 статті 14 Податкового Кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 Податкового Кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до статті 270 Податкового Кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового Кодексу України, базовим податковим періодом для плати на землю є календарний рік.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового Кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. В разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні в поточному році.
Відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового Кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю, споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного Кодексу України, в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю, споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю, споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля, споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до пункту «е» статті 141 Земельного Кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю, споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля, споруда.
Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Проаналізувавши перелічені норми, Верховний Суд в постановах від 02.07.2019 у справі №819/1365/17, від 14.09.2021 у справі №808/2684/15 зазначив, якщо особа набула право власності на будівлю, будинок, споруду, розташовані на орендованій земельній ділянці, до нового власника переходить право оренди земельної ділянки, на якій вони розташовані, на тих самих умова і в тому ж обсязі, що були у попереднього орендаря, а у попереднього власника нерухомого майна перестають існувати права і обов`язки орендаря земельної ділянки.
Таким чином, з відчуженням іншим особам нерухомості, розташованої на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:02:388:0005, ОСОБА_1 перестала бути користувачем цієї земельної ділянки та в неї припинились права і обов`язки орендаря. Обов`язок з орендної плати перейшов до нових власників нерухомого майна та нових фактичних користувачів земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно.
Колегія суддів відзначає, що в 2020 році позивачка не була користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:02:388:0005, а тому не грунтується на законі прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення №23719-5140-0462 від 21.04.2020 про зобов`язання з орендної плати за 2020 рік в сумі 135' 985гр70коп (ас7).
При вирішенні справи суд першої інстанції безпідставно не врахував правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах та допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Стосовно строку звернення до суд колегія суддів відзначає, що відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового Кодексу України, в разі коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд в постановах від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18 та в інших констатував, що незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк для звернення з позовом становить 1095 днів з дня отримання оскаржуваного рішення. Натомість Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від попередньої практики та констатував, що пункт 56.19 статті 56 Податкового Кодексу України прямо встановлює строк для звернення в разі застосування платником податків досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Колегія судів враховує, що на час закінчення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №23719-5140-0462 від 21.04.2020 існувала стабільна судова практика відносно можливості звернення до суду протягом 1095 днів. На переконання колегії суддів така обставина є поважною причиною пропущення строку звернення з позовом.
Також при розгляді справи встановлено що ОСОБА_1 постійно проживає в Республіці Кіпр, де навчається її малолітня донька (ас122-128).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позову та апеляційної скарги позивачкою сплачений судовий збір в сумі 3419гр65коп (ас16,90).
Керуючись статтями 143, 241 - 245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 та прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №23719-5140-0462 від 21.04.2020 про зобов`язання ОСОБА_1 з орендної плати за землю в сумі 135' 985гр70коп, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3419 (три тисячі чотириста дев`ятнадцять) гривень 65 коп за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили з 13.06.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2023 |
Оприлюднено | 20.06.2023 |
Номер документу | 111567592 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Суховаров А.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні