Ухвала

від 11.01.2024 по справі 753/7897/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

Справа № 753/7897/22

Провадження № 51-172 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Глибокий Каменського району Ростовської області РФ, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 К України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років і 8 місяців.

На підставі положень ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років і 8 місяців.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_5 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2023, більш суворим покаранням за цим вироком остаточно призначено покарання у виді 6 років і 8 місяців позбавлення волі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 15 червня 2022 року о 08:00, маючи умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану із шафи для одягу у підвальному приміщенні за адресою м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 6 таємно викрав грошові кошти в загальній сумі 1900 грн та інші речі, які належали ОСОБА_6 й ОСОБА_7 .

Крім цього 15 червня 2022 року о 12:00 із приміщення навчального закладу «Скандинавська гімназія», що по вул. Гмирі, 3-Б у м. Києві, в умовах воєнного стану ОСОБА_5 повторно намагався відкрито заволодіти майном, а саме рулоном туалетного паперу, гелем для миття, паперовими рушниками на загальну суму 93 грн 66 коп., однак злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий сторонніми особами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року вирок місцевого суду було залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить судові рішення змінити та із застосуванням положень ст. 69 КК України пом`якшити покарання ОСОБА_5 .

Вважає, що суспільна небезпека вчинених злочинів є невеликою, тому цю обставину згідно з положеннями ст. 66 КК України можна визнати такою, що пом`якшує покарання, й з урахуванням його щирого каяття, тобто двох обставин, які пом`якшують покарання, можна застосувати до нього положення ст. 69 КК України.

Мотиви суду

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши копії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень та кримінально-правова оцінка його діянь у касаційній скарзі захисника не оспорюються.

Щодо можливості пом`якшення засудженому покарання, у тому числі із застосуванням положень ст. ст. 66, 69 КК України, колегія суддів вбачає наступне.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Статтею 69 КК України у редакції на час вчинення інкримінованих ОСОБА_5 діянь було передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Колегія суддів зауважує, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідне кримінальне правопорушення, лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: 1) вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання, відповідно до положень частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; й 2) вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, поведінкою особи під час вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку кримінального правопорушення та/або суспільну небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України й тих статей Особливої частини КК України, що визначають певні обставини як ознаки привілейованих складів кримінального правопорушення, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність.

Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.

Як убачається зі змісту доданих до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень, суди при визначенні виду та розміру покарання за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.186 КК України врахували ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжкими; дані про особу винного, який, будучи раніше судимим, знову вчинив умисні тяжкі корисливі злочини.

Також судами враховано обставину, яка пом`якшує покарання, а саме щире каяття обвинуваченого. Разом з цим судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені обставин, які істотно впливають на суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_5 діяння та, відповідно, знижують ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, належним чином враховано всі обставини, зокрема й ті, на які посилається захисник у своїй касаційній скарзі.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.186 КК України з урахуванням положень ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК Українита обґрунтовано визнав неможливим застосування положень ст. 69 КК України.

Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги захисника щодо можливості пом`якшення обвинуваченому покарання, зокрема із застосуванням положень ст. 69 КК України, які здебільшого є аналогічними доводам його касаційної скарги, та із зазначенням мотивів ухваленого рішення обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогамст. 419 КПК України.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника та доданих до касаційної скарги матеріалів не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3