Вирок

від 30.05.2023 по справі 753/7897/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7897/22

провадження № 1-кп/753/783/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глибокий, Каменського району Ростовської області, РФ, не зареєстрованого на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 15.06.2022 близько 08-00 год., перебував за адресою: м. Київ, вул. Притисько-Микільська 6, а саме в підвальному приміщенні вказаної будівлі та в цей час в останнього винник раптовий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадання чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитися за вказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, обрав об`єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало в шафах для одягу у вказаному приміщенні, а саме: гаманець, який матеріальної цінності не становить, всередині якого знаходились грошові кошти у сумі 1500 грн., посвідчення водія та банківська картка «А-Банк» на ім`я ОСОБА_6 та належать останньому, гаманець чорного кольору, який матеріальної цінності не становить, всередині якого були грошові кошти в сумі 400 грн., паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, банківська картка «Приватбанк» та «А-Банк», картка АЗС «КЛО» на ім`я ОСОБА_7 та належать останньому, які матеріальної цінності на становлять.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та вони мають таємний характер, шляхом вільного доступу до вказаних шаф, взяв вищевказане майно та з місця вчинення злочину зник.

Таємно заволодівши майном, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріального збитку потерпілим на загальну суму 1900 грн.

Крім того, ОСОБА_5 15.06.2022 близько 12-00 год., перебував за адресою: м. Київ, вул. Гмирі 3-б, а саме в приміщенні жіночого туалету навчального закладу «Скандинавська гімназія» та в цей час в останнього виник раптовий злочинний умисел та таємне, повторне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитися за вказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, обрав об`єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало на балансі вказаного навчального закладу, а саме: рулон туалетного одношарового паперу вартістю 14,04 грн., гель для миття унітазів «Donat» вартістю 54,90 грн., рушники паперові вартістю 24,72 грн.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , поклав до власного рюкзака вищевказане майно та намагався таємно, повторно заволодіти ним, однак в подальшому, дії останнього були викриті сторонніми особами, проте ОСОБА_5 від свого злочинного умислу не відмовся та продовжив вчиняти активні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна та в подальшому, утримуючи при собі вищевказане майно, намагався втекти з місця злочину, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий сторонніми особами, тобто ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_5 , міг завдати матеріального збитку на загальну суму 93,66 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186КК України визнав в повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування. Обвинувачений показав, що дійсно 15.06.2022 перебуваючи в підвальному приміщенні зі шафи викрав гаманці, в яких були картки та грошові кошти. Крім того, перебуваючи в шкільному туалеті викрав туалетний папір та миючий засіб, після чого був помічений прибиральницею та почав тікати, проте був затриманий на виході з гімназії. Розмір матеріальної шкоди не оспорює. Усвідомлює, що вчиняв протиправні дії. Запевнив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся, жалкує, що так сталося, запевнив, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде. Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та щирості його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз`яснено учасникам кримінального провадження, що вони будуть позбавлені оскаржити обставини, які ними не оспорюються в апеляційному порядку.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану та закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами; конкретні обставини кримінального провадження; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому; дані про його особу, зокрема: під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставини.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, конкретних обставин кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також даних про його особу, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства, однак поряд з цим враховує те, що він визнав свою вину повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Оскільки ОСОБА_5 засуджується за кримінальні правопорушення, вчинені ним до ухвалення вироку Святошинського районний судом м. Києва від 18.01.2023, суд, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, призначає покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст.15 ч. 4 ст.186 КК України у виді шести років та восьми місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді шести років та восьми місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2023, більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді шести років та восьми місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» залишити без змін.

Речові докази: гаманець чорного кольору, в середині якого візитниця чорного кольору, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІПН на ім`я ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 7 грн., посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , два свідоцтва про реєстрацію ТЗ, чотири паливні картки, дві банківські картки, два страхових поліса, які під розписку передані на зберігання ОСОБА_7 ; гаманець чорного кольору, всередині якого грошові кошти в сумі 1200 грн., посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 , банківська картка «Приватбанк», дві вискотні картки, які під розписку передані ОСОБА_6 - залишити власникам; рулон туалетного паперу, паперові рушники зеленого кольору, гель для унітазів «Donat», мобільний телефон «Ксіомі» чорного кольору з розбитим склом, гаманець з паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_8 ( НОМЕР_1 ), прибуткова картка магазину «Ельдорадо», грошові кошти в сумі 21 грн., рюкзак чорного кольору, шнурки, які передані на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУ НП у м. Києві (квитанція №011286) - повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ